Ухвала

від 17.07.2019 по справі 520/2371/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17.07.2019 р. № 520/2371/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Явтух О.Г. ,

представника відповідача - Андрусенко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-март" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін-март" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Одеської митниці ДФС №00001185000 від 01.11.2018р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500060-0032-2018 від 12.08.2018р.;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2018/08510 та №UА500060/2018/08509.

Представник відповідача через канцелярію надав до суду клопотання про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-март" без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500060-0032-2018 від 12.08.2018р. та визнання протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2018/08510 та №UА500060/2018/08509, як таку, що подана після закінчення строків звернення до адміністративного суду, установлених законом.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що встановлений частинами 1, 2 статті 122 КАС України, шестимісячний строк звернення ТОВ "Грін-март" до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08510 27.08.2018 та № UA500060/2018/08509 від 27.08.2018 завершився 27.02.2019, а відповідно до копії заяви ТОВ "Грін-март" про збільшення позовних вимог у справі № 520/2371/19, він був підписаний позивачем 14.05.2019, тобто після закінчення шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, передбаченого частинами 1, 2 статті 122 КАС України.

Крім того, 12.08.2018 відділом митного оформлення № 6 митного поста "Одеса-центральний" Одеської митниці ДФС прийнято Рішення про визначення коду товару від 12.08.2018 № КТ-UA500060-0032-2018.

Про прийняте рішення 13.08.2019 уповноважену декларанта було повідомлено шляхом направлення електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи митниці, яке згідно даних автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" було отримано в той же час. 14.08.2018 представником позивача отриманий примірник вищевказаного класифікаційного рішення.

Таким чином, встановлений частинами 1, 2 статті 122 КАС України, шестимісячний строк звернення ТОВ "Грін-март" до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування Рішення про визначення коду товару від 12.08.2018 № КТ-UA500060-0032-2018 завершився відповідно 14.02.2019. Враховуючи вищевикладене, просив залишити позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував та просив залишити клопотання відповідача без задоволення, посилаючись на судову практику у подібних правовідносинах, зокрема, постанову Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі №826/19630/16, згідно якої рішення про визначення коду товару, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті контролюючим органом є податковим повідомлення-рішенням в розумінні Податкового кодексу України, адже вони коригують ставку мита та зобов`язують внести зміни до податкової звітності.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши заяву про залишення позову без розгляду, прийшов до наступних висновків.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що предметом спору даної справи є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Одеської митниці ДФС №00001185000 від 01.11.2018р., рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500060-0032-2018 від 12.08.2018р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2018/08510 та №UА500060/2018/08509.

Відповідно до п.п.14.1.113 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.289 Митного кодексу України, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Аналізуючи вищезазначені приписи законодавства, суд приходить до висновку, що метою визначення коду товару є визначення ставки митного збору.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України передбачно, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Таким чином, контролюючий орган рішенням про визначення коду товару визначає ставку мита, а отже, фактично визначає грошове зобов`язання позивача.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. (п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України).

Отже, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень про визначення митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішень, що оскаржуються.

Враховуючи вищевикладене, митна вартість, скоригована оскаржуваними рішеннями, є базою оподаткування в розумінні ст. 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі ст.ст. 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, у зв`язку з чим може бути оскаржене у строк, визначений ст. 102 Податкового кодексу України - 1095 днів.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі №826/19630/16, що висловлена з приводу аналогічних правовідносин слідує, що в даному випадку застосуванню підлягає спеціальний строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, а не КАС України.

Отже, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-март", у зв`язку із пропуском строку відсутні.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, клопотання представника відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 229, 240, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника Одеської митниці ДФС про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-март" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22 липня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин