Рішення

від 22.07.2019 по справі 824/1001/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1001/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Бонус Актив" до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

12.10.2018 року Приватне підприємство "Бонус Актив" (позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2018 року):

визнати протиправним дії (бездіяльності) Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої приватним підприємством "Бонус Актив";

зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану Приватним підприємством "Бонус Актив";

стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Бону Актив" суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2166,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08.08.2018 року подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року на суму 13000,00 грн.

Проте, рішеннями комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області від 09.08.2018 року за № 876881/41738887 відмовлено у реєстрації вказаної накладної, оскільки при відкритті файлів формату pdf - відсутні будь-які дані для перегляду, про що його було повідомлено через систему "Медок".

Із даними рішеннями позивач не погоджується, оскільки вважає, що жодних норм податкового законодавства ним не порушено, так як ним подано всі документи, що підтверджують реальність проведених господарських операцій.

З огляду на це, позивачем через електронну систему було відправлено скаргу на вказане рішення комісії із додатками документів, необхідних для підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній. Рішенням комісії з розгляду скарг від 20.08.2018 року скарга залишена без задоволення з підстав "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги".

Крім того, вказував що внаслідок таких неправомірних дій органу ДФС йому було завдано шкоди на суму 2166,67 грн у вигляді штрафу, який він сплатив на вимогу ТОВ "ЛІЛАК" за додатковим договором до договору поставки №1 БА від 01.07.2018 року за невчасну реєстрацію податкової накладної.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо не реєстрації податкової накладної, зобов`язання її зареєструвати та стягнення з відповідача завданої шкоди.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, 26.11.2018 року надав суду письмовий відзив, в якому проти позову заперечував. Вважає, що відмовляючи у реєстрації спірної накладної та у задоволенні скарги позивача на це рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Зокрема зазначив, що його дії відповідають вимогам статей 74, 201 ПК України, Порядків затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року №117, які передбачають подання податкової накладної, доданих до неї документів виключно в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС. На думку відповідача, позивачем не надано документів, які підтверджують господарську операцію ПП "Бонус Актив" та ТОВ "ЛІЛАК", оскільки при відкритті файлів, які надісланні позивачем, дані для перегляду були відсутні, що і стало підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Скарга на вказане рішення до контролюючого органу вищого рівня подана не за належністю та з пропущенням строків її подання.

Враховуючи те, що свої дії позивач вважає правомірними, відсутній і сам факт завдання позивачу шкоди на заявлену ним суму. Відмова в реєстрації податкової накладної була наслідком ненадання позивачем в повному обсязі документів, що підтверджували реальність господарської операції. Крім того, між діями контролюючого органу щодо прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної і "збитками", які вимагає стягнути позивач відсутній причинно-наслідковий зв`язок.

З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення повністю.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №824/1001/18-а за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 04.12.2018 року.

Судове засідання призначене на 04.12.2018 року відкладено на 21.12.2018 року, у зв`язку із необхідністю надання додаткового часу позивачу для підготовки відповіді на відзив.

Судове засідання призначене на 21.12.2018 року не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

У вступній промові, що висловлена в судовому засіданні 05.02.2019 року, представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у вступній промові, що висловлена в судовому засіданні 05.02.2019 року, заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, представниками сторін в судовому засіданні надані всі пояснення по суті спору. Водночас, представники сторін подали до суду заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "Бонус Актив" (код ЄДРПОУ 41738887, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 13, 58000) зареєстроване як юридична особа та 01.01.2018 року взято на облік платника податків. Видами діяльності підприєства є, зокрема: 46.36 Оптова торгівля цукром шоколадом і кондитерськими виробами. (а.с.10-12).

Відповідно до Договору поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , останній зобов`язується поставити на склад позивача за адресою м . Чернівці, вул. Гагаріна, 13 товар, найменування якого, кількість, вартість та ціна вказується у видатковій накладній (а.с.15).

Як вбачається із видаткової накладної №РН-0003992 від 27.07.2018 року та товарно-транспортної накладної №РН-0003992 від 27.07.2018 року ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу 10000,00 кг цукру на загальну суму 102200,00 грн, якість якого підтверджується сертифікатом відповідності та декларацією виробника (а.с.16-19).

В подальшому між позивачем та ТОВ "Лілак" укладено Договір поставки №1БА від 01.07.2018 року згідно з умовами якого позивач зобов`язаний відвантажити чи поставити на склад покупця товар, найменування якого, кількість, вартість та ціна вказується у видатковій накладній (а.с.20).

Із рахунку на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжного доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткової накладної №2 від 01.08.2018 року вбачається що позивач відвантажив покупцю 1000 кг цукру на загальну суму 13000,00 грн в т.ч. ПДВ 2166,67 грн ( а.с.21-23).

За результатами здійснення вказаної вище операції позивачем 31.07.2018 року виписана податкова накладна №2 на постачання цукру в кількості 1000 кг на загальну суму коштів - 13000,00 грн, в тому числі ПДВ - 2166,67 грн, отримувач (покупець) - ТОВ "Лілак" (т.1 а.с.24).

08.08.2018 року відповідачем через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" квитанцією повідомлено позивача, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.07.2018 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник "D"=0, "Р"=0 (а.с.26).

Разом із цим судом встановлено, що 08.08.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача Повідомлення №2 щодо подачі пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК №2 від 31.07.2018 року, реєстрацію якої зупинено (а.с.58).

09.08.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року (а.с.63).

Крім того, рішенням Комісії з розгляду скарг від 20.08.2018 року №25623/41738887/2 скаргу позивача на рішення Комісії №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року залишено без задоволення, а саме рішення без змін. Підставою прийняття такого рішення вказано надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги (а.с.29).

В подальшому, 30.08.2018 року позивачем подано вимогу про розблокування податкових накладних згідно рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації від 09.08.2018 року №876881/41738887, №876894/41738887, яку відповідачем залишено без розгляду з тих підстав, що вона подана не за належністю та з порушенням терміну подання (а.с. 30-32).

Вважаючи протиправним дії (бездіяльності) Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. п. а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної.

Згідно п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №117).

Відповідно до п.12 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 13 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.15 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Таким чином, із системного аналізу вказаної вище норми вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повинно бути зазначено порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; конкретно визначено критерій(ї) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.06.2017 року Міністерством фінансів України прийнято наказ "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №567, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №753/30621.

Згідно п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до п. 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктів 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже, законодавцем визначено два критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної повинно бути конкретно визначено критерій (ї) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Дослідженням матеріалів справи, встановлено, що позивачем на виконання вказаних вимог ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були надані документи та пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій і реєстрації податковій накладній.

Відповідно до п.15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно п.19 указаного вище Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктами 20-22 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Тобто, законодавцем визначено, що рішення комісії повинно містити конкретну підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як видно із матеріалів справи, 09.08.2018 року Комісією Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №876881/41738887 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року.

Дослідженням вказаного рішення, встановлено, що таке рішення не містить жодних підстав для його прийняття, які визначені чинним законодавством.

Водночас, оскаржуване рішення містять тільки загальну інформацію про надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, а в графі додаткова інформація зазначено: При відкритті файлів: Розрахунок та акт приймання-передачі нежитлового приміщення №1 від 25.07.18. pdf, ВН №2 від 01.08.18 р. ТОВ "Лілак" pdf, Рахунок №1 від 30.07.18 ТОВ "Лілак" pdf, ТТН№3992 від 27.07.18 р. ФОП ОСОБА_1 pdf, Платіжне доручення №3426 від 31.07.18 р. ТОВ "Лілак" pdf, Декларація виробника на цукор №737 від 04.05.18 pdf, Сертифікат відповідності на цукор pdf- відсутні будь-які дані для перегляду.

Проте, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, так як формат поданих позивачем документів відповідав необхідним критеріям сканування та подачі документів формату "PDF".

Разом із цим, із долучених до відзиву на позовну заяву скріншотів з ІС Податковий блок вбачається, що позивачем направлялись через електронний кабінет платника податків на підтвердження здійснення господарських операцій наступні документи: договір поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, товарно-транспортну накладну №РН-0003992 від 27.07.2018, договір поставки №1БА від 01.07.2018 року, рахунок на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжне доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткову накладну №2 від 01.08.2018 року, сертифікат відповідності і декларацію виробника, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження здійснення операції. (т.1 а.с.56-58).

Вказане вище підтверджує відправлення (надання) позивачем всіх документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Відтак, посилання відповідача на неможливість відкриття відправлених файлів у форматі "PDF" не свідчить про їх не надсилання, та відповідно не підтвердження позивачем здійснення вказаних операцій.

При цьому варто зазначити, що чинним законодавством не передбачена відповідальність платника податків за справність чи не справність технічних засобів (програмного забезпечення) контролюючого органу.

Разом із цим, судом досліджені додані позивачем до матеріалів справи на підтвердження здійснення господарських операцій повідомлення про надання пояснень та копій документів податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також первинні документи, а саме: Договір поставки від 27.07.23018 року №30/18-к, товарно-транспортну накладну №РН-0003992 від 27.07.2018, Договір поставки №1БА від 01.07.2018 року, рахунок на оплату №1 від 30.07.2018 року, платіжне доручення №3426 від 31.07.2018 року, видаткову накладну №2 від 01.08.2018 року, сертифікат відповідності і декларацію виробника.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій повідомлення про надання пояснень та копій документів податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надання вказаних вище первинних документів безпосередньо до суду спростовує доводи відповідача, надані в обґрунтування правомірності його дій, та підтверджує здійснення позивачем господарської операцій.

Враховуючи викладене, судом достовірно встановлено, що господарська операція за результатами якої складено податкову накладну №2 від 31.07.2018 року носить реальний характер.

На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року.

Відтак, суд вважає, що відмова у реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних вчинена не у спосіб визначений законом, а тому є протиправною.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Водночас, ч.2 ст.5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних норм у їх логічному взаємозв`язку видно, що адміністративне судочинство спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин способами, які не суперечать законодавству.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 19 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

В свою чергу, пунктом 20 цього Порядку встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Беручи до уваги те, що судом встановлена протиправність оскаржуваних дій відповідача, а також те, що вказаними діями порушено права позивача, вимога позивача зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану приватним підприємством "Бонус Актив" також підлягає задоволенню.

Оцінюючи вимогу позивача про стягнення з відповідача шкоди, завданої його протиправними діями суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.17.1.11 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 21.3 ст. 21 ПК України шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Таким чином, податковим кодексом України не врегульовані питання про підстави та порядок відшкодування шкоди завданої неправомірними діями (бездіяльністю) контролюючих органів та їх посадових осіб, але законодавець звертає увагу на окремий закон який встановлює порядок відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб).

Загальні положення про відшкодування шкоди врегульовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Як встановлено статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Наведений перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до суб`єктного і об`єктного складу правовідносин, які є предметом даного судового розгляду, позивач не є особою, якій завдано збитків. При цьому, суд виходить з того, що сплачені позивачем на користь ТОВ "Лілак" 2166,67 грн не є втратами, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі або упущеною вигодою. З метою відновлення порушеного права щодо здійснення реєстрації ПН ПП "Бонус Актив" оскаржило дії контролюючого органу в судовому порядку, які є предметом даного судового розгляду.

Відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, даними правовими нормами встановлено, що державою підлягає до відшкодування шкода, яка завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадової або службової особи.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на вказані правові норми факт завдання шкоди відповідачем зобов`язаний довести позивач.

Враховуючи вищевказане, предметом доказування є належним чином доведені факти незаконності дій органу державної влади чи його посадової особи, заподіяння шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіянням шкоди.

Обґрунтовуючи факт завдання шкоди позивач посилається на Додаток 1 до Договору постачання №1-БА від 01.07.2018 року, укладеного між ПП "Бонус Актив" та ТОВ "Лілак" яким передбачено, що у випадку прийняття Комісією Державної фіскальної служби рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальних зобов`язаний впродовж 10 днів з дня отримання вимоги від покупця сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості (ціни) Товару, зазначеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов Додатку 1 до Договору №1-БА від 01.07.2018 року право ТОВ "Лілак" на стягнення штрафу за невиконання ПП "Бонус Актив" умов щодо реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних фактично залежить від винних дій або бездіяльності ПП "Бонус Актив". Водночас, відповідно до п.3 Додатку 1 до договору №1-БА від 01.07.2018 року у випадку невиконання ПП "Бонус Актив" своїх зобов`язань, зазначених у цій додатковій угоді, ТОВ "Лілак" має право на стягнення суми штрафу в судовому порядку.

Судом встановлено, що на виконання Додаток 1 до Договору постачання №1-БА від 01.07.2018 року та вимоги №1 ТОВ "Лілак" від 08.10.2018 року позивачем сплачено штраф у розмірі 20% від вартості (ціни) товару, зазначеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, що становить 2166,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням №41 від 09.10.2018 року.

Таким чином, на думку позивача, відповідач своїми протиправними діями (бездіяльністю) спричинив ПП "Бонус Актив" збитки у розмірі 2166,67 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не є стороною Договору поставки №1-БА від 01.07.2018 року, відповідно, обсяг прав та обов`язків за результатами укладення такого договору на контролюючий орган не поширюються. Відповідач, як орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, діє в межах та на підставі Конституції України, законів, підзаконних нормативно-правових актів.

При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності контролюючого органу за відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а лише визначено наслідки її не реєстрації.

Водночас, суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як установлено статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, позивач виконав вимогу контрагента покупця щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 2166,67 грн в межах здійснення господарської діяльності на виконання умов договору, при цьому така виплата відбулась на його власний розсуд та добровільно, а не на підставі судового рішення, яким би були встановлені необхідні обставини для настання умов застосування штрафних санкцій.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2166,67 грн збитків.

Інших доказів на підтвердження завдання відповідачем шкоди до суду позивачем не надано, а відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення шкоди з відповідача необхідно відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність дій в частині відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а позивач факту завдання відповідачем йому шкоди.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн згідно платіжного доручення №39 від 09.10.2018 року та 3524,00 грн згідно платіжного доручення №46 від 23.10.2018 року.

Оскільки предметом судового розгляду були дві позовні вимоги (одна майнового та одна немайнового характеру) за які необхідно було сплатити 3524 грн (1762,00 грн *2), то при зверненні до суду з даним позовом позивачем надмірно сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенні, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимоги, а саме вимоги немайнового характеру.

В іншій частині позовних вимог (вимоги про стягнення шкоди) судовий збір у розмірі 1762,00 грн не підлягає відшкодуванню позивачу.

Крім того, на підставі ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" суд вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Бонус Актив" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 31.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством "Бонус Актив".

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.07.2018 року подану Приватним підприємством "Бонус Актив".

4. В частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Бону Актив" суми спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2166,67 грн - відмовити.

5. Стягнути на користь Приватного підприємства "Бонус Актив" судовий збір у сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області.

6. Повернути Приватному підприємству "Бонус Актив" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Бонус Актив" (код ЄДРПОУ 41738887, вул. Ю. Гагаріна, 13, м. Чернівці, Чернівецька область, 58008) ;

Відповідач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013) .

Суддя Григораш В.О.