Ухвала

від 09.07.2019 по справі 754/17927/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Санган» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт у вигляді заборони внесення реєстраційних змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, а також права розпорядження та користування майновим комплексом - цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчим суддею належним чином не дотримано вимог ст. 173 КПК України, оскільки правової підстави для арешту вказаного майна не має.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що розгляд клопотання проводився без повідомлення представника власника майна, а апеляційна скарга подана у строки визначені ч. 3 ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017100030011700 від 02.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 від 04.12.2018 року вказане у клопотанні майно, а саме цех виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017100030011700 від 02.09.2017.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, яке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права та свободи власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, щост. 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українислідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту майна, слідчий суддя застосував заборону розпорядження та користування майном цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, заборони внесення реєстраційних змін до відомостей про право власності на це нерухоме майно, яка в даному випадку, за об`єктивним переконанням колегії суддів, є недоцільною.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак, наведених ризиків стороною обвинувачення не доведено, а тому, як вважає апеляційний суд, відсутні підстави для зазначених вище заборон.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Санган» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт у вигляді заборони внесення реєстраційних змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, а також права розпорядження та користування майновим комплексом - цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 про арешт майна у вигляді заборони внесення реєстраційних змін до відомостей про право власності на нерухоме майно, а також права розпорядження та користування майновим комплексом - цехом виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84, - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно цех виробництва 75% змочующихся порошків ДДТ (літ LXI), загальною площею 4445, 7 кв.м. (реєстраційний номер 684820180000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 84.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3560/2019 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1