Постанова

від 18.07.2019 по справі 905/2240/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2019 р. Справа № 905/2240/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Барбашова С.В. , суддя Зубченко І.В.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Філипенко Є.С., ордер серія ДН №077599 від 02.07.2019р.; свідоцтво про право на зайняття адвокатскою діяльністю ДН№ 4910 від 25.10.17 р.,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1437 Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від "09" квітня 2019 р. (повний текст складено та підписано 09.04.2019, суддя Курило Г.Є.) у справі № 905/2240/18

за позовом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг ТЕК» , с.Володимирівське

про стягнення 2486140,00грн.; розірвання договору на виконання підрядних робіт №449 від 13.08.2018.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг ТЕК» про стягнення 2486140 грн., з яких: 1859940 грн. - сума попередньої оплати, 192200 грн. - неустойка, 434000 грн. - 7% штрафу. Також позивач просив суд розірвати договір на виконання підрядних робіт №449 від 13.08.2018, укладений між ТОВ «Холдінг ТЕК» та КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач (підрядник), в порушення умов договору №449 від 13.08.2018, до виконання робіт у визначені календарним графіком строки не приступив, передбачені договором роботи не виконав, попередню оплату на вимогу позивача не повернув, що є підставою для стягнення з відповідача суми попередньої оплати, а також штрафу та пені на підставі п.11.2 договору. Також позивач зазначає, що невиконання відповідачем п.4.1 договору в частині надання замовнику протягом 90 календарних днів з моменту отримання передоплати актів приймання-передачі виконаних робіт є істотним порушенням умов договору №449 від 13.08.2018 та підставою для його розірвання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.04.2019 року у справі №905/2240/18 позовні вимоги задоволено повністю.

В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивач належним чином виконав свої обов`язки за договором №449 від 13.08.2018 в частині перерахування відповідачу попередньої оплати у розмірі 1860000 грн. Проте, відповідач, в порушення п.4.1 договору, обумовлені договором роботи не виконав. За наведених обставин та враховуючи абз.2 п.4.1 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати.

Також господарський суд Донецької області встановив, що договором №449 від 13.08.2018 передбачено нарахування неустойки та 7% штрафу за прострочення виконання підрядних робіт, у зв`язку з чим, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про його обгрунтованість на наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору №449 від 13.08.2018, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем договірних зобов`язань з виконання підрядних робіт, на які позивач розраховував при укладенні договору, а тому таке порушення відповідачем умов договору є істотним.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити частково, а саме, стягнути з відповідача 1859940 грн. попередньої оплати; в іншій частині - в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що порушення строків виконання робіт відбулось з вини позивача, оскільки останнім не було дотримано положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005), а саме: не виконано належним чином свої зобов`язання з передачі підряднику будівельного майданчику, проектної - кошторисної, дозвільної та іншої документації. На підтвердження своїх доводів відповідач надав до апеляційної скарги листи на адресу відповідача (№45 від 04.09.2018, №38 від 12.09.2018, №72 від 24.09.2018, №75 від 02.10.2018, №76 від 06.10.2018) з повідомленнями про неможливість розпочати виконання робіт та обставини, які перешкоджають виконанню робіт згідно календарного графіку.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2019 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Відповідач в судове засідання 18.07.2019 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розгляд справи вже відкладався судом ухвалою від 02.07.2019 у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, надано додатковий час для явки представника в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

13.08.2018 між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг ТЕК» (відповідач, виконавець) укладено договір на виконання підрядних робіт №449 (далі - договір) (а.с.17).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов`язується на свій ризик, власними силами із застосуванням власних матеріалів, ресурсів та устаткування належної якості виконати роботи: капітальний ремонт водоводу діаметром 500мм від вул. Флотській до вул. Новоросійської (Залізнична лікарня) по вул.Ангарській в Приморському районі м. Маріуполь, довжина 700м (інв. №6780), обсяг та найменування яких визначені у кошторисній документації, проектній документації, технічними умовами та правилами, а також виконати усі інші необхідні роботи, прямо не передбачені, але виконання яких необхідно для виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором, які є невід`ємними частинами договору. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно умовам цього договору. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно п.1.2. договору, найменування робіт за державним класифікатором 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи Engineering works and construction works.

Місце виконання робіт: вул.Ангарська від вул. Флотській до вул. Новоросійської (Залізнична лікарня) в Приморськом районі м. Маріуполь (п.6.15 договору).

Укладаючи цей договір виконавець підтверджує, що повністю ознайомлений з проектно-кошторисною документацією за цим договором, технічними умовами, зауважень по об`ємам, матеріалам, видам робіт не має, а також гарантує наявність у нього усіх дозвільних документів (ліцензій, дозволів, узгоджень), необхідних для виконання робіт, передбачених п.1.1 цієї угоди (п.1.3 договору).

Виконавець забезпечує проведення робіт необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, механізмами, спеціалізованим транспортом, якщо сторонами не встановлено інше шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору, яка встановлює порядок і обсяги такого забезпечення замовником (п.5.1 договору).

Згідно п.6.1. договору, виконання робіт здійснюється виконавцем у відповідності з умовами договору, проектної (кошторисної) документації, технічними умовами, вимогами ДБН, технічними нормами і правилами провадження робіт.

Виконавець зобов`язаний розпочати виконання робіт, передбачених цим договором, не пізніше 3 календарних днів з дня надання будівельного майданчика та отримання передоплати (п.6.12 договору).

Пунктом 6.11. договору передбачено право замовника контролювати виконання робіт у строки встановлені договором.

В п.2.1. договору визначено, що вартість робіт за цим договором визначається згідно кошторисною документацією і договірною ціною (додаток 1), розрахованою згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, і становить 6200000 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1033333,33 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що вартість робіт може бути переглянуто у разі зміни обсягів робіт тільки за ініціативою замовника і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього договору, у випадках встановлених п.13.3. договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, термін виконання робіт (етапів робіт), а також само початкові і кінцеві строки виконання робіт (етапів робіт) встановлюються графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток 2). Термін виконання робіт може бути змінено з урахуванням умов, визначених п.13.3. договору (етапів робіт) шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідно п.4.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 13.08.2018, а.с.60), замовник на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та розпорядження міського голови Маріупольської міської ради, здійснює передоплату у розмірі 30% від договірної ціни протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту укладання договору при наявності коштів на зазначені цілі.

Виконавець протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня отримання передплати зобов`язаний надати замовнику акт/акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт і витрат за формою КБ-3 з документами, необхідність яких встановлена умовами договору та чинним законодавством України, що підтверджують виконання робіт за договором на суму передоплати.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання виконавцем зобов`язань, визначених даним пунктом договору у встановлені строки (щодо виконання робіт) та/або нецільового використання передоплати або частини передоплати, виконавець зобов`язується повернути суму отриманої від замовника передоплати, використаної не за призначенням передоплати протягом 10-ти календарних днів з моменту направлення замовником виконавцю відповідної вимоги про повернення суми передоплати шляхом перерахування зазначеної в даному пункті договору суми на поточний рахунок Замовника .

Пунктом 4.1.1. договору визначено, що подальші розрахунки за виконану роботу (етапів виконаних робіт) здійснюється на підставі встановленого виконавцем рахунка на оплату виконаних робіт у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний у реквізитах цього договору. До рахунка додаються: акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в; довідка за формою КБ-3, виконавча документація та інші документи, підтверджуючи обсяги та вартість виконаних робіт.

Відповідно п.4.8. договору, джерело фінансування: кошти міського бюджету, бюджетів різних рівнів: субвенції, кошти Державного фонду розвитку регіонів.

Строк виконання робіт визначається календарним графіком виконання робіт. Дата початку робіт 03.09.2018. Дата закінчення робіт 05.06.2019. Календарний графік може бути переглянутий під час виконання робіт, з урахуванням строків виконання зобов`язань, прийнятих сторонами за договором відповідно до умов, визначених у п.3.2. договору (п.6.15 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами за договором (п.11.1 договору).

У відповідності до п.11.2. договору, за зрив без поважних причин строків, терміну виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 відсотка від ціни цього договору, за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дати його укладання належним чином (підписання та скріплення печатками) уповноваженими представниками обох сторін і діє до 29.11.2019 та в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків. Укладені додатки до договору діють до закінчення терміну дії договору. Закінчення строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань сторін за договором (п.13.1 договору).

Сторонами підписані лист узгодження (реєстраційний номер №17465 від 16.08.2018), договірна ціна на будівництво, що здійснюється в 2018 році, календарний графік до договору (а.с.28-30).

Додатковою угодою №2 від 29.08.2018 (а.с.64) календарний графік робіт викладено у новій редакції у додатку №3 до цієї додаткової угоди (а.с.68).

Відповідно до вказаного календарного графіку, ремонтно-будівельні роботи виконуються з 03.09.2018 по 25.12.2018; земляні роботи - з 03.09.2018 по 18.10.2018; земляні роботи, проколи - з 03.09.2018 по 18.10.2018; водопровід, монтажні роботи - з 13.08.2018 по 31.10.2018; водопровід, демонтажні роботи - з 01.11.2018 по 28.11.2018; земляні роботи, благоустрій - з 21.10.2018 по 29.11.2018; здача об`єкту - з 02.12.2018 по 25.12.2018.

На виконання п.4.1 договору, позивач перерахував відповідачу попередню оплату на загальну суму 1 860 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 04.09.2018 на суму 1 283 400 грн. (а.с.12) та №8 від 07.09.2018 на суму 576 600 грн. (а.с.122).

Позивач зазначає про те, що відповідач не приступив до виконання робіт за договором; протягом 90 календарних днів з моменту отримання передоплати не надав замовнику актів виконаних робіт, у зв`язку з чим останньому направлялась вимога про №5057 від 21.11.2018 про повернення до 06.12.2018 попередньої оплати в розмірі 1 860 000 грн. Також позивач повідомив відповідача про те, що після повернення попередньої оплати договір буде розірвано (а.с.78).

Відповідач вимогу не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного сторонами договору та календарного графіку виконання робіт (додаток №3 до додаткової угоди №2 до договору), відповідач зобов`язався: розпочати виконання робіт - з 03.09.2018 та поетапно виконати роботи до 29.11.2018. Строк здачі об`єкту - з 02.12.2018 по 25.12.2018.

За умовами п.4.1 договору, відповідач протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня отримання передплати зобов`язаний надати замовнику акт/акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт і витрат за формою КБ-3 з документами, необхідність яких встановлена умовами договору та чинним законодавством України.

04.09.2018 відповідач отримав попередню оплату в розмірі 1 283 400 грн. та 07.09.2018 в розмірі 576 600 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 04.09.2018 та №8 від 07.09.2018 (а.с.12, 122).

Відповідач обумовлені договором роботи не виконав.

Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору його умов. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до п.13.2. договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Колегією суддів встановлено, що відповідач, в порушення договору №449 від 13.08.2018, підрядні роботи не виконав; протягом 90 днів з дня отримання передоплати не надав позивачу акти виконаних підрядних робіт, як це передбачено п.4.1 договору.

Вказані порушення умов договору є істотними, оскільки позивач позбавився результатів робіт, на які розраховував при укладенні договору.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору .

Враховую вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору підряду №449 від 13.08.2018.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/45382/17.

Відповідно до п.4.1 договору, у випадку невиконання виконавцем зобов`язань, визначених даним пунктом договору у встановлені строки (щодо виконання робіт), виконавець зобов`язується повернути суму отриманої від замовника передоплати, використаної не за призначенням передоплати протягом 10-ти календарних днів з моменту направлення замовником виконавцю відповідної вимоги про повернення суми передоплати.

Отже, обов`язок відповідача повернути попередню оплату у разі невиконання своїх зобов`язань з виконання підрядних робіт передбачено п.4.1 договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з виконання підрядних робіт, позивач направив відповідачу вимогу №5057 від 21.11.2018 про повернення попередньої оплати в строк до 06.12.2018 (а.с.78).

Позивачем надано до матеріалів справи фіскальний чек ПАТ Укрпошта від 22.11.2018 як доказ направлення відповідачу вимоги (а.с.77).

Відповідач вимогу позивача не виконав, попередню оплату в порушення п.4.1 договору не повернув.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в заявленому позивачем розмірі - 1859940 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача попередньої оплати відповідачем не оскаржується.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 192200,00 грн. за період з 19.10.2018 по 18.11.2018 та 7% штрафу у розмірі 434000 грн. за прострочення понад 30 днів на підставі п.11.2 договору.

У відповідності до п.11.2. договору, за зрив без поважних причин строків, терміну виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1 відсотка від ціни цього договору, за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання підрядних робіт передбачено умовами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем обумовлених договором робіт, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 192200 грн. за період з 19.10.2018 по 18.11.2018 та 7% штрафу у розмірі 434000 грн. за прострочення виконання відповідачем своїх обов`язків за договором понад 30 днів.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що порушення строків виконання робіт відбулось з вини позивача, оскільки останнім не було дотримано положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005), а саме: не виконано належним чином свої зобов`язання з передачі підряднику будівельного майданчику, проектної - кошторисної, дозвільної та іншої документації.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав до апеляційної скарги листи на адресу відповідача (№45 від 04.09.2018, №38 від 12.09.2018, №72 від 24.09.2018, №75 від 02.10.2018, №76 від 06.10.2018) з повідомленнями про неможливість розпочати виконання робіт та обставини, які перешкоджають виконанню робіт згідно календарного графіку.

Вказані докази не подавались відповідачем суду першої інстанції.

Судова колегія враховує наступне.

За змістом частин третьої, восьмої статті 80 та частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього .

Як свідчать матеріали справи, господарським судом Донецької області під час розгляду цієї справи були створені належні умови для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.12.2018 відповідачу встановлено строк для подання відзиву та письмових доказів - до 24.01.2019, ухвалою суду від 24.01.2019 - до 12.02.2019, ухвалою від 12.02.2019 - до 04.03.2019, ухвалою від 04.03.2019 - до 19.03.2019.

Поштова кореспонденція суду першої інстанції направлялась на належну адресу відповідача, однак, поверталась підприємством зв`язку з довідкою про невручення за закінченням терміну зберігання .

Судова колегія враховує, що сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (Аналогічна правова думка міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 року у справі № 44/227-б).

Відповідач в судові засідання суду першої інстанції не з`являвся, не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ним не був поданий відзив на позовну заяву та письмові докази у зв`язку із відрядженням його представника, а тому справа була розглянута без з`ясування всіх обставин справи.

Однак, вказана відповідачем обставина не є поважною причиною неподання доказів у встановлений строк, оскільки відповідно до приписів статті 56 ГПК України, юридична особа може брати участь в розгляді справи через свого керівника абр члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості взяти участь у розгляді справи шляхом самопредставництва або залучення іншого представника.

Крім того, доводи відповідача про перебування його представника у відрядженні не підтверджені документально.

За таких обставин, посилання відповідача в апеляційній скарзі на відрядження представника не є обставиною, що об`єктивно перешкоджала відповідачу надати докази у встановлений законом строк.

Також, відповідно до ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Проте, як вбачається з доданих до апеляційної скарги копій документів (а.с.167-190), вони не містять дати засвідчення копій і прізвища та ініціалів особи, яка їх засвідчила, тобто, не відповідають вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем до апеляційної скарги документи не приймаються судом до розгляду.

При цьому, судова колегія відхиляє посилання відповідача на невиконання позивачем своїх зобов`язань, зокрема, з передачі підряднику проектної - кошторисної, дозвільної та іншої документації, оскільки відповідно до п.1.3 договору, укладаючи цей договір виконавець підтверджує, що повністю ознайомлений з проектно-кошторисною документацією за цим договором, технічними умовами, зауважень по об`ємам, матеріалам, видам робіт не має, а також гарантує наявність у нього усіх дозвільних документів (ліцензій, дозволів, узгоджень), необхідних для виконання робіт, передбачених п.1.1 цієї угоди.

Копії акту прийому-передачі майданчику під будівництва від 19.09.2018 та дозволу на виконання будівельних робіт надано відповідачем до апеляційної скарги, а тому його посилання на невиконання позивачем своїх зобов`язань за договором є безпідставними.

Отже, доводи відповідача є необгрунтованими та не приймаються судом.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2019 року у справі №905/2240/18 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2019 у справі №905/2240/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.07.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя С.В. Барбашова

Суддя І.В. Зубченко