Рішення

від 11.07.2019 по справі 902/299/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2019 р. Cправа № 902/299/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Козятинської міської ради Козятинського району Вінницької області

до комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради", м.Козятин Козятинського району Вінницької області

до комунального підприємства "Центр державної реєстрації", м.Київ в особі Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Козятинської районної ради Вінницької області

про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора

учасники процесу:

представник відповідача (КП "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради"): Радіщев В.О., діє на підставі довіреності та ордеру;

присутній: ОСОБА_1 , паспорт.

Решта учасників процесу явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

В С Т А Н О В И В :

Козятинська міська рада звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Присяжного Максима Миколайовича від 14.05.2018 індексний номер: №41067455 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, кадастровий номер: 5110500000:00:005: 002, що розташована у м.Козятин Козятинського району Вінницької області по вул.Винниченка, 9 , за комунальним підприємством "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, поміж іншого зазначає, що оскільки Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" було припинено шляхом ліквідації, то належне йому раніше право постійного користування зазначеною земельною ділянкою не може перейти в порядку правонаступництва до іншої юридичної особи, в тому числі і до КП "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради". Враховуючи виникнення у останнього права оперативного управління майном внаслідок його передачі Козятинською районною радою (а не права власності на це майно на підставі правочину щодо його відчуження, укладеного із колишнім землекористувачем, тобто Державним закладом "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці") положення ст.377 ЦК України та частин 1,2 ст. 120 ЗК України на спірні правовідносини не поширюються.

Окрім того, позивач зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом судового дослідження, перебуває в комунальній власності Козятинської міської ради, що за твердженням останнього, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2018 № 124355982. Водночас, Козятинська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки в постійне користування відповідачу.

Додатково позивач зазначає, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ 017017 , який був виданий 04.07.2007 Державному закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" та слугував підставою для прийняття державним реєстратором Присяжнюком М.М. оспорюваного рішення, не може бути підставою для виникнення у відповідача права постійного користування земельною ділянкою, оскільки був виданий іншій юридичній особі.

За вказаним позовом, ухвалою суду від 18.06.2018 відкрито провадження у справі № 902/299/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження.

06.07.2018 від відповідача - КП "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги не визнає. Вказав, що оскільки до Козятинської районної ради перейшло право власності на нерухоме майно, то до неї автоматично перейшло і право постійного користування земельною ділянкою, на якій це майно розміщене. Державний реєстратор констатував даний факт, внісши відповідний запис в реєстр на підставі ст. 377 ЦК України.

Окрім того, відповідач зазначає, що право оперативного управління - це інше речове право, похідне від права власності, специфіка правової природи якого регулюється чинним законодавством; земельна ділянка, яка є предметом судового дослідження, є складовою цілісного майнового комплексу, який належить третій особі.

17.07.2018 від відповідача - КП "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву. Так, останній додатково зазначає, що на засіданні Вінницької обласної ради від 22.09.2016 було вирішено провести обмін цілісними майновими комплексами між КП "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної ради" та КП "Козятинська лікарня відновного лікування". Фактично відповідач згідно вказаного рішення віддав свій цілісний майновий комплекс за адресою: м . Козятин , вул. Незалежності , 75 , а одержав комплекс, який перебував в оперативному управлінні КП "Козятинська лікарня відновного лікування" - по вул. Винниченка, 9, до складу якого і увійшла спірна земельна ділянка.

Ухвалою суду від 05.12.2019 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №902/697/18.

20.06.2019 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2019, оскільки підстави, які зумовили зупинення провадження у справі №902/299/18, відпали.

На визначену судом дату (11.07.2019) з`явився представник відповідача (КП "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради"). Решта учасників процесу явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Разом з тим, 11.07.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача №1120/19 від 11.07.2019 про відкладення розгляду справи, яке мотивоване перебуванням його представника у відпустці.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013 документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Як встановлено судом, згідно довідки від 11.07.2019, складеної відповідальним працівником апарату Господарського суду Вінницької області, вказана заява не містить електронного цифрового підпису.

Враховуючи, що клопотання позивача надіслано без електронного цифрового підпису, розумінні зазначених вище приписів Інструкції воно не належить до офіційних документів. Тому дане клопотання не підлягає розгляду.

Під час судового засідання, 11.07.2019, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення та орієнтовний час проголошення його вступної та резолютивної частин.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На спірній земельній ділянці площею 2,7647 га, кадастровий номер 0510500000:00:05:0002 , за адресою: м.Козятин Вінницької області, вул.Винниченка, 9 , розташований цілісний майновий комплекс загальною площею 18701,7 кв.м, який складається з будівлі поліклініки, хірургічно-адміністративної будівлі, будівлі ФТВ, будівлі терапевтичного відділення, будівлі харчоблоку, будівлі майстерні, трансформаторної підстанції, пральні, будівлі клінічної лабораторії, складу для кисню, будівлі моргу, гаражу, будівлі оптики, будівлі аптеки та трьох погребів.

Даний комплекс перебував у державній власності в особі державного підприємства "Укрзалізниця" та був закріплений на праві оперативного управління за Державним закладом "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Згідно рішення Козятинської міської ради від 25.05.2007 Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" набув право постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га по вул. Винниченка, 9 в м. Козятин Вінницької області .

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було сформовано 17.09.2013 року спірна земельна ділянка (кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 ) площею 2,7647 га, що знаходиться по вул. Винниченка, 9 в м. Козятин , належала до державної форми власності. Цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс, є охорона здоров`я і соціальних послуг. Земельна ділянка знаходилась на праві постійного користування Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Це підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ в„– 017017 , що виданий на підставі рішення 10 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 25 рішення 38 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради від 24.06.2015 року № 910.

Відповідно до п. 6 рішення № 150 7 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 30.06.2016 року припинено шляхом ліквідації юридичну особу - Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" та призначено ліквідаційну комісію.

Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" припинено 14.11.2017 року.

17.07.2017 року Козятинська районна рада Вінницької області на 12 сесії 7 скликання прийняла рішення за № 05-12-07 "Про діяльність комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради".

Даним рішенням Козятинська районна рада передала безоплатно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: вул. Винниченка, б.9, м.Козятин, Вінницької області, в оперативне управління комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради".

14.05.2018 державним реєстратором Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Присяжним М.М. прийнято рішення № 41067455 про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права постійного користування спірною земельною ділянкою за КП "Козятинська центральна районна лікарня".

Позивач, вважаючи, що вказане рішення державного реєстратора порушує його права, оскільки на переконання останнього, земельна ділянка, відносно якої прийнято вказане рішення, перебуває у комунальній власності Козятинської міської ради, звернувся до суду з даним позовом про його визнання недійсним та скасування в судовому порядку.

Як зазначалось вище, провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №902/697/18.

Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.02.2019 у справі №902/697/18, яке набрало законної сили згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, позов Козятинської районної ради задоволено; визнано недійсним рішення Козятинської міської ради Вінницької області 16 сесії 7 скликання від 02.06.2017 року №673-VII "Про припинення права користування земельною ділянкою Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином суд визнає встановленим та не потребуючим повторного доведення факт перебування спірної земельної ділянки в розпорядженні територіальної громади Козятинського району в особі Козятинської районної ради, якій її було передано на підставі рішення Вінницької обласної ради.

Так, під час судового розгляду справи № 902/697/18 господарським судом Вінницької області встановлено наступне:

"26.08.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження за № 886-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад" згідно якого було передано цілісні майнові комплекси державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад за переліком згідно з додатком.

Так, згідно з п. 1 зазначеного у додатку Переліку, державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" (код ЄДРПОУ 01110736), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 ) площею 2,7647 га, передано у спільну власність територіальних громад Вінницької області .

Як стверджується актом від 20.10.2015 року прийому-передачі із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісного майнового комплексу Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", на підставі вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 року № 886-р та рішення 38 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 24.06.2015 року № 910, відбулась передача цілісного майнового комплексу.

До складу об`єктів передачі також ввійшла спірна земельна ділянка, як основний засіб.

За вказаним актом, 30.10.2015 року, згідно п.п. 8.10, 8.11. передано копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

30.12.2015 року головою Вінницької обласної ради прийнято розпорядження №146 "Про передачу майна комунальній установі "Жмеринська лікарня відновного лікування" та комунальній установі "Козятинська лікарня відновного лікування".

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження вилучено з оперативного управління державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" майно, згідно з додатком 2, та передано його комунальній установі "Козятинська лікарня відновного лікування", закріпивши майно за даною установою на праві оперативного управління.

Також згідно з пунктом 3 розпорядження виконувачу обов`язків головного лікаря комунальної установи "Козятинська лікарня відновного лікування" ( Кравчук О.М. ) наказано здійснити організаційно-правові заходи щодо передачі майна зазначеного в пунктах 1, 2 цього розпорядження та надати акти приймання-передачі Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області в місячний термін.

В додатку №2 до розпорядження "Перелік майна, що передається комунальній установі "Козятинська лікарня відновного лікування" серед майна, яке передається, значиться спірна земельна ділянки площею 2,7647 га, на якій розміщений цілісний майновий комплекс Козятинської лікарні відновного лікування.

30.06.2016 року відповідно до п. 6 рішення за №150, прийнятого на 7 сесії 7 скликання, Вінницька обласна рада зокрема вирішила:

- припинити шляхом ліквідації юридичну особу - державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" (код ЄДРПОУ 01110736), розташовану за адресою: вул. Винниченка, буд. 9, м. Козятин, Вінницької область, 22100.

- утворити ліквідаційну комісію з припинення державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" у складі, згідно з додатком 8.

- ліквідаційній комісії здійснити організаційно-правові заходи щодо ліквідації державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", в порядку, установленому чинним законодавством України.

Згідно із додатком № 8 до вищевказаного рішення, головою ліквідаційної комісії з припинення державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" призначено Барського О.Б .

25.03.2016 року Козятинською районною радою на 4 сесії 7 скликання прийнято рішення "Про надання згоди на прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад Козятинського району цілісних майнових комплексів комунальних підприємств "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної ради" та "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної ради".

Згідно з цим рішенням Козятинська районна рада надала згоду на прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад Козятинського району цілісних майнових комплексів комунальних підприємств "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної ради" та "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної ради"

15.07.2016 року прийнято рішення 9 сесії Вінницької обласної ради 7 скликання від 24.06.2015 року № 910 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району цілісних майнових комплексів комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради" та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради".

Відповідно до пункту 1 цього рішення, Вінницька обласна рада вирішила передати безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради", що розташований за адресою: вул. Винниченка, б. 9, м. Козятин, Вінницької області, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району.

Пунктом 2 рішення встановлено Вінницькій обласній Раді (Олійник А.Д.), Козятинській районній раді (Слободянюк В.М.) та Козятинській міській раді ( Пузир О.Д. ) здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів.

Натомість 03.02.2017 року було прийнято рішення 14 сесії Вінницької обласної ради 7 скликання за № 910 "Про внесення змін до пункту 2 рішення 9 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 15 липня 2016 року №163 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району цілісних майнових комплексів комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради" та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради".

Згідно тексту даного рішення, Вінницька обласна рада вирішила:

1. Внести до пункту 2 рішення 9 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 15 липня 2016 року № 163 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ міста Козятинського району цілісних майнових комплексів комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради" та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради" такі зміни:

1.1. Слова: "Вінницькій обласній Раді (Олійник А.Д.), Козятинській районній раді (Слободянюк В.М.) та Козятинській міській раді (Пузир О.Д .) здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів", замінити словами: "Вінницькій обласній Раді (Олійник А.Д.) та Козятинській районній раді (Слободянюк В.М.) здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів".

1.2. Вилучити з тексту рішення слово - "міста".

Отже, даним рішенням Вінницька обласна рада - вилучила Козятинську міську раду - з числа суб`єктів, на користь яких було безоплатно передано із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради", що розташований за адресою: вул. Винниченка, б. 9, м. Козятин, Вінницької області, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району.

Як стверджується двохстороннім актом прийому-передачі від 02.03.2017 року, Вінницька обласна рада здійснила передачу Козятинській районній раді цілісного майнового комплексу комунальної форми власності, за адресою: м. Козятин Вінницької області, вул . Винниченка, 9.

Вказаний цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 площею 2,7647 га.

Земельна ділянка була передана Вінницькою обласною радою Козятинській районній раді разом із цілісним майновим комплексом згідно з вищевказаним актом прийому-передачі від 02.03.2017 року (пункт 1 акту - де зазначено "земельна ділянка 2,7647 га (м. Козятин, вул . Винниченка 9").

В свою чергу, Козятинська районна рада, заснувавши Комунальне підприємство "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради", здійснила передачу останньому цілісного майнового комплексу на праві оперативного управління.

Так, 17.07.2017 року Козятинська районна рада Вінницької області на 12 сесії 7 скликання прийняла рішення за № 05-12-07 "Про діяльність комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради".

Даним рішенням Козятинська районна рада передала безоплатно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: вул. Винниченка, б.9, м.Козятин, Вінницької області, в оперативне управління комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради".

Згідно п.п. 1.2, 7.10 статуту комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" усі питання, які стосуються права на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Лікарні, її відчуження, вилучення, відмова від права користування тощо, вирішуються за погодженням з Козятинською районною радою.

Разом з тим, 31.03.2017 року до Козятинського міського голови звернувся голова ліквідаційної комісії Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" Барський О.Б.

Посилаючись на те, що відповідно до п.6 рішення №150 7 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 30.06.2016 року припинено шляхом ліквідації юридичну особу - Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" та призначено ліквідаційну комісію, її голова Барський О.Б. просив, у зв`язку із завершенням ліквідаційної процедури, винести на розгляд сесії Козятинської міської ради питання щодо припинення за вказаною юридичною особою права постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га за адресою м. Козятин, вул. Винниченка, 9 в зв`язку з ліквідацією закладу.

02.06.2017 р. Козятинською міською радою Вінницької області на 16 сесії 7 скликання прийнято оспорюване позивачем (Козятинською районною радою) у справі № 902/697/18 рішення "Про припинення права користування земельною ділянкою Державному закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці"".

Вказане рішення міської ради, як зазначалось раніше, рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.02.2019 у справі №902/697/18 визнано недійсним.

Таким чином, Господарським судом Вінницької області в ході судового розгляду справи № 902/697/18 встановлено, що Козятинська районна рада на підставі рішень Вінницької обласної ради 9 сесії 7 скликання № 163 від 15.07.2016 року та 14 сесії 7 скликання № 299 від 03.02.2017 року, рішень Козятинської районної ради рішення 4 сесії 7 № 26-04-07 від 25.03.2016 року та 12 сесії 7 скликання № 04-12-07 від 17.03.2017 року, а також акту прийому-передачі від 02.03.2017 року, є власником цілісного майнового комплексу комунальної форми власності, розташованого за адресою: м.Козятин Вінницької області, вул. Винниченка, 9 . Вказаний цілісний майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 площею 2,7647 га. Земельна ділянка була передана разом із цілісним майновим комплексом згідно акту прийому-передачі від 02.03.2017 року. Козятинська районна рада є засновником Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради", якому передано цілісний майновий комплекс на праві оперативного управління, в тому рахунку і право постійного користування земельною ділянкою.

З урахуванням наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що Козятинській районній раді було передано спірну земельну ділянку.

Враховуючи встановлені обставини справи суд зважає на наступне.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст.12 ЦК України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа, передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

При цьому господарський суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, як слідує із змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.05.2019 по справі № 923/565/18, самі по собі дії осіб, в даному випадку, щодо прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення державного реєстратора, не порушує прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з позовом. оскільки земельна ділянка, відносної якої державним реєстратором прийнято оспорюване рішення, перебуває в розпорядженні територіальної громади Козятинського району в особі Козятинської районної ради, а не Козятинської міської ради.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З наведено слідує, що суд не зобов`язаний надавати оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено, що оскаржуване рішення державного реєстратора порушує його права та інтереси, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що інші доводи позивача судом не беруться до уваги, оскільки, з огляду на викладене вище, вони не впливають на висновок суду.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22 липня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Козятинській міській раді (вул.Героїв Майдану, 24, м.Козятин Козятинського району Вінницької області, 22100);

3 - відповідачу1 - комунальному підприємству "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради" (вул.Винниченка, 9, м.Козятин Козятинського району Вінницької області, 22100);

4 - відповідачу2 - комунальному підприємству "Центр державної реєстрації" (вул.Народного ополчення, 1, оф.326, м.Київ, 03151)

5 - Вінницькій обласній філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (Хмельницьке шосе, 82, оф.7/5, м.Вінниця, 21036);

6 - Козятинська районна рада Вінницької області (вул.Героїв Майдану, 20, м. Козятин, Вінницька область, 22100).