ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2644/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Бережної О.О.
за участю представників:
від позивача: Загреба В.С., представник за довіреністю №13 від 25.03.2019
від відповідача: Федоріна М.А., представник за довіреністю №1 від 20.06.2018
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Приватного акціонерне товариство "Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів", с. Партизанське про стягнення збитків в розмірі 47 586,00 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерне товариство "Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів", с. Партизанське про стягнення збитків в розмірі 47 586,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка виражена в незбереженні державного майна, яке перебувало у нього на балансі, держава зазнала збитків в розмірі 47 586,00 грн.
Ухвалою Господарського суду від 20.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 17.07.2018.
05.07.2018 до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву за змістом якого заперечує проти наявності спричинення збитків з вини Приватного акціонерне товариство "Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів". Також, вважає заявлені позивачем розмір збитків безпідставними.
Ухвалою господарського суду від 17.07.2018 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28.08.2018.
28.08.2018 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якого наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 28.08.2018 оголошувалась перерва до 13.09.2018.
07.09.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення. Відповідач вважає розмір збитків відповідно до Звіту № 2909-17 (наданого позивачем до матеріалів справи) в сумі 47586,00 необґрунтованим.
07.09.2018 до канцелярії суду відповідачем подано клопотання про призначення експертизи. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що відповідно до звіту № 2909-17 (наданого позивачем до матеріалів справи) про незалежну оцінку вартості викраденого майна, розмір збитків становить 47 586,00 грн., в той же час відповідно до Звіту про оцінку цього ж спірного майна від 03.07.2018 (наданого відповідачем до матеріалів справи) визначена зовсім інша вартість викраденої лінії електромережі.
У судовому засіданні 13.09.18 представник відповідача наполягав на задоволені клопотання про призначення у даній справі судової експертизи та просив на вирішення судової експертизи поставити наступне питання:
- який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна ("Повітряної лінії електромережі" (інф. № 16)) внаслідок викрадення цього майна ?.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2018 року клопотання Приватного акціонерне товариство "Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів", с. Партизанське про призначення судової експертизи - задоволено. Призначено у справі №904/2644/18 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
15.11.2018 до господарського суду з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №10/5312/4203 від 06.11.2018 разом з матеріалами справи.
За змістом листа №10/5312/4203 від 06.11.2018 експерт зазначає, що в редакції ухвали суду від 13.09.2018 експертом не може бути вирішено поставлене питання та просить поставити питання в редакції відповідно до "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення експертиз".
Ухвалою Господарського суду від 20.11.2018 поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання на 04.12.2018.
Ухвалою Господарського суду від 04.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 20.12.2018.
Судове засідання призначене на 20.12.2018 не проведено у зв`язку з перебуванням судді Первушина Ю.Ю. у відрядженні.
Ухвалою Господарського суду від 26.12.2018 призначено судове засідання на 09.01.2019.
09.01.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рахунок та інформацію ДТЕК в якості підтвердження дійсної вартості ЛЕП, які були у використанні (а.с. 188-192).
За підсумками судовому засіданні 09.01.2019 оголошувалась перерва до 14.01.2019.
14.01.2019 до канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд поставити на вирішення судовому експерту наступні питання:
- Яка була вартість майна - "Повітряної лінії електромережі", документи про яку містяться в матеріалах справи №904/2644/18 станом на лютий 2017 року?
- Яка була вартість майна - "Повітряної лінії електромережі", документи про яку містяться в матеріалах справи №904/2644/18 станом на червень 2018 року?
Ухвалою Господарського суду 14.01.2019 з метою забезпечення правильного і всебічного розгляду справи та з урахуванням листа експертної установи №10/5314/4203 від 06.11.2018, зупинено провадження у даній справі та направлено матеріали справи до експертної установи для проведення судової експертизи; витрати з попередньої оплати вартості судової експертизи покладено на відповідача.
30.05.2019 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу суду супровідним листом №948-19 від 29.05.2019 повернуто матеріали справи без виконання, у зв`язку із несплатою вартості висновку експерта.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 поновлено провадження по справі, судове засідання призначено на 18.06.2019.
14.06.2019 через канцелярію суду відповідачем подано пояснення щодо несплати вартості експертизи.
24.06.2019 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду від 18.06.2019 розгляд справи відкладено на 11.07.2019.
У судових засіданнях здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з Планом приватизації від 22.10.97, орендне підприємство „Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів" перетворено шляхом приватизації у Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів", а згодом у Приватне акціонерне товариство „Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів" (далі - балансоутримувач, відповідач).
Відповідно до плану приватизації орендного підприємства „Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів" та акту оцінки вартості майна підприємства, які затверджені Регіональним відділенням 22.10.1997 та 28.02.1997, із вартості цілісного майнового комплексу підприємства вилучався об`єкт, який не підлягає приватизації на загальну суму 10904 грн. - „Повітряна лінія електромереж".
В результаті перевірки державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу Товариства та обліковується на його балансі, яка проведена представниками Регіонального відділення 27.05.2013 встановлено, що „Повітряна лінія електромережі" (інв. №16) (далі-ЛЕП, об`єкт) має протяжність від ТГТ №403 по опорі №9 до ПЛ-0,4 кВ „Агрохімскладу", розташованого за адресою: с. Луб`янка, вул. Степова, довжина мережі 600м, кількість опор 30 штук напругою 0,4 кВ. Лінія електромережі використовується для електрозабезпечення складу „Агрохімскладу".
Позивач в позові стверджує, що об`єкт знаходився в задовільному стані та використовувався Товариством для власних потреб.
Позивачем було запропоновано відповідачу звернутися до Регіонального відділення стосовно укладання договору оренди, з метою запобігання безоплатного використання зазначеного об`єкту державної власності.
Листом від 06.06.2013 №11-10-03437 позивачем направлено відповідачу результати зазначеної перевірки (арк.с. 19).
Листом від 23.01.2015 №11-10-00480 позивач повідомив відповідача про необхідність укладання договору оренди на вказану повітряну лінію (аркс.с. 20).
Листом від 27.08.2015 №54 відповідач звернувся до позивача з проханням вирішити подальший спосіб управління зазначеним об`єктом, у зв`язку з тим, що на теперішній час агрохімсклад, на території якого розташована вказана лінія, законсервований Відповідачем не експлуатується. Інші об`єкти для освітлення або електрозабезпечення яких можливо використати вказану ЛЕП в зазначеній місцевості відсутні (арк.с. 21).
На виконання наказу Регіонального відділення від 12.10.2015 №128/10-Н, з метою огляду та прийняття виваженого управлінського рішення щодо зазначеного об`єкту позивач, разом з представниками відповідача 16.10.2015 здійснили виїзд на місце розташування ЛЕП (арк.с. 22).
За результатами обстеження, позивач листом від 27.10.2015 №11-10-07188 запропонувало відповідачу розглянути питання щодо приватизації зазначеного об`єкту, відповідно до вимог чинного законодавства (арк.с. 24).
На виконання наказу Регіонального відділення від 31.05.2016 №12/10-09-УДМ „Про затвердження протоколу від 23.05.2016 №1 засідання постійно діючої Комісії по прийняттю управлінських рішень", позивачем направлено листи до Фонду державного майна України (далі- Позивач/Фонд) від 26.07.2016 №01-01-04101, від 09.09.2016 №01-01-104985 та від 07.07.2017 №01-01-04188, щодо можливості приватизації зазначеного об`єкту.
Листом від 12.04.2016 №15 відповідач звернувся до Регіонального відділення з заявою на приватизацію ЛЕП.
Регіональне відділення, листом від 26.07.2016 №01-01-04101 звернулось до Фонду щодо включення ЛЕП в перелік об`єктів, що підлягають приватизації.
Листами від 09.09.2016 №01-01-04985, від 15.12.2016 №01-01-06969, від 22.02.2017 №01-01-00987, від 07.07.2017 №01-01-04188 Регіональним відділенням надавалась додаткова інформація Фонду стосовно включення ЛЕП в перелік об`єктів, що підлягають приватизації.
20 листопада 2017 на адресу Регіонального відділення надійшов лист від ФДМУ, яким останній повідомив, що повітряна лінія електромереж, згідно з витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності класифікується як місцеві електросилові мережі. Відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду від 15.03.2006 №461, об`єкти системи комунікацій та електромереж, лінії електропередач, у тому числі об`єкти системи електрозабезпечення, лінії електропередач, кабельні лінії передач належать до об`єктів інженерної інфраструктури.
Листом від 05.07.2017 №11-10-04080 Регіональне відділення повідомило відповідача про проведення планової перевірки стану державного майна, яке перебуває на балансі товариства та просило надати кандидатуру представника товариства для участі у перевірці (арк.с. 27).
Листом від 21.07.2017 №40 відповідач повідомив Регіональне відділення про факт розкрадання невідомими особами державного майна та надало копії талонів - повідомлення від 13.02.2017 №1400 та від 13.04.2017 №2810, інвентаризаційних описів від 17.02.2017 та від 12.04.2017, додаткової угоди про припинення електропостачання від 25.04.2017 №45/17 між ПАТ „ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" та ПрАТ „Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів" (арк.с. 28).
Листом від 03.08.2017 №10-10-04771 Регіональне відділення направило до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (арк.с. 33).
Відповідно до акту перевірки утримання, збереження та використання державного майна від 29.09.2017 (далі-акт) станом на 19.09.2017 в ІППС „ЕТАП-МАЙНО" за відповідачем значиться 1 об`єкт державної власності - „Повітряна лінія електромережі" (інв. №16) розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове.
Листами від 19.10.2017 №11-10-06409 та від 01.12.2017 №11-10-07267 Регіональне відділення звернулось до Товариства з проханням підписати акт та запропонувало у добровільному порядку відшкодувати збитки, нанесені державі за незбереження державного майна (арк.с. 34).
Листами від 07.11.2017 №59 та від 29.03.2018 №5 балансоутримувач відмовився від підписання акту та висловив заперечення на вказаний акт, посилаючись на відсутність будь-яких правопорушень з боку товариства по відношенню до державного майна (арк.с. 35, 41).
У відповідності до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2013 №189 затверджено висновок про вартість розміру збитків нанесених державі внаслідок незбереження державного майна - повітряна ЛЕП довжиною 600 м.
Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця Данильченко ОСОБА_1 В. №2909-17 від 29.09.2017 та відповідно до висновку про вартість розміру збитків, внаслідок незбереження державного майна - повітряна ЛЕП довжиною 600м вартість збитків становить 47 586,00 грн. (арк.с. 43-44), стягнення яких і є причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників, Господарський суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст.224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до частини 1 пункту 8 статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч.1 ст. 614 ЦК України).
Частиною 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.03.2015 у справі №3-18гс15.
Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позивачем на підтвердження вартості розміру збитків подано до суду звіт суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Данильченко ОСОБА_2 .В. №2909-17 від 29.09.2017.
Згідно до даного звіту вартість збитків становить 47 586, 00 грн., але з поданого звіту неможливо визначити, з яких вихідних даних виходив експерт при здійснені розрахунку. Крім того, в даному звіті зазначено, що до складу втраченого державного майна входить прилад обліку електричної енергії, але доказів того, що такий прилад був у державній власності та передавався до статутного фонду відповідача до суду позивачем не подано.
Здійснивши системний аналіз фактичних обставин справи та наявних доказів, господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не доводять вини відповідача у незбереженні майна (внаслідок її викрадення) та не підтверджують розмір майнової шкоди, який завдано відповідачем безпосередньо позивачу.
Господарський суд не вбачає складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків у заявленій позивачем сумі враховуючи те, що фактично є неможливим визначитись з яких даних виходив експерт та на підставі чого здійснений розрахунок збитків, які позивач просить стягнути з відповідача.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається наявності такої складової ознаки заподіяння позивачу збитків, як вина відповідача у такому заподіянні, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України)
Положеннями статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України)
Відповідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6, код ЄДРПОУ 13467337) до Приватного акціонерне товариство "Дніпропетровська експедиція по захисту хлібопродуктів" (52012, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, с.Партизанське, код ЄДРПОУ 00952841) про стягнення збитків в розмірі 47 586,00 грн. - відмовити повністю.
Сплачений судовий збір залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 22.07.2019.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83176148 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Первушин Юрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні