ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
про забезпечення позову
22 липня 2019 року Справа № 915/1586/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 11965/19 від 18.07.2019 року) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ» , вул. Князівська, 35, м. Одеса, 65023 (код ЄДРПОУ 39432429)
адреса для листування: Фонтанська дорога, буд. 23/1, кабінет № 8, м. Одеса, 65009
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ» , вул. Гмирьова, буд. 1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 01273160)
про стягнення грошових коштів в сумі 1 940 103, 22 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ» суму грошових коштів у загальному розмірі 1 940 103, 22 грн., яка складається з суми основного боргу (заборгованості) в розмірі 1 729 999, 52 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 210 103, 70 грн.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 2602/1 від 26.02.2019 року, укладеного між сторонами, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму попередньої оплати та нараховано відповідачу штрафні санкції. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України, ст. 530, 611, 655, 662, 693 ЦК України та умовами договору.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 18.07.2019 року.
18.07.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 11965/19 від 18.07.2019 року), в якій заявник просить суд в якості забезпечення позову по справі № 915/1586/19 накласти арешт на грошові кошти в сумі 576 666, 50 грн., які наявні на всіх банківських рахунках товариства з додатковою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ (54028, місто Миколаїв, вул. Гмирьова, буд. 1, ідентифікаційний код: 01273160), окрім арешту грошових коштів, які призначені длявиплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.
Реквізити рахунків Товариства з додатковою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ (54028, місто Миколаїв, вул. Гмирьова, буд. 1, ідентифікаційний код: 01273160):
п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ ГЛОБУС , МФО: 380526,
а також на інших банківських рахунках, виявлених під час виконання ухвали суду.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником зазначено наступне:
- на теперішній час у відповідача відсутні об`єкти нерухомого майна, на які можна звернути стягнення у випадку задоволення позову, а єдиний існуючий об`єкт нерухомості перебуває в іпотеці у банківської установи за особистими зобов`язаннями (двома кредитами) керівника відповідача ОСОБА_1 ;
- після подання позову по даній справі з володіння відповідача вибув об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля відкритого складу готової продукції, яка була передана пов`язаній з відповідачем юридичній особі - ТзОВ НДСК-2 . Причому, керівником відповідача та ТзОВ НДСК-2 , що стала новим власником нежитлової будівлі, є одна й та сама особа - ОСОБА_1 ;
- заявником надані докази, що підтверджують факти системного невиконання відповідачем зобов`язань з оплати контрагентам грошових коштів, а також докази ймовірної підготовки відповідачем до так званого очищення підприємства від активів задля уникнення відповідальності за цим позовом. Наявність актуального виконавчого провадження та нові позови, подані до господарського суду з вимогами до відповідача, свідчать про високий ступінь ризику неможливості майбутнього виконання судового рішення по даній справі;
- відповідач повністю ігнорує будь-які звернення позивача щодо наявності боргу, що також є свідченням маргінальних намірів відповідача та його підготовку до невиконання майбутнього судового рішення по справі;
- відомостей про ліквідне рухоме майно відповідача також немає, оскільки існуючі дані про склад транспортних засобів відповідача свідчить про їх недостатність для забезпечення реального відновлення порушених прав позивача.
Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2019 року усно просив суд долучити докази до заяви про забезпечення позову, оскільки заява про забезпечення позову подана позивачем за 40 хвилин до судового засідання у даній справі (під час перебування судді Олейняш Е.М. в іншому судовому засіданні). Питання про прийняття до розгляду, повернення заяви про забезпечення позову тощо на час проведення судового засідання, судом не вирішувалось, оскільки в силу ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Враховуючи приписи ст. 140 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2019 року судом не розглядалась вказана заява, проте позивачу було роз`яснено право подати докази шляхом подання їх до канцелярії суду.
Станом на день розгляду даної заяви про забезпечення позову жодних документів від позивача на адресу суду не надходило. Заява розглядається за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 ГПК України та оплачено судовим збором.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
1. Щодо нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів заяви, відповідач станом на 06.06.2019 року, володів на праві власності двома об`єктами нерухомого майна, а саме:
1) нежитловою будівлею - відкритим складом готової продукції, загальною площею 2 830,4 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером № НОМЕР_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
2) квартирою АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером № 18406748101, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 1695072212.
21.06.2019 року, тобто після пред`явлення позивачем ТзОВ ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ позову в цій справі та відкриття провадження у даній справі, право власності на досліджувану нежитлову будівлю було зареєстровано на користь ТзОВ НДСК-2 , ідентифікаційний код: 39234549.
З аналізу Інформаційної довідки № 172285887, яка додана до заяви, вбачається, що в якості підстави виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, датований 21.05.2014 року, від відповідача ТзОВ Миколаївський домобудівельний комбінат до ТзОВ НДСК-2 .
Інших підстав переходу права власності не зазначено.
Позивач (заявник) зазначає, що такий акт складається в простій письмовій формі, а отже може бути оформлений будь-коли між двома зацікавленими особами, якими є вказані суб`єкти. Визначений акт не є класичним правочином з оплатного відчуження майна, а в підставах для переходу права власності не визначено відомостей про такий перехід на підставі оплатного правочину.
Судом також враховано наступні обставини. Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на юридичну особу ТзОВ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ :
- керівником юридичної особи є ОСОБА_1 ;
- засновниками юридичної особи є ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю НДСК-1 .
Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на юридичну особу ТзОВ НДСК-2 :
- керівником юридичної особи є ОСОБА_1 ;
- засновниками юридичної особи є ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю НДСК-1 .
Викладені обставини свідчать, що вищевказані особи є пов`язаними особами (пов`язаними з боржником особами), відтак достатньо обґрунтованими є припущення позивача щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, що в подальшому може утруднити чи унеможливити рішення суду у зв`язку з відсутністю у боржника майна.
Щодо іншого об`єкта нерухомості, то відповідно до Інформаційної довідки № 172283814 станом на 02.07.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що:
- квартира АДРЕСА_3 є власністю ПАТ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ , правонаступником якого є відповідач - ТДВ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ ;
- відповідач ТДВ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ виступив майновим поручителем по зобов`язанням фізичної особи ОСОБА_1 , який є директором відповідача;
- відповідач ТДВ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ ще 13.11.2009 році передав квартиру АДРЕСА_3 в іпотеку з метою забезпечення перед АТ УкрСоцБанк виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 .
З інформаційної довідки № 172283814 вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 отримав від АТ УкрСоцБанк два кредити (суми основних зобов`язань 1 000 000,00 доларів США та 9 478 236,92 грн. відповідно). Обидва кредити забезпечені переданням вказаної квартири № АДРЕСА_3 в іпотеку кредитодавцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження визначено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі якщо наявна письмова згода заставодержателя.
Суд дійшов висновку про обгрунтованість тверджень позивача про те, що перебування квартири АДРЕСА_3 в режимі предмета іпотеки унеможливлює звернення стягнення на такий об`єкт без згоди іншої юридичної особи, що само по собі є доказом можливого утруднення виконання судового рішення про стягнення коштів з відповідача.
Суду не подано доказів наявності інших об`єктів нерухомості, станом на момент подання даної заяви про забезпечення позову, у відповідача.
2. Щодо транспортних засобів. Відповідно до інформації № 31/15-188а від 18.06.2019 року Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України за відповідачем зареєстровані наступні транспортні засоби:
- ЗИЛ-ММЗ 4502, 1991 року випуску, об`єм двигуна - 4250 см. куб.,
- напівпричеп ОДАЗ 9370, 1989 року випуску,
- УАЗ 452 АЭК, 1992 року випуску, об`єм двигуна - 2445 см. куб.,
- ГАЗ 5201, 1989 року випуску, об`єм двигуна - 3480 см. куб.
На підтвердження орієнтовної вартості вказаних транспортних засобів позивачем подано суду Попередній висновок про можливу ринкову оцінку вартості транспортних засобів від 12.07.2019 року, який складено громадською організацією Одеський обласний фонд підтримки підприємства . Відповідно до вказаного Попереднього висновку ринкова вартість зазначених транспортних засобів, залежно від їх технічного стану, становить від 60 тис. до 180 тис грн.
Позивач зазначає, що визначені транспортні засоби, з урахуванням року їх випуску, можуть бути в технічно несправному стані чи взагалі бути вже відсутніми як актив (майно) у відповідача, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке майно не може гарантувати майбутнього виконання судового рішення.
3. Наявність інших судових та виконавчих проваджень. З поданої позивачем та підтвердженої документально інформації судом встановлено, що в провадженні господарського суду Миколаївської області перебувають інші справи про стягнення коштів з відповідача, а саме:
- за позовом ТОВ Фаворит-Люкс , справа № 915/1669/19 (залишено без руху від 08.07.2019 року);
- за позовом ТОВ Фаворит-Люкс , справа № 915/1668/19 (відкрито провадження від 08.07.2019 року. Справу призначено на 20.08.2019 року. Сума, яка заявлена до стягнення, становить 59 000,00 грн.
- за позовом АТ Миколаївська теплоелектроцентраль , справа № 915/1550/19 (відкрито провадження від 01.07.2019 року). Справу призначено на 31.07.2019 року. Сума, яка заявлена до стягнення, становить 288 430, 46 грн.
Зазначені відомості підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, відомостями з діловодства господарського суду Миколаївської області, в провадженні якого знаходяться вказані справи.
Позивачем також подано інформацію з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 10.07.2019 року, з якої вбачається, що відносно відповідача (боржника) наявне відкрите та актуальне виконавче провадження № 59008085 за заявою стягувача Управління ДАБІ в Миколаївській області.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову, має достатньо обґрунтовані припущення щодо можливого утруднення виконання чи невиконання судового рішення у даній справі. Заява позивача підтверджена належними та допустимими доказами. Вибір заходу забезпечення позову належить заявнику. Вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна та оформлення права власності на інших пов`язаних осіб розцінюється судом як достатньо обґрунтоване припущення позивача щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на уникнення відповідальності.
Щодо обсягу грошових коштів, на які позивач просить накласти арешт.
Позивач ТзОВ ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ просить суд накласти арешт на суму грошових коштів, яка є третиною від розміру суми основного боргу та становить 576 666, 50 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, при вирішенні аналогічної по суті заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року по справі № 916/73/19 зазначив: 23. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку лише з конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не с учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .
Дослідивши подані суду докази, вивчивши доводи сторони, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано викладені в законодавстві вимоги щодо необхідності доведення обставин, пов`язаних із вжиттям заходів забезпечення позову. Так, безпосередній зв`язок між заходом забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів та предметом позову в цій справі полягає в тому, що позивач просить стягнути чітко визначену заборгованість в грошовому виразі, тоді як в якості заходу забезпечення позову просить вжити арешт грошових коштів лише частково.
Розумність та адекватність заходу забезпечення позову, а також збалансованість інтересів сторін забезпечується тим, що з однієї сторони існують інтереси позивача, який звернувся за захистом свого права до суду (при цьому, суд не надає оцінки обставинам справи по суті спору на даній стадії), а з іншої сторони - наявні інтереси відповідача щодо ведення поточної господарської діяльності. Збалансованість інтересів забезпечується вимогою позивача накласти арешт на грошові кошти, які фактично становлять частину заявленої до стягнення заборгованості, а також враховують інтереси відповідача щодо необхідності відповідачу здійснювати виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.
Щодо пропозиції по зустрічному забезпеченню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову, серед іншого, має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
В заяві про забезпечення позову позивач не запропонував вжиття зустрічного забезпечення.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року по справі № 916/73/19 зазначив: Частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, я не обов`язок вимагати відособи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства .
У цій же постанові ВС додатково наголосив: Крім цього, виходячи з приписів частини 4 статті 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову .
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в іншій постанові, в якій зазначено: "що ж до зустрічного забезпечення, то законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову" (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі № 911/1695/18).
Враховуючи визначене, суд дійшов висновку про можливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі у вигляді арешту на грошові кошти відповідача без вжиття заходів зустрічного забезпечення одночасно з розглядом даної заяви про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву ТзОВ «ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ» (вх. № 11965/19 від 18.07.2019 року) про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти.
2. В якості забезпечення позову по справі № 915/1586/19 накласти арешт на грошові кошти в сумі 576 666, 50 грн., які наявні на всіх банківських рахунках Товариства з додатковою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ (54028, місто Миколаїв, вул. Гмирьова, буд. 1, ідентифікаційний код: 01273160), крім арешту грошових коштів, які призначені длявиплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.
Реквізити рахунків Товариства з додатковою відповідальністю МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ (54028, місто Миколаїв, вул. Гмирьова, буд. 1, ідентифікаційний код: 01273160):
п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ ГЛОБУС , МФО: 380526,
а також на інших банківських рахунках, виявлених під час виконання ухвали суду.
3. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВА СТОЛИЦЯ-ІНЖИНІРИНГ» , вул. Князівська, 35, м. Одеса, 65023 (код ЄДРПОУ 39432429).
4. Боржник: Товариство з додатковою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ» , вул. Гмирьова, буд. 1, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 01273160).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред`явлення ухвали до виконання відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 144 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 22.07.2019 року та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 22.07.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83176913 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні