ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3918/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,
за участю помічника судді - Любимової І.І. (за дорученням головуючого судді),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019
у складі колегії суддів: Кощеєва І.М. (головуючий), Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018
у складі судді Манько Г.В.
у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метробудівська 17"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі",
за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району,
про визнання протиправним та скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 29.10.2010 відповідач та Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району (далі - КВРЖРЕП Ленінського району) уклали Додаткову угоду № 4/422 до Договору про постачання електричної енергії від 28.10.1998 № 1506/48-3, якою викладено Договір № 1506/48-3 в новій редакції. Відповідно до умов Додаткової угоди постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу - КВРЖРЕП Ленінського району - для забезпечення потреб електроустановок споживача.
2. Умовами пункту 4.2.3 Договору електропостачання (в редакції Додаткової угоди від 29.10.2010) передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією у разі споживання Споживачем електричної енергії поза засобами обліку.
3. 01.03.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Метробудівська 17" (далі - ОСББ "Метробудівська 17") уклало Договір з КВЖРЕП Ленінського району (балансоутримувач) про тимчасову передачу повноважень щодо управління та утримання будинку (комплексу або його частини) та прибудинкової території (далі - Договір управління).
4. Відповідно до умов Договору управління балансоутримувач майна за адресою: 40099, вул. Метробудівська, 17, м. Дніпро, має право утримувати на балансі відповідний будинок та вести балансову звітність згідно з законодавством України.
5. Умовами Договору управління передбачено, що ОСББ "Метробудівська 17" має право збирати кошти зі споживачів за житлово-комунальні послуги, сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги відповідно до договорів, укладати договори з комунальними підприємствами, визначати на загальних зборах необхідний перелік робіт з утримання будинку і прибудинкової території, визначати виконавців житлово-комунальних послуг.
6. 23.07.2018 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було складено Акт про порушення № 123557, згідно з яким споживачем вказано ОСББ "Метробудівська 17" та зазначено, що при користуванні електричною енергією за адресою: вул. Метробудівська, буд. 17, м. Дніпро , було порушено пункти 1.2.1., 2.1.3., 5.5.5., 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику, користування електроенергією без порушення схеми обліку.
7. В Акті вказано, що точки підключення здійснені проводом АПВ 2x2,5 на чотирнадцятому поверсі із квартирного стояка та на десятому поверсі із квартирного стояка. Порушення зафіксовано спеціальним технічним засобом РК-120 № 1016. Також зазначено, що Комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 01.08.2018 за адресою вул. Старокозацька, 34.
8. 01.08.2018 за участю представника ОСББ "Метробудівська 17" відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії № 123557, за результатами якого було складено протокол № 8.
9. У вказаному протоколі зазначено, що оглядом на місці встановлено, що споживач на об`єкті: освітлення сходових кліток та тамбурів, вул. Метробудівська, буд . 17 , - порушені Правила роздрібного ринку електричної енергії.
10. За результатами розгляду Протоколу Комісією прийнято рішення, згідно з яким вирішено провести нарахування недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом № 2.9. та по формулі 2.7. Методики визначення об`єму та вартості електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, потужність самовільного підключення визначити, виходячи з розміру навантаження. Період розрахунку з 23.07.2017 по 23.07.2018. За недораховану електроенергію - 58 569, 84 грн.
Обґрунтування позову
11. У серпні 2018 року ОСББ "Метробудівська 17" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Дніпропетровських міських електричних мереж, оформленого протоколом від 01.08.2018 № 8 засідання комісії з розгляду акту про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії від 23.07.2018 № 123557.
12. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ "Метробудівська 17" у даному випадку не є споживачем комунальної послуги з постачання електричної енергії, не є власником або балансоутримувачем майна та не здійснювало самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить енергопостачальнику, з метою безоблікового користування електроенергією без порушення схеми обліку, а отже, відповідач не мав підстав визначати ОСББ "Метробудівська 17" суб`єктом порушення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
13. 04.12.2018 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3918/18 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Дніпропетровських міських електричних мереж, оформлене протоколом від 01.08.2018 № 8 засідання комісії з розгляду акту про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії від 23.07.2018 № 123557.
14. 14.03.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/3918/18 апеляційну скаргу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 - без змін.
15. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач не є стороною Договору про постачання електричної енергії та у вказаному Договорі не зазначено, що на нього покладено відповідальність щодо збереженням цілісності розрахункових засобів обліку та за недопущення безоблікового користування електричною енергією, тобто не є споживачем послуги з постачання електричної енергії. Суди вказали, що відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії та Договору про постачання електричної енергії, безпосередньо на КВЖРЕП Ленінського району покладено обов`язок відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового користування.
16. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Дніпропетровських міських електричних мереж, оформлене протоколом від 01.08.2018 № 8 про нарахування недоврахованої енергії на суму 58 569, 84 грн, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. 10.04.2019 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3918/18, в якій наведено прохання скасувати прийняті судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на помилковість висновків судів попередніх інстанцій.
18. Скаржник вважає, що оскільки самовільне підключення - освітлення місць загального користування - здійснено від квартирних стояків, тобто внутрішньої електричної мережі, що знаходиться в зоні експлуатаційної відповідальності управителя будинку, тобто відповідальним за допущене порушення Правил користування електричною енергією є ОСББ "Метробудівська 17". Таким чином, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції невірно встановили, що відповідальним за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення до електричної мережі є саме КВЖРЕП Ленінського району.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
19. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Предметом касаційного перегляду у цій справі є правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відшкодування вартості недоврахованої електроенергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії позивачем у справі - ОСББ "Метробудівська 17".
22. Відповідно до частини першої статі 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
23. Положеннями статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
24. Пунктом 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, які набули чинності на момент складення акту про порушення від 23.07.2018, передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в Акті про порушення № 123557 споживачем визначено ОСББ "Метробудівська 17". Відповідно до умов Договору управління балансоутримувачем майна за адресою: 40099, вул. Метробудівська, 17, м. Дніпро - є КВЖРЕП Ленінського району, а також відповідно до умов Додаткової угоди № 4/422 від 29.10.2010 до Договору про постачання електричної енергії від 28.10.1998 також є споживачем електричної енергії. При цьому, пунктом 4.2.3 Договору електропостачання передбачено, що споживач - КВЖРЕП Ленінського району - сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (які були чинні на час укладення договору), у разі споживання споживачем електричної енергії поза засобами обліку.
26. Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що умовами договору управління передбачено, що ОСББ "Метробудівська 17" має право збирати кошти зі споживачів за житлово-комунальні послуги, сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги відповідно до договорів, укладати договори з комунальними підприємствами, визначати на загальних зборах необхідний перелік робіт з утримання будинку і прибудинкової території, визначати виконавців житлово-комунальних послуг. При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у Договорі управління не зазначено, що на ОСББ "Метробудівська 17" покладено обов`язок або відповідальність щодо збереження цілісності розрахункових засобів обліку та обов`язок вжиття відповідних технічних заходів щодо недопущення безоблікового користування електричною енергією.
27. Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, умови договорів управління та постачання електричної енергії споживачем електричної енергії визначено КВЖРЕП Ленінського району та покладено на нього обов`язок сплати постачальнику вартості недоврахованої електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією (які були чинні на момент укладення договору про постачання електроенергії).
28. Отже, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не є стороною договору про постачання електричної енергії та умовами вказаного договору на нього не покладено відповідальність за збереження цілісності засобів обліку та за недопущення безоблікового споживання електроенергії, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що енергопостачальником не доведено, що саме позивач має відшкодовувати вартість недоврахованої електричної енергії, а тому суди правомірно та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ОСББ "Метробудівська 17".
29. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
30. Водночас, Верховний Суд зазначає наступне щодо способу захисту, обраного позивачем у даній справі з огляду на прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц. Зокрема, у справі № 522/12901/17-ц, у якій позивачем виступала фізична особа, а спір стосувався скасування протоколу та визнання неправомірними дій ПАТ ЕК "Одесаобленерго", у аналогічній по суті ситуації Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимоги позивача про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акту неправомірними не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. При цьому суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акту неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
З цього приводу Касаційний господарський суд вважає, що у цій справі суд не відходить від зазначеної вище практики Великої Палати Верховного Суду з огляду на наступне.
Як вбачається із постанови від 06.02.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц, фактичною підставою позову був факт складення 16.05.2017 відповідачем акту № 036296, в якому зазначено про самовільне підключення до електричної мережі без договору з енергопостачальною компанією та подальше прийняття відповідачем протоколу від 29.06.2017 року № 67 про нарахування позивачеві обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з 30.06.2016 по 16.05.2017. У зазначений період - 30.06.2016 по 16.05.2017 - спірні відносини регулювалися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357. Обидва ці нормативно-правові документи втратили чинність з прийняттям відповідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 (набрала чинності 18.04.2018), та постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 502 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (набрала чинності 20.06.2018).
У цій справі № 904/3918/18 періодом нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії був період з 23.07.2017 по 23.07.2018, під час якого діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018. Аналізуючи зміст Правил роздрібного ринку електричної енергії з урахуванням сутності протоколу від 01.08.2018 № 8, згідно з яким позивачеві було обраховано обсяг та вартість необлікованої електричної енергії крізь призму предметної юрисдикції господарських судів (стаття 20 ГПК України), суд зазначає наступне.
Пунктом 10 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Акт - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Пунктами 8.2.6., 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Пунктом 4.26. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що якщо споживач не оплатив виставлений платіжний документ або оплатив його із запізненням, електропостачальник та оператор системи мають право звернутися до споживача з вимогою здійснювати попередню оплату в сумі середньомісячного платежу, встановити більш короткий розрахунковий період або звернутися з вимогою щодо надання гарантій належного виконання договірних зобов`язань, а споживач має задовольнити таку вимогу. Якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил.
Таким чином, рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом про нарахування обсягу необлікованої енергії та визначення її вартості, яку повинен оплатити споживач, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у розрізі його відносин з енергопостачальною організацією, оскільки встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії (цю суму слід сплатити позивачеві протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунка) та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що спір за позовом споживача до енергопостачальної організації про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого відповідним протоколом комісії, у розумінні пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України відповідає ознакам спору, що відноситься до предметної юрисдикції господарських судів.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
32. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 - залишенню без змін.
В. Висновки про правильне застосування норм права
33. Оскільки позивач не є стороною договору про постачання електричної енергії та умовами вказаного договору на нього не покладено відповідальність за збереження цілісності засобів обліку та за недопущення безоблікового споживання електроенергії, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що енергопостачальником не доведено, що саме позивач має відшкодовувати вартість недоврахованої електричної енергії.
Г. Розподіл судових витрат
34. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3918/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді В.Я. Погребняк
Н.Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2019 |
Оприлюднено | 23.07.2019 |
Номер документу | 83177341 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні