ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року м. Житомир справа №240/4234/19
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю:
представника позивача Шахрая В.В.,
представника відповідача Свінціцької Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ0193/96/АВ/П від 29 січня 2019 року та постанову Управління Держпраці у Житомирській області від 01 березня 2019 року №ЖИ51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу про наявність порушень частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, що викладені у акті інспекційного відвідування від 23 січня 2019 року №ЖТ0193/96/АВ, не відповідають фактичним обставинам справи. Наголошує, що за відсутності порушень з боку суб`єкта господарювання у контролюючого органу були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного припису та постанови.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року відкрито провадження у справі на правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.
Одночасно із поданням позовної заяви позивачем в порядку частини п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви було долучено клопотання від 29 березня 2019 року про виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 34).
В підготовчому засіданні, призначеному на 07 травня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання ТОВ "Брусилівські ковбаси" про виклик свідків, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21 травня 2019 року о 11:30 для надання додаткових доказів, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 07 травня 2019 року.
21 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника Управління Держпраці у Житомирській області про відкладення розгляду справи через зайнятість у іншому судовому засіданні (а.с. 50).
В підготовчому засіданні, призначеному на 21 травня 2019 року о 11:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11 червня 2019 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 21 травня 2019 року.
04 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, надійшов відзив на позовну заяву вих.№2595 від 03 червня 2019 року, відповідно до змісту якого Управління Держпраці у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Вказує, що посадовими особами контролюючого органу було правомірно проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у ТОВ "Брусилівські ковбаси" щодо додержання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування від 23 січня 2019 року №ЖТ0193/96/АВ. Зазначає, що в ході інспекційного відвідування було виявлено порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з чим посадовими особами відповідача було винесено припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу.
Наголошує, що позивачем до позовної заяви не було долучено доказів, які б спростовували виявлені порушення, які зафіксовані у ТОВ "Брусилівські ковбаси", а тому Управління Держпраці у Житомирській області та його посадові (службові) особи при винесенні оскаржуваного припису та постанови діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 64-66).
В судовому засіданні, призначеному на 11 червня 2019 року о 12:00 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 19 червня 2019 року об 11:00 у зв`язку із неявкою представника відповідача, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 11 червня 2019 року.
В судовому засіданні, призначеному на 19 червня 2019 року об 11:00, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_2 . Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 02 липня 2019 року о 12:00 у зв`язку із необхідністю повторного виклику свідка, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 19 червня 2019 року.
21 червня 2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" до відділу документального забезпечення суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 01 березня 2019 року №ЖИ51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у виконавчому провадженні ВП№59220179 (а.с. 118 та зворот).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року заяву ОВ "Брусилівські ковбаси" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №240/4234/19 задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 01 березня 2019 року №ЖИ 51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у виконавчому провадженні ВП №59220179, до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/4234/19 (а.с. 122-125).
В судовому засіданні, призначеному на 02 липня 2019 року о 12:00, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , а також досліджено матеріали відеофіксації інспекційного відвідування. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 11 липня 2019 року о 12:00 у зв`язку із необхідністю дослідження доказів та надання сторонам часу для підготовки до участі в судових дебатах, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 02 липня 2019 року.
В судове засідання, призначене на 11 липня 2019 року о 12:00 прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Позивач правом на подання відповіді на відзив у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, не скористався.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси", код ЄДРПОУ 41580474, як юридична особа зареєстроване 08 вересня 2017 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 284 102 0000 000572. Види діяльності: код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів (основний); код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
11 січня 2019 року ОСОБА_4 на ім`я начальника Управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_5 направлено заяву, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 є працівником ТОВ "Брусилівські ковбаси" з жовтня 2018 року, однак на момент звернення керівництво не оформило працівника офіційно, хоча заявник неодноразово звертався із вказаним проханням. Крім того, повідомлено, що разом із ОСОБА_4 також працюють неоформлені працівники, зокрема, і на фермі товариства. У зв`язку із наведеним, просить провести перевірку та допомогти у оформленні працевлаштування згідно із законодавством України (а.с. 67).
У відповідності до наказу Управління Держпраці у Житомирській області "Про проведення заходу державного контролю у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" від 21 січня 2019 року №156 (а.с. 68-69) та направлення на проведення заходу державного контролю від 21 січня 2019 року №144/04 (а.с. 70-71), посадовими особами контролюючого органу було проведено заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у ТОВ "Брусилівські ковбаси" з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами проведення інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23 січня 2019 року №ЖТ0193/96/АВ, відповідно до розділу ІІІ якого встановлено порушення частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу (а.с.11-19).
Так, в ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, при виході за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ "Брусилівські ковбаси" на підставі відеофіксації та усних пояснень працівників встановлено, що 13 працівників допущені до робіт без оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ще трьох осіб, яких не вдалося ідентифікувати. Правопорушення є триваючим на день підписання акту інспекційного відвідування (а.с. 17 та зворот).
Інспектором Чепурним Михайлом Миколайовичем винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ093/96/АВ/П від 29 січня 2019 року, відповідно до змісту якого позивача зобов`язано усунути порушення, визначені у акті інспекційного відвідування від 23 січня 2019 року №ЖТ0193/96/АВ до 08 лютого 2019 року та про виконання припису у визначені строки надати письмове повідомлення уз долученням копій письмових документів до Управління Держпраці у Житомирській області (а.с. 20-21).
Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01 березня 2019 року №ЖИ51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС за підписом заступника начальника Управління Держпраці у Житомирській області Возної С.В., на позивача, за порушення частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, накладено штраф у розмірі 1 627 470 грн (а.с. 22-23).
Не погоджуючись зі спірним приписом та постановою і вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 43 Основного Закону проголошено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року (далі - КЗпП України).
Положеннями статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).
Згідно пункту 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з підпунктами 5-1, 6 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.
У відповідності до положень підпункту 54 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295) (діючий на момент проведення інспекційного заходу).
Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
У відповідності до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктом 19 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Згідно з пунктом 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).
Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: 1) рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; 2) акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; 3) акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Положеннями пункту 10 Порядку №509 закріплено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Перевіряючи оскаржувані припис та постанову відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Як встановлено зі змісту акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23 січня 2019 року №ЖТ0193/96/АВ, інспекторами було виявлено порушення частини третьої статті Кодексу законів про працю України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу. Зокрема, в ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, при виході за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ "Брусилівські ковбаси" на підставі відеофіксації та усних пояснень працівників встановлено, що 13 працівників допущені до робіт без оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ще трьох осіб, яких не вдалося ідентифікувати. Правопорушення є триваючим на день підписання акту інспекційного відвідування.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він орендодавець приміщень. ТОВ "Брусилівські ковбаси" орендує лише частину ковбасного цеху, при цьому наявні і інші орендарі. Свідок також звернув увагу, що на території ковбасного цеху діє вільний доступ для всіх найманих працівників від різних орендарів.
Згідно з показами свідка ОСОБА_3 , який є технологом ТОВ "Брусилівські ковбаси", він був присутній під час проведення інспекційного відвідування. Зазначив, що на виробничій території ТОВ "Брусилівські ковбаси" дійсно в день перевірки перебувало 6-8 осіб у робочому одязі, яким показували виробничий процес на товаристві та безпосередньо навчали операціям з виробництва. В подальшому нікого з вказаних осіб не взяли на роботу до ТОВ "Брусилівські ковбаси".
Судом оглядались в судовому засіданні матеріалів відеофіксації інспекційного відвідування.
Встановлено, що під час інспекційного відвідування ОСОБА_13 не виконував жодних робіт, знаходився у підсобному приміщенні. Вказані обставини були повідомлені ОСОБА_13 посадовим особам контролюючого органу під час інспекційного відвідування, що було зафіксовано у матеріалах відеофіксації інспекційного відвідування.
Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_13 , останній не є працівником ТОВ "Брусилівські ковбаси" та лише стажується на посаді підсобного робітника (а.с. 145), а тому суд вважає, що відповідачем не надано доказів його допущення до роботи без оформлення трудових відносин.
Разом з ОСОБА_13 у підсобному приміщенні знаходився ОСОБА_14 , який пояснив, що на даний момент від відпочиває, однак, працює на ТОВ "Брусилівськи ковбаси" підсобним працівником, про що надав письмові пояснення (а.с.144).
Також, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та огляду відеофіксації зазначене, що три невстановлені особи були допущені до роботи саме на ТОВ "Брусилівські ковбаси".
Щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,, ОСОБА_15 , то на відео чітко зафіксовано, що всі перераховані особи самостійно виконують різні роботи щодо виготовлення ковбасних виробів, знаходяться у робочому одязі на робочих місцях.
Щодо ОСОБА_15 , то під час інспекційного відвідування він повідомив, що працює у ТОВ "Брусилівські ковбаси" на посаді оператора котельні, про що надав письмові пояснення (а.с. 143).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ0193/96/АВ/П від 29 січня 2019 року та постанова Управління Держпраці у Житомирській області від 01 березня 2019 року №ЖИ51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в частині в частині встановлених порушень відносно стажиста ОСОБА_13 , а також щодо трьох невстановлених осіб, яких не вдалося ідентифікувати, прийняті з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ0193/96/АВ/П від 29 січня 2019 в частині встановлених порушень відносно стажиста ОСОБА_13 , а також щодо трьох невстановлених осіб, яких не вдалося ідентифікувати.
Зважаючи на встановлення судом часткової відсутності виявлених порушень щодо чотирьох із попередньо заявлених відповідачем тринадцяти осіб, суд вважає за необхідне також визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01 березня 2019 року №ЖИ 51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС в частині накладення штрафу на суму 500 760,00 грн (п`ятсот тисяч сімсот шістдесят гривень).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не спростовано, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено протиправність припису Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ0193/96/АВ/П від 29 січня 2019 року та постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 01 березня 2019 року №ЖИ51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в частині в частині встановлених порушень відносно стажиста ОСОБА_13 , а також щодо трьох невстановлених осіб, яких не вдалося ідентифікувати, а тому позовні вимоги ТОВ "Брусилівські ковбаси" є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 6 501,84 грн (шість тисяч одну гривню вісімдесят чотири копійки) судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" (вул. Небесної Сотні, 108, Брусилів, Житомирська область, 12601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 41580474) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39790560) про визнання протиправним та скасування припису і постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ0193/96/АВ/П від 29 січня 2019 в частині встановлених порушень відносно стажиста ОСОБА_13 , а також щодо трьох невстановлених осіб, яких не вдалося ідентифікувати.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 01 березня .2019 року №ЖИ 51/ЖТ0193/96/АВ/П/ТД-ФС в частині накладення штрафу на суму 500 760,00 грн (п`ятсот тисяч сімсот шістдесят гривень).
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусилівські ковбаси" 6 501,84 грн (шість тисяч одну гривню вісімдесят чотири копійки) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 23 липня 2019 року.
Головуючий суддя О.Г. Попова
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2019 |
Оприлюднено | 24.07.2019 |
Номер документу | 83189825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні