Ухвала

від 22.01.2019 по справі 810/1724/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 січня 2019 року м. Київ 810/1724/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22.12. 2016 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Мелеус"; визнання протиправною бездіяльності відповідача по неоприлюдненню порядку денного засідання Віто-Поштової сільської ради та прийнятих рішень від 22.12.2016 р. та щодо неінформування мешканців с. Віта-Поштова про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів - багатоквартирних житлових будинків на території селища.

Вимоги позовної заяви обгрунтовані тим, що 14.10.2006 р. між відповідачем та третьою особою було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріусом та зареєстрований у Державному реєстрі прав та обтяжень нерухомого майна 22.12.2006 р. за №040632900258. За цим договором була передбачена оренда двох земельних ділянок: площею 0,6 га та 2,5 га, розташованих у с. Віта-Поштова для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Рішенням 17 сесії 7 скликання Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №17-22 від 22.12.2016 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ "Мелеус" були внесені зміни до п.п.1.2 договору оренди від 11.10.2006 р., яким вказана мета договору надання в оренду землі для розміщення житлової багатоквартирної забудови с. Вита-Поштова по обидві сторони автомагістралі Київ-Одеса".

Крім того, як вказує позивач, п.4 оскаржуваного рішення, ТОВ "Мелеус" надано дозвіл на виготовлення детального плану території на орендованій земельній ділянці для розміщення житлової забудови.

Вважаючи, що його право на доступ до публічної інформації порушено, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши аргументи позовної заяви, зміст та характер спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про внесення змін договору оренди земельної ділянки позаяк спір, пов`язаний з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб`єктами господарювання й органами державної влади, місцевого самоврядування, зокрема, договори про передачу державного або комунального майна в оренду, мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За визначенням термінів та понять, наданим у п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Статтею 19 КАСУ встановлено перелік справ адміністративної юрисдикції, це справи, у яких наявний публічно-правовий спір, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Процесуальним законом надано визначення поняття суб`єкт владних повноважень: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, - п.7 ч.1 ст. 4 КАСУ.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

"Для суду"-, як вказано в постанові Верховного Суду у справі № 552/9255/15-а, "визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин".

Приватно-правовий спір завжди пов`язаний з наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Предметом спору даної справи є рішення органу місцевого самоврядування про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині порядку її використання.

Слід зазначити, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 5 ЗК України одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Велика Палата Верховного Суду, у справі №552/9255/15-а дійшла висновку, що "орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст. 5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб`єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб`єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування - владних управлінських функцій не здійснював".

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-345а13, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступати від неї.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що "суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог фізичної особи про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеним на підставі рішення органу місцевого самоврядування, помилково зазначив, що в цій частині спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства без врахування суб`єктного складу правовідносин, оскільки спір виник між фізичною особою, органом місцевого самоврядування та юридичною особою". За таких підстав Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "цей спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства".

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. На підставі п.10 ч.1 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналіз зазначених обставин даної справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів шляхом припинення та/або зміни цивільних прав і обов`язків іншої особи, що унеможливлює оцінку відносин сторін у цій справі як таких, що ґрунтуються на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої, отже, ця справа не має визначених КАС України ознак адміністративного позову.

Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 ч.1 ст.238 КАСУ.

Відтак, суд закриває провадження у цій справі в частині вимог ОСОБА_1 до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22.12.2016 р.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код 04358490, с. Вита-Поштова Києво-Святошинського району Київської області, вул. Боярська, 4), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Мелеус" (код 34091263, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 12) про визнання протиправним та скасування рішення №17-72 від 22.12.2016 р. "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ "Мелеус",- закрити. .

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.