Рішення

від 19.07.2019 по справі 826/12507/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 липня 2019 року № 826/12507/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського регіонального центру оцінювання якості освіти, Українського центру оцінювання якості освіти третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України про представники учасників справи: визнання неправомірними дій і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії позивач - ОСОБА_1 ; позивача - ОСОБА_2 ; відповідача-1: Ренський С. М., Пушина Н.Л. ; відповідача-2 - Баськова Т.М.; третьої особи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_1 або Учасник зовнішнього оцінювання) подала на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київського регіонального центру оцінювання якості освіти (адреса: 07400, Київська обл., місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14 Б, ідентифікаційний код - 34837504) (надалі - відповідач-1 або Київський регіональний центр) та Українського центру оцінювання якості освіти (адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 28, ідентифікаційний код - 34187201) (в подальшому - відповідач-2 або Український центр оцінювання), у якому просить суд:

- визнати неправомірними дії регламентної комісії Київського регіонального центру оцінювання якості освіти в частині встановлення факту порушення абітурієнтом ОСОБА_1 процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України та направлення відповідного клопотання до Українського центру оцінювання якості освіти про анулювання результатів тестування;

- визнати неправомірними дії та рішення Українського центру оцінювання щодо анулювання результатів зовнішнього оцінювання абітурієнта ОСОБА_1 з історії України;

- визнати неправомірними дії апеляційної комісії Українського центру оцінювання якості освіти при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги та зобов`язати апеляційну комісію Українського центру оцінювання вчинити дії щодо відновлення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з історії України ОСОБА_1 відповідно до кількості набраних нею балів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачку необґрунтовано звинуватили у порушенні процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, а тому подальше анулювання її результатів було неправомірним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження у підготовче засідання на 25.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (нижче - третя особа або Мінмолодьспорту або Міністерство).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2019.

Судовими повістками про виклик від 03.12.2018 викликано позивача та третю особу у судове засідання на 22.02.2019.

У судових засіданнях 22.02.2019 та 28.03.2019 судом оголошувалась перерва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 відмовлено у задоволенні заяви № 02-22-01/270 від 21.02.2019 Про закриття провадження у справі представника Українського центру оцінювання якості освіти.

02.05.2019 в судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили, за викладених у мотивувальній частині позовної заяви підстав, задовольнити позов.

Представники відповідачів наголосили на наявності підстав для відмови в задоволенні позову повністю, за наведених у відзивах обставинах.

Зокрема, відповідач-1 акцентує, що Регламентна комісія при Київському регіональному центрі у своїй діяльності щодо прийняття рішень діяла в межах своєї компетенції та керувалась відповідними нормативно-правовими актами Міністерства, Положенням про регламентну комісію при регіональному центрі оцінювання якості освіти, а також актами Українського центру оцінювання.

Відповідач-2 зазначаєё що з огляду на необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачкою позовних вимог, а також враховуючи факт відсутності порушення будь-яких прав, свобод, охоронюваних законом інтересів останньої, законні підстави для задоволення пред`явленого ОСОБА_1 позову відсутні.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

Поряд з цим, суд відмічає, що згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (в рішенні - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Суд відмічає, що представник третьої особи в судові засідання 28.03.2018 та 02.05.2018 не з`являвся.

Таким чином, з урахуванням повторної неявки представника третьої особи в судове засідання, зважаючи на заявлене представниками сторін спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.03.2018 ОСОБА_1 , як абітурієнт, була зареєстрована для проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яке проводилося 06.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що абітурієнт № 05 ( ОСОБА_6 ) вийшла з аудиторії о 12 год. 26 хв., а абітурієнт № 06 ( ОСОБА_7 ) вийшла з аудиторії о 12 год. 25 хв., тобто в період технологічної перерви, що є грубим порушенням Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання .

На думку ОСОБА_1 , відмічений у аудиторному протоколі № 8415096102156 час її виходу з аудиторії до завершення виконання є таким, що не відповідає дійсності. Так, проаналізувавши документи, можна побачити, що до позивачки виходило 5 учасників і остання, учасник № 13 ( ОСОБА_8 ), повернулася о 12 год. 45 хв., тоді як час виходу з аудиторії ОСОБА_1 вказано 12 год. 21 хв., а повернення 12 год. 28 хв. Відтак, оскільки позивачка виходила після учасника № 13, то раніше ніж о 12 год. 45 хв. вийти ОСОБА_1 не могла. Далі час виходу учасників і їх повернення вказані у хронологічній послідовності. Таким чином, вихід ОСОБА_1 із аудиторії № 15 записано саме до закінчення технологічної перерви задля подальшого звинувачення в порушенні, якого позивачка не вчиняла.

Як зазначає ОСОБА_1 , у відповідності до Картки результатів учасника зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року, де містяться зведені дані про учасників, які порушили процедуру проходження зовнішнього незалежного оцінювання та позбавлені права продовжувати виконання сертифікаційної роботи під час технологічної перерви, інформація про те, що позивачкою порушено дану процедуру - відсутня. Даний факт підтверджує, що ОСОБА_1 необґрунтовано звинуватили у порушенні процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України і подальше анулювання його результатів було незаконним.

Позивачка наголошує, що ані під час технологічної перерви, ані під час виходу із аудиторії № 15 до ОСОБА_1 відповідальний за пункт проведення зовнішнього оцінюванні і уповноважена особа Українського центру оцінювання щодо питання порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання не зверталися, акту про порушення не складали і матеріалів в Учасника зовнішнього оцінювання не вилучали. Після того, як ОСОБА_1 повернулася до аудиторії № 15, та продовжила працювати над тестами, які остання виконала в повному обсязі. Бланк відповідей позивачки повернутий нею о 12 год. 52 хв. Однак, тільки позивачка покинула аудиторію № 15 її запросили підійти до окремої аудиторії, де їй був вручений акт про порушення учасником зовнішнього незалежного оцінювання процедури порушення проходження зовнішнього незалежного оцінювання. При цьому, ОСОБА_1 не було надано ніяких інших документів для ознайомлення та навіть в усній формі не було роз`яснено обставини справи. У зв`язку із чим, позивачка звертає увагу, що відповідно до пункту 4 розділу 3 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти , затвердженого Наказом Міністерством освіти і науки України № 25 від 10.01.2017 Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986, у разі порушення однієї або кількох в вимог, передбачених підпунктами 3, 4 пункту 2, підпунктами 1 - 4 пункту 3 цього розділу, учасник зовнішнього оцінювання за вимогою осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання, має повернути їм матеріали зовнішнього оцінювання та залишити пункт зовнішнього оцінювання. Тому, оскільки вказане відповідачами порушення позивачки, підпадає під підпункт 2 частини 3 розділу 3, а саме: Учаснику зовнішнього оцінювання забороняється: використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи, засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання , то відповідальні за організацію та проведення зовнішнього оцінювання зобов`язані були вилучити у ОСОБА_1 матеріали та відвести останню з аудиторії проходження зовнішнього незалежного оцінювання, чого відповідачами не було зроблено в порушення вимог національного законодавства.

Позивачка зазначає, що після того як її було ознайомлено з Актом, вона відразу написала апеляційну заяву щодо порушення процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання, у якій свої вимоги обґрунтовувала тим, що ніяких документів в неї вилучено не було та її не просили припинити проходження зовнішнього незалежного оцінювання, а повідомили про факт порушення процедури вже постфактум із посиланням на слова інспектора. У задоволенні апеляційної заяви позивачки було відмовлено. Крім того, на засіданні регламентної комісії Київського регіонального центру прийнято рішення від 13.06.2018, яким підтверджено факти порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання, порушено клопотання перед Українським центром оцінювання про анулювання результатів робіт.

Після розгляду наданих Київським регіональним центром оцінювання копій документів, на підставі яких було прийнято рішення щодо анулювання результату зовнішнього незалежного оцінювання, комісія Українського центру оцінювання погодилась з рішенням Регламентної комісії Київського регіонального центру оцінювання якості освіти і залишила результат позивачки із зовнішнього незалежного оцінювання з історії України без змін.

З наведеним рішенням ОСОБА_1 не погодилася та 22.06.2018 подала до відповідача-2 апеляційну заяву щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнта ОСОБА_1 з історії України та пояснення по суті оскаржуваного рішення про анулювання результатів.

За результатами розгляду апеляційної заяви, 03.07.2018 апеляційна комісія Українського центру оцінювання, у зв`язку із підтвердженням факту порушення учасником процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання, відмовила у задоволенні апеляційної заяви позивачки.

В рамках здійснення апеляційною комісією Українського центру оцінювання апеляційної заяви ОСОБА_1 , позивачка виокремлює, що розгляд її апеляційної заяви відбувався за відсутності позивачки, тому вона була позбавлена можливості надати свої пояснення. Також останню не допустили до ознайомлення з матеріалами справи, які стали підставою для анулювання результатів проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Окремо, позивачка відмічає, що з надісланих їй відповідачем-2 документів, вбачається, що наявні 2 пояснювальні записки, а саме: старшого інструктора ОСОБА_9 від 06.06.2018 на ім`я директора ОСОБА_10 , які складені однією датою, однією особою і адресовані одній особі, проте зміст яких різниться за своєю суттю. До того ж, записки не вказані в Обліковій картці учасника зовнішнього незалежного оцінювання як такі, які передані до відповідача-2 задля вирішення питання про задоволення апеляційної заяви позивачки, що свідчить про фальсифікацію документів відповідачем-1. Тобто, пояснювальні записки старшого інструктора ОСОБА_9 від 06.06.2018 не могли слугувати належним доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання, а отже не могли бути враховані відповідачем-2 при вирішенні питання щодо задоволення апеляційної скарги позивачки.

Підсумовуючи викладені в позові обставини, за висновками ОСОБА_1 дії відповідачів були необґрунтованими та неправомірними, що, в свою чергу, призвело до прийняття незаконного рішення про анулювання результатів зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, а в подальшому і незаконного рішення щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги позивачки на рішення про анулювання результатів зовнішнього незалежного оцінювання (скорочено - ЗНО).

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка подала на розгляд суду відповідний позов.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач-1 не погоджується та у своєму відзиві означив, по-перше, що згідно з інформацією в аудиторному протоколі проведення ЗНО з історії України аудиторії № 15 пункту проведення ЗНО, Акті, Картці спостереження за процедурою проведення ЗНО, поясненнями старшого інструктора аудиторії № 15 ОСОБА_9 о 12 годині 20 хвилин уповноваженою особою Українського центру оцінювання в аудиторії № 15 було оголошено про початок технологічної перерви. Оголошений час був зафіксований в аудиторному протоколі старшим інструктором. Під час оголошення технологічної перерви в аудиторії № 15 о 12 годині 20 хвилин до старшого інструктора зазначеної аудиторії звернувся учасник ЗНО, а саме ОСОБА_7 , робоче місце № 6, яка зауважила, що учасник за робочим місцем № 12 ОСОБА_1 має при собі та використовує заборонені друковані матеріали шпаргалки . Зазначені заборонені матеріали були виявлені відразу після здійснення працівником поліції загального контролю дотримання ОСОБА_1 процедури проходження зовнішнього оцінювання, про що старшим інструктором невідкладно було зроблено відповідний запис на зворотній сторінці аудиторного протоколу проведення ЗНО з історії України в розділі Опис окремих (нестандартних) ситуацій, що виникли в аудиторії , а відповідальним за пункт проведення зовнішнього оцінювання в Картці спостереження за процедурою ЗНО в розділі Звернення учасників ЗНО та громадських спостерігачів та в розділі Виявлені порушення процедури проведення ЗНО та нестандартні ситуації (в аудиторіях, за межами аудиторій) .

Згідно з даними аудиторного протоколу проведення ЗНО з історії України розділу Інформація про вихід учасників ЗНО з аудиторії до завершення виконання сертифікаційної роботи та поясненнями старшого інструктора аудиторії № 15 о 12 годині 21 хвилині одразу після виявлення заборонених друкованих матеріалів ОСОБА_1 звернулася з проханням вийти, але не очікуючи дозволу старшого інструктора вибігла з аудиторії, та була відсутня до 12 години 28 хвилини, тобто до моменту завершення технологічної перерви в аудиторії № 15.

З метою недопущення затримання часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи учасників ЗНО аудиторії № 15, а також часу для проведення технологічної перерви в інших аудиторіях пункту проведення ЗНО, уповноваженою особою Українського центру оцінювання та відповідальним за пункт проведення ЗНО було прийнято спільне рішення не чекати на повернення ОСОБА_1 до аудиторії та продовжити проведення загального контролю в інших аудиторіях пункту проведення ЗНО, який було завершено о 12 годині 45 хвилин.

Після завершення загального контролю в пункті проведення ЗНО уповноваженою особою Українського центру оцінювання та відповідальним за пункт проведення ЗНО складено Акт про порушення процедури походження ЗНО, зі змістом якого було ознайомлено ОСОБА_1 особисто під підпис. Факт списування також зазначено у Акті ОСОБА_7 .

По-друге, Київським регіональним центром 11.06.2018 на офіційному веб-сайті розміщено оголошення про дату, час та місце проведення засідання регламентної комісії з розгляду апеляційних заяв учасників ЗНО 2018 року з історії України.

Надалі, на офіційному веб-сайті було розміщено оголошення про підсумки розгляду заяв і рішення регламентної комісії.

Витяг з протоколу засідання регламентної комісії при Київському регіональному центрі було відправлено позивачці листом на адресу, вказану ОСОБА_1 під час реєстрації щодо участі в зовнішньому оцінювані 2018 року.

За твердженнями відповідача-1, Київський регіональний центр діяв в межах своєї компетенції та на підставі чинного законодавства.

У своєму відзиві на позов відповідач-2 примітив, що 18.06.2018 на засіданні апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання на основі аналізу документів, створених у ході проведення ЗНО в пунктах його проведення, та у зв`язку з виявленням в період часу, відведеного на виконання сертифікаційної роботи, в особи або на її робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою зовнішнього незалежного оцінювання, прийнято рішення погодитись з пропозицією регламентної комісії при Київському регіональному центрі щодо анулювання результатів зовнішнього незалежного оцінювання з історії України позивачки.

03.07.2018 на засіданні Апеляційної комісії розглянуто апеляційну заяву ОСОБА_1 щодо результатів ЗНО з історії України та прийнято рішення відмовити в задоволенні її апеляційної заяви у зв`язку з підтвердженням факту порушення учасником процедури проходження ЗНО (виявлення в період часу, відведеного на виконання сертифікаційної роботи, в особи, або на її робочому місці, друкованих або рукописних матеріалів, що зафіксовано в документах пункту проведення ЗНО).

Як стверджує Український центр оцінювання, апеляційна комісія при прийнятті рішень діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений вимогами законодавства, а твердження позивачки, які містяться в позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджуються жодними доказами.

Окрім того, відповідач-2 підкреслив, що позивачка була присутня під час розгляду апеляційної заяви та надавала пояснення, що зафіксовано в протоколі апеляційної комісії від 03.07.2018 № 16.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, наказом від 10.01.2017 № 25 Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України, яким затверджено Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (по мотивувальній частині рішення - Порядок), Регламентом роботи пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році , затв. Наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 26.01.2018 № 24 (в рішенні - Регламент), наказом 26.12.2014 № 1526 Деякі питання колегіальних робочих органів з підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання Міністерства освіти і науки України, яким затверджено Положення про регламентну комісію при регіональному центрі оцінювання якості освіти (за текстом - Положення-1) та Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти (в тексті скорочено - Положення-2), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1 р. І Порядку, означений нормативний акт визначає основні засади підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Розділом ІІІ Порядку визначаються права учасників зовнішнього оцінювання на: 1) доступ до інформації про: програми зовнішнього оцінювання; форми завдань сертифікаційних робіт; строки та порядок проведення зовнішнього оцінювання; час і місце проведення зовнішнього оцінювання; використання в пунктах зовнішнього оцінювання технічних пристроїв, необхідних для здійснення контролю за проведенням зовнішнього оцінювання; порядок визначення, спосіб та час офіційного оголошення результатів зовнішнього оцінювання; 2) виконання сертифікаційних робіт, розроблених згідно з програмами зовнішнього оцінювання, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України; 3) проходження зовнішнього оцінювання з установленої Міністерством освіти і науки України кількості навчальних предметів; 4) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання; 5) безпечні умови під час проходження зовнішнього оцінювання; 6) отримання безкоштовної медичної допомоги в пункті зовнішнього оцінювання (у разі потреби); 7) оскарження процедури проведення та результатів зовнішнього оцінювання (апеляцію); 8) ознайомлення зі своєю сертифікаційною роботою після оголошення результатів зовнішнього оцінювання з відповідного навчального предмета, отримання засвідченої копії такої роботи, а також обов`язки учасників зовнішнього оцінювання, до яких відносяться, серед інших: ознайомлення з Порядком, дотримання його вимог; ввічливого ставлення до учасників зовнішнього оцінювання і працівників пункту зовнішнього оцінювання; виконання вказівок та вимог працівників пункту зовнішнього оцінювання щодо процедури проходження зовнішнього оцінювання; виконання сертифікаційної роботи на робочому місці, визначеному Українським центром.

Крім того, у п. 3 р. І Порядку зазначено, що учаснику зовнішнього оцінювання забороняється, зокрема, використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи, засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту зовнішнього оцінювання до початку виконання роботи).

За п. 9 р. V Порядку, учасники зовнішнього оцінювання розподіляються за пунктами зовнішнього оцінювання, аудиторіями та робочими місцями відповідно до порядку, установленого Українським центром. Розподіл учасників зовнішнього оцінювання між пунктами зовнішнього оцінювання здійснюється регіональними центрами з урахуванням даних, зазначених ними в реєстраційних картках. Розподіл учасників за аудиторіями та робочими місцями в пунктах зовнішнього оцінювання здійснюється Українським центром.

Таким чином, учасник зовнішнього оцінювання зобов`язаний дотримуватися вимог Порядку та виконувати сертифікаційну роботу на робочому місці, визначеному Українським центром оцінювання. При цьому, під час зовнішнього оцінювання учаснику зовнішнього оцінювання заборонено використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи друковані або рукописні матеріали, інші засоби, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання.

Наразі слід акцентувати, що заборона учаснику зовнішнього оцінювання використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі та/або на робочому місці засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання, передбачена також п. 4 р. ХІІ Регламенту, який, в свою чергу, встановлює єдині вимоги до процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання та визначає сукупність правил і норм, що врегульовують особливості функціонування пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

При вході в аудиторію інструктор попереджає учасників про необхідність залишити речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші електронні прилади, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали), у спеціально відведеному місці (пп. 3 п. 1 р. ІХ Регламенту).

За викладеного, суд заважує, що про дотримання обов`язків учасника зовнішнього оцінювання, зокрема і обов`язку дотримання вимог Порядку, а відповідно, заборони а) використання в пункті зовнішнього оцінювання та б) тримання при собі та/або на робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, які, між іншим, повинні бути залишеними у спеціально відведеному місці, учасник зовнішнього оцінювання особисто зазначає на зворотному боці бланка відповідей типу А , шляхом проставлення відповідного запису, що слідує з пп. 15 п. 5 р. ІХ Регламенту.

Згідно п.п. 13, 15, 18 р. V Порядку, у пунктах зовнішнього оцінювання мають право перебувати працівники пункту, учасники зовнішнього оцінювання, а також особи, уповноважені для здійснення спостереження або контролю за проведенням зовнішнього оцінювання, особи, які надають медичні послуги, забезпечують охорону матеріалів зовнішнього оцінювання та охорону громадського порядку. Працівники Українського та регіональних центрів, відповідальна особа за проведення зовнішнього оцінювання в окрузі зовнішнього оцінювання, а також особи, уповноважені на здійснення державного контролю за проведенням зовнішнього оцінювання, допускаються до пункту зовнішнього оцінювання на будь-якому етапі проведення зовнішнього оцінювання. У пунктах зовнішнього оцінювання учасники зовнішнього оцінювання об`єднуються в групи чисельністю до 15 осіб (включно), які виконуватимуть сертифікаційні роботи в одній аудиторії. Інформація про розподіл учасників за аудиторіями та робочими місцями розміщується в пункті зовнішнього оцінювання у зручних для вільного огляду місцях у вигляді алфавітного та аудиторних списків не раніше ніж за дві години до початку зовнішнього оцінювання.

Тобто, передбаченим, згідно положень Порядку, є перебування у пунктах зовнішнього оцінювання осіб, уповноважених для здійснення спостереження або контролю за проведенням зовнішнього оцінювання, та осіб, які надають медичні послуги, забезпечують охорону матеріалів зовнішнього оцінювання та охорону громадського порядку.

Пунктом 20 розділу V Порядку передбачено, що під час зовнішнього оцінювання учасники зовнішнього оцінювання мають право з дозволу старшого інструктора вийти з аудиторії до закінчення роботи над завданнями сертифікаційної роботи. Час, який учасник зовнішнього оцінювання провів за межами аудиторії, не додається йому до часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи. Одночасний вихід кількох учасників зовнішнього оцінювання з однієї аудиторії до завершення ними виконання сертифікаційних робіт заборонено.

Тобто, виключно з дозволу старшого інструктора учасник зовнішнього оцінювання має право вийти з аудиторії до закінчення роботи над завданнями сертифікаційної роботи під час зовнішнього оцінювання. При цьому, встановленою є заборона щодо виходу кількох учасників зовнішнього оцінювання з однієї аудиторії до завершення ними виконання сертифікаційних робіт.

З пункту 21 розділу V Порядку слідує, що у пункті зовнішнього оцінювання за допомогою металодетекторів може проводитися контроль за дотриманням учасниками зовнішнього оцінювання вимоги щодо заборони мати при собі засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими технічних засобів чи пристроїв.

Положеннями розділу Х Регламенту встановлено, що в аудиторіях пункту ЗНО за допомогою металодетектора може проводитися контроль за дотриманням учасниками вимоги щодо заборони мати при собі та/або на робочому місці засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими технічних засобів чи пристроїв. Такий контроль здійснюється уповноваженою особою та відповідальним за пункт ЗНО із залученням працівника поліції охорони. Контроль за наявністю заборонених технічних засобів за допомогою металодетектора може проводитися: 1) вибірково, лише в окремих пунктах ЗНО та/або аудиторіях пункту ЗНО до початку проведення зовнішнього оцінювання; 2) в усіх аудиторіях пункту ЗНО; 3) у разі виникнення підозри щодо використання учасником (групою учасників)/наявності в учасника (групи учасників) заборонених технічних засобів у період часу, відведеного на виконання сертифікаційної роботи. Рішення щодо проведення вибіркового контролю приймається регіональним центром, про що інформується Український центр. Про необхідність проведення вибіркового контролю регіональний центр у зазначений ним спосіб повідомляє уповноваженій особі не раніше ніж за 40 хвилин до початку зовнішнього оцінювання. Загальний контроль в аудиторії проводиться під час технологічної перерви. Рішення про його проведення приймається Українським центром та надсилається директорам регіональних центрів. Регіональний центр повинен не раніше ніж за 20 хвилин до початку зовнішнього оцінювання повідомити про необхідність здійснення загального контролю уповноваженій особі та відповідальному за пункт ЗНО.

Таким чином, у формі вибіркового та загального контролів може здійснюватися контроль за дотриманням учасниками зовнішнього оцінювання вимог Порядку.

Пунктами 22 і 23 розділу V Порядку означено, що у разі виявлення будь-якою особою, яка перебуває в пункті зовнішнього оцінювання, фактів порушення учасником зовнішнього оцінювання/працівником пункту зовнішнього оцінювання процедури проходження/проведення зовнішнього оцінювання вона повинна повідомити про це відповідальному за пункт зовнішнього оцінювання або уповноваженій особі Українського центру. Рішення про припинення учасником зовнішнього оцінювання роботи над завданнями сертифікаційної роботи приймається колегіально уповноваженою особою Українського центру, відповідальним за пункт зовнішнього оцінювання та старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії, - черговим) та оформлюється документально. Якщо учасник виявив порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання, він має право до виходу з пункту зовнішнього оцінювання подати через уповноважену особу Українського центру апеляційну заяву про порушення процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

У разі виявлення будь-якою особою, яка перебуває в пункті ЗНО, фактів порушення учасником/працівником пункту ЗНО процедури проходження/проведення зовнішнього оцінювання, вона повинна повідомити про це уповноваженій особі або відповідальному за пункт ЗНО. Уповноважена особа й відповідальний за пункт ЗНО приймають відповідне рішення та здійснюють оформлення документів.

Учасник позбавляється права на продовження виконання сертифікаційної роботи, якщо він, зокрема, має при собі та/або на робочому місці засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання.

Рішення про припинення виконання учасником сертифікаційної роботи приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт ЗНО та старшим інструктором відповідної аудиторії.

Учасник, стосовно якого прийнято таке рішення, повинен здати бланк(и) відповідей старшому інструктору та залишити аудиторію.

Суть порушення процедури зовнішнього оцінювання має бути відображена в Акті про порушення учасником зовнішнього незалежного оцінювання процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання, на зворотному боці Аудиторного протоколу та в Карті спостереження.

Відповідальний за пункт ЗНО повинен ознайомити учасника зі змістом Акта про порушення учасником зовнішнього незалежного оцінювання процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Якщо учасник відмовляється ознайомитися зі змістом акта, відповідальний за пункт ЗНО на місці підпису учасника робить запис відмовився .

Після оформлення документів учасник повинен залишити пункт ЗНО.

Не потрібно оформляти, крім фіксування відповідного у Аудиторному протоколі та Карті спостереження, інших документів у випадку, якщо факт порушення учасником процедури проходження зовнішнього оцінювання виявлено під час проведення загального контролю (п.п. 2, 4-8 р. ХІІ Регламенту).

У разі порушення однієї або кількох вимог, передбачених підпунктами 3, 4 пункту 2, підпунктами 1-4 пункту 3 цього розділу, учасник зовнішнього оцінювання за вимогою осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання, має повернути їм матеріали зовнішнього оцінювання та залишити пункт зовнішнього оцінювання (п. 4 р. ІІІ Порядку.

Зважаючи на зміст відзначених пунктів 22, 23 розділу V, пункту 4 розділу ІІІ Порядку та пунктів 2, 4-8 розділу ХІІ Регламенту, в їх сукупності, варто відмітити:

- по-перше, що будь-яка особа, яка перебуває в пункті ЗНО, має право повідомити уповноваженій особі або відповідальному за пункт ЗНО про факт порушення учасником/працівником пункту ЗНО процедури проходження/проведення зовнішнього оцінювання, що має наслідок прийняття відповідного рішення уповноваженою особою і відповідальним за пункт ЗНО про такий факт та здійснення останніми оформлення документів щодо такого факту (складання Акту про порушення; відображення про порушення на зворотному боці Аудиторного протоколу та в Карті спостереження);

- по-друге, наслідками повідомлення певною особою про факт вчинення учасником процедури проходження зовнішнього оцінювання, а саме про порушення учасником ЗНО процедури проходження зовнішнього оцінювання, зокрема, використання певним учасником в пункті зовнішнього оцінювання та тримання при собі та/або на робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, інших засобів, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання, є: а) позбавлення такого учасника права на продовження виконання сертифікаційної роботи, час чого, між іншим, відображається у пункті третьому акту про порушення учасником зовнішнього незалежного оцінювання процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (п. 26 додатку до Регламенту); б) здача учасником процедури проходження зовнішнього оцінювання, за вимогою осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання, зокрема старшому інструктору, бланка(ів) відповідей та залишення таким учасником аудиторії;

- по-третє, якщо факт порушення учасником процедури проходження зовнішнього оцінювання мав місце під час проведення загального контролю, який проводитися під час технологічної перерви, документування такого факту відображається в Аудиторному протоколі та Карті спостереження, і інші документи оформляти у цьому випадку не має необхідності.

Поряд з наведеним у Порядку правовим регулювання питань проведення зовнішнього оцінювання, прав та обов`язків учасників зовнішнього оцінювання, Порядком передбачено порядок подання і розгляду апеляційних заяв та ознайомлення заявників з прийнятими рішеннями.

Зокрема, у відповідності до п.п. 1, 5, 6 р. VІІІ Порядку, предметом апеляції є: 1) відмова в реєстрації для участі в зовнішньому оцінюванні; 2) порушення під час проведення зовнішнього оцінювання в пункті зовнішнього оцінювання, що може вплинути на об`єктивність результату зовнішнього оцінювання; 3) результат зовнішнього оцінювання або рішення про його анулювання. Розгляд апеляційних заяв щодо порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання здійснюють регламентні комісії. Подання відповідної заяви здійснюється через уповноважену особу Українського центру в день проведення зовнішнього оцінювання в пункті зовнішнього оцінювання до виходу особи з нього. Розгляд заяви щодо порушення процедури здійснюється регламентною комісією протягом трьох робочих днів з урахуванням дня її надходження. За результатами розгляду заяви щодо порушення процедури регламентна комісія приймає одне з таких рішень: 1) відмовити в задоволенні заяви у зв`язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання; 2) відмовити в задоволенні заяви у зв`язку з тим, що виявлене порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання не впливає на об`єктивність результату зовнішнього оцінювання; 3) вважати виявлене порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання таким, що впливає на об`єктивність результату зовнішнього оцінювання. У разі прийняття такого рішення регламентна комісія також приймає рішення: подати клопотання до апеляційної комісії про анулювання результатів зовнішнього оцінювання через допущення стосовно особи порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання; допустити особу до проходження зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета під час додаткової сесії за умови задоволення апеляційною комісією клопотання про анулювання результатів зовнішнього оцінювання.

Рішення про відмову за результатами розгляду заяви щодо порушення процедури (у вигляді витягу з протоколу засідання регламентної комісії) надсилається заявнику наступного робочого дня після його прийняття. Клопотання про анулювання результатів зовнішнього оцінювання через допущення стосовно особи порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання надсилається до апеляційної комісії наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Регіональний центр інформує учасника про прийняте апеляційною комісією рішення не пізніше наступного робочого дня після його отримання.

Особа може оскаржити рішення регламентної комісії за результатами розгляду заяви щодо порушення процедури, прийняте щодо неї, шляхом подання заяви до апеляційної комісії. Відповідна заява подається до апеляційної комісії не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати отримання рішення, що оскаржується, та розглядається протягом десяти робочих днів з дня її надходження. У заяві щодо оскарження рішення регламентної комісії має бути вказано: 1) прізвище, ім`я, по батькові заявника; 2) номер сертифіката; 3) назва навчального предмета, процедура проведення зовнішнього оцінювання з якого оскаржується, із зазначенням сесії (основна чи додаткова); 4) номер контактного телефону; 5) обґрунтування причини оскарження рішення регламентної комісії; 6) дата складання заяви. Заява щодо оскарження рішення регламентної комісії має бути засвідчена особистим підписом особи, яка її подає, та подаватися разом з копією відповідного витягу з протоколу засідання регламентної комісії. За результатами розгляду заяви щодо оскарження рішення регламентної комісії приймаються рішення про задоволення заяви та допуск особи до проходження зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета під час додаткової сесії або про відмову в задоволенні заяви у зв`язку з непідтвердженням факту порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання.

За п.п. 4, 9, 10 Положення-1, до завдання регламентної комісії відносяться: 1) захист прав осіб, які подали заяву на розгляд регламентної комісії, у межах питань, зазначених у цьому пункті; 2) дотримання вимог регламентів роботи тимчасових організаційно-структурних одиниць (об`єктів), вирішення штатних або нестандартних позаштатних) ситуацій, пов`язаних із їхньою діяльністю; 3) розгляд апеляційних заяв щодо відмови в реєстрації для участі в зовнішньому оцінюванні; 4) розгляд і вирішення питань щодо створення особливих (специфічних) умов, необхідних для проходження зовнішнього оцінювання особами з особливими освітніми потребами; 5) розгляд апеляційних заяв щодо порушень процедури проведення зовнішнього оцінювання в пункті проведення зовнішнього оцінювання; 6) розгляд і з`ясування достовірності обставин і фактів, що дає можливість особі взяти участь у додатковій сесії зовнішнього оцінювання з певного предмета; 7) розгляд документів пунктів проведення зовнішнього оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки, що містять інформацію про ознаки порушень учасниками процедур зовнішнього оцінювання в пункті проведення зовнішнього оцінювання; 8) порушення перед Українським центром оцінювання якості освіти клопотань щодо анулювання результатів зовнішнього оцінювання окремих осіб.

Регламентна комісія має право: одержувати в установленому законодавством порядку від працівників регіонального центру оцінювання якості освіти, працівників пунктів проведення зовнішнього оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки документи, а також іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на регламентну комісію завдань; запрошувати на засідання регламентної комісії заявника, осіб, залучених до проведення зовнішнього оцінювання; здійснювати в межах своєї компетенції запити до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я тощо.

Документами регламентної комісії, що зберігаються протягом п`яти років після завершення встановленого строку розгляду апеляційних заяв, є: 1) протоколи засідань комісії; 2) апеляційні заяви; 3) документи та матеріали, що необхідні для здійснення розгляду апеляційних заяв, та інші документи, на підставі яких були прийняті відповідні рішення регламентної комісії.

Рішення регламентної комісії приймається більшістю голосів за умови присутності на засіданні не менш як двох третин від загальної кількості її членів. У разі рівної кількості голосів за та проти приймається рішення, яке підтримав голова комісії.

Відповідно до п.п. 10-16, 18-20 р. VІІІ Порядку, у разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета, незгоди з рішенням щодо анулювання результату учасник зовнішнього оцінювання може подати до Українського центру апеляційну заяву щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Подання заяв щодо результатів здійснюється протягом п`яти календарних днів з урахуванням дня офіційного оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета (сесії). У разі подання апеляційної заяви щодо результатів за допомогою поштового зв`язку дата подання визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті. Якщо апеляційну заяву щодо результатів надіслано у відсканованому вигляді електронною поштою, то датою її подання вважається дата відправлення вхідного листа, зафіксована в електронній скриньці Українського центру. У заяві щодо результатів має бути вказано: 1) прізвище, ім`я, по батькові заявника; 2) номер сертифіката; 3) назва навчального предмета, результат зовнішнього незалежного оцінювання з якого оскаржується, із зазначенням сесії тестування (основна чи додаткова); 4) номер контактного телефону; 5) дата складання заяви щодо результатів. У заяві щодо результатів має бути зазначено бажання учасника зовнішнього оцінювання щодо повторного визначення результату зовнішнього оцінювання, яке засвідчується його особистим підписом. Розгляд апеляційної заяви щодо результатів здійснює апеляційна комісія протягом п`ятнадцяти календарних днів з урахуванням дня її надходження. У ході розгляду апеляційних заяв щодо результатів здійснюються технічна та предметна перевірки. Технічна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи проводиться з метою встановлення правильності визначення результату зовнішнього оцінювання під час: автоматизованої комп`ютерної обробки сертифікаційних робіт; персоналізації сертифікаційної роботи. Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю шляхом проведення повторного оцінювання наданих відповідей. Під час розгляду заяви щодо результатів до уваги не беруться записи, зроблені учасником зовнішнього оцінювання в зошиті із завданнями сертифікаційної роботи. Інформація про дату, час і місце проведення засідання апеляційної комісії, на якому здійснюватиметься розгляд заяв щодо результатів, а також списки осіб, заяви яких розглядатимуться на засіданні, розміщуються на веб-сайті Українського центру. Учасники зовнішнього оцінювання (їх законні представники) можуть бути присутні на засіданні, під час якого розглядаються подані ними апеляційні заяви. Апеляційна комісія за результатами розгляду апеляційних заяв щодо результатів приймає одне з таких рішень: 1) відмовити в задоволенні апеляційної заяви; 2) задовольнити апеляційну заяву. Причинами відмови в задоволенні заяви щодо результатів є: 1) відсутність помилок під час здійснення автоматизованої комп`ютерної обробки сертифікаційної роботи та її персоналізації; 2) підтвердження об`єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю; 3) підтвердження рішення про анулювання результатів зовнішнього оцінювання. У разі задоволення заяви щодо результатів приймається одне з таких рішень: 1) про відновлення результату зовнішнього оцінювання; 2) про збільшення або зменшення кількості балів, отриманих учасником зовнішнього оцінювання.

У відповідності до п.п. 1, 5, 6, 13, 14 Положення-2, означений нормативний акт визначає основні функції та особливості діяльності апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти. Його дія поширюється на: апеляційну комісію; фахові предметні групи та технічні групи; регіональні центри оцінювання якості освіти; регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти; осіб, які реєструються для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, та учасників зовнішнього оцінювання, які подали апеляційну заяву. Основними завданнями апеляційної комісії є: захист прав осіб, які проходили зовнішнє оцінювання, щодо об`єктивності оцінювання сертифікаційних робіт; розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього оцінювання, у тому числі із залученням фахових предметних груп; розгляд заяв учасників зовнішнього оцінювання щодо оскарження рішень регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти, прийнятих щодо них; підготовка та надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань. Апеляційна комісія має право: одержувати в установленому законодавством порядку від працівників Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, працівників пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів перевірки, пунктів обробки інформацію та документи (протоколи засідання регламентних комісій, копії або оригінали сертифікаційних робіт, аудиторні протоколи проведення зовнішнього оцінювання, акти, складені під час проведення зовнішнього оцінювання, письмові пояснення тощо), необхідні для виконання покладених на неї завдань; запрошувати на засідання апеляційної комісії заявника з метою отримання додаткової інформації, необхідної для прийняття остаточного рішення. Документами апеляційної комісії, що зберігаються протягом п`яти років, є: апеляційні заяви; протоколи засідань апеляційної комісії; матеріали, необхідні для розгляду апеляційних заяв. Рішення апеляційної комісії приймається більшістю голосів за умови присутності на засіданні не менш як двох третин від загальної кількості членів апеляційної комісії. У разі рівної кількості голосів за та проти приймається рішення, яке підтримав голова апеляційної комісії. Рішення апеляційної комісії оформлюється протоколом.

За викладених приписів Порядку та Положень випливає висновок про необхідність перевірки регламентною комісією та апеляційною комісією як викладених заявником в апеляційних заявах фактів щодо порушень процедури проведення зовнішнього оцінювання, у тому числі, шляхом одержання комісіями в установленому законодавством порядку документів, необхідних для виконання покладених на них завдань, та запрошення заявника на засідання комісій, так і підготовка та надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань.

Окремо, в межах епізоду щодо порядку подання і розгляду апеляційних заяв, суд, в площині питань процедури адміністративного оскарження рішень відповідача-2, зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до р. ІІ Положення, до суб`єктів проведення зовнішнього оцінювання належать: 1) Міністерство освіти і науки України; 2) Український центр оцінювання якості освіти; 3) регіональні центри оцінювання якості освіти; 4) орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, структурні підрозділи з питань освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - органи управління освітою).

Український центр оцінювання: 1) здійснює організаційно-технологічне забезпечення зовнішнього оцінювання; 2) установлює регламенти роботи та умови формування пунктів реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів обробки, пунктів перевірки та пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також вимоги до їх облаштування відповідно до підпункту 2 пункту 13 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533); 3) визначає умови участі в додатковій сесії зовнішнього оцінювання відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти; 4) укладає та тиражує в умовах суворої конфіденційності завдання для виконання сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання, здійснює їх переклад мовами національних меншин; 5) здійснює розподіл учасників зовнішнього оцінювання між аудиторіями та робочими місцями в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання; 6) визначає порядок видачі засвідчених копій сертифікаційних робіт, виконаних учасниками зовнішнього оцінювання, відповідно до підпункту 9 пункту 13 Порядку зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти.

Регіональні центри: 1) взаємодіють з органами управління освітою, закладами освіти з питань організації та проведення зовнішнього оцінювання; 2) проводять інформаційно-роз`яснювальну роботу серед громадськості з питань організації та проведення зовнішнього оцінювання; 3) організовують та здійснюють реєстрацію осіб для участі в зовнішньому оцінюванні; 4) формують разом з органами управління освітою та закладами освіти мережу пунктів зовнішнього оцінювання; 5) утворюють тимчасові пункти; 6) співпрацюють з органами управління освітою, закладами вищої освіти щодо кадрового забезпечення пунктів зовнішнього оцінювання та пунктів перевірки; 7) організовують добір, реєстрацію, підготовку та розподіл осіб, залучених до проведення зовнішнього оцінювання, забезпечують їх інформаційними та методичними матеріалами; 8) здійснюють обробку матеріалів зовнішнього оцінювання; 9) організовують перевірку завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю у сертифікаційних роботах.

Суб`єкти проведення зовнішнього оцінювання здійснюють, крім зазначених у цьому розділі, інші функції, передбачені Порядком зовнішнього оцінювання та моніторингу освіти, іншими актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України.

З метою забезпечення захисту прав осіб, які беруть участь у зовнішньому оцінюванні, об`єктивного оцінювання сертифікаційних робіт, вирішення питань, що потребують залучення фахівців та експертів, при Українському та регіональних центрах утворюються колегіальні робочі органи: 1) регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти, які діють відповідно до Положення про регламентну комісію при регіональному центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2015 року за № 271/26716; 2) предметні фахові комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти, які діють відповідно до Положення про предметну фахову комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 356/26801; 3) експертні комісії з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються як державна підсумкова атестація, при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі - експертні комісії з визначення оцінки рівня навчальних досягнень), які діють відповідно до Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються як державна підсумкова атестація, при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 358/26803; 4) експертна комісія з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі - експертна комісія з визначення рейтингової оцінки), яка діє відповідно до Положення про експертну комісію з питань визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються під час прийому до навчальних закладів, при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 березня 2015 року № 299, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 року за № 357/26802; 5) апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти (далі - апеляційна комісія), яка діє відповідно до Положення про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 грудня 2014 року № 1526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2015 року за № 272/26717.

Тобто, Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти, для виконання покладених на них завдань, а відповідно також і регламентні та апеляційні комісії приймають рішення, які оформлюються протоколами, чим реалізують свої повноваження у сфері проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Зважаючи на наведені приписи Порядку та Положень, суд зауважує, що прийняті Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами оцінювання якості освіти, і їх комісіями, рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності спірних рішень, мова про які йде у п.п. 3 та 4 резолютивної частини позову, необхідним є перевірка судом таких рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, 06.06.2018 ОСОБА_1 , як абітурієнт, проходила зовнішнє незалежне оцінювання з історії України.

Вказане оцінювання було розпочато об 11 год. 23 хв., що підтверджується аудиторним протоколом № 8415096102156. Зі змісту проколу, серед іншого, убачається, що:

- старшим інструктором визначено - ОСОБА_9 , інструктором - ОСОБА_11 ;

- аудиторний пакет № 457139 не ушкоджений;

- до списку учасників зовнішнього незалежного оцінювання включено, у тому числі, ОСОБА_1 (порядковий номер учасника - 12, номер сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання № 0328957);

- правильність розсадки учасників перевірено;

- технологічна перерва оголошена з 12 год. 20 хв. до 12 год. 28 хв.;

- об 12 год. 21 хв. ОСОБА_1 вийшла з аудиторії до завершення виконання сертифікаційної роботи та об 12 год. 28 хв. повернулася до аудиторії;

- час повернення бланків відповідей ОСОБА_1 - 12 год. 52 хв.

Разом із цим, згідно даних карти спостереження за процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, 06.06.2018 об 12 год. 20 хв. ОСОБА_7 подано звернення про списування ОСОБА_1 , про що складено акт про порушення № 1 (в тексті - Акт).

Крім того, у Картці спостереження за процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, в графі Виявлених порушень процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання та нестандартних ситуацій (в аудиторіях, за межами аудиторій) відмічено, що від учасників і інструктора поступила інформація про факти списування учасником № 12 (випала велика кількість друкованих матеріалів), у зв`язку із чим прийнято рішення про фіксування такої інформації в аудиторному протоколі.

Згідно Акту видно про повідомлення учасником № 6 - ОСОБА_7 про факт списування ОСОБА_1 , інформація про що, як зауважено в Акті, підтверджена з боку старшого інструктора та інструктора.

Слід відмітити, що оскільки повідомлення ОСОБА_7 було здійснено об 12 год. 20 хв., тобто станом на початок проведення технологічної перерви, приймаючи до уваги, що факт порушення ОСОБА_1 мав місце під час проведення загального контролю, враховуючи, що всупереч пп. 3 п. 1 р. ІХ Регламенту ОСОБА_1 не залишено у спеціально відведеному місці речей, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання, з урахуванням того, що документування цього факту порушення, в силу п. 8 р. ХІІ Регламенту, відображається лише в Аудиторному протоколі та Карті спостереження, і інших документів оформляти у цьому випадку не має необхідності, необґрунтованими, на думку суду, є доводи позивачки щодо безпідставності звинувачення її у порушенні процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання з історії України в частині тримання при собі та/або на робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, інших засобів, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання.

При цьому, варто відмітити, що 06.06.2018 Учасником зовнішнього оцінювання подано апеляційну заяву щодо порушення процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

12.06.2018 регламентною комісією при Київському регіональному центрі прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 98, про: визнання дій працівників пункту проведення ЗНО такими, що відповідають Регламенту; відмову ОСОБА_1 у задоволенні її апеляційної заяви на підставі пп. 2 п. 3 р. ІІІ Порядку (заборона використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи, засоби зв`язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник зовнішнього оцінювання повинен повідомити працівникам пункту зовнішнього оцінювання до початку виконання роботи). З мотивувальної частини рішення випливає про наявність у ОСОБА_1 шпаргалок та про позбавлення її права продовжувати виконання сертифікаційної роботи через порушення нею процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

13.06.2018 регламентною комісією при Київському регіональному центрі винесено рішення, оформлене протоколом № 101, про підтвердження факту порушення ОСОБА_1 проходження ЗНО та подання до Українського центру оцінювання клопотання щодо анулювання результатів ЗНО ОСОБА_1

Надалі, 18.06.2018 апеляційною комісією Українського центру оцінювання, після направлення до нього Київським регіональним центром матеріалів щодо встановлення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, у тому числі відносно ОСОБА_1 , прийнято рішення, що було оформлене протоколом № 11, згідно якого, внаслідок виявлення в ОСОБА_1 або на її робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою зовнішнього незалежного оцінювання, ухвалено про погодження з пропозиціями регламентної комісії при регіональному центрі щодо анулювання результатів ЗНО з історії України ОСОБА_1

22.06.2018 позивачка подала до відповідача-2 апеляційну заяву б/н на рішення від 18.06.2018.

03.07.2018 апеляційною комісією Українського центру оцінювання прийнято рішення, оформлене протоколом № 16, в якому зазначено про випадання шпаргалки у ОСОБА_1 при поверненні її до аудиторії, про що наявна пояснювальна записка ОСОБА_9 , тому комісією, за наслідками розгляду апеляційної заяви ОСОБА_1 , вирішено відмовити у її задоволенні.

В рамках проведених апеляційних розглядів та прийнятих рішень, суд примічає, що як видно з матеріалів справи, 06.06.2018 старшим інструктором ОСОБА_9 надані пояснення, які зводяться як до виявлення у ОСОБА_1 заборонених матеріалів шпаргалок , так і до факту списування ОСОБА_1 , про що, в останньому випадку, і наголошувала ОСОБА_7 звертаючись із повідомленням про порушення ОСОБА_1 процедури проведення зовнішнього оцінювання.

Окрім цього, зі складеного відповідачем-1 Акту не витікає про позбавлення ОСОБА_1 права на продовження виконання сертифікаційної роботи, зазначення чого є необхідним згідно вимог п. 26 додатку до Регламенту.

З огляду на наведене, суд дійшов висновків про те, що:

по-перше, відсутність зазначення у Акті обставин позбавлення ОСОБА_1 права на продовження виконання сертифікаційної роботи (не зазначення часу), що додатково підтверджується відомостями про повернення ОСОБА_1 до аудиторії об 12 год. 28 хв. для завершення виконання сертифікаційної роботи і повернення нею бланків відповідей після закінчення роботи об 12 год. 52 хв., вказує як про не підтвердження позбавлення ОСОБА_1 права на продовження виконання сертифікаційної роботи, так і про відсутність вимог осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання, зокрема старшого інструктора, щодо здачі ОСОБА_1 бланка(ів) відповідей та необхідності залишення останньою аудиторії;

по-друге, зважаючи, що положеннями пп. 2 п. 3 р. ІІІ Порядку передбачено два окремі самостійні склади порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання, як то: 1) використання в пункті зовнішнього оцінювання друкованих або рукописних матеріалів та 2) тримання при собі та/або на робочому місці друкованих або рукописних матеріалів, інших засобів, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання, з урахуванням того, що відповідні комісії відповідачів при розгляді апеляційних заяв Учасника зовнішнього оцінювання не надали оцінки факту використання ним в пункті зовнішнього оцінювання друкованих або рукописних матеріалів, інших засобів, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання, тобто реального факту списування ОСОБА_1 із шпаргалок , про що констатувала ОСОБА_7 ,

висновки комісій відповідачів, викладених ними у рішенні: від 12.06.2018, оформленого протоколом № 98, від 13.06.2018, оформленого протоколом № 101, від 18.06.2018, оформленого протоколом № 11, від 03.07.2018, оформленого протоколом № 16 є необ`єктивними та такими, що прийняті не у відповідності до приписів п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Додатково, у межах викладеного висновку щодо невідповідності означених вище рішень вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а також в площині визначеного позивачем способу захисту порушеного права, викладеного в п.п. 2-4 прохальної частини позову, суд виокремлює таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На рахунок наведених судом процесуальних приписів ч. 2 ст. 9 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд заявляє таке.

За дорученням голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підготовлено Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією, яким висунені такі доктринальні положення:

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог;

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Отже, орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), за якою під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Правову позицію щодо юридичних питань меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та про те, що державний орган повинен діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, викладено в постановах від 06 червня 2018 року та від 07 червня 2018 року Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від (справа № 808/163/16 та № 822/276/17 відповідно).

Також судом зауважується, що у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Суд вказує, що зі змісту Положень випливає, що завданням регламентної комісії є, зокрема, розгляд документів пунктів проведення зовнішнього оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки, що містять інформацію про ознаки порушень учасниками процедур зовнішнього оцінювання в пункті проведення зовнішнього оцінювання. З метою реалізації вказаного завдання регламентній комісії надано право: одержувати в установленому законодавством порядку від працівників регіонального центру оцінювання якості освіти, працівників пунктів проведення зовнішнього оцінювання, пунктів обробки та пунктів перевірки документи, а також іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на регламентну комісію завдань; запрошувати на засідання регламентної комісії заявника, осіб, залучених до проведення зовнішнього оцінювання; здійснювати в межах своєї компетенції запити до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я тощо.

До основних же завдань апеляційної комісії відносяться, зокрема, захист прав осіб, які проходили зовнішнє оцінювання, щодо об`єктивності оцінювання сертифікаційних робіт; підготовка та надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань. Для реалізації своєї компетенції апеляційна комісія має право одержувати в установленому законодавством порядку від працівників Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, працівників пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, пунктів перевірки, пунктів обробки інформацію та документи (протоколи засідання регламентних комісій, копії або оригінали сертифікаційних робіт, аудиторні протоколи проведення зовнішнього оцінювання, акти, складені під час проведення зовнішнього оцінювання, письмові пояснення тощо), необхідні для виконання покладених на неї завдань; запрошувати на засідання апеляційної комісії заявника з метою отримання додаткової інформації, необхідної для прийняття остаточного рішення.

Таким чином, викладені у Положеннях повноваження регламентної комісії та апеляційної комісії відповідачів, щодо розгляду документів, що містять інформацію про ознаки порушень учасниками процедур зовнішнього оцінювання в пункті проведення зовнішнього оцінювання, а також про надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань, відповідно, є дискреційними повноваженнями таких комісій, і останні зобов`язані повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення.

Крім того, при вирішенні відповідного спору суд виходить з того, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Правовий аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

За ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, зважаючи, що оспорюване рішення від 18.06.2018, оформлене протоколом № 11 та від 03.07.2018, оформлене протоколом № 16 прийняті необ`єктивно, тобто з неповним дослідженням всіх обставин, враховуючи наявність у відповідача-2 повноважень в частині: розгляду заяв учасників зовнішнього оцінювання щодо оскарження рішень регламентних комісій регіональних центрів оцінювання якості освіти, прийнятих щодо них; підготовки та надання об`єктивних висновків щодо порушених в апеляційних заявах питань; прийняття, за результатами розгляду апеляційної заяви Учасника зовнішнього оцінювання, остаточного відповідного рішення, суд приходить до висновку, що заявлені у позові вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме про: визнання протиправних і скасування рішень: від 18.06.2018, оформленого протоколом № 11 і від 03.07.2018, оформленого протоколом № 16, та зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути по суті апеляційну заяву ОСОБА_1 б/н від 22.06.2018, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, що, в сукупному аспекті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень в розрізі ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 5 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, є, за висновком суду, належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивачки.

Щодо тверджень позивачки в частині процедурних порушень, здійснених відповідачем-2 при розгляді її апеляційної заяви від 22.06.2018, суд зауважує, що 02.07.2018 на веб-сайті Українського центру оцінювання (адреса посилання: http://testportal.gov.ua/2018/07/02/vidbudetsya-zasidannya-apelyatsijnoyi-komisiyi-15/#more-8873) опубліковано оголошення про те, що: 03 липня 2018 за адресою м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 24 відбудеться засідання апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти. На засіданні буде розглянуто апеляційні заяви учасників зовнішнього незалежного оцінювання щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, історії України, математики, хімії, географії, фізики, біології та англійської, німецької, французької мов. Звертаємо увагу, що розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, математики, хімії, географії, фізики, біології розпочнеться об 11.00, з англійської, німецької, французької мов - о 12.00, з української мови і літератури - о 13.00 .

Як видно із списку учасників, до нього включено, у тому числі ОСОБА_1 , апеляційну заяву якої розглядатимуть на засіданні 03 липня 2018 року (адреса розміщення списку: http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2018/07/na-sajt-03.07.pdf).

З протоколу № 16 від 03.07.2018 видно про прийняття ОСОБА_1 участі у засіданні та надання нею пояснень щодо поданої апеляційної заяви.

Таким чином, враховуючи, що Українським центром оцінювання на веб-сайті розміщено інформацію про дату, час і місце проведення засідання апеляційної комісії, на якому здійснюватиметься розгляд заяви ОСОБА_1 , а також списки осіб, заяви яких розглядатимуться на засіданні, до якого включено останню (порядковий номер 180), зважаючи на прийняття ОСОБА_1 участі у засіданні апеляційної комісії Українського центру оцінювання, судом відхиляються, як невмотивовані, доводи позивачки про порушення її прав в частині права на участь 03.07.2018 у засіданні апеляційної комісії та наданні нею пояснень.

В частині викладених позивачкою, в аспекті питання виходу учасників із аудиторії під час технологічної перерви та зазначення про їх повернення у хронологічній послідовності, аргументів про те, що вона виходила після учасника № 13, а тому раніше ніж о 12 год. 45 хв. вийти ОСОБА_1 не могла, суд зазначає, що за п. 20 р. V Порядку визначено, що під час зовнішнього оцінювання учасники зовнішнього оцінювання мають право з дозволу старшого інструктора вийти з аудиторії до закінчення роботи над завданнями сертифікаційної роботи. Час, який учасник зовнішнього оцінювання провів за межами аудиторії, не додається йому до часу, відведеного для виконання сертифікаційної роботи. Одночасний вихід кількох учасників зовнішнього оцінювання з однієї аудиторії до завершення ними виконання сертифікаційних робіт заборонено.

Так, оскільки положеннями Порядку не визначається імперативних норм щодо хронологічної послідовності виходу учасників зовнішнього оцінювання з аудиторії до закінчення роботи над завданнями сертифікаційної роботи, зважаючи, що учасники: ОСОБА_12 вийшла о 11:57, а повернулася о 12:13; ОСОБА_13 вийшла о 12:13, а повернулася о 12:19; ОСОБА_14 вийшла о 12:29, а повернулася о 12:34; ОСОБА_15 вийшов о 12:34, а повернувся о 12:39; ОСОБА_8 вийшла о 12:40, а повернулася о 12:45; ОСОБА_15 , вдруге, вийшов о 13:07, а повернувся о 13:11; ОСОБА_13 , повторно, вийшла о 13:12, а повернулася о 13:15, що свідчить про здійснення ними виходу з аудиторії не одночасно, безпідставними є доводи позивачки про порушення п. 20 р. V Порядку.

Також суд примічає, що викладені позивачкою обставини про те, що абітурієнт № 05 ( ОСОБА_6 ) вийшла з аудиторії о 12 год. 26 хв., а абітурієнт № 06 ( ОСОБА_7 ) вийшла з аудиторії о 12 год. 25 хв., тобто в період технологічної перерви, є грубим порушенням Порядку, не стосуються предмета позову в контексті питання наявності чи відсутності підстав порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання конкретно ОСОБА_1 , а відтак не приймаються судом до уваги в межах розгляду даної справи.

Додатково суд окреслює, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За переконанням суду, відповідачі не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, які, в свою чергу, спростовували б доводи та аргументи позивача у наведених у судовому рішенні межах, які суд вважає обґрунтованими.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, підстави для здійснення розподілу судових витрат у цій справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 18.06.2018, оформлене протоколом № 11, прийняте апеляційною комісією Українського центру оцінювання якості освіти.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 03.07.2018, оформлене протоколом № 16, прийняте апеляційною комісією Українського центру оцінювання якості освіти.

4. Зобов`язати Український центр оцінювання якості освіти (адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 28, ідентифікаційний код 34187201) повторно розглянути апеляційну заяву б/н від 22.06.2018 ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 у справі № 826/12507/18.

5. У іншій частині позову відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва

Суддя К.С. Пащенко