Ухвала

від 22.07.2019 по справі 704/611/19

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тальнівський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 704/611/19

Номер провадження № 1-кс/704/285/19

22.07.2019 Тальнівський районний суд Черкаської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019251140000039, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, -

встановив:

Прокурор Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019251140000039, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання покладається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході вивчення стану використання фізичними та юридичними особами земельних ділянок державної та комунальної форми власності, які розташовані на території Тальнівського району Черкаської області, установлені не поодинокі випадки використання невідомими на даний час особами земельних ділянок без правовстановлюючих документів всупереч установленому порядку, чим завдано державі значної шкоди.

24.05.2019 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019251140000039 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

19.07.2019 року до Тальнівського районного суду Черкаської області надійшло вищевказане клопотання з проханням накласти арешт на майно, а саме на земельну ділянку Державного земельного запасу площею 9,32 га., яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з посівом сільськогосподарської культури соя.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельну ділянку обумовлено можливістю вирішення питання за цивільним позовом та з метою забезпечення збереження речових доказів.

Будь якої постановою слідчого про визнання земельної ділянки речовим доказом в кримінальному провадженні до суду не надано.

У судовому засіданні прокурор не з`явився надавши до суду заяву про розгляд клопотання без участі прокурора.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що воно не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Тальнівського відділу поліції ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 42019251140000039, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, що стверджується копією витягу з ЄРДР.

Постанова про визнання речовим доказом земельної ділянки під час досудового розслідування не була винесена.

Підставами для арешту земельної ділянки у клопотанні обумовлено застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельну ділянку, можливістю вирішення питання за цивільним позовом та з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вимогами ч. 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Злочин, передбачений ч.1 ст.197-1 КК України, є злочином з матеріальним складом, при цьому в матеріалах клопотання та провадження відсутні будь-які дані, які б могли підтвердити завдання значної шкоди.

З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином земельна ділянка може мати значення речового доказу і предмету злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки повідомлення про підозру у вказаному провадженні будь - яким особам не вручено, окрім цього, цивільного позову на даний час не заявлено, взагалі не зрозуміло яким чином на земельну ділянку Державного запасу може бути визнано майном яке може забезпечити відшкодування шкоди шляхом подання цивільного позову, навіть якщо земельна ділянка належить фізичній особі, в Україні набув чинності закон про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення на рік - до 1 січня 2020 року, таким чином відчуження земель сільськогосподарського призначення заборонено, а тому відсутні підстави на накладення арешту на земельну ділянку, не визначено фактичного розміру шкоди, не надано жодного доказу на підтвердження того що вказана земельна ділянка відносить до Державного земельного запасу, не доведено, що земельна ділянка відповідає критеріям ч. 2 ст. 170 КПК України, не доведено необхідності накладення арешту на цю земельну ділянку та не наведено ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні даного клопотання.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 170-173, 276-279 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку Державного земельного запасу площею 9,32 га., яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з посівом сільськогосподарської культури - соя у кримінальному провадженні № 42019251140000039, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1