Постанова

від 08.07.2019 по справі 456/2946/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/2946/17 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/127/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар: Фейір К.О.

З участю: представника позивача - адвоката Титаренко В.С., відповідача ОСОБА_1 та її представників: адвоката Арутюнової Н.Ф. та адвоката Василькевича В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 456/2946/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2018 року ухваленого судом у складі судді Сас С.С. у справі за позовом Приватного підприємства Дуоком Плюс до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про виконання зобов`язань за договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Дуоком Плюс , третя особа ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину,-

в с т а н о в и в :

26 вересня 2017 року позивач ПП Дуоком Плюс звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь суму боргу в розмірі 44200 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11 липня 2017 року між позивачем ПП Дуоком Плюс , відповідачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 у приміщенні Дуоком Плюс по вул. Вітовського, 10 у м. Львів було укладено трьохсторонній договір з передачею авансових платежів (попередній договір) №1107/1а для подальшого придбання відповідачем однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.1 вказаного договору третя особа ОСОБА_2 зобов`язана була продати відповідачу ОСОБА_1 належну їй вищезазначену однокімнатну квартиру, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язана була купити дану квартиру, при цьому позивач ПП Дуоком Плюс здійснювало інформаційне забезпечення та сприяння в підписанні (укладенні) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу і за надані послуги повинно було одержати оплату від відповідача. За умовами п.2 вказаного договору таку оплату, яка за домовленістю сторін на день підписання договору купівлі-продажу має становити еквівалент 1700 дол. США, що на день підписання попереднього договору №1107/1а є еквівалентом суми 44200 грн. за офіційним курсом Національного банку України, відповідач повинен був здійснити при оформленні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . У ході виконання попереднього договору №1107/1а 07 серпня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Романчук-Василик В.Р. за адресою АДРЕСА_3 , відповідач ОСОБА_1 придбала зазначену у попередньому договорі квартиру. Незважаючи на те, що позивач виконав свої обов`язки перед відповідачем щодо інформаційного забезпечення та сприяння у придбанні відповідачем нерухомості, а відповідач придбала обумовлену у попередньому договорі квартиру, однак підписати акт здачі-прийняття послуг та оплатити їх ОСОБА_1 відмовилась, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом та уточнивши позовні вимоги просить застосувати наслідки нікчемності попереднього договору №1107/1а від 11.07.2017р. (з передачею авансових платежів) у зв`язку з недотриманням нотаріальної форми договору та визнати таким, що не відбувся попередній договір №1107/1а від 11.07.2017р. у зв`язку з тим, що сторони не досягнули згоди з усіх істотних умов договору. Покликається на те, що між нею та позивачем ПП Дуоком Плюс , третьою особою ОСОБА_3 укладено тристоронній договір № 1107/1а від 11.07.2017р. (з передачею авансових платежів), який за своєю правовою природою є попереднім договором та повинен відповідати вимогам закону, а саме статті 635 Цивільного кодексу України. Предметом цього правочину було зобов`язання укласти у майбутньому у строк до 25.08.2017р., на умовах та в порядку передбаченому попереднім договором - основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . При цьому ПП Дуоком Плюс здійснює інформаційне забезпечення й сприяння у підписанні (укладенні) між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - договору купівлі-продажу і відповідно одержує плату в розмірі 1700 доларів США за ці послуги від ОСОБА_1 . При цьому ПП Дуоком Плюс та ОСОБА_1 не домовились про істотні умови договору, а саме про конкретний та дійсний обсяг інформаційних послуг та сприяння в укладенні основного договору, про що зокрема також свідчить відсутність у матеріалах справи відповідних підписаних сторонами трьохстороннього акту прийому передачі послуг, оскільки ОСОБА_3 також є стороною у договорі. Також відсутній проект тристороннього акту прийому-передачі наданих послуг за попереднім договором, відсутні докази його адресування на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Не вбачається з якого дійсного правочину виникає зобов`язання ОСОБА_1 сплатити грошове зобов`язання в розмірі 1700 доларів США, в які строки, з якого саме часу та коли боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, не здобуто належних і допустимих доказів пред`явлення відповідної вимоги про виконання грошового зобов`язання. У загальному значенні істотними умовами договору є умови, без визначення яких виконання по ньому стає неможливим, а договір по суті втрачає сенс і правовий зміст. У цивільному та господарському законодавстві до істотних умов договору належать умови про предмет договору, умови, які названі в законі або інших правових актах як істотні або необхідні для договорів цього вигляду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Та, навпаки, недосягнення сторонами у належній формі згоди хоча б по одній з істотних умов договору може стати наслідком визнання такого договору таким, що не відбувся.

Оскаржуваним рішенням первинний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Дуоком Плюс (ЄДРПОУ 33805670, МФО 325321, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк ) суму боргу в розмірі 44200 грн. та 1600 грн. сплаченого ним судового збору, а всього разом 45800 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот гривень).

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Дуоком Плюс", третя особа ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочину.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що при вирішенні даного спору суду необхідно було застосувати ст.635 та ст.657 ЦК України, а тому помилковими є висновки суду про укладення змішаного договору про надання послуг та застосування норм матеріального права. За правилами ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору , відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі -продажу жилого будинку укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір з передачею авансових платежів укладений в простій письмовій формі без обов`язкового нотаріального посвідчення у зв`язку з чим мала бути застосована норма ст.220 Цивільного кодексу України за якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Із довільної форми договору вбачається, що сторони не домовились про істотні умови договору, в матеріалах справи такі відсутні, а саме про конкретний та дійсний обсяг інформаційних послуг та сприяння в укладенні Основного договору, про що свідчить відсутність тристороннього акту прийому-передачі наданих послуг.

В матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі наданих за Попереднім договором послуг, надіслання їх ОСОБА_1 . Вважає, що рішення суду постановлено при неповно з`ясованих обставинах справи, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень. Просить скасувати оскаржуване рішення суду, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо застосування наслідків нікчемності Договору від 11.07.2017 року з передачею авансових платежів та відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ Дуоком Плюс в повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

На апеляційну скаргу поступив Відзив від представника позивача. У наданому суду Відзиві представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та її представників адвоката Арутюнової Н.Ф. та адвоката Василькевича В.М. на підтримання доводів апеляційної скарги , заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача Дуоком Плюс - адвоката Титаренко В.С., дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 11.07.2017 року був укладений Договір № 1107/1а сторонами якого були: ОСОБА_2 -Сторона 1, ОСОБА_1 - Сторона 2 та ПП Дуоком Плюс в особі директора Онуфрієнко М.П. , що діє на підставі Статуту ПП Дуоком Плюс , ЄДРПОУ 33805670- Сторона 3.

Відповідно до п.1 Сторона 1 зобов`язується продати Стороні 2, а Сторона 2 зобов`язується купити у Сторони 1 належну їй однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 при цьому Сторона 3 здійснює інформаційне забезпечення та сприяння у підписанні (укладенні) між Стороною 1 та Стороною 2 договору купівлі-продажу і , відповідно, одержує оплату за ці послуги від Сторони 2.

Відповідно до п.2 при оформленні договору купівлі-продажу сума, що підлягатиме передачі Стороною 2 Стороні 3 має становити на день підписання договору еквівалент 1700 доларів США, що на день підписання цього Попереднього договору є еквівалентом суми 44 200 грн.

Із Договору купівлі-продажу квартири посвідченого 07.08.2017 року приватним нотаріусом ЛМНО Романчук-Василик В.Р. вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_6 продали ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги ПП Дуоком плюс та відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК) прийшов до висновку, що зобов`язання сторін Договору було виконане, оскільки ОСОБА_1 придбала квартиру у ОСОБА_2 завдяки наданій інформації і сприянню у підписанні Договору купівлі-продажу в той же час Сторона 2 не виконала умов договору, акт приймання-передачі послуг не підписала.

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, є помилковим.

Як вбачається із Договору № 1107/1а від 11.07.2017 року ( з передачею авансових платежів) такий за своєю природою є Попереднім договором купівлі-продажу квартири, що зазначено у самому Договорі та повинен відповідати вимогам ст.635 ЦК.

З аналізу тексту договору вбачається, що в ньому прописано ряд істотних умов, які властиві договору купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема,: визначений предмет договору-купівля квартири АДРЕСА_1 ; волевиявлення Сторони 1 на продаж квартири, волевиявлення Сторони 2 на купівлю квартири. Визначено ціну предмета купівлі - істотна умова договору. Вимоги до предмета купівлі - продажу - не перебування в заставі, під арештом тощо.

На попередній (допоміжний) характер Договору № 1107 вказує умова про визначення строку укладення Основного договору в майбутньому (п.п. а п.1 договору - не пізніше 25 серпня 2017 року та забезпечення укладення основного договору у вигляді авансу в сумі 500 доларів США, який був сплачений ОСОБА_2 покупцем ОСОБА_1 , покликання на остаточне узгодження істотних умов договору купівлі-продажу квартири під час його укладення в подальшому).

За змістом статті 635 ч.1 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (Основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

У тексті Договору має місце неодноразове покликання на нього як на попередній договір.

У зв`язку з цим, при вирішенні даного спору слід було застосувати ст. 635 ЦК та ст.637 ЦК.

Відтак, підставним є покликання апелянта про те, що в силу ст. ст. 209,640, 657, 635 ЦК цей Договір повинен був бути нотаріально посвідченим, а її недотримання відповідно до ст.220 ЦК має своїм наслідком нікчемність Договору № 1107.

За статтею 220 ч.1 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не надав значення внаслідок чого прийшов до помилкового висновку.

Умови договору про надання Стороною 3 інформаційного забезпечення та сприяння в договорі купівлі-продажу квартири мають суттєве значення, такі є доповненням до попереднього договору та за такі Сторона 3 повинна отримати винагороду в сумі 1700 доларів США.

У матеріалах справи та згідно пояснень сторін не встановлено, що продавець квартири ОСОБА_2 зверталася до позивача ПП Дуоком Плюс про сприяння у продажі її квартири, договір про надання таких послуг ПП Дуоком плюс продавцю ОСОБА_2 відсутній, квартира не знаходилася у переліку квартир, які підлягають відчуженню через посередника (ріелтора) ПП Дуоком плюс . Покупець ОСОБА_1 згідно її пояснень, які не заперечені позивачем особисто віднайшла інформацію про продаж квартири із власноручно написаного оголошення ОСОБА_2 із зазначенням номера мобільного телефону, що було приклеїно на одній із маршрутних та тролейбусних зупинок м.Львова. В цей же день ОСОБА_1 зателефонувала до ОСОБА_2 та отримала інформацію про продаж квартири.

З метою уникнення різних негативних наслідків в подальшому, за рекомендацією свого зятя звернулася до позивача ПП Дуоком плюс , де було складено Договір № 1107 від 11.07.2017 року.

Будь-якої інформації та сприяння у підготовці документів для оформлення договору купівлі-продажу квартири від позивача не отримала, хоч були певні труднощі та вимагалося додаткових документів. Зокрема, ОСОБА_1 від нотаріуса дізналася, що ОСОБА_2 була власником лише Ѕ ідеальної частини квартири. Іншим співвласником квартири була малолітня дитина ОСОБА_6 , 2004 р.н. та необхідна була згода батька дитини ОСОБА_7 колишнього чоловіка продавця.

Позивач ПП Дуоком плюс не сприяв та, навіть, не пояснив, що потрібна згода Органу опіки та піклування на відчуження частки неповнолітньої дитини, що затягнулося в часі.

Щодо заборгованості по комунальних послугах чи їх відсутності не було сприяння позивача в отриманні інформації.

Із змісту договору, з перебігу подій, які відбувалися справедливим є покликання апелянта на те, що сторони Договору № 1107 не досягли домовленості про зміст та обсяг інформаційних послуг (інформаційне забезпечення) наданню яких ПП Дуоком плюс мало відповідати ефективне, в цілях набуття права власності на квартиру, споживання їх ОСОБА_1 з відповідною оплатою цих послуг після укладення Основного договору.

Зазначена умова договору (обсяг та зміст інформаційних послуг) є істотною, оскільки підлягала оплаті, однак у договорі відсутня, що відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК виключає факт укладення договору.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визнані законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З цієї причини у позивача ПП Дуоком плюс не могло та не виникло право вимагати від відповідача ОСОБА_1 виплатити на свою користь 1 700 доларів США, а в такої відсутній обов`язок сплатити позивачу зазначену суму.

За приписами ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК докази на які сторони посилаються повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ПП Дуоком плюс у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 1 700 доларів США.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неукладеним Попередній договір № 1107/1а від 11.07.2017 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Приватним підприємством Дуоком Плюс в особі директора Онуфрієнко Микола Петрович .

Стягнути із ПП Дуоком Плюс (ЄДРПОУ 33805670, юридична адреса м. Львів вул. Бойчука 10 кв.4, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у ПАТ КБ Приватбанк МФО 325321, керівник Онуфрієнко Микола Петрович ) в користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) судові витрати по справі в сумі 1 696 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 липня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк