Ухвала

від 18.07.2019 по справі 183/1754/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 липня 2019 року

м. Київ

справа № 183/1754/16-ц

провадження № 61-25323св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюта Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (далі - ТОВ Агро-Віта 2000 ) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені та розірвання договору оренди землі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 08 грудня 2004 року № 1854 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01-09-126-01088 вона є власницею земельної ділянки площею 4,7989 га, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 10 березня 2012 року між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 укладений договір оренди землі б/н, відповідно до якого вона передала належну їй земельну ділянку в оренду відповідачу строком на сім років. Сторонами в договорі погоджено, що орендна плата за землю вноситься у строк до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами. Також пунктом 22 договору оренди передбачений обов`язок відповідача своєчасно вносити орендну плату. Проте станом на день звернення до суду із цим позовом відповідачем не сплачено орендну плату за 2015 рік, що з урахуванням інфляційних процесів в Україні є істотним порушенням умов договору, невиконання відповідачем обов`язків, передбачених договором та підставою для його розірвання, з обов`язковим поверненням земельної ділянки. При цьому вимога щодо дострокового розірвання договору оренди не звільняє відповідача від обов`язку виплатити орендну плату за 2015 рік за цим договором. Посилаючись на пункт 5 договору оренди, лист Державної фіскальної служби України від 15 січня 2015 року № 816/7/99-99-17-04-02-17 Про індексацію грошової оцінки земель у 2015 році вказує, що за 2015 рік у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість із виплати орендної плати у розмірі 7 060,60 грн. Крім того, відповідно до пункту 9 договору оренди, у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення. Внаслідок невиплати орендної плати за 2015 рік, розмір пені станом на 04 серпня 2016 року становить 1 668,99 грн. Крім того, додатковою підставою для розірвання договору позивачем вказано, що згідно з пунктом 5 договору, крім виплати основного розміру орендної плати у грошовій або натуральній формах, орендар зобов`язався проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га та сплачувати за орендодавця податок із доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством. Відповідачем жодного разу протягом 2012-2015 років не виконано пункт договору, щодо якого він зобов`язаний проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, а тому вважає ці обставини такими, що підтверджують систематичність несплати ТОВ Агро-Віта 2000 орендної плати.

Посилаючись на викладене, позивач просила розірвати договір оренди землі від 10 березня 2012 року б/н, укладений між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрований Відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області в державному реєстрі земель 31 серпня 2012 року за № 122321054000385; стягнути з ТОВ Агро-Віта 2000 заборгованість із виплати орендної плати за 2015 рік у розмірі 7 060,60 грн; зобов`язати ТОВ Агро-Віта 2000 повернути земельну ділянку площею 4,7989 га кадастровий номер НОМЕР_2 , яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області; стягнути з ТОВ Агро-Віта 2000 пеню за прострочення виплати орендної плати у розмірі 1 668,99 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 10 березня 2012 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрований Відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області в державному реєстрі земель 31 серпня 2012 року за № 122321054000385. Зобов`язано ТОВ Агро-Віта 2000 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7989 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташовану на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Стягнуто з ТОВ Агро-Віта 2000 на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати орендної плати за 2015 рік у розмірі 5 895,60 грн, пеню за прострочення виплати орендної плати у розмірі 1 397,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач допустив порушення умов договору оренди земельної ділянки, орендну плату за 2015 рік не сплатив, культивацію присадибної земельної ділянки та поставку соломи не здійснював. Доводи відповідача стосовно відсутності звернень позивача до нього за отриманням соломи та неповідомлення про необхідність проведення оранки та культивації присадибної ділянки не можуть бути підставами для невиконання ТОВ Агро-Віта 2000 умов договору, оскільки такі звернення не передбачені умовами договору та не свідчать про відсутність вини відповідача у невиконанні умов договору.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017року рішення суду апеляційної інстанції у частині розірвання договору оренди землі від 10 березня 2012 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрованого Відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області в державному реєстрі земель 31 серпня 2012 року за № 122321054000385 та зобов`язання ТОВ Агро-Віта 2000 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7989 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташовану на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, яка не має грошової оцінки, за яку договором у разі ненадання передбачено грошову компенсацію. За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання укладеного сторонами договору оренди землі, оскільки відсутні зі сторони відповідача істотні порушення умов договору. Крім того, відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять доказів систематичної невиплати відповідачем орендної плати за договором. Доказів того, що позивач зверталась до відповідача із заявами про необхідність безкоштовної поставки соломи із вказівкою адреси, до якої необхідно проводити таку поставку, або того, що позивач має у власності присадибну земельну ділянку, яку відповідач зобов`язався обробляти матеріали справи не містять.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У травні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, яка не має грошової оцінки, за яку договором у разі ненадання передбачено грошову компенсацію є незаконними та необґрунтованими. Крім того, обов`язок відповідача проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, визначений умовами договору, а згідно з вимогами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У червні 2017 року ОСОБА_1 також подала письмові пояснення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, пені та розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2017 року призначити до судового розгляду на 11 вересня 2019 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик