Постанова

від 24.07.2019 по справі 910/16387/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2019 р. Справа№ 910/16387/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Смірнової Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року (дата підписання повного тексту 14.03.2019 року)

у справі № 910/16387/18 (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива"

про стягнення 173 325,02 грн

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАРМАІМПОРТ (далі - позивач)) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 173 325,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлено позивачем товару за договором №АШ-2504/18-2 від 25.04.2018 року.

Господарський суд міста Києва задовольнив позов повністю своїм рішенням від 14.03.2019 року.

Не погодившись з прийнятими рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Також, скаржник зазначив, що зобов`язання за спірним договором виконані відповідачем в повному обсязі, а сума пред`явлена позивачем виходить за рамки існуючого договору.

Разом з цим скаржник зазначив, що правовідносини між позивачем та відповідачем виходять за рамки існуючого між сторонами господарсько-правового договору, а позивач здійснював поставку товару на свій страх і ризик.

Крім того, скаржник вказав, що доказів заборгованості відповідача у розмірі 173325,02 грн, яку заявлено позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019 року справу № 910/16387/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року у справі № 910/16387/18. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року у справі № 910/16387/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

26.04.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого за твердженням позивача доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, або повністю спростовуються наявними в матеріалах справи документами (які були підписані самим відповідачем).

24.05.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі в якості позивача замість Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП" його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАРМАІМПОРТ .

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року, у зв`язку з перебуванням суддів Коротун О.М. та Пономаренка Є.Ю. у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16387/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року у справі №910/16387/18 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г. своєю ухвалою від 19.06.2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП" №2205-02 від 22.05.2019 року про здійснення процесуального правонаступництва, в порядку ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України. Замінено у справі №910/16387/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАРМАІМПОРТ .

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

25.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАШОП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПЕРСПЕКТИВА" (покупець) було укладено договір №АШ-2504/18-2 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставляти та передавати у власність покупця товарно-матеріальних цінностей (товар), а покупець зобов`язувався приймати та оплачувати товар.

За твердженням позивача, що не спростоване відповідачем, протягом всього строку дії зазначеного договору позивач виконував свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, в період з 25.04.2018 року по 03.08.2018 року позивачем було передано відповідачу товарів на загальну суму 1007762,05 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату товару на рахунок постачальника, зазначений в реквізитах цього договору на умовах 100% попередньої оплати відповідного рахунку ,якщо інше не зазначено в специфікації.

Так, за твердженням позивача, що не заперечується відповідачем, в період з 25.04.2018 року по дату звернення до суду першої інстанції з даним позовом, в рамках зазначеного договору, згідно платіжних доручень відповідача позивачем було отримано від відповідача грошові кошти в сумі 834437,03 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент звернення до суду із позовною заявою, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 173 325,02 грн.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що доказів заборгованості відповідача у розмірі 173325,02 грн, яку заявлено позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що листом від 02.08.2018 року від № 02/08-01 відповідач наявність заборгованості перед позивачем визнавав та гарантував оплату рахунків в строк до 10.08.2018 року.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що зобов`язання за спірним договором виконані відповідачем в повному обсязі, а сума пред`явлена відповідачем виходить за рамки існуючого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказану заборгованість несплатив.

Позивач 28.09.2018 року направив відповідачу претензію №2109 від 21.09.2018 року, що підтверджується описом та фіскальним чеком (наявні в матеріалах справи) та отримана відповідачем 17.10.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.10.2018 року.

Відповідач відповідні на дану претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладе та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором у розмірі 173 325,02 грн непогашена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Перспектива" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року у справі №910/16387/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/16387/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді М.А. Дідиченко

Л.Г. Смірнова