Постанова

від 23.07.2019 по справі 903/209/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 903/209/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Супрунюк С.М.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року (ухвалене у м.Луцьк, 12 червня 2019 року об 17:42 год, повний текст складено 13 червня 2019 року) у справі №903/209/19 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 185 539,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 185539,55 грн., з них: 178898,28 грн. незаконно списаних з рахунку коштів, 4457,12 грн. комісії за виконання платежів по незаконному списанню коштів з рахунку, 1567,12 грн. сплачених позивачем відсотків за невикористаний кредит, 611,03 грн. комісії за невикористаний кредит та 6 грн. комісії за виконання двох платежів.

Рішенням господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №903/209/19 частково задоволено позов ТОВ "Маркет-ЮА" до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення 185539,55 грн. Присуджено до стягнення із Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА" (45624, Волинська область, Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 94, код ЄДРПОУ 40454064) 178898 грн. 28 коп. незаконно списаних з рахунку коштів, 4457 грн. 12 коп. комісії за виконання платежів по списанню коштів з рахунку, 6 грн. комісії за виконання двох платежів, 2750 грн. 42 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. В позові про стягнення 1567 грн. 12 коп. сплачених відсотків за невикористаний кредит та 611 грн. 03 коп. комісії за невикористаний кредит відмовлено. У задоволенні вимоги про стягнення 7203 грн. 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач підтвердив факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку позивача, однак, відмовив позивачу в задоволені запиту про переказ коштів на поточний рахунок товариства. Жодних доказів, які б свідчили про вчинення дій для встановлення обставин здійснення незаконної операції, відповідач суду не подав. Матеріали справи свідчать про відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА", а тому вони підлягають поверненню.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - АТ КБ "Приватбанк" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року по справі №903/209/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. З вищезазначеним рішенням АТ КБ "Приватбанк" не згідний, вважає, що воно є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що позивачем не надано жодних доказів з приводу того, що ОСОБА_1 мав можливість проводити фінансові операції по поточному рахунку № НОМЕР_1 за допомогою належного йому фінансового телефону та системи інтернет-банкінгу "Приват 24". Позивачем не зазначено жодних обставин, при яких невідомі особи незаконно заволоділи телефонним номером ОСОБА_1 , що не дає банку можливості надати повну оцінку відповідності дій позивача і ОСОБА_1 Умовам та Правилам надання банківських послуг, до яких в порядку статті 634 Цивільного кодексу України приєднався позивач. У зв`язку з відсутністю достатніх доказів, які свідчать про наявність вини з боку відповідача щодо здійснення оспорюваних позивачем транзакцій на загальну суму 178898,28 грн., останній (позивач) не позбавлений права звернутись з позовом про стягнення з одержувача ( ОСОБА_2 ) коштів у вказаній вище сумі, як таких, що отримані без достатньої правової підстави, зокрема в порядку, передбаченому главою 83 Цивільного кодексу України. Крім того, держатель карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постанови картки в стоп-лист платіжною системою.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2019 року у справі №903/209/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №903/209/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" липня 2019 р. об 10:00 год.

Від позивача - ТОВ "Маркет-ЮА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

12 липня 2019 року на електронну адресу суду від представника АТ КБ "Приватбанк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника у щорічній основній відпустці (копія наказу про надання відпустки додається). Крім того, у відповідності до штатного розпису відділу правового забезпечення Північно-західного РУ АТ КБ "Приватбанк" (штатний розпис додається) до штату даного відділу входить один працівник. Виключно відділ правового забезпечення здійснює супровід справ даної категорії.

Розглянувши в судовому засіданні 23 липня 2019 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (частина 11 статті 270 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, заявником клопотання не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, відповідачем не надано суду доказів в підтвердження обставин неможливості залучення іншого представника, апеляційна скарга підписана іншим представником АТ КБ "Приватбанк" - Криловою О.Л. (хоча доданий до клопотання штатний розпис містить інформацію про наявність лише одного юриста - Кузіна ОСОБА_3 .), колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі заяви директора Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА" приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг. ТОВ "Маркет-ЮА" було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно зазначеної заяви позивач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину договір банківського обслуговування, укладений між сторонами у справі, в розумінні статті 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З огляду на викладене, правочин, укладений між сторонами у справі, за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Згідно із статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного апеляційною інстанцією вбачається, що в січні 2019 року з поточного рахунку позивача № НОМЕР_1 було здійснено два платежі, що підтверджується копіями платіжних доручень №2071 від 27 січня 2019 року на суму 49449,14 грн. та №2072 від 27 січня 2019 року на суму 129449,14 грн., а всього на загальну суму 178898,28 гривень.

Платіжні засоби було використано без їх фізичного пред`явлення користувачем через "Приват-24".

Ці два платіжні документи були проведені банком 28 січня 2019 року (понеділок) в 00:01:00 годин.

Отримувачем зазначено ОСОБА_2 , банк отримувача - АТ "Ощадбанк", поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Позивач стверджував, що він не виконував цих операцій та не мав правовідносин з ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року, №492, Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України від 30 квітня 2010 року №223 та Положенням про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем, затвердженим постановою Правління Національного банку України №348 від 25 вересня 2007 року.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі ініціації належного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1% суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції, затвердженою Постановою Національного банку України №492 від 12 листопада 2003 року, банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією Інструкцією, Положенням НБУ №223 та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Таким чином, винність відповідача презюмується.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15.

Заявами від 28 січня 2019 року та 29 січня 2019 року позивач повідомив відповідача про вчинення шахрайських операцій по рахунках ТОВ "Маркет-ЮА", просив не проводити нарахування процентів річних та щомісячної комісії на суму 136504,87 грн. кредитного ліміту та переказати (повернути) на поточний рахунок кошти в сумі 178898,28 грн., які були безпідставно списані з поточного рахунку.

Також, 28 січня 2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА" звернувся з заявою до ГУНП у Волинській області. Згідно з довідкою №2839/58/02-2019 від 28 січня 2019 року слідчим відділом Луцького ВП ГУНП у Волинській області було порушено кримінальне провадження №120190300100100000276 від 28 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

Перша заява від 28 січня 2019 року була подана відповідачем до банку у перший робочий день після вчинення шахрайських дій.

06 лютого 2019 року листом №20.1.0.0.0/7-190129/1567 відповідач підтвердив факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку позивача, однак, відмовив позивачу в задоволені запиту про переказ коштів на поточний рахунок товариства.

Жодних доказів, які б свідчили про вчинення дій для встановлення обставин здійснення незаконної операції, відповідач як до суду першої так і апеляційної інстанції не подав.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

А тому твердження апелянта про наявність вини позивача у списанні грошових коштів з його рахунків, що полягає у порушенні Умов і правил надання банківських послуг щодо використання системи дистанційного банківського обслуговування "Приват-24" та правил дистанційного управління рахунком, є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях, а не наявних в матеріалах справи доказах, які б підтверджували, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА", а тому вони підлягають поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц, постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 року по справі №758/7327/14-ц, від 12 лютого 2019 року по справі №592/2386/16-ц.

Також у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-ЮА" просило суд стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 4457,12 грн. комісії за виконання платежів з незаконного списання коштів з рахунку, 1567,12 грн. сплачених позивачем відсотків за невикористаний кредит, 611,03 грн. комісії за невикористаний кредит та 6 грн. комісії за виконання двох платежів.

Оскільки судами задоволена вимога про стягнення з відповідача 178898,28 грн. як незаконно списаних з рахунку позивача коштів, то підлягає до задоволення й вимога про стягнення з відповідача 4457,12 грн. комісії за виконання платежів з незаконного списання коштів з рахунку та 6 грн. комісії за виконання двох платежів, оскільки ці комісійні були списані у зв`язку з виконанням операції незаконного списання коштів. Факт списання коштів у розмірі 4457,12 грн. та 6 грн. підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 28 січня 2019 року по 28 січня 2019 року /а.с. 57-58/.

Місцевим судом правомірно відмовлено у позові в частині стягнення 611,03 грн. комісії, оскільки позивачем не доведено списання відповідачем даної комісії (за невикористаний кредит).

Як встановлено судами, сума коштів в розмірі 1567,12 грн. не є незаконно списаною відповідачем сумою, оскільки цю суму коштів позивач сплатив відповідачу самостійно як відсотки за кредит. Позивач не довів незаконність сплати цих відсотків, оскільки не зазначив, за який саме період відсотки в розмірі 1567,12 грн. були нараховані; не довів, що саме відсотки в розмірі 1567,12 грн. були нараховані після незаконного списання коштів, оскільки не додав їх розрахунку.

Оскільки в матеріалах справи відсутні копія чи оригінал договору про надання послуг адвокатом та/або належно оформлена довіреність, місцевий суд прийшов до правильного висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача 7203,75 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №903/209/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №903/209/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/209/19 повернути до господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "24" липня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.