Ухвала

від 22.08.2019 по справі 903/209/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/209/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2019 року (головуючий - Савченко Г. І., судді - Павлюк І. Ю., Демидюк О. О.) і рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року (суддя Якушева І. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маркет-ЮА

до Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк

про стягнення 185 539,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2019 року і рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі № 903/209/19, подана 08 серпня 2019 року через Північно-західний апеляційний господарський суд.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 903/209/19 зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову є стягнення 185 539,55 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн станом на 2019 рік), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження, АТ КБ Приватбанк зазначає, що справа має виняткове значення для відповідача. При цьому, таку винятковість скаржник пов`язує із діяльністю банку, що полягає у кредитуванні і залученні вкладів фізичних та юридичних осіб, а стягнення грошових коштів за незаконними, на його думку, судовими рішеннями перешкодить стабільній роботі банку, обмежить його права та порушить майнові інтереси.

Колегія суддів зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для АТ КБ Приватбанк , як і не можуть вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника у разі виконання цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Подаючи касаційну скаргу в малозначній справі заявник має враховувати, що використання Судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики.

Оскільки твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для відповідача є необґрунтованим, а Суд не знайшов жодної з передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2019 року і рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у малозначній справі № 903/209/19, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2019 року і рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі № 903/209/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий