Постанова

від 23.07.2019 по справі 922/1596/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р. Справа № 922/1596/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

та представників:

позивача - адвокат Гура О.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000223 від 27.10.2017, довіреність № б/н від 22.05.2019,

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Українсько-Американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальність «Каіс» (вх. № 1864 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 .0 6.2019 (суддя Калініченко Н.В) у справі

за позовом Українсько-Американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальність «Каіс» , м. Харків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Слобожанщина» , м.Харків;

2. Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» , м. Полтава,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Українсько-Американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі - Українсько-Американське спільне підприємство у формі ТОВ "Каіс"), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Слобожанщина" (далі - ТОВ "Агро-Слобожанщина") та Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів") про: визнання права власності на кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т, яка знаходиться на зберіганні другого відповідача за договором складського зберігання зерна № 25/17-хб від 20.07.2017; зобов`язання другого відповідача повернути кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т. Також позивач просив суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи №922/1596/19 призначено в порядку загального позовного провадження та почато у справі підготовче провадження з призначенням підготовчого засідання.

Позивач 31.05.2016 подав заяву про забезпечення позову (вх. № 13334) у справі №922/1596/19, відповідно до якої просив суд: передати кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т, що є предметом спору у справі та яка знаходиться на зберіганні ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" на території філії "Хлібна база №88" за адресою: Полтавська обл., Чутівський р-н, с. Скороходове, вул. Першотравнева, 9А, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, а саме Фрмерському господарству "Агрофермер-Плюс" (код ЄДРПОУ 41740545) для зберігання за адресою: Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Заводське, вул. Ватутіна, 2А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі №922/1596/19 заяву Українсько-Американського спільного підприємства у формі ТОВ "Каіс" про забезпечення позову задоволено. Вжиті заходи забезпечення позову шляхом передачі на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, а саме Фермерському господарству "Агрофермер-Плюс" для зберігання за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Заводське, вул. Ватутіна, 2А, кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т, що є предметом спору по справі, та яке знаходиться на зберіганні у ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" на території філії "Хлібна база № 88" за адресою: Полтавська область, Чутівський район, смт. Скороходове, вул. Першотравнева, 9А. Зобов`язано Українсько-Американське спільне підприємство у формі ТОВ "Каіс" надати суду докази виконання цієї ухвали .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2019 у справі №922/1596/19 скасовані з власної ініціативи суду вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 заходи забезпечення позову.

Українсько-Американським спільним підприємством у формі ТОВ "Каіс подано апеляційну скаргу про скасування вищезазначеної ухвали з посиланням на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 .0 6.2019 для розгляду справи №922/1596/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Барбашової С.В., судді Пушай В.І., судді Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українсько-Американського спільного підприємства у формі ТОВ "Каіс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2019 у справі № 922/1596/19. Встановлено відповідачам строк до 05.07.2019 включно для подання суду відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання скаржнику та іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 16.07.2019 о 12:00 год.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції та у встановлений судом строк ТОВ "Агро-Слобожанщина" надіслало відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 6311 від 05.07.2019), в якому просить оскаржувану ухвалу скасувати.

ДП "Полтавський комбінат хлібопродуктів" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. Станом на день прийняття даної ухвали відзив на апеляційну скаргу в строк, установлений судом апеляційної інстанції, не надало.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 для розгляду справи №922/3258/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Барбашової С.В., судді Пелипенко Н.М., судді Пушай В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 оголошено перерву у судовому засіданні, з огляду на зміну складу колегії суддів та необхідністю додаткового дослідження доказів та матеріалів справи, до 15:00 год. 23.07.2019. Позивачу запропоновано до початку судового засідання надати суду апеляційної інстанції документи, зазначені у додатку до заяви про забезпечення позову.

На виконання ухвали суду від 16.07.2019 позивач 22.07.2019 надав зазначені у додатку до заяви про забезпечення позову документи (вх. №6820), які долучені до матеріалів оскарження.

В судовому засіданні 23.07.2019 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2019 про скасування заходів забезпечення позову у справі №922/1596/19.

Відповідачі своїм правом брати участь у судовому засіданні не скористались, своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що ухвалою суду явка відповідачів не визнавалась обов`язковою, беручи до уваги межі апеляційного перегляду ухвал суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2019 документи, заслухавши присутніх у судовому засіданні уповноважених представників позивача та його уповноваженого представника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у даній справі виник спір про визнання права власності на кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т, яка знаходиться на зберіганні у другого відповідача за договором складського зберігання зерна №25/17-хб від 20.07.2017, та про зобов`язання другого відповідача повернути позивачу кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т.

Як вже зазначалось вище, 03.06.2019, ухвалою господарського суду Харківської області, задоволено заяву Українсько-Американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом передачі на зберігання фермерському господарству "Агрофермер-Плюс" кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т. Позивача зобов`язано надати суду докази виконання ухвали.

Постановляючи дану ухвалу суд виходив з поданих позивачем доказів та вимог п. 7 ч. 1 ст. 137 ГПК України до якого позов, зокрема,забезпечується передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Після постановлення ухвали від 03.06.2019 місцевим господарським судом було встановлено, що ВП № 2 ПВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження (внесено до ЄРДР за № 4201917101000088 від 05.04.2019 р.) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП "Полтавський КХП" (другий відповідач у справі № 922/1596/19) діючи за попередньою змовою зі службовими особами філії "Хлібна база № 88" (філія другого відповідача і майно, що є предметом спору у справі № 922/1596/19 знаходиться на зберіганні державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" на території його філії "Хлібна база № 88", про що судом також зазначено в ухвалі від 03 червня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову), зловживаючи службовим становищем, шляхом підробки договорів складського зберігання, протиправно заволоділи майном. Відповідно до листа в.о. директора філії "Хлібна база № 88" ДП "Полтавський КХП" від 19.04.2019, відповідно до Державного реєстру обсяги зерна, що знаходяться на зберіганні у вказаній філії в розрізі власників і договорів становить 24 084 239 кг (зокрема, власниками зерна вказано ПАТ "ДПЗКУ", кукурудза 3 класу, залікова вага 17 495 617 кг, СПД ФО ОСОБА 8 ОСОБА_1 П., кукурудза 3 класу, залікова вага 29 003 кг, ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ", кукурудза 3 класу, залікова вага 1 636 095 кг, ТОВ "КАІС АГРО", кукурудза 3 класу, залікова вага 3 575 420 кг, ТОВ "ФОРЕСТ САНРАЙС", кукурудза 3 класу, залікова вага 1 351 104 кг). Водночас, згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей філії "Хлібна база № 88" від 11.04.2019, фактично на базі зберігається 7 611 900 кг кукурудзи 3 класу.

Тобто, позивач не повідомив суд, фактично ввівши суд в оману звертаючись з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, майно, яке є предметом провадження у справі № 922/1596/19, є предметом і досудового розслідування кримінального провадження № 4201917101000088 від 05.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, і виключно в межах кримінального провадження може бути з`ясовано питання попередньої змови зі зловживанням службовим становищем службовими особами ДП "Полтавський КХП" та філії "Хлібна база № 88" шляхом підробки договорів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиті ухвалою від 03.06.2019 заходи забезпечення позову з одного боку не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вжиті, оскільки не відповідають меті та завданню заходів забезпечення позову в господарському процесі, що не узгоджується з нормами статей 136, 137, 139, 144 ГПК України, з іншого боку - фактично сприяють вилученню майна, яке є предметом досудового розслідування кримінального провадження № 4201917101000088 від 05.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (підробка документів за попередньою змовою через зловживання службовим становищем службовими особами другого відповідача, ДП "Полтавський КХП", та його філії "Хлібна база № 88").

В даному випадку господарський суд Харківської області правомірно зазначив про наявність зміни обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, і такою зміною обставин є саме досудове розслідування кримінального провадження № 4201917101000088 від 05.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (розбіжності щодо кількості майна по документарній формі фактичній вазі за наслідками проведеної інвентаризації; підробка документів за попередньою змовою через зловживання службовим становищем службовими особами другого відповідача, ДП "Полтавський КХП", та його філії "Хлібна база № 88") саме в межах якого (кримінального провадження) буде з`ясовано питання як дійсності укладення договору складського зберігання № 25/17-хб від 20 липня 2017 року, так й передачі спірного майна (кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170.00 тон) на збереження (укладення/не укладення договору зберігання, передання/не передання майна внаслідок підробки документів). Господарський суд, виходячи з його компетенції, позбавлений можливості самостійно надати оцінку таким обставинам.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Дослідивши надані позивачем на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2019 належним чином засвідчені копії документів, зазначених у додатку до заяви про забезпечення позову, а саме: договору поставки №0409АГ з додатками, видаткової накладної до договору поставки №0409АГ, договору №25/17-хб з додатками, акту ХБ-00000084, складської квитанції та витягу про її реєстрацію, акту надання послуг №401 від 30.11.2018 з розрахунком, акту надання послуг №445 від 31.12.2018 з розрахунком, акту надання послуг №57 від 31.01.2019, акту надання послуг №81 від 28.02.2019, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вказані документи не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Інших належних доказів в обґрунтування заяви Українсько-Американського спільного підприємства у формі ТОВ "Каіс" про забезпечення позову матеріали справи не містять.

Більш того, суть спору у даній справі становить, зокрема вимога позивача про визнання права власності на кукурудзу 3 класу, врожаю 2018 року в кількості 170 т, що виключає можливість на даному етапі розгляду справи вирішувати питання щодо майна, право власності на яке не визначено за позивачем у встановленому законом порядку.

Можливість скасування заходів забезпечення позову внормована ст. 145 ГПК України, при чому, у випадку вжиття судом даної норми за ініціативною суду, вона застосовується без виклику сторін та без проведення засідання суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування наданого йому процесуальним законом права (норму ст. 145 ГПК України) та правомірно скасував за власної ініціативи заходи забезпечення позову, вжиті ним ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 у справі № 922/1596/19.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без змін ухвали господарського суду Харківської області від 07.06.2019 у справі № 922/1596/19 про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст.ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Українсько-Американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальність «Каіс» на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 .0 6.2019 у справі №922/1596/19 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07 .0 6.2019 у справі №922/1596/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повна постанова складена 24.07.2019.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай