Рішення

від 23.07.2019 по справі 904/2179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2179/19

за позовом Приватного акціонерного товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Супутник", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу у розмірі 140 212,80 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Супутник" про стягнення штрафу у розмірі 140212,80 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № 7212-ПУ-УМТС-У від 07.11.2018 з виконання робіт у встановлений договором строк.

Ухвалою суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду, 24.06.2019 надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на таке.

Місцем виконання робіт за договором визначено місто Бєлгород Російської Федерації, тому, на думку відповідача, 70 робочих днів, передбачених для виконання ремонту, слід рахувати за законодавством Російської Федерації. Якщо рахувати 70 робочих днів рахувати за законодавством Російської Федерації, то відповідачем не пропущено строк на виконання робіт. Також відповідачем зазначено, що договором не визначено, яку подію потрібно вважати закінченням виконання робіт з ремонту обладнання. Дату фактичного завершення виконання робіт за договором встановити неможливо. На думку відповідача, долучені до матеріалів справи документи не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки підписані неповноважними особами та не стосуються предмета доказування. Зокрема, відповідачем вказано, що специфікація № 1 підписана 25.12.2018, тобто пізніше підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт від 20.11.2018. Крім того відповідачем вказано, що позивач не оплатив відповідачу вартість виконаних робіт, а тому, на думку позивача, звернення позивача до суду з даним позовом є намаганням двічі стягнути суму штрафу.

На адресу суду, 11.07.2019 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримує правову позицію, викладену у позові. Щодо твердження відповідача про те, що специфікація № 1 від 25.12.2018 підписана пізніше підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт від 20.11.2018 позивач зазначив таке. Умовами договору передбачено, що обов`язок оформлення специфікації покладено на підрядника. В свою чергу, відповідна специфікація підписується сторонами після передачі обладнання в ремонт за актом приймання-передачі та проведення дефектування обладнання. З наведеного слідує, що дата специфікації повинна бути пізніше дати акту приймання-передачі обладнання в ремонт.

Крім того, позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Подане клопотання мотивоване: необхідністю витребування додаткових доказів та їх дослідження у судовому засіданні; необхідністю надання позивачем заперечень на відзив у судовому засіданні.

Також позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для надання відповіді на відзив та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач послався на несвоєчасне отримання ним відзиву від відповідача.

Причини пропуску строків для надання відповіді на відзив є поважними, тому клопотання позивача про поновлення строку для надання відповіді на відзив та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід поновити.

Щодо клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід зазначити таке.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями ст. 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Мотивуючи клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідністю витребування додаткових доказів та їх дослідження у судовому засіданні позивач не зазначив, які саме докази необхідно витребувати, і в чому конкретно полягає необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Водночас, позивачем не обґрунтовано неможливість подання таких доказів разом з поданням позовної заяви, на виконання положень ч. 2 ст. 80 ГПК України, чи відповідного клопотання про витребування, на виконання положень ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Разом з тим, з аналізу ціни позову, предмета та підстав позову, обраного позивачем спосіб захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, вбачається, що цей спір є малозначним, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Супутник" (підрядник) було укладено договір підряду № 7212-ПУ-УМТС-У від 07.11.2018 (договір).

Згідно з п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник приймає на себе зобов`язання за завданням замовника виконати з власних матеріалів ремонт (роботи) обладнання, його вузлів та комплектуючих (обладнання), сказаних у специфікаціях, які підписані обома сторонами та є невід`ємною частиною цього договору (додатки).

Відповідно до п. 1.3 договору, безпосередній перелік, об`єм, вартість робіт погоджуються сторонами у додатках, які є невід`ємними частинами договору.

Так, між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 25.12.2018, у якій сторони визначили найменування робіт - капітальний ремонт важкосередовищного гідроциклону 42В-20FB, вартість робіт - 1 402 128 грн. з НДС.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 2.1.2 договору та специфікацією № 1встановлено, що підрядник зобов`язується виконати роботи на протязі 70 робочих днів з моменту проведення дефектування.

Так, 25.12.2018 між сторонами було підписано акт дефектування № 1 до капітального ремонту важкосередовищного гідроциклону 42В-20FB. Даний акт підписаний зі сторони виконавця: начальником виробництва ТОВ "Сателлит" Чубуковим, начальником інженерно-технічного відділу ТОВ "Сателлит" Смирновим, Директором ТОВ "Сателлит" Бучатським; зі сторони замовника (виконавця за договором підряду № 7212-ПУ-УМТС-У від 07.11.2018) - директором ТОВ "ТД "Супутник" Бучатським, які є повноважними на підписання відповідного акту.

Крім того, проведене дефектування було погоджено з представниками замовника за договором підряду № 7212-ПУ-УМТС-У від 07.11.2018, про що свідчать підписи головного інженера Філіалу "ЦЗФ "Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Литвинова та головного технолога Філіалу "ЦЗФ "Павлоградська" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Тирунова.

Згідно з п. 2.1.9 договору, по закінченню виконання робіт, своєчасно, але не пізніше 2 календарних днів до дати прогнозованої передачі обладнання з ремонту, підрядник зобов`язується повідомити замовника про готовність обладнання для передачі з ремонту.

Пунктом 2.1.10 договору визначено, що підрядник зобов`язується здати замовнику виконані роботи з оформленням акту приймання - передачі виконаних робіт. Акт виконаних робіт надається не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним, якщо це вихідний або святковий день, то не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Оскільки дефектування було проведено 25.12.,2018, то (на підставі пункту 2.1.2 договору та специфікації № 1) підрядник мав виконати роботи 70 робочих днів, тобто у строк до 05.04.2019 включно. Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не виконав весь обсяг робіт до 05.04.2019.

Роботи з капітального ремонту важкосередовищного гідроциклону 42В-20FBвідповідач виконав тільки 15.04.2019, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 15.04.2019 (а.с. - 35) та актом прийому-передачі обладнання з ремонту від 15.04.2019 (а.с - 36).

Щодо доводів про те, що 70 робочих днів, передбачених для виконання ремонту, слід рахувати за законодавством Російської Федерації, слід зазначити таке.

Згідно ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.

Зі змісту Договору підряду № 7212-ПУ-УМТС-У від 07.11.2018 та суті правовідносин сторін не вбачається, що до них слід застосовувати норми права інших держав (зокрема - Російської Федерації). А отже, правовідносини сторін підлягають врегулюванню нормами права про строки і терміни, передбаченими ст. ст. 251-255 ЦК України.

За таких обставин, доводи відповідача (в частині порядку обчислення строків за законодавством Російської Федерації) не заслуговують на увагу.

Крім того слід зазначити, що у відповіді відповідача № 05-04 від 20.05.2019 на претензію позивача про сплату штрафних санкцій, відповідач визнав факт прострочення виконання робіт за договором.

Пунктом 6.5.1 договору встановлено, що за невиконання зобов`язання у строк, передбачений в п. 2.1.2 цього договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості робіт за відповідним додатком.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Через порушення відповідачем строків виконання робіт, на підставі пункту 2.1.2 договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 140212,80 грн.

Розрахунок штрафу, наданий позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам договору, і не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 140 212,80 грн. слід задовольнити.

Щодо твердження відповідача про неоплату замовником виконаних робіт, то ця обставина не ставить в залежність або не звільняє підрядника від сплати замовнику штрафних санкцій та не має наслідком подвійного стягнення з відповідача суми штрафу.

Щодо розподілу між сторонами витрат зі сплати судового збору слід зазначити таке.

Ціною позову у даній справі є 140 212,80 грн.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто за подання даного позову позивач мав оплатити судовий збір у розмірі 2103,19 грн. Натомість, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 560,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2117205081 від 05.07.2018 на суму 1 762 грн. та № 2117252507 від 23.08.2018 на суму 798,47 грн. Отже, позивачем, суму судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом (надлишково сплачено 457,28 грн.).

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Станом на день прийняття рішення, таке клопотання відсутнє в матеріалах справи, що не позбавляє позивача подати таке клопотання в майбутньому.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 103,19 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Супутник" (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Будинського, 7; код ЄДРПОУ: 33459561) на користь Приватного акціонерного товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ: 00178353) штраф у розмірі 140 212,80 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 2 103,19 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.07.2019.

Суддя Ніколенко М.О.