Рішення

від 07.06.2019 по справі 160/2740/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Справа № 160/2740/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняВербного Д.С. за участі: представника позивача представників відповідача Левченко В.А. Тоцької Г.В., Працько Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасремонт (50079, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 71, код ЄДРПОУ 36220109) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, код ЄДРПОУ 39440996), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2018 року №0008524617, відповідно до якого ТОВ Кривбасремонт було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4917408,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 3933927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 983481,75 грн.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що доводи відповідача базуються виключно на твердженнях про: відсутність у контрагентів-постачальників достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності; причетність контрагента-постачальника до кримінального провадження. При цьому, такі висновки відповідач робить лише з суб`єктивного аналізу даних, що містяться в інформаційно-аналітичних базах контролюючих органів та в реєстрі судових рішень. В цей же час, господарські взаємовідносини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були складені та зареєстровані в ЄРПН, а позивач та його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства України. Крім того, представник позивача зазначає, що дані інформаційних баз ДФС не можуть слугувати підтвердженням нереальності господарських взаємовідносин, а також, що наявність або відсутність господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Представником відповідача 11.04.2019 року до суду було надано відзив на позов та 06.05.2019 року письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких останній проти задоволення позову заперечував та просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю, посилаючись на те, що перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виявлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що відображені в акті перевірки №64/28-10-46-17-36220109 від 26.07.2018 року (заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість). Зазначив, що факти інших порушень норм чинного податкового і іншого законодавства, зазначені в акті, позивачем не заперечуються. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на те, що не підтверджена реальність фінансово-господарських правовідносин ТОВ Кривбасремонт та ТОВ Ол Торг . Дані звітності ТОВ "Ол Торг" не підтверджують наявність кредиторської заборгованості станом на 01.04.2016р. у ТОВ "Кривбасремонт" перед ТОВ "Ол Торг" на суму 9912000грн. Посилався, що акти про вексельний платіж підписані від ТОВ "Ол Торг" ОСОБА_2 , яку визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя. У ході проведення перевірки встановлено відсутність коригування податкового кредиту по операціям з постачальником ТОВ ОЛ ТОРГ (код ЄДРПОУ 39278738), заборгованість перед яким відповідає терміну безнадійна . Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає. Також зазначив, що згідно з податковою інформацією, у відповідності до якої ПП ВАКАНТ знаходиться на обліку в органі ДФС, стан платника - 0, платник податків за основним місцем обліку; основні засоби 1353 тис.грн. У ході перевірки не підтверджено виконання протягом 2017 року зазначених робіт безпосередньо ПП ВАКАНТ , з огляду на недостатність трудових ресурсів для здійснення робіт із витрачанням зазначеного в актах фактичного обсягу людино-годин, в залежності від якого тарифіковано вартість послуг. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, відзив на позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кривбасремонт зареєстровано Криворізьким міським управлінням юстиції 27.11.2008 року, номер державної реєстрації №12271020000010739.

Судом встановлено, що в період з 31.05.2018 року по 19.07.2018 року Офісом ВПП ДФС через його відокремлений підрозділ - Дніпропетровське управління Офісу ВПП ДФС, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасремонт з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2016 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04. 2016 року по 31.03.2018 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.07.2018 № 64/28-10-46-17-36220109.

Вказаним актом зафіксовані наступні порушення:

- п. 5.7.21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 під № 860/84153. П.5 положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п.3 розділ 1, п.3 розділ 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності;

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) з врахуванням п.п. а п.п.14.1.11, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ст.1. п.2 ст.3., ст. 4, ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1., 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями, розділу 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4248641грн.

- п.44.1 ст.44, п.192.1, пп.192.1.1, 192.1.2 п. 192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3933927 грн.

Скориставшись правом, яке надано п.86. ст.86 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ подало Заперечення на Акт, які, відповідно до листа від 02.11.2018 №45374/10/28-10-46-17 Про розгляд заперечень , не були враховані Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - Офіс ВПП, Відповідач).

На підставі Акту від 26.07.2018 №64/28-10-46-17-36220109 Офісу ВПП ДФС було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.11.2018 року №0008534617, про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5310801,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4248641,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1062160,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2018 року №0008524617, відповідно до якого ТОВ Кривбасремонт було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4917408,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 3933927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 983481,75 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями пп. а) та в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Водночас, в силу приписів п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі П(С)БО №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 П(С)БО №15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Пунктом 8 П(С)БО №15 визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.200.1- п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна правова позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

З дослідженої первинної документації по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛ ТОРГ (код ЄДРПОУ 39278738) видно наступне.

Між ТОВ Кривбасремонт та ТОВ Ол Торг укладено наступні договори: договір № 89/1 від 20.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 89/2 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 89/3 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 89/4 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 90/1 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 90/2 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 92/1 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 92/3 від 21.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 93/1 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 93/2 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 94/1 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 94/2 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 94/3 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 95/1 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 96/1 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 97/1 від 22.08.2014 року з додатковою угодою; договір № 98/1 від 26.08.2014 року з додатковою угодою.

На виконання вищевказаних договорів надано такі документи:

- Рахунок-фактура № 3104 від 31.08.2014р., акт № 3104 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р., протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 98/1-6 від 28.08.2014р. , № 98/1-5 від 28.08.2014р., № 98/1-4 від 28.08.2014р., № 98/1-3 від 27.08.2014р., № 98/1-2 від 26.08.2014р., № 98/1-1 від 26.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3105 від 31.08.2014р., акт № 3105 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 97/1-14 від 29.08.2014р., № 97/1-13 від 29.08.2014р., № 97/1-12 від 28.08.2014р., № 97/1-11 від 28.08.2014р., № 97/1-10 від 28.08.2014р., № 97/1-9 від 27.08.2014р., № 97/1-8 від 27.08.2014р., № 97/1-7 від 26.08.2014р., № 97/1-6 від 26.08.2014р., № 97/1-5 від 25.08.2014р., № 97/1-4 від 24.08.2014р., № 97/1-3 від 24.08.2014р., № 97/1-2 від 23.08.2014р., № 97/1-1 від 23.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3106 від 31.08.2014р., акт № 3106 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 96/1-1 від 23.08.2014р., № 96/1-2 від 23.08.2014р., № 96/1-3 від 24.08.2014р., № 96/1-4 від 24.08.2014р., № 96/1-5 від 25.08.2014р., № 96/1-6 від 25.08.2014р., № 96/1-7 від 25.08.2014р., № 96/1-8 від 26.08.2014р., № 96/1-9 від 26.08.2014р., № 96/1-10 від 27.08.2014р., № 96/1-11 від 27.08.2014р., № 96/1-12 від 28.08.2014р., № 96/1-13 від 28.08.2014р. , № 96/1-14 від 28.08.2014р., № 96/1-15 від 28.08.2014р., № 96/1-16 від 28.08.2014р., № 96/1-17 від 28.08.2014р., № 96/1-18 від 29.08.2014р., № 96/1-19 від 29.08.2014р., № 96/1-20 від 29.08.2014р., № 96/1-21 від 29.08.2014р., № 96/1-22 від 29.08.2014р., № 96/1-23 від 29.08.2014р., № 96/1-24 від 30.08.2014р., № 96/1-25 від 30.08.2014р., № 96/1-26 від 30.08.2014р., № 96/1-27 від 30.08.2014р., № 96/1-28 від 30.08.2014р., № 96/1-29 від 30.08.2014р., № 96/1-30 від 30.08.2014р., № 96/1-31 від 30.08.2014р., № 96/1-32 від 31.08.2014р., № 96/1-33 від 31.08.2014р., № 96/1-34 від 31.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3107 від 31.08.2014р., акт № 3107 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 95/1-1 від 25.08.2014р., № 95/1-2 від 26.08.2014р., № 95/1-3 від 27.08.2014р., № 95/1-4 від 28.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3108 від 31.08.2014р., акт № 3108 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 94/1-1 від 25.08.2014р., № 94/1-2 від 25.08.2014р., № 94/1-3 від 25.08.2014р., № 94/1-4 від 25.08.2014р., № 94/1-5 від 26.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3109 від 31.08.2014р., акт № 3109 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 94/2-1 від 26.08.2014р., № 94/2-2 від 26.08.2014р., № 94/2-3 від 27.08.2014р., № 94/2-4 від 28.08.2014р., № 94/2-5 від 28.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3110 від 31.08.2014р., акт № 3110 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 94/3-1 від 28.08.2014р., № 94/3-2 від 28.08.2014р., № 94/3-3 від 28.08.2014р., № 94/3-4 від 29.08.2014р., № 94/3-5 від 29.08.2014р., № 94/3-6 від 29.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3111 від 31.08.2014р., акт № 3111 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 89/1-1 від 22.08.2014р., № 89/1-2 від 22.08.2014р., № 89/1-3 від 23.08.2014р., № 89/1-4 від 22.08.2014р., № 89/1-5 від 23.08.2014р., № 89/1-6 від 26.08.2014р., № 89/1-7 від 26.08.2014р., № 89/1-8 від 26.08.2014р., № 89/1-9 від 26.08.2014р., № 89/1-10 від 26.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3112 від 31.08.2014р., акт № 3112 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 89/2-1 від 22.08.2014р., № 89/2-2 від 22.08.2014р., № 89/2-3 від 25.08.2014р., № 89/2-4 від 26.08.2014р., № 89/2-5 від 26.08.2014р., № 89/2-6 від 26.08.2014р., № 89/2-7 від 27.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3113 від 31.08.2014р., акт № 3113 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 89/3-1 від 22.08.2014р., № 89/3-2 від 22.08.2014р., № 89/3-3 від 22.08.2014р., № 89/3-4 від 22.08.2014р., № 89/3-5 від 22.08.2014р., № 89/3-6 від 22.08.2014р., № 89/3-7 від 22.08.2014р., № 89/3-8 від 23.08.2014р., № 89/3-9 від 23.08.2014р., № 89/3-10 від 25.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3115 від 31.08.2014р., акт № 3115 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 90/1-1 від 22.08.2014р., № 90/1-2 від 22.08.2014р., № 90/1-3 від 23.08.2014р., № 90/1-4 від 23.08.2014р., № 90/1-5 від 23.08.2014р., № 90/1-6 від 24.08.2014р., № 90/1-7 від 26.08.2014р., № 90/1-8 від 26.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3116 від 31.08.2014р., акт № 3116 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 90/2-1 від 22.08.2014р., № 90/2-2 від 23.08.2014р., № 90/2-3 від 24.08.2014р., № 90/2-4 від 24.08.2014р., № 90/2-5 від 25.08.2014р., № 90/2-6 від 25.08.2014р., № 90/2-7 від 26.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3117 від 31.08.2014р., акт № 3117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 92/1-1 від 22.08.2014р., № 92/1-2 від 22.08.2014р., № 92/1-3 від 25.08.2014р., № 92/1-4 від 25.08.2014р., № 92/1-5 від 25.08.2014р., № 92/1-6 від 25.08.2014р., № 92/1-7 від 26.08.2014р., № 92/1-8 від 26.08.2014р., № 92/1-9 від 27.08.2014р., № 92/1-10 від 27.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3118 від 31.08.2014р., акт № 3118 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 92/3-1 від 28.08.2014р., № 92/3-2 від 28.08.2014р., № 92/3-3 від 28.08.2014р., № 92/3-4 від 28.08.2014р., № 92/3-5 від 28.08.2014р., № 92/3-6 від 29.08.2014р., № 92/3-7 від 29.08.2014р., № 92/3-8 від 29.08.2014р., № 92/3-9 від 29.08.2014р., № 92/3-10 від 29.08.2014р., № 92/3-11 від 29.08.2014р., № 92/3-12 від 29.08.2014р., № 92/3-13 від 29.08.2014р., № 92/3-14 від 29.08.2014р., № 92/3-15 від 29.08.2014р., № 92/3-16 від 30.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3119 від 31.08.2014р., акт № 3119 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 93/1-1 від 23.08.2014р., № 93/1-2 від 23.08.2014р., № 93/1-3 від 25.08.2014р., № 93/1-4 від 26.08.2014р., № 93/1-5 від 26.08.2014р., № 93/1-6 від 28.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3120 від 31.08.2014р., акт № 3120 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 93/2-1 від 23.08.2014р., № 93/2-2 від 23.08.2014р., № 93/2-3 від 24.08.2014р., № 93/2-4 від 24.08.2014р., № 93/2-5 від 26.08.2014р., № 93/2-6 від 26.08.2014р., № 93/2-7 від 26.08.2014р., № 93/2-8 від 28.08.2014р.

- Рахунок-фактура № 3114 від 31.08.2014р., акт № 3114здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014р. протоколи виконаних робіт діагностування обладнання Замовника № 89/2-8 від 27.08.2014р., № 89/2-9 від 27.08.2014р., № 89/2-10 від 28.08.2014р., № 89/2-11 від 28.08.2014р., № 89/2-12 від 28.08.2014р., № 89/2-13 від 28.08.2014р., № 89/2-14 від 29.08.2014р., № 89/2-15 від 29.08.2014р., № 89/2-16 від 29.08.2014р., № 89/2-17 від 29.08.2014р., № 89/2-18 від 29.08.2014р.

ТОВ Ол Торг у встановленому законодавством порядку зареєструвало податкові накладні щодо взаємовідносин з ТОВ Кривбасремонт , а саме: №3111 від 31.08.2014р., №3112 від 31.08.2014р., №3113 від 31.08.2014р., №3114 від 31.08.2014р., №3115 від 31.08.2014р., №3116 від 31.08.2014р., №3117 від 31.08.2014р., №3118 від 31.08.2014р., №3119 від 31.08.2014р., №3120 від 31.08.2014р., №3111 від 31.08.2014р., №3108 від 31.08.2014р., №3109 від 31.08.2014р., №3110 від 31.08.2014р., №3107 від 31.08.2014р., №3106 від 31.08.2014р., №3105 від 31.08.2014р., №3104 від 31.08.2014р.

У відповідності до п.2.4 Договорів між ТОВ Ол Торг та ТОВ Кривбасремонт у жовтні 2016 року на кредиторську заборгованість, яка виникла 31.08.2014р. видані векселі від 11 жовтня 2016 року: серія АА 2796815, акт про вексельний платіж № 2796815 від 11.10.2016р.; серія АА 2796814 акт про вексельний платіж № 2796814 від 11.10.2016р.; серія АА 2796813 акт про вексельний платіж № 2796813 від 11.10.2016р.; серія АА 2796812 акт про вексельний платіж № 2796812 від 11.10.2016р.; серія АА 2478350 акт про вексельний платіж № 2478350 від 11.10.2016р.; серія АА 2796811 акт про вексельний платіж № 2796811 від 11.10.2016р.; серія АА 2477169 акт про вексельний платіж № 2477169 від 11.10.2016р.; серія АА 2477170 акт про вексельний платіж № 2477170 від 11.10.2016р.; серія АА 2477168 акт про вексельний платіж № 2477168 від 11.10.2016р.

На підтвердження реальності фінансово-господарських правовідносин ТОВ Кривбасремонт та ТОВ Ол Торг , надано лист ТОВ Сокіл-КР від 12.09.2014 року щодо необхідності повернення перепусток наданих працівникам ТОВ Ол Торг .

Офіс ВПП в Акті перевірки на сторінці 6 зазначає:

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, за Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/6512/15-к 1-кп/335/46/2016 від 28.01.2016 (далі по тексту - вирок) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.

З аналізу вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/6512/15-к 1-кп/335/46/2016 від 28.01.2016 видно, що взаємовідносини між ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ та ТОВ ОЛ ТОРГ за 2016 рік, та й взагалі за будь-який період не були об`єктом дослідження та не досліджувались у кримінальному проваджені №32014080000000082 та у справі №335/6512/15-к 1-кп/335/46/2016.

Вирок не встановлює фіктивність взаємовідносин між Позивачем та ТОВ ОЛ ТОРГ .

Проаналізувавши наведені вище господарські операції, а також беручи до уваги наявну на сьогодні судову практику, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові від 27.03.2018 року у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначив, що: відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

У постанові від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17 Верховний Суд зазначив, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, унаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і проводити комплексне дослідження всіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набрали законної сили.

У постанові від 27.02.2018 року у справі №802/1853/16-а Верховний Суд вказав, що у вироках, на які посилається відповідач, зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину. Жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироках не встановлено. Колегія суддів зазначає, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

У постанові від 12.04.2018 року у справі № 826/1571/16 Верховним Судом було підкреслено, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником та контрагентом тільки, якщо він містить посилання саме на ці операції: Посилання податкового органу на вирок суд, як на підтвердження доводів щодо безтоварності господарських операцій Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю судом до уваги не беруться, оскільки дані обставини не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій, а також з огляду на те, що зазначений вирок не утримує в собі жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій Товариства із названим контрагентом .

Окрім цього, представник Відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність коригування податкового кредиту по операціям з постачальником ТОВ ОЛ ТОРГ (код ЄДРПОУ 39278738), заборгованість перед яким відповідає терміну безнадійна . Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до висновків акту та первинної документації кредиторська заборгованість Позивача перед ТОВ ОЛ ТОРГ виникла 31.08.2014 року.

11.10.2016 року Позивачем були виписані прості ордери, а отже, до спливу строку позовної давності тривалістю в три роки.

За визначенням пункту а п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці, як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до пу.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4 пункту 135.5 цієї статті).

Законом України Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі , Україна приєдналась до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон).

Відповідно до ст.77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

У відповідності до ст.33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

- за пред`явленням;

- у визначений строк від пред`явлення;

- у визначений строк від дати складання;

- на визначену дату.

Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

Згідно зі ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Строк настання платежу згідно з виписаними простими векселями датований 11.10.2026 року.

За визначенням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійною вважається, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Водночас є низка випадків, коли безнадійна заборгованість визначається безповоротною фінансовою допомогою. Так, відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Проаналізувавши наведені правові норми, суд доходить висновку, що строк позовної давності за зобов`язаннями по векселю починає свій перебіг зі спливом трьох років, після дати, не раніше якої у векселі вказано застереження щодо дати платежу (11.10.2026 року), а відтак, строк позовної давності щодо заборгованості за векселем, як кваліфікуюча ознака безнадійної заборгованості, не сплив.

З дослідженої судом первинної документації по взаємовідносинам позивача з Приватним підприємством ВАКАНТ (код ЄДРПОУ 24227180) видно наступне.

Між ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ та ПП ВАКАНТ було укладено договір підряду №КР287/1 від 13.12.2016р. та договір підряду №КР368 від 03.01.2018р.

На підтвердження виконання договору підряду №КР287/1 від 13.12.2016р. Позивачем до суду надано: рахунки на оплату, акти виконаних робіт, податкові накладні, довідки про виконані обсяги робі платіжні доручення за 2016-2017 роки.

Представник Відповідача до суду надав податкову інформацію, у відповідності до якої ПП ВАКАНТ знаходиться на обліку в органі ДФС, стан платника - 0, платник податків за основним місцем обліку; основні засоби 1353 тис.грн.

Також, представник Відповідача зазначив, що перевіркою не підтверджується виконання протягом 2017 року зазначених робіт безпосередньо ПП ВАКАНТ , з огляду на недостатність трудових ресурсів для здійснення робіт із витрачанням зазначеного в актах фактичного обсягу людино-годин, в залежності від якого тарифіковано вартість послуг.

Позивач, у свою чергу, спростовує такі твердження Відповідача наступним.

Так, представник Позивача вказує на те, що до перевірки та до суду надано акти виконаних робіт, до кожного з яких було долучено рахунок на оплату, податкову накладну, довідки про кількість працівників ПП ВАКАНТ та кількості відпрацьованих ними людино-годин по договору КР287/1 від 13.12.2016 (своєрідні табелі обліку робочого часу), в яких зазначено прізвище та ініціали працівника, професія, в якій день скільки часів відпрацьовано, табелі обліку робочого часу.

Також до перевірки та до суду надані докази використання у власній господарській діяльності послуг, які придбані у ПП ВАКАНТ , а саме: договір з ПрАТ ЦГЗК за 2017 рік та всі складені до нього первинні і бухгалтерські документи, такі як акти виконаних робіт по взаємовідносинам Позивача з ПрАТ ЦГЗК, рахунки-фактури на оплату, платіжні доручення, зведені податкові накладні з січня по грудень 2017.

Крім того, Позивач зазначає, що відповідно до Акту від 28.08.2017р. № 9932/04-36-14-20/24227180 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП Вакант , код за ЄДРПОУ 24227180 (телефон 4042372, телефакс 4042372, електронна пошта 24227180vakant@optima.com.ua) податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 , порушень податкового та іншого законодавства у ПП ВАКАНТ по взаємовідносинам з ТОВ КРИВБАСРЕМОНТ не встановлено.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу, суд виходить із того, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на витрати з податку на прибуток, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. №К/9901/2923/18.

Суд вказує на те, що відсутність господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, з урахуванням того, що використання у виробничій діяльності транспортних засобів та інших фондів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту чинним законодавством не заборонено.

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимогам ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як і не було надано доказів наявності встановлених судами фактів, що свідчили б про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Твердження контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. У межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період поставок товарів (надання послуг, робіт).

Оскільки позивачем доведено дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до об`єкту оподаткування з податку на прибуток та до складу витрат, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі відповідних договорів товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, суд доходить висновку про правомірність формування позивачем витрат з податку на прибуток та податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних позивачем послуг у його контрагентів та отриманих робіт (послуг), суд вказує на те, що позивач має та надав відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій із зазначеним контрагентом, натомість доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з вимогами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.

Отже, за сукупності вказаних обставин, висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 року №0008524617 та від 05.11.2018 року №0008534617 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ Кривбасремонт необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 73761,13 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №669 від 19.03.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 73761,13 грн. підлягає стягненню з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасремонт (вул. Черкасова, буд. 71, м. Кривий Ріг, 50079, код ЄДРПОУ 36220109) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби:

- форми Р від 05.11.2018 року №0008534617, про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5310801,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 4248641,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1062160,25 грн.

- форми Р від 05.11.2018 року №0008524617, відповідно до якого ТОВ Кривбасремонт було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4917408,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 3933927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 983481,75 грн.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбасремонт (код ЄДРПОУ 36220109) судовий збір на суму 73761 (сімдесят три тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 13 коп. відповідно до платіжного доручення №669 від 19.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 17 червня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський