Рішення

від 24.07.2019 по справі 1640/2343/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2343/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Бойка С.С.,

суддів - Гіглави О.В. , Головка А.Б. ,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №1640/2343/18 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся до суду з позовом до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у якому просив:

визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ;

визнати протиправним та скасувати рішення Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.06.18 №61;

зобов`язати здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно з пунктом 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на незгоду з відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

2. Рішення судів за результатами розгляду справи.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.18 у цій справі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.18 у справі №1640/2343/18 - без змін.

3. Підстави для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Позивач 31.05.19 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування даної заяви зазначив, що Конституційним Судом України ухвалене рішення від 25.04.19 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.91 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

За твердженням заявника, він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як військовозобов`язаний, був призваний на військові збори та виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з огляду на що йому встановлено другу групу інвалідності.

З урахування наведеного, позивач стверджував про наявність у нього права на перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

4. Позиція відповідача.

01.07.2019 судом одержано відзив Глобинського ОУПФ на заяву ОСОБА_1 , у якому представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити повністю та залишити в силі рішення суду у цій справі. На переконання відповідача, поняття "військовослужбовець" та "військовозобов`язаний" не є тотожними, а тому положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не поширюються на випадок позивача. Крім того, представник відповідача звертав увагу на відсутність порядку виконання рішення Конституційного Суду України та чинність норми пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 і, як наслідок, відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача.

5. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.19 відкрито провадження за виключними обставинами у цій справі.

Позивач та представник відповідача надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено копіями посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 с, виданого Полтавською облдержадміністрацією 17.07.2013 та вкладки до цього посвідчення №003698т, виданої Полтавською облдержадміністрацією 17.07.2013.

Залученою до матеріалів справи копією довідки МСЕК № 186742 від 04.07.2013 підтверджено, що позивачу з 17.06.2013 встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов`язане із виконанням обов`язків в/служби з ЛНА на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку в Глобинському ОУПФ та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

13.06.18 позивач звернувся до Полтавського ОУПФ із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Полтавське ОУПФ своїм рішенням від 14.06.2018 №61 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Свою відмову відповідач мотивував посиланням на те, що положення частини третьої стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" не поширюються на позивача, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому відсутні підстави для перерахунку йому пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд апеляційної інстанції погодився з цими висновками та зазначив, що частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають одному з таких критеріїв: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України від 5.11.91 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 названого Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України від 28.11.91 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті у редакції Закону України від 3.10.17 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, колегія суддів зауважує, що ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Водночас норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Колегія суддів враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019 визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796 - XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 25.04.2019.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.19999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, з 25.04.2019 норма частини третьої статті 59 Закону №796 - XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач у 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з перебуванням у зоні відчуження.

Відповідач у заявах по суті справи зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори.

У примітці до статті 10 Закону №796 - XII зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Залученою до матеріалів справи копією довідки до акта огляду МСЕК від 04.07.2013 підтверджено, що позивачу встановлено другу групу інвалідності з огляду на захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач з 25.04.2019 має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII як військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з огляду на це отримав інвалідність.

Доводи представника відповідача про те, що згадані вище положення на позивача не поширюються, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на зазначені вище приписи примітки до статті 10 Закону №796 - XII, в силу яких військовозобов`язані, призвані на військові збори, прирівняні до військовослужбовців.

Разом з цим, у спірних відносинах відсутні підстави для застосування положення частини третьої статті 59 Закону №796 - XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення. Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що позивач з 25.04.2019 має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року (у цьому випадку - 1 січня 2019 року).

Позивач продовжує наполягати на призначенні пенсії на підставі цієї норми закону.

Натомість, відповідач заперечує таке право позивача з підстав, що ґрунтуються на хибному розумінні пенсійним органом норм чинного законодавства.

З цих підстав колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами продовжує існувати спір, наявність якого була предметом розгляду у цій справі.

Вирішення відповідного спору у позасудовий спосіб, на переконання колегії суддів, неможливе.

При цьому доводи відповідача фактично зводяться до того, що механізм практичної реалізації положення частини третьої статті 59 Закону №796 - XII міститься у Порядку №1210 і Кабінет Міністрів України відповідні зміни до згаданого Порядку, з огляду на визнання неконституційною відповідної норми закону в частині словосполучення "дійсної строкової", не вніс. А тому, на переконання пенсійного органу, у спірних відносинах наразі відсутній порядок реалізації норми частини третьої статті 59 Закону №796 - XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25.04.19 №1-р(II)/2019, що унеможливлює проведення перерахунку пенсії позивачу.

Однак, колегія суддів не погоджується з наведеними доводами відповідача, оскільки визнання неконституційним положення частини третьої статті 59 Закону №796 - XII в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210, за якою проводиться обчислення пенсії.

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства, враховуючи наявність підстави для перегляду рішення суду у цій справі за виключними обставинами, вважає за необхідне скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у цій справі та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов`язавши Глобинське ОУПФ перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 - XII виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позову в іншій частині належить відмовити, оскільки станом на час відмови ОСОБА_1 у перерахукну пенсії останній не мав права на проведення перерахунку пенсії і таке право у нього виникло лише з 25.04.2019.

Відтак, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії.

Відповідач доказів понесення судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи до суду не надав.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №1640/2343/18 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №1640/2343/18 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Глобинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 41247599; вул. Центральна, 271, м. Глобине, 39000) перерахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя С.С. Бойко суддя суддя О.В. Гіглава А.Б. Головко