Рішення

від 23.07.2019 по справі 400/1551/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р. № 400/1551/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НК", вул. Спаська,75 А/1, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003 про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.04.2019 р. №МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-НК" звернулося з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.04.2019 р. № МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що інспекційне відвідування проведено за відсутності правових підстав, з перевищенням посадовими особами відповідача своїх повноважень та без належним чином оформлених документів. Наказ про проведення інспекційного відвідування прийнятий на підставі анонімного звернення, службова записка інспектора праці Марченко Г.І. не мітить даних про порушення трудового законодавства позивачем. В наказі, направленнях та інших документах не зазначено точної адреси позивача, що унеможливило ідентифікацію фактичного місця проведення інспекційного відвідування. При перевірці не були присутні уповноважені особи позивача. Факт допущення до роботи неоформленого працівника ОСОБА_1 відповідачем не доведено, оскільки його особа інспектором праці не перевірена, а позивачу він невідомий. Про розгляд справи позивач своєчасно не повідомлений. Викладене вище в сукупності свідчить про протиправність оскаржуваної позивачем постанови.

19.06.2019 р. відповідачем подано відзив на позов (а. с. 46-50), де вказано, що відповідно до отриманої інформації начальником управління прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача, під час якого з виїздом на місце проведення господарської діяльності встановлено перебування на території товариства 3 осіб. До заперечень до акту інспекційного відвідування позивач додав документи щодо оформлення двох із них. Документів щодо оформлення трудових відносин із ОСОБА_1 позивач не надав. Таким чином, встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Повідомлення про призначення розгляду справи було направлено позивачу за 7 днів до дати розгляду. Відповідач позбавлений можливості контролювати питання вручення поштового відправлення адресату, а факт неотримання позивачем повідомлення про виклик не свідчить про протиправність постанови. Таким чином, дії посадових осіб управління під час проведення інспекційного відвідування, розгляду справи та вжиття заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності відповідають вимогам чинного законодавства.

26.06.2019 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 80-81), відповідно до якої відповідач у відзиві не зазначив, з яких саме джерел отримав інформацію та яку саме інформацію отримав, що стало підставою для перевірки. Відповідач не зазначив точної адреси перевірки, яким чином було встановлено, що територія належить саме ТОВ "Агро-НК".

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

03.04.2019 р. заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Марченко Г.І. складено службову записку на ім`я начальника управління, в якій вказано, що під час підготовки до інспекційного відвідування ТОВ "Агро-Макс" від посадових осіб місцевого самоврядування отримано інформацію про можливе здійснення господарської діяльності по АДРЕСА_1 також ТОВ "Агро-НК", а також запропоновано здійснити інспекційне відвідування позивача (а. с. 51).

На підставі вказаної службової записки та відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок № 295), начальником управління видано наказ від 03.04.2019 р. № 137 про проведення інспекційного відвідування позивача за додержанням вимог законодавства про працю (а. с. 17-18).

03.04.2019 р. інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування ТОВ "Агро-НК", в якому зазначено, що на території товариства в с. Мурахівка Березнегуватського району встановлено знаходження 3 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 60).

04.04.2019 р. директору товариства вручено вимогу про надання документів № МК1119/432/НД/АВ, якою зобов`язано останнього до 15:30 год 04.04.2019 р. надати ряд документів щодо оформлення працівників (а. с. 20-21).

Того ж дня складено акт інспекційного відвідування № МК1119/432/АВ (а. с. 22-23), в якому зазначено, що під час інспекційного відвідування позивача 03.04.2019 р. з виїздом за місцем здійснення господарської діяльності товариства в с. Мурахівка Березнегуватського району Миколаївської області інспекторами праці встановлено перебування на території товариства 3 осіб. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали роботу зі зважування вантажу на ваговій та повідомили, що працюють різноробочими. ОСОБА_1 повідомив, що працює охоронцем та закінчив чергування в нічну зміну. На вимогу управління позивачем не були надані документи щодо наявності правовідносин з вказаними працівниками. З викладеного відповідач дійшов висновку, що позивач фактично допустив до роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без оформлення з ними трудового договору та відповідного повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Як зазначили сторони, 16.04.2019 р. позивач подав заперечення на акт інспекційного відвідування, до яких долучив документи щодо оформлення трудових відносин зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

18.04.2019 р. відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень № МК1119/432/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення в частині ОСОБА_1 (а. с. 24).

Як зазначили сторони, про дату та час розгляду справи відповідач надіслав позивачу повідомлення 18.04.2019 р. За даними Укрпошти, відправлення № 5403403858310 не вручене під час доставки 03.05.2019 р. (а. с. 28).

25.04.2019 р. відповідачем прийнято постанову № МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 125190,00 грн за допуск ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (а. с. 25-27).

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ч. 4 ст. 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються, у тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначає Порядок № 295.

За змістом п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 3 п. 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 877 визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст. 3 Закону № 877 зазначені, зокрема: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На доказ наявності підстав для призначення інспекційного відвідування позивача, відповідач надав лише службову записку заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Марченко Г.І. Службова записка, у свою чергу, містить посилання на інформацію посадових осіб місцевого самоврядування про можливе здійснення господарської діяльності ТОВ "Агро-НК" по вул. 1 Травня, 75 с. Мурахівка Березнегуватського району. Доказів існування зазначеної інформації посадових осіб місцевого самоврядування відповідач суду не надав. Службова записка, складена посадовою особою контролюючого органу, не може вважатися підставою призначення інспекційного відвідування та не відповідає п.п. 3 п. 5 Порядку № 295.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявності законних підстав для призначення інспекційного відвідування позивача.

Не заперечив відповідач і факту проведення інспекційного відвідування за відсутності уповноважених осіб позивача. В один день (03.04.2019 р.) відповідачем здійснено інспекційні відвідування двох юридичних осіб: ТОВ "Агро-НК" і ТОВ "Агро-Макс". В актах інспекційного відвідування від 03.04.2019 р. і ТОВ "Агро-НК", і ТОВ "Агро-Макс" адресу зазначено без назви вулиці: с. Мурахівка Березанського району Миколаївської області. До того ж, згідно наданого відповідачем акту інспекційного відвідування ТОВ "Агро-Макс", на території товариства також знаходився ОСОБА_1 , трудові відносини з яким не оформлені. Тобто, за висновками відповідача, одна й та ж особа ( ОСОБА_1 ) в один і той самий день (03.04.2019 р.) знаходилася на території різних товариств та надала пояснення, що там працює.

Враховуючи відсутність в актах інспекційного відвідування ТОВ "Агро-НК" і ТОВ "Агро-Макс" точної адреси місця проведення перевірки, відсутність пояснень ОСОБА_1 та даних про встановлення його особи, суд не може вважати факт порушення позивачем трудового законодавства доведеним. Відповідач не надав жодних пояснень, яким чином встановлено, що на території проведення інспекційного відвідування господарську діяльність здійснює саме ТОВ "Агро-НК", а не ТОВ "Агро-Макс", а також, що саме в ТОВ "Агро-НК" працює ОСОБА_1

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку № 509).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 125190,00 грн, який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 р. по справі № 813/3415/18.

За матеріалами справи, повідомлення від 18.04.2019 р. про розгляд справи про накладення штрафу прийняте Укрпоштою 18.04.2019 р. о 17:16 год, відправлено до точки видачі/доставки 19.04.2019 р. о 6:35 год і 9:54 год, а 03.05.2019 р. о 17:30 год не вручене під час доставки з інших причин. Обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення, судом не встановлено.

Таким чином, відповідач не довів, що про дату й час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Враховуючи відсутність підстав для призначення інспекційного відвідування, необ`єктивне його проведення, недоведеність факту використання праці неоформленого працівника та неповідомлення про дату й час розгляду справи про накладення штрафу, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення штрафу від 25.04.2019 р. № МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн (а. с. 6), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 03.05.2019 р., ордеру про надання правничої (правової) допомоги на ім`я ОСОБА_4 , його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції до прибуткового касового ордера від 03.05.2019 р. на суму 7000,00 грн та розрахунок витраченого адвокатом часу (а. с. 33-38). Вказані докази суд вважає належними, таким, що відповідають приписам ст. 134 КАС України, та достатніми для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НК" (вул. Спаська, 75-А/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39724215) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.04.2019 р. № МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 25.04.2019 р. № МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НК" (вул. Спаська, 75-А/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39724215).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 23.07.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська