Постанова

від 28.11.2019 по справі 400/1551/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 400/1551/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника позивача - Герцун С.Ю. (довіреність від 25.11.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НК" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-НК" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 25.04.2019 року №МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС.

В обґрунтування позову зазначено, що інспекційне відвідування проведено за відсутності правових підстав, з перевищенням посадовими особами відповідача своїх повноважень та без належним чином оформлених документів. Наказ про проведення інспекційного відвідування прийнятий на підставі анонімного звернення, службова записка інспектора праці Марченко Г .І. не мітить даних про порушення трудового законодавства позивачем. В наказі, направленнях та інших документах не зазначено точної адреси позивача, що унеможливило ідентифікацію фактичного місця проведення інспекційного відвідування. При перевірці не були присутні уповноважені особи позивача. Факт допущення до роботи неоформленого працівника ОСОБА_2 відповідачем не доведено, оскільки його особа інспектором праці не перевірена, а позивачу він невідомий. Про розгляд справи позивач своєчасно не повідомлений. Викладене вище в сукупності свідчить про протиправність оскаржуваної позивачем постанови.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною та скасував постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 25.04.2019 року №МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

В апеляційній скарзі Управління Держпраці у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.04.2019 року заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Марченко Г.І. складено службову записку на ім`я начальника управління, в якій вказано, що під час підготовки до інспекційного відвідування ТОВ "Агро-Макс" від посадових осіб місцевого самоврядування отримано інформацію про можливе здійснення господарської діяльності по вул. 1 Травня, 75 с. Мурахівка, Березнегуватського району також ТОВ "Агро-НК", а також запропоновано здійснити інспекційне відвідування позивача (а.с. 51).

На підставі одержаної службової інформації та відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, начальником управління видано наказ від 03.04.2019 року №137 про проведення інспекційного відвідування позивача за додержанням вимог законодавства про працю (а.с. 17-18).

У період з 03.04.2019 року по 04.04.2019 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "Арго-НК" за адресою: 56203, Миколаївська обл., Берещнегуватський р-н, смт. Березнегувате, вул. Піонерська, буд. 16, кв. 6, за результатом якого складено акт №МК1086/432/АВ (а.с. 52-54)

Так, під час перевірки інспектором праці встановлено перебування на території Товариства трьох осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які повідомили, що вони працюють різноробочими, та ОСОБА_2 , який повідомив, що працює охоронцем, 03.04.2019 року закінчив чергування у нічну зміну.

04.04.2019 року директору Товариства вручено вимогу № МК1119/432/НД/АВ про надання документів щодо оформлення трудових відносин із вказаними працівниками до 15:30 год. 04.04.2019 року (а. с. 20-21).

Оскільки у визначений строк директором ТОВ "Агро-НК" будь-яких документів, які б підтверджували наявність правовідносин з вище переліченими працівниками, а також інших документів, зазначених у вимозі, не надано, інспектор праці дійшов висновку про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, що виразилось у фактичному допущенні до роботи працівників без оформлення з ними трудового договору та відповідного повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника до роботи.

Згідно даних акту, матеріали перевірки не були вручені позивачу з підстав неможливості особистого вручення, у зв`язку із чим акт перевірки надісланий Товариству засобами поштового зв`язку.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав свої заперечення разом із документами щодо оформлення трудових відносин із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме накази про прийняття на роботу, повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіального органу ДФС, табель обліку робочого часу, розрахункову відомість.

З огляду на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету міністрів України від 17.06.2015 року №413 ОСОБА_2 фактично був допущений до роботи без оформлення з ним трудового договору та відповідного повідомлення до територіальних органів ДФС про прийняття працівника на роботу, першим заступником начальника Управління Держпраці у Миколаївській області за результатом розгляду матеріалів перевірки винесено постанову від 25.04.2019 року №МК1119/432/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ "Агро-НК" накладено штраф у розмірі 125 190 грн. (а.с. 25-27).

Про розгляд справи позивач повідомлявся листом 18.04.2019 року, який за даними поштового зв`язку (відправлення №5403403858310) не був вручений під час доставки 03.05.2019 року (а. с. 28).

Не погоджуючись із накладенням штрафу, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не виникло правових підстав для призначення інспекційного відвідування та з огляду на необ`єктивне проведення перевірки, недоведеність факту використання позивачем праці неоформленого працівника та не повідомлення позивача про дату і час розгляду справи про накладення штрафу, рішення відповідача не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 року №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно із ч. 5 вказаної статті Закону України від 05.04.2007 року №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 11 ст. 4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 року №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 року №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Вказані положення Закону України від 05.04.2007 року №877-V кореспондуються із приписами ст. 259 КЗпПУ та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 року №295.

Так, згідно із ст. 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, згідно із п.п. 5, 6 Порядку від 26.04.2017 року №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Під час вирішення спору по суті судом першої інстанції вірно враховано, що інспекційне відвідування ініційовано у зв`язку із надходженням службової із інформацією посадових осіб місцевого самоврядування про можливе здійснення господарської діяльності ТОВ "Агро-НК" по вул. 1 Травня, 75 с. Мурахівка, Березнегуватського району. Натомість, доказів надходження до Управління зазначеної інформації посадових осіб місцевого самоврядування відповідачем не надано.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про наявність правових підстав для організації інспекційного відвідування суб`єкта господарювання та проведення відповідної перевірки.

Водночас, як встановлено під час розгляду справи, в один день відповідачем здійснено інспекційні відвідування двох юридичних осіб: ТОВ "Агро-НК" та ТОВ "Агро-Макс". В актах інспекційного відвідування від 03.04.2019 року і ТОВ "Агро-НК", і ТОВ "Агро-Макс" адресу зазначено без назви вулиці: с. Мурахівка Березанського району Миколаївської області. До того ж, згідно наданого відповідачем акту інспекційного відвідування ТОВ "Агро-Макс" на території вказаного Товариства також знаходився ОСОБА_2 , трудові відносини з яким не оформлені.

Зазначені обставини, у тому числі з огляду на не відібрання належних пояснень працівника, не можуть достеменно підтвердити факт допущення порушень трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин із зазначеною особою саме з боку позивача.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509.

Пунктом 2 Порядку від 17.07.2013 року №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Згідно із п.п. 3, 4 Порядку від 17.07.2013 року №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

За правилами п. 6 Порядку від 17.07.2013 року №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Судом першої інстанції вірно враховано, що штраф згідно оспорюваної постанови є суттєвим, а тому особі, до якої застосовуються такі санкції відповідальності повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку від 17.07.2013 року №509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання без отримання не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Разом з цим, відповідно до п. 7 Порядку від 17.07.2013 року №509 справу може бути розглянуто без участі суб`єкта господарювання у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Отже, у разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на викладене, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Так, повідомлення від 18.04.2019 року про розгляд справи про накладення штрафу прийняте Укрпоштою 18.04.2019 року о 17:16 год., відправлено до точки видачі/доставки 19.04.2019 року о 6:35 год і 9:54 год., 03.05.2019 року о 17:30 год. - не вручене під час доставки з інших причин.

Обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення судом не встановлено.

Разом з цим, не встановлено вчинення відповідачем дій щодо забезпечення інформування суб`єкта господарювання про розгляд справи іншими додатковими засобами.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не підтверджено належними доказами наявність правових підстав для проведення перевірки позивача, правомірність висновків в акті перевірки та матеріалів справи про правопорушення, з огляду на не забезпечення у встановленому порядку участі позивача у розгляді справи та вирішенні питання про його відповідальність у сфері правопорушень трудового законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч. 6, 7 вказаної статті адміністративного процесуального законодавства у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно договору про надання правничої допомоги від 25.09.2019 року, ордеру про надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції до прибуткового касового ордера від 25.09.2019 року та розрахунок наданих послуг, позивачем понесено витрати на правничу допомогу на суму 8 000 грн.

Ці витрати підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та співмірними із розглядом даної справи, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НК" (вул. Спаська, 75-А/1, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39724215).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль