Постанова

від 24.07.2019 по справі 500/2567/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/3642/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Носа С.П., Шевчук С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року, ухвалене суддею Дерех Н.В. у м. Тернополі о 10 год. 51 хв. у справі № 500/2567/18 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Насіннєвий Завод до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 922834/41589854 від 20.09.2018 року; зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.07.2018 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням комісії ДФС України відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданої позивачем податкової накладної № 3 від 31.07.2018 року з підстави ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. При цьому, як зазначає позивач, на повідомлення відповідача ним подано документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операцій за зупиненою податковою накладною, а розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків відповідач не витребовував.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.09.2018 року № 922834/41589854 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2018 року.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригувань податкову накладну № 3 від 31.07.2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Мрія Насіннєвий Завод , датою її подання 14.08.2018 року.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДФС у Тернопільській області, яке просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставин справи. Відповідач також зазначає, що комісією ДФС України правомірно прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, оскільки позивачем надано копії документів, які не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Враховуючи те, що учасники справи, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, не з`явилися, судом апеляційної інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що при здійсненні операцій за договором зберігання, ТзОВ Мрія Насіннєвий Завод склало податкову накладну № 3 від 31.07.2018, яку надіслало для реєстрації в ЄРПН.

Як видно з квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки, податкова накладна відповідає критеріям ризикованості платника податків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості платника податків викладених в листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації 20.09.2018 року прийняла рішення № 922834/41589854, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2018 року в ЄРПН з підстави ненадання платником податків копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення є неконкретизованим, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій та свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Згідно з підпунктом а пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (надалі - Порядок № 117).

Як визначено положеннями п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідно до п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає Державна фіскальна служба України та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Критерії ризиковості платника податку зазначені у листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2018 року зазначено, що ПН/РК відповідає критеріям ризикованості платника податків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості платника податків викладених в листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, підпункт 1.6 пункт 1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків містить перелік різних критеріїв ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, контролюючий орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС України.

Відповідно до п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту квитанції № 1 слідує, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте, контролюючим органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 ПК України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Порядком № 117, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 року № 190 установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з його контрагентами, які на думку позивача є достатніми.

В рішенні № 922834/41589854 від 20.09.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено, що платником податку не надано копії розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не можуть вважатись слушними твердження податкового органу про ненадання платником податків певних документів, на тій підставі, що такі документи при надісланні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувались податковим органом.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 31.07.2018 року, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень частини другої статті 9 та частини другої статті 245 КАС України, підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в цій частині шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 31.07.2018 року, подану ТзОВ Мрія Насіннєвий Завод .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21 травня 2019 року в справі № 620/3556/18.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року в справі № 500/2567/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повний текст постанови виготовлено 24.07.2019 року