Ухвала

від 23.07.2019 по справі 806/190/16

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 806/190/16

23 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б.

розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий коровай" до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132200 від 02.02.2016 р.,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 25 червня 2019 року залишено апеляційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку.

17 липня 2019 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року.

Перевіривши доводи вказаного клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова Вінницького окружного адміністративного суду ухвалена 11 березня 2016 року у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та отримана відповідачем 16 березня 2016 року.

Водночас, відповідно до штампу вхідної кореспонденції Житомирського окружного адміністративного суду апеляційна скарга подана відповідачем лише 17.10.2016 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування причин пропуску зазначеного строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає про те, що вперше Житомирська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подала апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк, однак, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

З матеріалів справи судом встановлено, що вперше відповідач подав апеляційну скаргу 24.03.2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від11.03.2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року апеляційну скаргу повернуто, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 30.03.2016 року.

17.10.2016 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2016 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що на момент подання апеляційної скарги вперше з поважних причин відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, що призвело до її повернення заявнику. На думку податкового органу, повторне подання апеляційної скарги з порушенням строку на апеляційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету, недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору у розмірі визначеному законом з об`єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі й порядку визначеному законом та звернення до суду апеляційної інстанції.

В свою чергу при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

П. 1 ч.5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області з державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Крім того, вказаним обставинам надано оцінку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року.

Водночас, відповідач не наводить інших доводів в обґрунтування наявності об`єктивних та непереборних підстав, які перешкодили йому оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення Головному управлінню Державної фіскальної служби у Житомирській області строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можуть бути визнані поважними.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 17 липня 2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області строку на апеляційне оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.