ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
"24" липня 2019 р. Cправа № 902/483/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , розглянувши, без виклику представників сторін, матеріали заяви № 1/07 від 17.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" про забезпечення позову у справі
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" (вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м. Львів, 79018)
до : Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод Спецзалізобетону" (вул. Промислова, буд. 15, м. Вінниця, Тиврівський район, Вінницька обл., 23310)
про стягнення 3107986,29 грн.
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" до Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод Спецзалізобетону" про стягнення заборгованості в розмірі 3107986,29 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання договорів поставки № 127-П та № 140-П від 26.12.2018.
Ухвалою суду від 24.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/483/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2019.
За результатами судового засідання 01.07.2019 підготовче засідання відкладено на 21.08.2019.
23.07.2019 до суду надійшла заява № 1/07 від 17.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ "Гніванський завод СЗБ", які знаходяться на усіх його рахунках у банківських установах та інших кредитно-фінансових установах, у межах суми 3 107 986,29 грн.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" про забезпечення позову розподілено для розгляду судді Маслію І.В..
Розглянувши заяву № 1/07 від 17.07.2019 про забезпечення позову, суд відзначає наступне.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, розмір простроченої заборгованості є значним. Незважаючи на неодноразові нагадування та звернення позивача щодо сплати заборгованості, відповідач не звертався з жодними пропозиціями щодо часткової сплати боргу або його реструктуризацію, не здійснив ніяких дій, спрямованих на погашення боргу. Заявник вважає, що відповідач не має наміру сплачувати заборгованість взагалі і для забезпечення реального виконання чи уникнення труднощів при виконанні рішення суду про стягнення простроченої заборгованості просить вжити заходи забезпечення позову.
Однак, саме лише посилання на наявність заборгованості та її розмір, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Також суд зазначає, що вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, заявник не обґрунтовує, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.
За результатами дослідження матеріалів заяви № 1/07 від 17.07.2019 судом встановлено, що заявником не надано доказів в підтвердження наведених в заяві обставин.
Так, згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви № 1/07 від 17.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена відповідно до приписів ст.ст.255,256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 24.07.2019
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м. Львів, 79018)
3 - відповідачу (вул. Промислова, буд. 15, м. Вінниця, Тиврівський район, Вінницька обл., 23310)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 26.07.2019 |
Номер документу | 83230727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні