Рішення

від 18.09.2019 по справі 902/483/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2019 р. Cправа № 902/483/19

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" (вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м. Львів, 79018)

до :Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод Спецзалізобетону" (вул. Промислова, буд. 15, м. Вінниця, Тиврівський район, Вінницька обл., 23310)

про стягнення 3107986,29 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Вознюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Богдан З.С.

відповідача: Потьомкін І.М.

В С Т А Н О В И В :

19.06.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" до Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод Спецзалізобетону" про стягнення заборгованості 3107986,29 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання договорів поставки № 127-П та № 140-П від 26.12.2018 р.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/483/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2019 р.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. відкладено підготовче засідання у справі на 21.08.2019 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 21.08.2019 р.

За результатами проведеного судового засідання 21.08.2019 р. суд дійшов висновку, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 18.09.2019 р.

На визначену дату судом з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представником відповідача в судовому засіданні було надано пояснення по суті спору, а саме останній зазначив, що визнає суму основного боргу за договорами № 127-П від 26.12.2018 р. та 140-П від 28.12.2018 р. згідно яких заборгованість складає 2 529 767,38 грн. станом на 17.09.2019 р. При цьому вказав, що зазначена заборгованість виникла у зв`язку поставкою позивачем портландцементу ПЦ 1-500 всупереч п.5.2 договорів в яких зазначено, що строк поставки товару здійснюється протягом 5 календарних днів, після одержання письмового замовлення Замовника (відповідача), яке є підтвердженням готовності Замовника до прийому товару. При цьому, відповідач зазначає, що замовлень з боку відповідача не було в зазначений період, тому що на ПрАТ Гніванський завод спецзалізобетону були відсутні замовлення для яких потрібен цемент. Однак позивач поставив товар без заявки відповідача, тому між сторонами в усному порядку було погоджено, що відповідач приймає товар без замовлення, а позивач надає відстрочення (розстрочення) сплати по договору на невизначений термін, оскільки на даний час така кількість цементу ПрАТ Гніванському заводу спецзалізобетону не була потрібна.

Відповідачем зазначається, що позивачем вказується, що незважаючи на неодноразові нагадування та звернення позивача щодо сплати заборгованості, відповідач не звертався з жодними пропозиціями про часткову сплату заборгованості або її реструктуризацію, не здійснив ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, тому у позивача є всі підстави вважати, що відповідач не має наміру сплачувати існуючу заборгованість взагалі. Відповідач зазначає, що дана позиція є хибною, оскільки відповідачем 30.08.2019 р. було сплачено на користь Позивача 517 278,00 грн. заборгованості, також додатково повідомляє, що 22.02.2019 р. та 28.02.2019 р. відповідач частково сплатив заборгованість згідно видаткової накладної №1 та 2 від 10.01.2019 р. в розмірі 987 102, 62 грн по спірним договорам. Станом на сьогоднішній день сума основного боргу складає 2 529 767,38 грн, яку відповідач визнає в повній мірі.

З приводу нарахованих штрафних санкцій, відповідач заперечує щодо задоволення про їх стягнення, оскільки позивачем порушено п.5.2 спірних договорів та між сторонами відбулась усна домовленість, що відповідач приймає товар без замовлення, а позивач надає відстрочення (розстрочення) сплати по договору на невизначений термін.

В процесу розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив врахувати проплату відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26.12.2018 р. та 28.12.2018 р. між ТзОВ Верделит , як постачальником, та ПрАТ Гніванський завод СЗБ , як замовником, були укладені договори поставки відповідно за № 127-П та № 140-П, строком дії до 31.01.2019 року, а в частині оплати - до її повного виконання.

Відповідно до п.1.1., 1.2.,1.3., - договорів Постачальник зобов`язується у 2018 році передати у власність Замовнику Товар, в асортименті, кількості та за цінами, які вказуються в Специфікації №1 даного Договору, згідно замовлень Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти Товар належної якості та оплатити його вартість згідно умов даного Договору. Найменування товару: Портландцемент ПЦ І-500-Н ДСТУ Б В.2.7-46:2010. Виробник товару: Публічне акціонерне товариство Дікергофф Цемент Україна м. Київ, (виробництво: Волинь-Цемент Філія ПАТ Дікергофф Цемент Україна м. Здолбунів.).

Між сторонами було погоджено, що Постачальник здійснює поставку Товару залізничним транспортом на умовах СРТ - ст. Гнівань згідно „Інкотермс» (редакція 2010 р.), за власний рахунок. Строк поставки Товару здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів, після одержання письмового замовлення Замовника, яке є підтвердженням готовності Замовника до прийому Товару. Датою поставки Товару та право власності на нього вважається дата отримання, вказана в накладній, що оформлена на цей Товар (п.п.5.1.,5.2.,5.3. договорів).

Замовник оплачує Товар за ціною, вказаною у Специфікаціях №1 до цих договорів, яка приймається Сторонами в національній валюті України - гривні. Ціна Договорів може бути змінена за взаємною згодою Сторін відповідно до вимог чинного законодавства України в зв`язку зі зміною цін заводів-виробників, матеріалів, енергоносіїв, транспортних послуг, прийняттям нових нормативних актів і рішень уряду. Всі зміни ціни повинні бути підтвердженні документально довідками Держзовнішінформ, Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу. Кожний випадок зміни ціни повинний бути погоджений з Замовником шляхом підписання Додаткових угод, які є невід`ємною частиною цих Договорів. До узгодження змін цін відвантаження Товару не проводиться. ( п.6.1. та п.6.2. договорів).

У відповідності до п. 6.3. договору поставки № 127-П від 26.12.2018 р. ціна договору становить 2 734 800,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 455 800,00 грн.

У відповідності до п. 6.3. договору поставки № 140-П від 28.12.2018 р. ціна договору становить 2 734 800,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 455 800,00 грн.

Між сторонами було погоджено, що Замовник здійснює оплату по факту отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, протягом 10 (десяти) календарних днів, згідно календарного штемпеля видачі вантажу, відповідно до залізничних накладних, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів (п. 7.2. договорів).

Підтвердженням про одержання Товару Замовником є накладна, підписана уповноваженими представниками Сторін (п. 9.5. договорів).

У разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення, але розмір всіх штрафних санкцій та пень, які можуть виникнути через несвоєчасністю проведення оплати Товару не може перевищувати 2% вартості неоплаченого Товару, з якого допущено таке прострочення ( п. 11.2.1. договорів).

Специфікації до даного Договору є його невід`ємними частинами (п. 15.5 договорів).

Як встановлено матеріалами справи до вказаних договорів поставки Сторонами були підписані Специфікації за № 1, якими визначено, що по кожному договору Постачальник має передати у власність Замовника портландцемент ПЦ 1-500-Н, ДСТУ Б.В. 2.7-46:2010, у кількості 1 290 тонн на загальну суму з ПДВ 2 734 800,00 грн.

На виконання умов договору № 127-П від 26.12.2018 року позивач поставив відповідачу у січні 2019 року портландцемент ПЦ 1-500-Н у загальній кількості 1 237,6 тонн на загальну суму 2 623 712, 00 грн, що підтверджується наступними документами: видатковими накладними за №№ 1, 2, 3, 4 від 10.01.2019 р. та № № 5, 6, 7, 8 від 11.01.2019 р. та перевізними документами (накладними) № № 36707115, 36707123, 36707073, 36707107, 36712537, 36712503, 36712552, 36712545, 36712602, 36712529, 36712594, 36712578, 36712511 від 10.01.2019 р. та №№ 36726164, 36726180, 36726206, 36726222 від 11.01.2019 р.

На виконання умов договору № 140-П від 28.12.2018 року позивач поставив Відповідачу у січні 2019 року портландцемент ПЦ 1-500-Н у загальній кількості 665,30 тонн на загальну суму 1 410 436,00 грн, що підтверджується наступними документами: видатковими накладними за №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 від 11.01.2019 р. та № 16 від 14.01.2019 р. та перевізними документами (накладними) №№ 36726107, 36726172, 36726099, 36726081, 36726156, 36726198, 36726214 від 11.01.2019 р. та № 36759132 від 14.01.2019 р.

Позивач стверджує, що поставка Товару здійснювалась залізничним транспортом на умовах СРТ - ст. Гнівань згідно Інкотермс (ред. 2010 р.), відправником Товару був його виробник - Приватне акціонерне товариство Дікергофф Цемент Україна , м. Київ. Згідно Інкотермс (ред. 2010 р.) термін СРТ ( Перевезення оплачено до ) означає, що Продавець оплачує за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-якого збільшення витрат, що виникає після передачі товару Перевізнику, переходить з продавця на Покупця, коли товар передано в розпорядження Перевізника. Перевізними документами (накладними), що оформлені згідно Додатку № 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., підтверджується факт виконання позивачем своїх обов`язків щодо передачі Товару в розпорядження перевізника - Укрзалізниці (станція відправлення Здолбунів Львівської залізниці). Одночасно, вказаними накладними згідно графи 52 Календарний штемпель видачі вантаж та графи № 53 Підтвердження одержання вантажу. Вантаж "одержав" підтверджується факт отримання Товару відповідачем, а саме: згідно видаткової накладної № 1 від 10.01.2019 р. - 11.01.2019 р.; згідно видаткових накладних № № 2, 3, 4 від 10.01.2019 р. - 12.01.2019 р.; згідно видаткових накладних № № 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 від 11.01.2019 р. - 13.01.2019 р.; згідно видаткової накладної № 16 від 14.01.2019 р. - 17.01.2019 р.

З врахуванням викладеного протягом січня 2019 року позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 4 034 148,00 грн.

Позивач зазначає, що претензій щодо недоліків, якості чи кількості поставленого Товару до позивача від відповідача не було. Разом з тим, відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання щодо оплати вартості отриманого Товару.

Як стверджується матеріалами справи відповідач частково оплатив Товар, отриманий згідно договору поставки № 127-П від 26.12.2018 р. на суму 987 102,62 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку за 22.02.2019 р. та від 28.02.2019 р. При цьому повністю оплачений Товар, отриманий згідно видаткової накладної № 1 від 10.01.2019 р. на суму 563 814,00 грн та частково оплачений Товар, отриманий згідно видаткової накладної № 2 від 10.01.2019 р. на суму 423 288,62 грн.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений Товар згідно договорів поставки № 127-П від 26.12.2018 р. та № 140-П від 28.12.2018 р. складав 3 047 045,38 грн.

Разом з тим після подання позову до суду відповідачем було частково погашено заборгованість в розмірі 517 278,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2703 від 30.08.2019 р.

З врахуванням викладеного заборгованість відповідача станом на день розгляду справи в суді становить 2 529 767,38 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що після подання позову до суду відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 517 278,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2703 від 30.08.2019 р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 517 278,00 грн, основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 2 529 767,38 грн, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 529 767,38 грн в повному обсязі.

Крім того, судом було розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 60 940, 91 грн пені.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.11.2.1. - за несвоєчасну поставку Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи) вказаної вартості.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 203 ЦК України умовами чинності правочинів є дотримання вимог: щодо змісту правочину; щодо цивільної дієздатності суб`єктів правочину; щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб`єкта (суб`єктів) правочину; щодо форми правочину; щодо реальності правочину та щодо дотримання спеціальних умов.

Тобто, правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату.

Цивільно-правовий договір, будучи видом правочину, являє собою правову форму, у яку втілюються узгоджені волевиявлення сторін. Сам процес узгодження волевиявлень називається укладанням договору.

В даному випадку, договори поставки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Відтак, підписуючи договори, відповідач, у відповідності з п. 3 ст. 181 ГК України, погодився з його умовами, в тому числі, щодо розміру та порядку застосування пені.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 60 940,91 грн пені.

Визначений позивачем період нарахування даної суми відповідають умовам договору та нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Щодо заявлених позивачем вимог в прохальній частині позову про стягнення судових витрат у справі, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Натомість, позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи (рахунків, платіжних документів про їх оплату, тощо).

Крім того, позивачем не подано до закінчення судових дебатів заяви в порядку визначеному абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України про розподіл судових витрат в цій частині після прийняття рішення у справі.

З огляду на вказане, вимоги позивача в цій частині задоволенню судом не підлягають.

18.09.2019 р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод Спецзалізобетону" (вул. Промислова, буд. 15, м. Вінниця, Тиврівський район, Вінницька обл., 23310, код ЄДРПОУ 00282435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верделит" (вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 41611795) 2 529 767,38 грн суми основного боргу; 60 940,91 грн пені; 46 619,79 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 517 278,00 грн суми основного боргу.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 вересня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м. Львів, 79018)

3 - відповідачу (вул. Промислова, буд. 15, м. Вінниця, Тиврівський район, Вінницька обл., 23310)