Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/5381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/5381/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВІКОННА КОМПАНІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКНОСОФТ"

про стягнення 56336,43 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВІКОННА КОМПАНІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКНОСОФТ" про стягнення 56366,43 грн., з яких: 51742,02 грн. - основна заборгованість, 4624,41 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №23/4-М на виконання монтажних робіт від 23.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5381/19 від 26.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВІКОННА КОМПАНІЯ" залишено без руху.

10.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5381/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 50163621.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВІКОННА КОМПАНІЯ" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКНОСОФТ" (замовник, відповідач) укладений договір №23/4-М на виконання монтажних робіт (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язався виконати роботи з монтажу металопластикових конструкцій ПВХ на об`єкті: Будівництво об`єктів громадського і комерційного використання, торгівельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгів на вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва, а відповідач відповідно до п. 1.4. зобов`язався прийняти виконані роботи згідно з актами здачі-приймання виконання робіт і оплатити згідно умов даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що при завершенні робіт підрядник надає замовнику Акт здачі-приймання робіт.

У відповідності до п. 5.2. договору, замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати отримання Акту здачі-приймання робіт зобов`язаний підписати Акт здачі-приймання робіт або направити підряднику письмову мотивовану відмову в його підписанні. При відсутності відмови у зазначений термін роботи вважаються прийнятими, а Акт - підписаним з урахуванням п.1.4.

За змістом пункту 2.1. договору, вартість монтажних робіт складає 210 (двісті десять) грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 20% 35,00 грн. з врахуванням всіх додаткових елементів.

Згідно із п. 2.2. договору, орієнтовний об`єм робіт за договором складає 515 (п`ятсот п`ятнадцять) кв.м. та підлягає коректуванню відповідно до фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.3 договору, загальна вартість робіт за даним договором складає орієнтовну суму 108150,00 грн., в тому числі ЦДВ 20% 18 025,00 грн., та складає суму всіх прийнятих та підписаних актів виконання робіт відповідно до погодженої ціни послуг.

Умовами пункту 2.7. договору сторони погодили, що оплата за даним договором здійснюється наступним чином:

50% від заявленого замовником поетапного обсягу робіт сплачується замовником протягом 2-х банківських днів з моменту узгодженого місячного обсягу робіт ( п. 2.7.1 договору);

решта 50 % від обсягу робіт сплачуються замовником, не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт між замовником та підрядником, але не менше ніж раз на місяць, згідно місячного обсягу робіт (п. 2.7.2. договору).

Відповідно до вимог пунктів 4.20 та 4.21 замовник підписує акт здачі-приймання робіт, передбачений цим договором. Замовник оплачує роботи підрядника у порядку і на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку порушення замовником строків сплати грошових коштів за виконані роботи, а також строків повернення резервного утримання, він зобов`язаний сплатити на користь підрядника пеню в. розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення від простроченої (несплаченої) суми, за кожен день такого прострочення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивачем виконані обумовлені договором роботи на загальну суму 139790,70 грн. Згідно із умов договору позивачем складені акти надання послуг:

№ 31 від 03.05.2018 на суму 82537,36 грн.;

№ 37 від 08.06.2018 на суму 54070,86 грн.;

№ 62 від 29.08.2018 на суму 3208,80 грн.

Як зазначено позивачем, відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вище зазначеними актами становить 51742,02 грн.

14.09.2018 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу (вих. №14/9 від 14.09.2018) про підписання акту та оплати робіт по договору №23/4-М від 23.04.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, акти про надання послуг не підписав, оплату виконаних позивачем робіт не здійснив у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 51742,02 грн.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем здійснено нарахування пені у сумі 4624,41 грн. за загальний період з 08.06.2018 по 14.09.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

На підтвердження взятих на себе зобов`язань за договором та виконання робіт позивачем надано акти надання послуг: № 31 від 03.05.2018 на суму 82537,36 грн.; № 37 від 08.06.2018 на суму 54070,86 грн.; № 62 від 29.08.2018 на суму 3208,80 грн.

У позові позивачем зазначено, що сума виконаних робіт за вище вказаними актами становить 139790,70 грн. Однак, як встановлено судом загальна сума актів надання послуг становить 139817,02 грн.

Акти надання послуг: № 31 від 03.05.2018, № 37 від 08.06.2018, № 62 від 29.08.2018 з боку відповідача не підписані.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

В пункті п. 5.2. договору сторони погодили, відповідач протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати отримання Акту здачі-приймання робіт зобов`язаний підписати Акт здачі-приймання робіт або направити позивачу письмову мотивовану відмову в його підписанні. При відсутності відмови у зазначений термін роботи вважаються прийнятими, а акт -підписаним.

Судом встановлено, що 14.09.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу №14/9 від 14.09.2018 про підписання актів № 31 від 03.05.2018 на суму 82537,36 грн., № 37 від 08.06.2018 на суму 54070,86 грн., № 62 від 29.08.2018 на суму 3208,80 грн. та оплату виконаних по договору робіт. Вказана вимога була повернута поштовим відділенням зв`язку на адресу позивача у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому не отримання відповідачем кореспонденції, якою позивач надсилав вимогу про підписання актів та акти за належною адресою та яка повернулася позивачу внаслідок її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що акти виконаних по договору робіт є такими, що отримані відповідачем.

За поясненнями позивача вказані вище акти неодноразово надавались відповідачу на підпис. Обставин щодо відсутності у відповідача актів, останнім в установленому порядку не спростовано.

Згідно із наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю відповідачем здійснювались часткові оплати виконаних позивачем робіт за актами надання послуг: №31 від 03.05.2018, № 37 від 08.06.2018, № 62 від 29.08.2018, що також підтверджує факт отримання відповідачем даних актів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів та прийняття робіт.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови від підписання актів на загальну суму 139817,02 грн. та відмови від прийняття виконаних робіт, враховуючи часткові оплати, суд прийшов до висновку, що роботи на загальну суму 139817,02 грн. є прийняті відповідачем та згідно із умовами п. 1.4., п. 2.7. договору підлягали оплаті відповідачем у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

В пункті 2.7. договору, сторони погодили, що оплата за даним договором здійснюється наступним чином: 50% від заявленого відповідачем поетапного обсягу робіт сплачується відповідачем протягом 2-х банківських днів з моменту узгодженого місячного обсягу робіт (п. 2.7.1 договору); решта 50 % від обсягу робіт сплачуються відповідачем, не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт між відповідачем та позивачем, але не менше ніж раз на місяць, згідно місячного обсягу робіт (п. 2.7.2. договору).

Враховуючи зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк, протягом якого замовник зобов`язаний виконати обов`язок по сплаті підряднику вартості таких робіт, настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено позивачем у позові, відповідачем здійснено часткову оплату, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 51742,02 грн. (139817,02 - 88075,00).

Водночас, згідно із наданою позивачем оборотно-сальвою відомістю, 04.10.2018 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості на суму 14075,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 37667,02 грн.

При цьому, часткова оплата заборгованості у сумі 14075,00 грн. здійснена відповідачем до відкриття провадження у справі.

Оскільки, заборгованість у розмірі 14075,00 грн. по договору №23/4-М на виконання монтажних робіт від 23.04.2018 сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, то позовні вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по договору №23/4-М на виконання монтажних робіт від 23.04.2018 у сумі 37667,02 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4624,41 грн. пені, нарахованої за період з 08.06.2018 по 14.09.2018.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 5.2. договору відповідач зобов`язаний здійснити остаточну оплату не пізніше п`яти робочих днів з дати підписання відповідних актів виконаних робіт. В пункті п. 5.2. договору сторони передбачили, що відповідач протягом п`яти календарних днів від дати отримання акту здачі-приймання робіт зобов`язаний підписати акт або направити позивачу письмову мотивовану відмову в його підписанні; при відсутності відмови у зазначений термін роботи вважаються прийнятими, а акт -підписаним.

Вимога про підписання актів була направлена позивачем відповідачу 14.09.2018. Доказів направлення актів до зазначеної дати позивач суду не надав. За таких обставин, позивачем не обґрунтовано правомірність визначення початком прострочення відповідачем виконання зобов`язання з 8 червня 2018 року та нарахування пені з 08.06.2018 по 14.09.2018.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення пені у сумі 4624,41 грн., а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКНОСОФТ" (04210, м. Київ, вулиця МАРШАЛА МАЛИНОВСЬКОГО, будинок 34, ідентифікаційний код 37949671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВІКОННА КОМПАНІЯ" (02091, м. Київ, ШОСЕ ХАРКІВСЬКЕ, будинок 168Е, квартира 42, ідентифікаційний код 39604804) основний борг у сумі 37667,02 грн. та судовий збір у розмірі 1283,71 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 24.07.2019.

Суддя О.В. Гулевець