Рішення

від 25.07.2019 по справі 475/472/16-ц

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/472/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.07.2019смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Вадовської А.В.,

за участю секретарів: Кравець Л.В., Куш О.П.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Перша Аграрна Група , третя особа без самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов`язання повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

21.06.2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ротор-Б", треті особи без самостійних вимог Відділ Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області, Відділ Держгеокадастру у Доманівському районі Миколаївської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов`язання повернення земельної ділянки.

У ході судового розгляду ухвалою від 21.03.2019 р. замінений відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство "Ротор-Б" його правонаступником Приватним сільськогосподарським підприємством Перша Аграрна Група .

Треті особи ухвалою від 03.10.2017 р. замінені третьою особою без самостійних вимог: Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 6,28 га з кадастровим номером НОМЕР_1 у межах території Маринівської сільської ради Доманівського району згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку.

У грудні 2015 р. під час розгляду справи за позовом ПСП Ротор-Б до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, треті особи: ТОВ Форт-Ост , відділ Держгеокадастру у Доманівському районі, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок), яка перебувала у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду, позивачу стало відомо що у відповідача існує договір оренди земельної ділянки від 01.12.2012 р. між ОСОБА_1 та ПСП Ротор-Б , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області 20.12.2012 р. за №482270004002484.

Зазначає, що цей договір він не укладав, не підписував та нікому не доручав це робити. З приводу обставин щодо оренди земельної ділянки, що в ньому зазначені, йому нічого невідомо.

Будь-яку орендну плату у розмірі 4000 грн., як зазначено у договорі, він від відповідача не отримував, про неї не домовлявся. Земельну ділянку на термін 50 років не передавав, зазначені обставини не відповідають його волевиявленню.

Договір не підписував, у 2012 р. взагалі перебував на території АР Крим, а тому не міг підписувати будь-які договори.

Посилаючись на те, що у 2012 році він будь-яких договорів оренди землі не укладав, а підпис у договорі виконано не ним, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі між ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б", зареєстрований відділом Держкомзему у Доманівському районі 20.12.2012 р. за №482270004002484, зобов`язати відповідача повернути спірну земельну ділянку власникові.

Провадження було передане на розгляд судді Якименко Л.М.

11 квітня 2018 р. за протоколом повторного автоматизованого розподілу через звільнення судді Якименко Л.М. у відставку провадження розподілене судді Вадовській А.В.

Ухвалою судді Вадовської А.В. від 16.05.2018 р. після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрите провадження у справі, розгляд її призначений у порядку загального позовного провадження.

Відповідач ні первісний - Приватне сільськогосподарське підприємство "Ротор-Б", ні його правонаступник Приватне сільськогосподарське підприємство Перша Аграрна Група правом подачі відзиву не скористалися.

Від директора ПСП "Перша Аграрна Група" Ніколаєва М.В. 03.06.2019 р. надана заява, в якій викладене клопотання про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги не визнають та з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи від 28.07.2017 р. №17-236 просять відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.06.2019 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 01 липня 2019 р.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 , надісланим на електронну адресу суду 26.06.2019 р., судове засідання, призначене на 01 липня 2019 р., відкладене до 24.07.2019 р.

24 липня 2019 р. від адвоката Глазкова А.С. на електронну адресу суду вдруге надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи через його участь в іншому судовому засіданні.

Заслухавши думку позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , які заперечували проти відкладення судового розгляду, суд, з урахуванням думки сторони позивача та, зважаючи на те, що адвокат Глазков А.С. до 24.07.2019 р. не надав належні докази на підтвердження його повноважень на представництво інтересів відповідача саме у цій справі, а також письмової заяви директора ПСП "Перша Аграрна Група" ОСОБА_6 від 03.06.2019 р., розглянув справу без участі представника відповідача.

Третя особа без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області належним чином про час та місце судового розгляду повідомлене. Будь-яких заяв суду не надавало.

Зважаючи на належне повідомлення третьої особи про місце та час проведення судового засідання, суд розглянув справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги. Посилаючись на непідписання ним договору, просив визнати договір недійсним та повернути належну йому земельну ділянку. По суті позовних вимог пояснив, що у період з початку 2012 р. по 2014 р. він перебував на території АР Крим, а тому не міг підписувати оспорюваний договір. Пояснити виконання ним напису у договорі " ОСОБА_1 " пояснити не зміг. Припускає, що відповідач міг скористатися наявністю документів у ВАТ "Шляховий", з яким у позивача колись були договірні відносини. Допускає можливість підписання незаповнених бланків.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, просив про повне їх задоволення, посилаючись на непідписання позивачем оспорюваного договору, що, на його думку, підтверджене висновком судової почеркознавчої експертизи. Також звертав увагу суду на те, що на дату підписання договору, 01.12.2012 р., позивач знаходився в АР Крим, а тому не міг підписати договір. З приводу виконання рукописного запису " ОСОБА_1 " у спірному договорі представник ОСОБА_2 пояснив, що, так як ОСОБА_1 є місцевим жителем, належну йому та іншим мешканцям земельні ділянки обробляло місцеве господарство ВАТ "Шляховий". У цьому підприємстві позивач неодноразово підписував різні папери, а тому міг підписати незаповнені бланки через юридичну необізнаність, чим у подальшому недобросовісно міг скористатися відповідач.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розміром 6,28 га в межах території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, кадастровий № НОМЕР_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого Доманівською РДА 14.07.2004 р. та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів за №010401300663.

01 грудня 2012 р. між позивачем ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б" в особі Бойчук О.Г. , що діє на підставі Статуту, укладений договір оренди належної позивачеві земельної ділянки на строк 50 років. Указаний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Доманівському районі 20.12.2012 р. за №482270004002484.

Третьою особою Відділом Держгеокадастру у Доманівському районі наданий оригінальний примірник указаного договору оренди земельної ділянки.

За клопотанням позивача у справі проведена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої ставилися питання:

1. "Ким виконано підпис у графі "орендодавець" договору оренди земельної ділянки від 1 грудня 2012 р. між ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б" в особі Бойчук Оксани Григорівни : гр. ОСОБА_1 чи іншою особою?"

2. " Ким виконано напис " ОСОБА_1 " у графі "Орендодавець" договору оренди земельної ділянки від 1 грудня 2012 р. між ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б": гр. ОСОБА_1 чи іншою особою?".

Згідно висновку №17-236 судово-почеркознавчої експертизи від 28.07.2017 р. встановити, ким виконано підпис у графі "орендодавець" договору оренди земельної ділянки від 1 грудня 2012 р. між ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б" в особі Бойчук Оксани Григорівни : гр. ОСОБА_1 чи іншою особою, не представилось можливим, оскільки в підпису міститься дуже малий обсяг графічного матеріалу, що не дозволяє виявити в ньому сукупність окремих ознак, що індивідуалізують підпис певної особи і необхідні для ідентифікації його виконавця. Підпис нечіткий, прослідити точки початку та закінчення рухів, їх послідовність неможливо. Тому зазначений підпис визнаний непридатним для ідентифікації.

Напис " ОСОБА_1 " у графі "Орендодавець" оспорюваного договору оренди виконаний ОСОБА_1 .

За клопотанням позивача та його представника у ході судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_3 , рідний брат позивача, який засвідчив суду, що він разом з братом з 2012 р. по дату проведення референдуму в АР Крим у 2014 р. перебували на заробітках, а саме виконували будівельні роботи у ОСОБА_8 . З квітня 2012 р. по 2014 р. ОСОБА_1 не покидав територію АР Крим. Також свідок на питання представника ОСОБА_2 суду пояснив, що він також звертався до суду з аналогічним позовом, який був задоволений судом через непідписання ним договору.

За заявою позивача ОСОБА_1 01.03.2016 р. Доманівським ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області за ознаками ч.1 ст.358 КК України в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження.

Як пояснив у судовому засіданні представник ОСОБА_2 , рішення у кримінальному провадження на час розгляду справи не прийняте.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 17 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Ураховуючи предмет та підстави заявленого ОСОБА_1 позову, твердження позивача про те, що підпис у оскаржуваному договорі оренди землі виконаний не ним, а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у оспорюваному договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Суд, дослідивши та оцінивши, як доказ, висновок №17-236 судово-почеркознавчої експертизи від 28.07.2017 р., не погоджується з доводами представника ОСОБА_2 щодо того, що висновок підтверджує непідписання позивачем спірного договору.

Як вбачається з вказаного висновку, при вирішенні питання: "ким виконано підпис у графі "орендодавець" договору оренди земельної ділянки від 1 грудня 2012 р. між ОСОБА_1 та ПСП "Ротор-Б" в особі Бойчук Оксани Григорівни : гр. ОСОБА_1 чи іншою особою?", експерт дійшла висновку, що зазначений підпис є непридатним для ідентифікації. Такий висновок експерт мотивувала тим, що в підпису міститься дуже малий обсяг графічного матеріалу, що не дозволяє виявити в ньому сукупність окремих ознак, що індивідуалізують підпис певної особи і необхідні для ідентифікації його виконавця. Підпис нечіткий, прослідити точки початку та закінчення рухів, їх послідовність неможливо.

За такого суд дійшов висновку, що висновок експерта при відповіді на перше питання не підтверджує непідписання договору ОСОБА_1 , як на те посилається представник ОСОБА_2 , а вказує на непридатність підпису в договорі взагалі для ідентифікації через малий обсяг графічного матеріалу.

При відповіді на друге питання експерт у ствердній формі дійшла висновку про те, що напис у графі орендодавець " ОСОБА_1 " виконаний ОСОБА_1 .

Надані позивачем додаткові докази на підтвердження непідписання договору позивачем суд вважає недостатніми та такими, що не можуть бути визнані достовірними на підтвердження обставин у даній справі.

Так, суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_1 з квітня 2012 р. до початку 2014 р. не виїжджав з території АР Крим, по-перше, через заінтересованість вказаного свідка у результатах розгляду цієї справи, зважаючи на наявні родинні стосунки з позивачем. По-друге, його заінтересованість вбачається з його пояснень, в яких він повідомив про те, що ним був поданий аналогічний позов до відповідача, який був задоволений. Крім цього, доказів того, що вказаний свідок ОСОБА_3 сам у вказаний період перебував на території АР Крим суду не надано.

Надана позивачем розписка ОСОБА_8 від 27.11.2017 р., в якій останній зазначає, що ОСОБА_1 з 26.09.2012 р. до 20.02.2013 р. виконував у нього в м.Севастополь будівельні роботи та нікуди у цей час не відлучався, не може бути прийнята судом як доказ з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Пояснення від імені ОСОБА_8 , що зазначені у наданій розписці, не дослідженні судом безпосередньо.

Зазначені в розписці обставини без допиту ОСОБА_8 безпосередньо судом з приведенням його до присяги не можуть вважатися достовірними та бути покладеними в основу судового рішення.

Надані позивачем на підтвердження непідписання позивачем оспорюваного договору копії накладних також не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, по-перше, зазначені у них дати, на які звертав увагу представник ОСОБА_2 , не підтверджують отримання вказаних у них матеріалів у дати видачі накладних. Зазначені у них дати свідчать про час сформування видаткових накладних, а не час отримання зазначених у них матеріалів. Дат отримання надані накладні не містять.

Крім цього, не заслуговують на увагу і посилання сторони позивача на те, що надані накладні підтверджують перебування позивача на території АР Крим у період, який збігається з підписанням договору, оскільки ці накладні підписані позивачем.

Такий висновок суд вбачає з того, що визначальним доказом підписання/непідписання особою будь-якого документа є висновок почеркознавчої експертизи.

Позивачем не доведено підписання саме ним представлених видаткових накладних, а тому вони не можуть бути достовірним доказом його перебування у період підписання договору на території АР Крим.

Крім цього, позивачем не надані переконливі докази того, що позивач ОСОБА_1 не покидав територію АР Крим у період, який збігається з періодом підписання договору.

Посилання позивача ОСОБА_1 на можливе підписання чистих бланків також не доводить непідписання ним договору оренди, оскільки за такої поведінки позивач взяв на себе ризик недобросовісної поведінки другої сторони за договором, що не може бути підставою для визнання договору недійсним.

За такого, проаналізувавши та оцінивши усі надані позивачем докази, враховуючи написання позивачем на договорі власного імені, що підтверджене висновком судово-почеркознавчої експертизи, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем пред`явлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Перша Аграрна Група , третя особа без самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов`язання повернення земельної ділянки

Рішення набирає чинності через 30 днів, якщо не буде оскаржене.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Суддя : А. В. Вадовська