Ухвала

від 12.11.2019 по справі 475/472/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.11.19

22-ц/812/1597/19

Провадження №22-ц/812/1597/19

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2019 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.,

за участі представників: позивача - Семененка В ОСОБА_1 ., відповідача - ОСОБА_2 С ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яке заявлене уцивільній справі №475/472/16 за позовом ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства Перша Аграрна Група , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов`язання повернення земельної ділянки ,

в с т а н о в и л а :

В червні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Ротор-Б (далі - ПСП Ротор-Б ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області, Відділ Держгеокадастру у Доманівському районі Миколаївської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов`язання повернення земельної ділянки .

Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки розміром 6,28 га з кадастровим номером 4822783200:01:000:0092, яка розташована у межах території Маринівської сільської ради Доманівського району, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку. У грудні 2015 р. під час розгляду справи за позовом ПСП Ротор-Б до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, треті особи: ТОВ Форт-Ост , відділ Держгеокадастру у Доманівському районі, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок), яка перебувала у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду, позивачу стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2012 р., що укладений між ним та ПСП Ротор-Б та зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області 20 грудня 2012 р. за № НОМЕР_1 . Однак, цей договір він не укладав, не підписував та нікому не доручав це робити, з приводу обставин щодо оренди земельної ділянки, що в ньому зазначені, йому нічого невідомо. Крім того, будь-яку орендну плату у розмірі 4000 грн., як зазначено у договорі, він від відповідача не отримував, про неї не домовлявся, земельну ділянку на термін 50 років у користування відповідачу не передавав, зазначені обставини не відповідають його волевиявленню. Більш того, у 2012 р. він взагалі перебував на території АР Крим, а тому не міг підписувати будь-які договори.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та ПСП Ротор-Б , зареєстрований відділом Держкомзему у Доманівському районі 20 грудня 2012 р. за №482270004002484, зобов`язати відповідача повернути спірну земельну ділянку власникові, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 21 березня 2019 р. відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство Ротор-Б замінений його правонаступником - Приватним сільськогосподарським підприємством Перша Аграрна Група (далі - ПСП Перша Аграрна Група ) .

Ухвалою суду від 03 жовтня 2017 р. треті особи замінені на Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2019 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що, ураховуючи предмет та підстави заявленого ОСОБА_4 позову, твердження позивача про те, що підпис у оскаржуваному договорі оренди землі виконаний не ним, а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у оспорюваному договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Суд, дослідивши та оцінивши як доказ висновок №17-236 судово-почеркознавчої експертизи від 28 липня 2017 р. не погодився з доводами представника позивача ОСОБА_5 . щодо того, що висновок підтверджує непідписання позивачем спірного договору, оскільки висновок експерта при відповіді на перше питання не підтверджує непідписання договору ОСОБА_4 , а вказує на непридатність підпису в договорі взагалі для ідентифікації через малий обсяг графічного матеріалу; при відповіді на друге питання експерт у ствердній формі дійшла висновку про те, що напис у графі орендодавець ОСОБА_4 виконаний ОСОБА_4 .

Надані позивачем додаткові докази на підтвердження непідписання договору позивачем (пояснення свідка ОСОБА_6 , розписка ОСОБА_7 від 27 листопада 2017 р., копії накладних) суд вважає недостатніми та такими, що не можуть бути визнані достовірними на підтвердження обставин у даній справі.

За такого, проаналізувавши та оцінивши усі надані позивачем докази, враховуючи написання позивачем на договорі власного імені, що підтверджене висновком судово-почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем пред`явлених позовних вимог, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з таким рішенням представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оспорюваний договір позивачем не підписувався, що підтверджується висновком №17-236 судово-почеркознавчої експертизи від 28 липня 2017 р. Суд, проаналізувавши відповіді експерта на перше та друге запитання не віднісся критично до висновку щодо достатності графічного матеріалу для відповіді на друге запитання при нестачі такого при відповіді на перше запитання; а дійшовши висновку про те, що вказаний висновок судової експертизи не підтверджує аргументи позивача про непідписання ним оспорюваного договору не роз`яснив позивачеві право на заявлення клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, а також наслідки невчинення таких дій. Суд необґрунтовано не взяв до уваги надані позивачем накладні щодо отримання будівельних матеріалів, пояснення свідка ОСОБА_6 , розписку ОСОБА_7 .

В суді апеляційної інстанції представником позивача ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи. Представник позивача пропонував поставити перед експертом наступні запитання: Чи є усі наявні в матеріалах справи екземпляри договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2012 р. між ОСОБА_4 та ПСП Ротор-Б оригіналом документу чи його копією? Ким виконано підпис у графі Орендодавець у всіх наявних в матеріалах справи екземплярах договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2012 р. між ОСОБА_4 та ПСП Ротор-Б , ОСОБА_4 чи іншою особою? Ким виконано напис ОСОБА_4 у графі Орендодавець у всіх наявних в матеріалах справи екземплярах договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2012 р. між ОСОБА_4 та ПСП Ротор-Б , ОСОБА_4 чи іншою особою?

Клопотання обґрунтовано тим, що про наявність оспорюваного договору оренди земельної ділянки позивач дізнався у грудні 2015 року при розгляді адміністративної справи № 814/4146/15 за позовом ПСП Ротор-Б . Цей договір ОСОБА_4 не укладав, не підписував і не доручив іншим особам вчиняти такі дії.

Те, що підпис, який стоїть у графі орендодавця вказаного договору не належить позивачу, підтверджується висновком № 17-236 судово-почеркознавчої експертизи від 28 липня 2017 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта за першим запитанням не підтверджує непідписання позивачем договору, а вказує на непридатність підпису для ідентифікації. Також суд щодо висновку експерта за другим запитанням не віднісся критично до ствердної форми цієї відповіді в частині того, що експерту вистачило графічного матеріалу, на відміну від відповіді на перше запитання.

При цьому суд не роз`яснив позивачу право на звернення із клопотанням про призначення додаткової експертизи підпису ОСОБА_4 та напису прізвища, ім`я та по батькові.

Заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню із таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

В силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Частинами 1-4 ст. 83 ЦПК України визначений наступний порядок подання доказів.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із пунктами 6, 7 частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу.

Заявлене представником позивача клопотання не містить будь-яких доказів наявності поважних причин у позивача, які унеможливили звернення з клопотанням про призначення додаткової почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції. Не було зазначене таке клопотання і в апеляційній скарзі.

Щодо посилань на нероз`яснення судом позивачеві права на звернення із клопотанням про призначення додаткової експертизи.

Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам) (частина 1 статті 113 ЦПК України).

Оскільки судом першої інстанції не було встановлено визначених законом передумов призначення додаткової експертизи, то були відсутні підстави для роз`яснення права на звернення з відповідним клопотанням.

Також колегія суддів звертає увагу, що запитання Чи є усі наявні в матеріалах справи екземпляри договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2012 р. між ОСОБА_4 та ПСП Ротор-Б оригіналом документу чи його копією? не відповідає предмету спору, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, і не досліджувалось експертом під час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того таке запитання не відповідає завданням почеркознавчої експертизи відповідно до пункту 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5.

За такого відсутні підстави для призначення в апеляційній інстанції додаткової експертизи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 103, 368 ЦПК України,

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали складений 13 листопада 2019 року