Рішення

від 24.07.2019 по справі 200/5571/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 р. Справа№200/5571/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, 2, код ЄДРПОУ 41489124) до Головного управління ДФС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії,144, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування рішення №0195514910 від 23.10.2018 року про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю сторін:

- від позивача: не з`явився,

- від відповідача: Тернинко С.М. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом від 27.08.2018 №748 року Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (код ЄДРПОУ 41489124) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (ЄДРПОУ 41489124) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/5571/19-а та призначено підготовче провадження.

28 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДФС у Донецькій області. Під час проведення підготовчого засідання судом встановлені підстави для відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових (нових) доказів.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року відкладено підготовче засідання на 18 червня 2019 року та витребувано у сторін докази.

31.05.2019 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача 1.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року відкладено підготовче засідання на 10 липня 2019 року та витребувано у відповідача 1 докази.

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті на 16 липня 2019 року.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 вересня 2018 року ТОВ Енергонезалежність засобами електронного зв`язку подано до ГУ ДФС у Донецькій області податкову накладну від 23.08.2018 року № 39. В той же день, позивачем отримано квитанцію №1, відповідно до якої зазначено: документи прийнято, реєстрація зупинена відповідно до п.201.16.ст.201 ПКУ, як таку, що відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку Неодноразово звертались до відповідача 1, відповідача 2, при цьому належної мотивації підстав та причин віднесення до ризикових платників наведено останніми не було. Вважає, що ГУ ДФС у м Києві порушено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки податковим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, при цьому не зазначено, під який саме критерій ризиковості підпадають операції по заблокованій податковій накладній. Окрім того, зазначив, що на момент включення ТОВ Енергонезалежність до ризикових платників податків, Критерії ризиковості платника податків , не були затверджені нормативним актом Державної фіскальної служби України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України.

Оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 27.08.2018 №748, прийняте Відповідачем 1 з порушенням норм діючого законодавства, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

Також, як зазначає Позивач, його безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки Позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 27.08.2018 №748, в частині включення/внесення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що ГУ ДФС у Донецькій області області зобов`язано виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків.

Відповідач 1 заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, відповідно до відзиву відповідач зазначив, що однією із вимог Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /а.с. 112-116/.

Окрім того, Комісії ГУ ДФС у м. Києві надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва та протоколу обшуку від 29.11.2018, Генеральною прокуратурою України вилучено протоколи засідань Комісії ГУ ДФС у м. Києві з № 1 від 22.03.2018 по №1120 від 07.11.2018. У зв`язку з чим, відповідач 1 не має можливості надати суду виписку з протоколу від 27.08.2018 № 748 та інші документи стосовно внесення ТОВ Енергонезалежність до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Також, відповідач пояснив, що у зв`язку з тим, що платник податків з 01.01.2019 за основним місцем обліку знаходиться у ГУ ДФС у Донецькій області документально підтвердити інформацію щодо знаходження позивача у переліку ризикових на теперішній час, а також надати скріншот з Журналу ризикових АІС Податковий блок не є технічно можливим /а.с 123-124, 161-162, 196-197/.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, відповідно до відзиву відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" відповідно до даних інформаційних систем ДФС України було внесено до переліку ризикових платників податків 27.08.2018 згідно з протоколом засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 27.08.2018 №748 за критерієм наявна податкова інформація . Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" перейшло на облік до ГУ ДФС у Донецькій області 01.01.2019. Зазначений суб`єкт господарювання внесений до переліку ризикових платників податків 27.08.2018 ГУ ДФС у м. Києві за попереднім місцем обліку, дата зміни місцезнаходження 28.12.2018. Зауважив, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних протягом липня-вересня 2018 року ТОВ Енергонезалежність здійснювало реалізацію природного газу (УКТЗЕД 271121000000) на адресу ТОВ Нафтогаз Партнер . ТОВ Енергонезалежність відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Крім того, відповідач 2 зазначив, що відповідно до відомостей ІС Податковий блок та звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за серпень-вересень 2018 року ТОВ Енергонезалежність заявляло про використання найманої праці 1 працівника (директор). Відповідач - 2 наголошує, що кількість працівників не відповідає виду діяльності ТОВ Енергонезалежність 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Крім того, відповідно до додаткових пояснень зазначено, що ТОВ Енергонезалежність доведено до відпрацювання в межах вимог наказу ДФС України від 28.07.2015 р. № 543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ за період липень 2018 року на загальну суму 22049,10 тис.грн. як ймовірний транзитер , за серпень 2018 р. на загальну суму 15167,76 тис. грн.. , як ймовірний вигодо набувач /а.с. 91-93/.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (код ЄДРПОУ 41489124) з 01.09.2019 є платником податку на додану вартість, до 01.01.2019 перебувало на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві, з 01.01.2019 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області. Основний вид економічної діяльності - КВЕД 46.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтогаз Партнер як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу природного газу № ПР/2118 від 21.07.2018. За умовами даного Договору, Позивач, зобов`язується передати ТОВ Нафтогаз Партнер у власність природний газ, згідно з вимогами даного Договору та Додатків до нього /а.с. 203-209/.

На виконання умов Договору про купівлю-продажу природного газу № ПР/2118 від 21.07.2018 Позивач, 23 серпня 2018 року здійснив реалізацію природного газу в кількості 498,239 тис. м. на суму 5 374 998,00 грн., в т.ч. ПДВ 895 833,00 грн., ТОВ Нафтогаз Партнер . Факт реалізації природного газу підтверджується видатковою накладною №РН-0823/01 від 23.08.2018 /а.с. 130/.

Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 та пункту 201.10 ст.201 ПК України позивачем 23.08.2018 складено податкову накладну за № 39 від 23.08.2018 та в передбачений законом строк, а саме 14.09.2018, направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).

На електрону адресу Позивача, надійшла квитанція від 14.09.2018, в якій зазначено, що Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.09.2018 №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с.13/.

Позивачем 05.03.2019 направлено до Комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, запит про надання публічної інформації № 1, надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ Енергонезалежність , та документального підтвердження такої відповідності даному критерію /а.с. 63-64/.

За результатами розгляду запиту листом від 07.03.2019 року №19851/10/05-99-07-04-18 Про розгляд запиту на отримання публічної інформації ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що ТОВ Енергонезалежність перейшло на податковий облік до Головного управління ДФС у Донецькій області 01.01.2019 з Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення щодо внесення до переліку ризикових платників податку було прийнято комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у м. Києві). Відповідно до даних інформаційних систем ДФС України зазначене підприємство було внесено до переліку ризикових платників податку 27.08.2018 згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 27.08.2018 №748 за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником / а.с. 65-67/.

ТОВ Енергонезалежність було направлено адвокатський запит до ГУ ДФС у м. Києві з проханням надати інформацію щодо критеріїв ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ Енергонезалежність та копію протоколу віл 27.08.2018 року №748 /а.с. 69-70/.

Листом від 20.03.2019 року №37812/Д/26-15-41-05-15 Про розгляд адвокатського запиту ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що відповідь на питання, порушені в адвокатському запиті №б/н від 11.03.2019 року, може надати лише орган за основним місцем обліку, про що повідомлено ГУ ДФС у Донецькій області листом від 14.03.2019 року за вих. №1 1735/7/26- 15-41-05-31. Неможливість надання копії запитуваного протоколу обумовлена тим, що він був вилучений Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України /а.с. 72-74/.

З наведених обставин позивач вважає рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві протиправним та таким, що порушує його права, як платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

У розумінні підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Згідно п. п. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед яких:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається зі змісту квитанції від 14.09.2018, податкову накладну № 39 від 23.08.2018 контролюючим органом прийнято, однак відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазанчено: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не зазначено: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено 7 (сім) вичерпних підстав за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що з наданих Позивачем документів вбачається, що Позивач не відповідає жодній з підстав, наведених в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

Підстава 1 - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим).

Позивач зареєстрований за адресою: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Ковальська, будинок 2 .

Підстава 2 - дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації.

Відповідно до Витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1826504501264 від 24.07.2018 Позивач є платником ПДВ з 01.09.2017, що відповідно, перевищує три місяці /а.с. 37/.

Підстава 3 - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ).

Позивач має 19 відкритих банківських рахунків в 2-х банківських установах, а саме в ПАТ БАНК ВОСТОК та АТ КБ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПИТАЛ , що підтверджується відповідними відомостями про відкриті розрахункові рахунки.

Підстава 4 - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Засновник та керівник позивача - ОСОБА_1 не є посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

Підстава 5 - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди.

Позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за 2018 рік, та січень-лютий 2019 року /а.с.45-59/.

Підстава 6 - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період.

Позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік та Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік /а.с. 38-44/.

Підстава 7 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Позивач здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства та не проводить ризикових операцій, що не спростовано відповідачами та встановлено судом.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до висновку, що рішення Головного управління ДФС м. Києві про зупинення та відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ Енергонезалежність у зв`язку з її відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку є безпідставним.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної № 39 від 14.09.2018 в ЄРПН не спростовує факт здійснення позивачем господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складено податкову накладну.

Щодо позовних вимог про виключення Позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Позивач, 01 квітня 2019 року звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області зі скаргою, в якій просив виключити ТОВ Енергонезалежність з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відновити прийняття та реєстрацію податкових накладних, які подаються ТОВ Енергонезалежність /а.с. 75-79/.

За результатами розгляду скарги Головне управління ДФС у Донецькій області наплавило позивачу лист, в якому крім іншого повідомило ТОВ Енергонезалежність , про те що, до Головного управління ДФС у м. Києві 07.03.2019 за № 2075/7/05-99-07-04-15 було спрямовано листа, та станом на поточну дату інформації щодо стпростування ознак здійснення ризикових операцій підприємством ТОВ Енергонезалежність до Головного управління ДФС у Донецькій області не надходило. Згідно з даними інформаційних систем ДФС України повідомлення та копії документів, які були надані ТОВ Енергонезалежність на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації за попереднім місцем обліку, були розглянуті та рішенням по ним прийняті /а.с. 80-83/.

Також, суд зазначає, що Головним управлінням ДФС у м. Києві не було надано суду виписку з протоколу від 27.08.2018 № 748 щодо знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" в категорії ризикових на час розгляду справи; документально підтвердженої інформацію щодо знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" в категорії ризикових.

В матеріалах справи міститься витяг с програми ІТС Податковий блок Аналітичні системи Журнал ризикових платників податків щодо знаходження Енергонезалежність в категорії ризикових, наданий ГУ ДФС у Донецькій області

Як зазначено у п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 зазначеного Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено:

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Як вже зазначалося вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Таким чином, відповідачем - 1 та відповідачем-2, під час розгляду справи не доведено дотримання порядку прийняття оскаржуваного рішення, наявність у контролюючого органу визначених законодавством підстав для його прийняття. У зв`язку з чим, рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визначення ТОВ "Енергонезалежність" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладене у протоколі від 27.08.2018 № 748 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України.

Також, суд зазначає, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом норм ч. 1 і 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються в тому числі витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 134 цього Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2).

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5).

Відповідно до положень ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, на підтвердження наведених обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що розрахунок суми судових витрат визначений в позовній заяві є орієнтовним, доказів підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.04.2019 №13, від 15.04.2019 №17 (а.с. 20).

Відтак, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області, та у розмірі 1921,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, 2, код ЄДРПОУ 41489124) до Головного управління ДФС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії,144, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом від 27.08.2018 №748 року Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (код ЄДРПОУ 41489124) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії,144, код ЄДРПОУ 39406028) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (ЄДРПОУ 41489124) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, 2, код ЄДРПОУ 41489124).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії,144, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонезалежність" (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ковальська, 2, код ЄДРПОУ 41489124).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 16 липня 2019 року. Повний текст рішення складено та підписано 24 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова