Постанова

від 10.07.2019 по справі 160/45/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/45/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.,

секретар судового засідання Сколишев О.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1 Н.В ОСОБА_2 , представника відповідача Романовича Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року у справі № 160/45/19 (суддя І інстанції - Горбалінський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Металпроектстрой" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 8 серпня 2018 року № 874694/39065933 Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 серпня 2017 року № 16;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 8 серпня 2018 року № 874692/39065933 Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 серпня 2018 року № 17.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкову накладну від 16 серпня 2017 року № 16 датою її фактичного надходження 14 вересня 2017 року та податкову накладну від 17 серпня 2017 року № 17 датою її фактичного надходження 13 вересня 2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обгрунтування скарги вказує на помилковий висновок суду першої інстанції про те, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права та звернення з позовом до неналежних відповідачів, оскільки за приписами Податкового кодексу України платник податків може оскаржити рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних. Контролюючим органом у розумінні цього кодексу є відповідний територіальний підрозділ ДФС, а не власне комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, яка не має адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності. Державна є фіскальна служба України формує і веде реєстр податкових накладних та окремий реєстр податкових накладних, реєстрація яких зупинена та оприлюднює його на офіційному веб-сайті, тобто реєстрація податкових накладних здійснюється саме нею. Відтак вимога про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх фактичного отримання заявлена до належного відповідача.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що визначені підстави в оскаржених рішеннях Комісії для відмови в реєстрації податкових накладних є правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" (код 39065933) є юридичною особою, 23.01.2014 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 1 224 102 0000 067424 (Том № 1 а.с. 33-37).

Основним видом діяльності за КВЕД є Будівництво житлових і нежитлових будівель (код 41.20), в тому числі Інші роботи із завершення будівництва (код 43.39), для здійснення господарської діяльності по якому, ТОВ Металпроектстрой отримано відповідні дозволи Державної служби України з питань праці (Том № 1 а.с. 38,39)

Позивачем було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16 серпня 2017 року № 16 (Том № 1 а.с. 101) та від 17 серпня 2017 року № 17 (Том № 1 а.с. 100).

Відповідно до квитанцій від 13 вересня 2017 року (по податковій накладній від 17.08.2017 № 17) (Том 1, а.с. 104, 105) та від 14 вересня 2017 року (по податковій накладній від 16.08.2017 № 16) (Том № 1, а.с. 102, 103) зазначені накладні доставлена до ДФС України з відміткою: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. ПН/КР відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/КР в ЄРПН. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.39.19-00.00. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

На виконання вимог податкового органу позивачем були направлено через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів", повідомлення щодо подачі пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких зупинено від 06.08.2018 № 16 (Том № 1 а.с. 106) з наданням пояснень та підтверджуючих документів (Том № 1 а.с. 109-116).

Відповідно до квитанцій № 1 документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні. Повідомлено про те, що документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів. Через певний запропоновано подбати про прийом платником податків квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного документу. (Том № 1 а.с. 107)

Відповідно до квитанції № 2 документ доставлено до районного рівня 467 ДПІ у Новокодацькому районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Повідомлено про те, що виявлені помилки: документ прийнято до розгляду. Запропоновано дочекатись результату розгляду Державною фіскальною службою України . (Том № 1, а.с. 108)

8 серпня 2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН) або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, прийнято рішення, яким позивачеві було відмовлено у реєстрації податкових накладних:

№ 874694/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.08.2017 № 16 з підстав ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи) (Том № 1, а.с. 117-118);

№ 8746692/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.08.2017 № 17 з підстав ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додаткова інформація (вказати конкретні документи) (Том № 1, а.с. 119-120).

Не погодившись з такими рішеннями, позивач подав скарги до ДФС України, в яких просив скаргу задовольнити та скасувати рішення Комісії від 08.08.2018:

№ 8746692/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.08.2017 № 17 (Том № 1, а.с 121-130);

№ 874694/39065933 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.08.2017 № 16 (Том № 1, а.с. 131-140).

27 серпня 2018 року за результатом розгляду скарги, Комісією з питань розгляду скарг прийняті рішення № 2889/37130226 та № 27199/39065933/2, якими скарги залишено без задоволення, а рішення Комісії контролюючого органу залишені без змін. (Том № 1, а.с. 141, 142)

Посилаючись на протиправне нездійснення реєстрації поданих податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, є самостійними органами, які наділені виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в Реєстрі, тому належним способом захисту порушеного права є звернення вимоги саме до такої комісії, а не органу ДФС. Зважаючи на те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не порушило і не могло порушити прав чи законних інтересів позивача. Такого ж висновку дійшов і щодо вимоги позову до ДФС України.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Щодо висновку суду першої інстанції про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає таке.

Предметом спору є рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке прийнято комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктами 3 та 4 Порядку встановлено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів (пункт 7 Порядку); голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (пункт 8 Порядку).

Отже, комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, діють у складі контролюючого органу.

При цьому хоча комісії й наділені виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, такі комісії не є окремим суб`єктом владним повноважень.

Відповідно, належним відповідачем-1 у справі є саме територіальний орган ДФС, а не комісія, як помилково вважав суд першої інстанції.

Щодо належності відповідача-2 у справі апеляційний суд вказує таке.

Відповідно до положень п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних, це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску є Державна фіскальна служба України (ДФС) (Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 № 236).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

У пункті 12 цього Порядку визначений перелік перевірок, які проводяться ДФС після надходження податкової накладної та здійснення її розшифрування до останньої в автоматизованому режимі.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З наведеного вбачається, що Державна фіскальна служба України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику веде (вносить відомості, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї) в електронному вигляді Єдиний реєстр податкових накладних.

Відтак, вимога про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі направлені податкові накладні датою їх надходження до ДФС України заявлена до належного відповідача, яким у цій справі є ДФС України (відповідач-2), а не Комісія, як також помилково вважав суд першої інстанції.

Крім того, за приписами частин 3 та 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Тобто суд першої інстанції, вважаючи, що позов подано до неналежних відповідачів, мав повноваження для здійснення заміни неналежних відповідачів або залучення іншої особи до участі в справі як співвідповідачів, якщо позивач був не згоден на таку заміну.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що судом неправильно обраний спосіб захисту порушеного права і позов подано до неналежних відповідачів, що й стало підставою для відмови у задоволенні позову, є помилковим, у зв`язку з чим апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції.

При вирішенні справи по суті колегія суддів виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок), яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 12 цього Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії).

Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Згідно з п. 6 Критеріїв, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

При цьому, визначення контролюючим органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

- для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Частиною 2 переліку Критеріїв встановлено, що надання письмових пояснень та копії документів, зазначених у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

За приписами пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначалося вище, на виконання пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених ПН/РК.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29 березня 2017 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вказано вище, рішення від 08.08.2018 № 874694/39065933 та № 874692/39065933 про відмову у реєстрації податкових накладних (від 16 серпня 2017 року № 16 та від 17 серпня 2017 року № 17) у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач прийняв з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, у графі Додаткова інформація (вказати конкретні документи) не зазначено, які саме з поданих документів відповідач вважає складеними з порушенням норм чинного законодавства.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанціях не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Пподатковим органом у рішеннях не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Апеляційний суд повторює свій висновок, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У зв`язку тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних, колегія суддів дійшла висновку про протиправність рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 постанови № 117, податкова накладна, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16.08.2017 № 16 та від 17.08.2017 № 17 датою їх фактичного надходження 14 вересня 2017 року та 13 вересня 2017 року, відповідно, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, як вказувалось вище, обов`язок здійснення реєстрації податкових накладних відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України покладається на ДФС України.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та з однією вимогою до Державної фіскальної служби України.

Позивач сплатив судові витрати за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 13215 грн. А саме до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 5286 грн за подання адміністративного позову, про що свідчить платіжне доручення № 3777 від 27.12.2018 (Том № 1, а.с. 4) та судовий збір за подання апеляційної скарги - 7929 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4224 від 10.05.2019 (Том № 3, а.с. 212).

Отже, стягненню з відповідача-1 підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8810 гривень (13215:3х2), а з відповідача-2 - 4405 грн (13215:3х1).

Повний текст судового рішення складений 15 липня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року у справі № 160/45/19 скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 08.08.2018 № 874694/39065933 Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 16 від 16 серпня 2017 року.

Визнати протиправним і скасувати рішення від 08.08.2018 № 874692/39065933 Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної № 17 від 17 серпня 2017 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" податкову накладну від 16 серпня 2017 року № 16 датою її фактичного надходження 14 вересня 2017 року та податкову накладну від 17 серпня 2017 року № 17 датою її фактичного надходження 13 вересня 2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" (код ЄДРПОУ 39065933) судові витрати за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпроектстрой" (код ЄДРПОУ 39065933) судові витрати за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва