Рішення

від 25.07.2019 по справі 396/392/19

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/392/19

Провадження № 2/396/216/19

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

представника позивача Дмитруха Д.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/392/19 за позовом Фермерського господарства Хлібодар до Товариства з обмеженою відповідальністю Редакційно - видавниче об`єднання Новоукраїнські новини , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Малотимошівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ФГ Хлібодар , від імені якого дії представник ОСОБА_3 , звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 08 грудня 2018 року в тижневику Новоукраїнські новини №49 (11183) поширено публікацію, автором якої є ОСОБА_4 , під назвою Аудит совісті, або ж наскільки громада готова захищати свого голову?.. з недостовірною інформацією відносно позивача -Фермерського господарства Хлібодар , якою порушені його права на недоторканість ділової репутації та якою завдано образи Позивачеві, а саме: ФГ Хлібодар не сплачувало до сільського бюджету і за землю, на якій знаходиться їх магазин та тракторна бригада. А це ті кошти, які б могли піти на розвиток території. От тому вони й воюють з головою сільської ради Аллою ОСОБА_5 , завдяки якій вони і почали сплачувати цей податок у цьому році. її звинувачують у бездіяльності, але ж саме завдячуючи її наполегливості, було проведено перевірку по сплаті даним господарством податків. І в результаті цього до бюджетів різних рівнів повернуто 220 тисяч гривень (Дану інформацію підтвердили нам і в податковій інспекції) .

Фактичне нав`язування авторами статті суспільної думки про позивача як юридичну особу, що уникає сплати податків та порушує податкове законодавство - зводить нанівець напрацьовану багатьма роками ділову репутацію позивача, оцінку якої надано як мешканцями територіальної громади так і органами виконавчої влади України.

Позивач вважає, що наявні підстави для захисту порушених прав у судовому порядку шляхом спростування такої інформації та стягнення моральної шкоди, а тому просить визнати недостовірною, також, що є наклепом, ображає, принижує ділову репутацію ФГ Хлібодар вищенаведену негативну інформацію щодо несплати ФГ Хлібодар податки, зобов`язавши відповідача ТзОВ РВО Новоукраїнські новини спростування вказаної недостовірної негативної інформації у встановленому законом порядку у той самий спосіб, в який вона була поширена, а також стягнути солідарно із відповідачів в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 120 тис. грн.

02.04.2019 року представник відповідача ТзОВ Редакційно-видавниче об`єднання Новоукраїнські новини Пиріг А.В. надіслала до суду відзив, в якому зазначила, що позов не визнає у повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, на обґрунтування своєї позиції посилається на те, що публікація, щодо якої подано позов, є масовою інформацією і не суперечить статті 22 ЗУ Про інформацію , вважає, що журналісти мають права збирати та поширювати інформацію, яка має суттєве суспільне значення. Що ж до ймовірних образ, завданих Позивачеві статтею Аудит совісті, або ж наскільки громада готова захищати свого голову? , то, на думку відповідача, в матеріалі, де використано інформацію, надану бухгалтером сільської ради про те, що в результаті перевірок господарство сплатило до бюджетів усіх рівнів 220 тисяч гривень, - не є недостовірною та образливою, і її можна перевірити, у зв`язку з чим відповідачем заявлялось клопотання про витребування із податкових органів відповідних актів перевірки сплати податків.

22.04.2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 із подібними аргументами на користь відмови у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити, додавши, що жодних доказів у відповідачів щодо несплати керівником ФГ "Хлібороб" податку не має, як і взагалі не має у ФГ тракторної бригади та магазину. Інформація, надрукована в статті недостовірна, не перевірена та не підтверджена документально. Моральна шкода полягає у підриві ділової репутації ФГ "Хлібороб" перед орендодавцями і не тільки. Після публікації орендодавці почали з`ясовувати та конкретизувати дійсність обставин.

Представник відповідача ТОВ РВ "Новоукраїнські новини" в судове засідання не з`явився, надіслали до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги не визнають з обставин викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з обставин викладених у відзиві, надавши аналогічні пояснення та додавши, що інформацію для публікації статті вона отримала в усній формі від ОСОБА_2 достовірно знає, що дана інформація правдива та перевірена.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, пояснивши, що інформацію для кореспондента газети "Новоукраїнські новини" надала достовірну та отриману в результаті перевірки, достовірно знає, що ФГ "Хлібороб" користується магшазином бригадою та землею за які роками не сплачує податки. Та завдяки наполегливості голови сільради керівник ФГ сплатив кошти за податок 220 тис. грн., вона особисто перевіряла дану інформацію, є довідка Казначейства .

Представник третьої особи Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відзив до суду не подано. В судове засідання представник не з`явився, надіслано заяву в якій зазначено, що позовні вимоги не визнають.

Заслухавши пояснення представників сторін, на підставі досліджених письмових доказів та пояснень учасників справи судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08 грудня 2018 року в тижневику Новоукраїнські новини №49 (11183) поширено публікацію, автором якої є ОСОБА_4 , під назвою Аудит совісті, або ж наскільки громада готова захищати свого голову?.. з інформацією відносно позивача -Фермерського господарства Хлібодар , якою стверджується, що ФГ Хлібодар не сплачувало до сільського бюджету і за землю, на якій знаходиться їх магазин та тракторна бригада. А це ті кошти, які б могли піти на розвиток території. От тому вони й воюють з головою сільської ради Аллою ОСОБА_5 , завдяки якій вони і почали сплачувати цей податок у цьому році, її звинувачують у бездіяльності, але ж саме завдячуючи її наполегливості, було проведено перевірку по сплаті даним господарством податків. І в результаті цього до бюджетів різних рівнів повернуто 220 тисяч гривень (Дану інформацію підтвердили нам і в податковій інспекції) (а.с. 20 звор.).

Оцінюючи зміст, форму, спосіб та лексичний стиль викладення у даній статті стосовно позивача - керівництва ФГ Хлібодар - судом приходить до переконання, що вказана інформація є негативною.

Як роз`яснив Пленум ВС України в п.15 Постанови від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Так як засіб масової інформації поширив інформацію про несплату (повну чи часткову) позивачем податків за використання земельних ділянок, якою фактично звинувачує його у здійсненні податкового правопорушення, то вказана інформація є негативною.

За загальними положеннями чинного законодавства, жодна особа не повинна доводити свою добропорядність, й стосовно її доброчесності застосовується презумпція, а тому всі звинувачення щодо недобропорядності тієї чи іншої особи повинна довести саме та особа, яка поширює таку негативну інформацію.

У випадку недоведення у встановленому порядку належними та допустимими доказами фактів порушення особою загально прийнятих правил, норм чи звичок, така інформація є недостовірною та підлягає спростуванню у той самий спосіб, в який вона була поширена.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року роз`яснено, що Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 ЗУ Про пресу , редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Недостовірна та образлива інформація в публікації під назвою Аудит совісті, або ж наскільки громада готова захищати свого голову?.. поширена з посиланням на бухгалтера Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Наталію Сокуренко, як на джерело такої інформації, а отже суд погоджується із позицією позивача, що ОСОБА_2 є належним відповідачем за даним позовом.

Ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи визначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

ЄСПЛ у пункті 46 свого рішення від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії зазначив, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Суд погоджується із твердженням позивача, що інформація про несплату (повну чи часткову) податків є звинуваченням у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення, переконує потенційних отримувачів такої інформації про недобропорядність особи, а тому така інформація є фактичним, а не оціночним судженням.

При цьому судом встановлено та враховано, що до адміністративної відповідальності позивач чи кримінальної не притягувався, кримінального провадження в межах обвинувачення немає, а також всі правові позиції вищих судів у подібних спорах.

Суд має обгрунтувати чому він вважає певну фразу оціночним судженням (ВС/КЦС у справі №369/1052/16-ц від 08.05.2018 р.)

Критика публічної особи, навіть і перебільшена, не є розповсюдженням недостовірної інформації (ВС/КЦС № 761/8035/16-ц від 28.03.2018 р.)

Надіслання листів та заяв до державних органів, перш за все, з метою перевірки незаконної, на думку заявника, діяльностю, є реалізацією особою конституційного права, а не поширенням недостовірної інформації (ВС/КЦС, справа № 207/1161/17, 15.08.18 р.).

В п.41 рішення Європейського Суду з прав людини в тій же справі Лінгес проти Австрії від 08.07 1986 року зазначено: Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2, свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

У п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Костеллс проти Іспанії від 23 квітня 1992 року суд також зазначив: ... що преса відіграє непересічну роль у правовій державі. Хоча вона не може переступати певні межі, встановлені, зокрема, й заради захисту репутації інших осіб, та зобов`язана, втім, передавати у спосіб, що не суперечить її обов`язкам, інформацію й ідеї щодо політичних проблем та інших тем, що становлять суспільний інтерес .

Відповідно до ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу вираження думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Це право кореспондується із встановленим ст.68 Конституції України обов`язком неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права та свободу, честь і гідність інших людей. Вказаний обов`язок зобов`язує осіб утримуватися від поширення неперевіреної негативної інформації про будь-яку особу.

Згідно з ч.1 ст.93 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

У п. 15 Постанови Пленум Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи встановлено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним.складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-

який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто

позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим, особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Під час розгляду справи, судом встановлено та перевірено належність поширеної негативної інформації до інформації із фактичним, а не оціночним судженням, відповідач не просто критикував керівництво ФГ Хлібодар , а фактично звинувачував у вчиненні правопорушень, й така інформація поширювалась не шляхом надсилання листів до державних органів, а шляхом розповсюдження такої інформації у загальнодоступному друкованому засобі масової інформації, при цьому до адмінвідповідальності чи кримінальної позивач ні як фізична або посадова особа не притягувався.

Вказана інформація була поширена у друкованому засобі масової інформації Новоукраїнські новини невстановленому колу осіб - потенційних отримувачів такої інформації, а тому підлягає спростуванню у той самий спосіб, який вона була поширена.

Основні доводи відповідачів про приналежність поширеної інформації до оціночного судження не приймається судом на підставі вищенаведених аргументів, оскільки відповідачі не довели наявності фактів несплати позивачем податків у заявлених сумах. Довідка Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району про несплату ФГ Хлібодар податків не може бути взяти судом до увага як допустимий доказ (а.с.48,101-102), оскільки спростовується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва (а.с.70-72).

Відповідно до ст.26 ЗУ Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , журналіст має не тільки право вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, а й обов`язок подавати для публікації об`єктивну і достовірну інформацію, тобто перевіряти її перед розповсюдженням.

Засіб масової інформації, перед поширенням вказаної інформації, розуміючи її негативний зміст не виконав свого обов`язку щодо її правдивості, вказана інформація не є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень чи інших осіб, в межах здійснення покладених на них обов`язків.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання поширеної інформації негативною із вимогою її спростування у спосіб, аналогічний її поширенню, підлягає до задоволення.

В той же час, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач вважає, що з огляду на зміст поширеної недостовірної інформації, який полягає у ствердженнях про вчинення ФГ Хлібодар протиправних дій, викладені відомості принижують його ділову репутацію завдають моральної шкоди, так як стосовно Позивача поширено невизначеному колу читачів неправдиву інформацію, яка створює враження у суспільстві щодо позивача, як недоброчесної, схильної до обману та зловживань особи, що беззаперечно впливає на його ділову репутацію, як надійного та відповідального контрагента у ділових відносинах, а тому ФГ Хлібодар вбачає наявність підстав стосовно стягнення із відповідачів моральної шкоди, яка з урахуванням вимог розумності та справедливості, в розмірі 120 000 грн. солідарно з відповідачів по справі.

Вирішуючи заявлену позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд вважає її недоведеною, так як стороною позивача не доведено факту заподіяння моральної шкоди, фактично наведено доводи про те, що поширення негативної недостовірної інформації лише могло завдати такої моральної шкоди.

В той же час суду не надані достатні та переконливі докази, що така моральна шкода фактично була завдана позивачеві шляхом дискредитації його ділової репутації, або що розповсюдження такої інформації негативно вплину на подальшу господарську діяльність підприємства чи призвело до зниження рівня сільгоспвиробництва, відсутності контрагентів чи зменшення отримуваних доходів.

Представник позивача надав суду заяви чотирьох орендодавців, в яких вони просять керівника ФГ "Хлібодар" надати пояснення та докази щодо спростування аргументів викладених в статті газети "Новоукраїнські новини", але дані заяви не можуть слугувати належним доказом, який би підтвердив факт завданої моральної шкоди позивачу.

Таким чином, позивач, в порушення ст.ст. 81-85 ЦПК України, не довів обставини фактичного заподіяння йому моральної шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні заявленої позовної вимоги.

Розподіл судових витрат суд здійснює, згідно ст.141 ЦПК України, зокрема п.3 ч.2 - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Так як задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру маємо: 768,40*2/3=512.27 грн., тобто, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 1536.80 грн, по 512 грн. 27 коп, з кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою що є наклепом, ображає, принижує ділову репутацію Фермерського господарства Хлібодар інформацію, поширену в тижневику Новоукраїнські новини № 49 (11183) від 08 грудня 2018 року в публікації під назвою Аудит совісті, або ж наскільки громада готова захищати свого голову?.. , автором якої є ОСОБА_4 , з якої вбачається, що: ФГ Хлібодар не сплачувало до сільського бюджету і за землю, на якій знаходиться їх магазин та тракторна бригада. А це ті кошти, які б могли піти на розвиток території. От тому вони й воюють з головою сільської ради Аллою ОСОБА_5 , завдяки якій вони і почали сплачувати цей податок у цьому році. її звинувачують у бездіяльності, але ж саме завдячуючи її наполегливості, було проведено перевірку по сплаті даним господарством податків. І в результаті цього до бюджетів різних рівнів повернуто 220 тисяч гривень .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Редакційно - видавниче об`єднання Новоукраїнські новини (27100, вул. Соборна, 32/22, кв. 4, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., код ЄДРПОУ 02473607) спростувати поширену неправдиву інформацію шляхом опублікування в тижневику Новоукраїнські новини судового рішення в цій справі на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

В частині солідарного стягнення з відповідачів по справі: Товариства з обмеженою відповідальністю Редакційно - видавниче об`єднання Новоукраїнські новини Комісаренко ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Хлібодар моральної шкоди - відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути, з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакційно - видавниче об`єднання Новоукраїнські новини Комісаренко ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Хлібодар судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, по 512 (п`ятсот дванадцять) гривень 27 копійок, з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 25.07.2019 року.

Головуючий: О. А. Гарбуз