Постанова

від 22.07.2019 по справі 914/1421/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2019 р. Справа №914/1421/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Дубник О.П.

Желіка М.Б.

Секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім", вих. №2801/19-1 від 28.01.2019 (вх. № 01-05/433/19 від 29.01.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 (повне рішення складено 17.12.2018)

у справі №914/1421/18 (суддя Гоменюк З.П.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Семенюк Наталії Степанівни, АДРЕСА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім", Львівська область, м. Яворів

про стягнення 83729,33 грн.

За участю представників від:

позивача: Скрипчук О.П. - адвокат;

відповідача: Москович А.Я.- адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Фізична особа-підприємець Семенюк Наталія Степанівна (далі - ФОП Семенюк Н.С.) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дерев`яний Дім" 83729,33 грн., з яких 74745,90 грн. - основний борг, 6884,79 грн. - інфляційні втрати та 2098,64 грн. - 3% річних. Крім того позивач просила стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Підставою для звернення з даним позовом слугувало невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо оплати за товар, отриманий згідно видаткових накладних №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Дерев`яний Дім" на користь ФОП Семенюк Н.С . 74745,90 грн. - основного боргу, 6884,79 грн. - інфляційних втрат, 2098,64 грн. - 3% річних, 1762,00 грн. - судового збору та 4000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що видатковими накладними №86 від 13.07.2017 на суму 62 995,10 грн. та №88 від 27.07.2017 на суму 71 123,50 грн. підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу, а матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар у сумі 74 745,90 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповного з`ясування обставин справи, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що між ТОВ "Дерев`яний Дім" та ФОП Семенюк Н.С. було укладено усні домовленості про поставку заготовок для піддонів протягом 2017 року на умовах здійснення відповідачем передоплати за поставлений товар або здійснення оплати після поставки товару. Позивач поставив товар відповідачу за видатковими накладними №1 від 29.06.2017, №52 від 07.07.2017, №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017 на загальну суму 255 824, 65 грн., а відповідач сплатив позивачу за товар кошти в на загальній сумі 269 941,15 грн.

За твердженням апелянта частини партій товару, поставленого за видатковими накладними №52 від 07.07.2017 та №86 від 13.07.2017, не відповідали стандартам якості. Однак, за проханням ФОП Семенюк Н.С. , з метою збереження ділових відносин та подальшої співпраці, ТОВ Дерев`яний дім погодилось на отримання та оплату цих партій товару. Так, 27.07.2017 ФОП Семенюк Н.С. згідно з видатковою накладною №88 від 27.07.2017 поставила ТОВ Дерев`яний дім товар на загальну суму 71 123,50 грн., який повторно не відповідав стандартам якості. Зважаючи на це, між ФОП Семенюк Н.С. та ТОВ Дерев`яний дім було досягнуто згоди про зарахування частини поставленого товару, згідно видаткової накладної № 88 від 27.07.2017, як компенсація браку за попередні поставки, у зв`язку із чим ФОП Семенюк Н.С. погодилась змінити загальну суму видаткової накладної №88 від 27.07.2017 з 71123,50 грн. на 24500,00 грн. та надіслати виправлену видаткову накладну на електронну адресу ТОВ Дерев`яний дім .

Окрім того, скаржник зазначає, що в акті звірки позивач зазначив ще одну поставку за накладною №1 від 28.02.2018 на суму 88 862,40 грн. Однак, ТОВ Дерев`яний дім не отримувало товару на таку суму.

В додаткових поясненнях, вих.№0804/19-1 від 08.04.2019, апелянт зазначає, що позивачем поставлено відповідачу товар за видатковими накладними №1 від 29.06.2017, №52 від 07.07.2017, №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017 на загальну суму 255 824, 65 грн., а ТОВ Дерев`яний дім було оплачено 269 941, 15 грн. Тобто, у відповідача існує не заборгованість перед позивачем, а переплата у розмірі 14 116,50 грн.

11.03.2019 до суду від ФОП Семенюк Н.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема позивач зазначає, що апелянтом не подано жодних доказів поставки товару, що не відповідає стандартам якості та досягнення між сторонами домовленості про зміну загальної суми видаткової накладної №88 від 27.07.2017 з 71 123, 50 грн. на 24 500, 00 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1421/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Дерев`яний Дім" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 залишено без руху а зобов`язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.

18.02.2019 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Дерев`яний Дім" надійшла заява, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дерев`яний Дім" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 призначено справу №914/1421/18 до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2019.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Плотніцького Б.Д., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів, за результатами якого справу №914/1421/18 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Дубник О.П. та Кравчук Н.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.04.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.05.2019.

27.05.2019 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі № 914/1421/18 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кордюк Г.Т. з 23.05.2019 до 31.05.2019 включно.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Кравчук Н.М. та з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених господарським процесуальним кодексом України, 03 червня 2019 року згідно розпорядження №379 в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Кравчук Н.М.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 року до складу колегії замість судді - члена колегії Кравчук Н.М. введено суддю - члена колегії Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 04.07.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.07.2019.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначала, що відповідно до усних домовленостей між ФОП Семенюк Н.С. та ТОВ "Дерев`яний Дім" позивач зобов`язалась передати у власність відповідачу товар (заготовки для піддонів 1 та 2 сортів), а відповідач зобов`язався прийняти такий товар та оплатити його.

Однак відповідач свої зобов`язання не виконав у повному обсязі, не здійснив оплату за отриманий товар в сумі 74 745, 90 грн., а саме: за отриманий товар згідно видаткової накладної №86 від 13.07.2017 на суму 69 995,10грн. відповідач не сплатив 3 622,40 грн. та не оплатив отриманий товар згідно видаткової накладної №88 від 27.07.2017 на суму 71 123,50грн.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч. 1ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно із ч.1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017, підписаним представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень, підтверджено факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару, а саме:

- згідно видаткової накладної №86 від 13.07.2017 - заготовки для піддонів 2 сорт у кількості 40, 642 куб.м. на суму 62 995,10 грн.;

- згідно видаткової накладної №88 від 27.07.2017 - заготовки для піддонів 2 сорт у кількості 40, 642 куб.м. на суму 71 123,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 74 745,90 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №633 від 19.07.2017 на суму 62 995, 10 грн. підтверджено факт повної оплати відповідачем отриманого згідно видаткової накладної №86 від 13.07.2017 товару.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості за отриманий згідно вказаної видаткової накладної товар в розмірі 3 622,40 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем товару, отриманого згідно видаткової накладної №88 від 27.07.2017 на суму 71 123,50 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 71 123,50 грн. є підставними, обгрунтованими та підлягають задоволенню, а у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 622,40 грн. заборгованості слід відмовити.

З приводу твердження апелянта про поставку позивачем товару неналежної якості, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч.1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Оскільки наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017, підписаним представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень, підтверджено факт отримання відповідачем товару, а докази пред`явлення відповідачем претензій до позивача щодо якості отриманого товару в матеріалах справи відсутні, твердження апелянта про поставку позивачем товару неналежної якості відхиляються судом як безпідставні та необгрунтовані.

З приводу твердження апелянта про те, що сума за отриманий за видатковою накладною №88 від 27.07.2017 товар повинна становити не 71123,50 грн., а 24500,00 грн., колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Наявна в матеріалах справи копія видаткової накладної №88 від 27.07.2017 на суму 24 500, 00 грн. покупцем не підписана та не скріплена відтиском його печатки, а відтак не підтверджує отримання відповідачем товару саме на вказану суму.

Натомість, видаткова накладна №88 від 27.07.2017 на суму 71123,50 грн. відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що сума за отриманий за видатковою накладною №88 від 27.07.2017 товар повинна становити не 71 123,50 грн., а 24 500,00 грн.

Твердження апелянта про неотримання ним товару за видатковою накладною №1 від 28.02.2018 на суму 88 862,40 грн. судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за товар, отриманий згідно видаткових накладних №86 від 13.07.2017 та №88 від 27.07.2017, а відтак факт отримання чи неотримання, а також здійснення оплати відповідачем товару, отриманого за видатковою накладною №1 від 28.02.2018, не стосується предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, окрім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 2098,64 грн. 3% річних (за період з 28.07.2017 по 23.07.2018) та 6884,79 грн. інфляційних втрат (за період з серпня 2017 року по червень 2018 року), нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної №88 від 27.07.2017 на суму 71 123,50 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки позовних вимог, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 6 884,79 грн. інфляційних втрат та 2098,64 грн. 3% річних.

З огляду на все викладене вище в сукупності, апеляційну ТОВ "Дерев`яний Дім" слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 змінити.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовної заяви, а також апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1685,71 грн. судового збору за подання позову, а з позивача на користь відповідача - 144,44 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 541,27грн. судового збору за подання позову.

Окрім того, звертаючись з позовом у даній справі позивач просив стягнути з відповідача 4 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано до суду першої інстанції договір про надання правової допомоги №75-ЮП від 01.06.2018, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №607 від 04.01.2012, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, акт №1-00000065 від 24.07.2018 на суму 4 000 грн. та квитанцію №10/18 від 24.07.2018 на суму 4 000 грн.

Відтак, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено оплату позивачем правової допомоги на суму 4 000 грн.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивач витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи не надходило.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 826, 80 грн. витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім" задоволити частково.

2) Рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 у справі №914/1421/18 змінити і викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім" (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Промислова,1, код ЄДРПОУ 32730416) на користь Фізичної особи-підприємця Семенюк Наталії Степанівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 71 123,50 грн. основного боргу, 2 098,64 грн. 3% річних, 6 884,79 грн. інфляційних втрат, 1 541, 27 грн. судового збору , 3 826, 80 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерев`яний Дім" на користь Фізичної особи-підприємця Семенюк Наталії Степанівни 3 622, 40 грн. основного боргу , 220, 73 грн. судового збору та 173, 20 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

3) На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

4) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк оскарження постанови до суду касаційної інстанції встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Желік М.Б.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.07.2019