Постанова

від 22.07.2019 по справі 910/23255/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2019 р. Справа№ 910/23255/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко П.І., дов. № 19/3-02/278 від 28.12.18

від відповідача-9: Пінак Є.Р., дов. № 61/18 від 12.11.18

інші представники сторін не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авто КрАЗ"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. (повний текст складено 21.12.2016 р.)

у справі № 910/23255/13 (суддя - Яковенко А.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець"

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології"

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка"

5) товариства з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби"

6) товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології"

7) товариства з обмеженою відповідальністю "Феррекспо"

8) товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг"

9) товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) публічне акціонерне товариство "Авто КрАЗ"

2) публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод"

3) приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"

4) приватне акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів"

5) публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод авторулів"

6) приватне акціонерне товариство "Кам`янець-Подільськавтоагрегат"

7) громадська організація "Національне благо України"

про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", товариства з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", товариства з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", товариства з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", товариства з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", товариства з обмеженою відповідальністю "Промінек" про звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 205/31/2 від 09.10.2008 р. за період з 09.10.2008 р. по 12.11.2013 р., яка у загальному розмірі складає 899 352 280,49 грн. (500 686 000 грн. кредитні кошти, 273 277 379,61 грн. проценти, 45 568 152,62 грн. пеня, 57 046 190,05 грн. 3% річних, 22 774 558,21 грн. інфляційні втрати).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. у справі № 910/23255/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р., позовні вимоги задоволено: звернуто стягнення на прості іменні акції публічного акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів", публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат", які належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", товариству з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", товариству з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", товариству з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", товариству з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", товариству з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", товариству з обмеженою відповідальністю "Промінек", за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р., для погашення простроченої заборгованості публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008 р. перед публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", яка виникла за період з 09.10.2008 р. по 12.11.2013 р. включно та станом на 13.11.2013 р. складає 899 352 280,49 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом 500 686 000 грн., заборгованість за простроченими процентами 273 277 379,61 грн., загальна сума пені 45 568 152,62 грн., загальна сума 3% річних 57 046 190,05 грн., загальна сума втрат банку від інфляції 22 774 558,21 грн.

Визначено спосіб реалізації простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів", публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат", шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на предмет забезпечувального обтяження на підставі оцінки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Судові рішення обґрунтовані приписами статей 509 , 525 , 526 , 546 , 572 , 576 , 589 , 590 , 625 Цивільного кодексу України, статей 20 , 21 Закону України "Про заставу", статей 24 , 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", з огляду на встановлені обставини неналежного виконання з боку публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" зобов`язань перед публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008 р., що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 899 352 280,49 грн., у зв`язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій від 16.10.2008 р., укладених між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", товариством з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", товариством з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", товариством з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", товариством з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", товариством з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек".

Постановою Вищого господарського суду України від 05.05.2015 р. скасовано рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р., справу № 910/23255/13 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи вказані судові акти судом касаційної інстанції зазначено, що приймаючи рішення у справі та дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог банку, місцевий господарський суд в резолютивній частині рішення відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах. У свою чергу апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення. Окрім цього, за клопотанням позивача судом апеляційної інстанції у даній справі призначалась судова експертиза для визначення ринкової вартості заставленого майна - простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" за договорами застави акцій від 16.10.2008 р., за результатами проведення якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано відповідний висновок № 10057/14-53 від 05.12.2014 р. Однак, у клопотанні про призначення судової товарознавчої експертизи акцій - предмету застави банк клопотався саме про необхідність визначення початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації. Суд апеляційної інстанції, призначивши судову експертизу, не обґрунтував необхідність визначення саме ринкової вартості заставленого майна лише щодо простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", хоча предмет застави включав в себе акції і інших товариств - публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів" та публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат".

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення норм процесуального законодавства належної юридичної оцінки, у зв`язку з чим дійшли до передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/23255/13, позов публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" задоволено повністю: звернуто стягнення на прості іменні акції публічного акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів", публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат", які належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець", товариству з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології", товариству з обмеженою відповідальністю "Гармоніка", товариству з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби", товариству з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології", товариству з обмеженою відповідальністю "Феррекспо", товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг", товариству з обмеженою відповідальністю "Промінек", за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р., для погашення простроченої заборгованості публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" за договором кредитної лінії № 205/31/2 від 09.10.2008 р. перед публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", яка виникла за період з 09.10.2008 р. по 12.11.2013 р. включно та станом на 13.11.2013 р. складає 899 352 280,49 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом 500 686 000 грн., заборгованість за простроченими процентами 273 277 379,61 грн., загальна сума пені 45 568 152,62 грн., загальна сума 3% річних 57 046 190,05 грн., загальна сума втрат банку від інфляції 22 774 558,21 грн.

Визначено спосіб реалізації простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів", публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат", шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на предмет забезпечувального обтяження на підставі оцінки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено, а сторонами справи не спростовано наявність заборгованості у публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" за кредитом на загальну суму 899 352 280,49 грн., у зв`язку з чим задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р. Водночас відхилено висновок експерта № 5354/16-53 від 20.05.2016 р. щодо визначення ринкової вартості простих іменних акцій, оскільки заставлене майно реалізується у встановленому порядку з урахуванням пункту 6 Положень про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1448 від 22.12.1997 р., під час проведення виконавчих дій, при цьому, початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, приписів статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" та статей 23, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки в резолютивній частині рішення не було визначено ринкову вартість предмету застави за договорами застави акцій, які перебувають в обігу на фондових біржах, що не дозволяє встановити ринкову ціну предмету застави та реалізувати його з отриманням максимальної суми коштів для погашення вимог позивача. Скаржник стверджував, що предметом застави є велика кількість акцій різних емітентів, які мають ринкові котирування на фондовій біржі, тому проведення повторної експертизи для визначення ринкової вартості предмету застави у даній справі є необхідною умовою для визначення достатньої суми для задоволення вимог кредитора.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2017 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Алданової С.О., Зубець Л.П.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено справу до розгляду на 27.02.2017 р.

07.02.2017 р. до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

24.02.2017 р. до апеляційного господарського суду від відповідачів-5,7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.02.2017 р. до апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 р. відкладено розгляд справи на 27.03.2017 р.

27.03.2017 р. до апеляційного господарського суду від відповідача-7 надійшло клопотання про проведення повторної судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 24.04.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. задоволено клопотання відповідача-7 та призначено повторну судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка ринкова вартість 1 (однієї) акції кожного з таких підприємств: публічного акціонерного товариства "Полтавський авто агрегатний завод"; публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"; публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів"; публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів"; публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавтоагрегат"? Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України; надано в розпорядження експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України матеріали справи № 910/23255/13; оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Феррекспо"; зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Феррекспо" забезпечити своєчасну та повну оплату судової експертизи; у зв`язку з призначенням судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі № 910/23255/13 до отримання висновку експерта.

26.04.2017 р. до апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява, в якій він пропонував доручити проведення судової товарознавчої експертизи експертам приватного підприємства "Консалтингова група "Арго-експерт" та покласти на нього витрати на проведення експертизи, оскільки існує вірогідність несплати заявником експертизи таких витрат.

21.07.2017 р. до апеляційного господарського суду від судового експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.) прийнято до провадження справу у визначеному складі суддів, поновлено провадження та призначено розгляд клопотання судового експерта на 28.08.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 р. відкладено розгляд справи на 25.09.2017 р.

20.09.2017 р. до апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про залучення третіх осіб.

25.09.2017 р. до апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про залучення третіх осіб та розгляд справи за відсутності представника.

25.09.2017 р. до апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення.

25.09.2017 р. до апеляційного господарського суду від громадської організації "Національне благо України" надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні апелянта; надати можливість ознайомитись з матеріалами справи та відкласти розгляд справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Смірнова Л.Г., Ткаченко Б.О.) відкладено розгляд справи на 23.10.2017 р.

27.09.2017 р. до апеляційного господарського суду від громадської організації "Національне благо України" надійшло клопотання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.) прийнято до провадження справу у визначеному складі суддів та розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р. задоволено клопотання апелянта та громадської організації "Національне благо України"; залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; розгляд справи відкладено на 04.12.2017 р.

04.12.2017 р. до апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшли додаткові документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.15.2017 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.), зокрема, розгляд справи відкладено на 22.01.2018 р. та зобов`язано третіх осіб-3-6 у строк до 12.01.2018 р. надати суду письмові пояснення щодо клопотання судового експерта та необхідні документи для проведення експертизи.

09.01.2018 р. до апеляційного господарського суду від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової економічної експертизи № 9034 від 20.12.2017 р., у зв`язку з ненаданням необхідних документів.

09.01.2018 р. до апеляційного господарського суду від третьої особи-3 надійшли додаткові документи.

15.01.2018 р. до апеляційного господарського суду від третьої особи-4 надійшли додаткові документи.

16.01.2018 р. до апеляційного господарського суду від третьої особи-6 надійшли додаткові документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р. задоволено клопотання судового експерта; долучено до матеріалів справи документи, запитувані судовим експертом та надані третіми особами-2,3,4,6; матеріали справи направлено до експертної установи та зупинено провадження у справі.

26.01.2018 р. до апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.03.2018 р. до апеляційного господарського суду від експертної установи надійшло клопотання про необхідність погодження строку виконання експертизи у термін більший ніж 90 календарних днів, у зв`язку з значною завантаженістю експертів, яке погоджено листом апеляційної інстанції від 07.03.2018 р.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 р. справу № 910/23255/13 передано до Північного апеляційного господарського суду, з підстав ліквідації Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 р., у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Хрипун О.О., Сулім В.В., задоволено заяву судді Чорногуза М.Г. про самовідвід від розгляду справи; передано жетон у справі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі колегії суддів.

26.02.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від експертної установи надійшов рахунок на оплату вартості проведення судової експертизи.

Листом № 09.1-13/883/19 від 19.04.2019 р. судом апеляційної інстанції направлено до експертної установи запит щодо проведення повторної судової товарознавчої експертизи.

14.05.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від експертної установи надійшов лист, в якому зазначено, що оплата вартості проведення судової експертизи не надійшла, а отже матеріали справи повернуто без виконання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 02.07.2019 р.

02.07.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 р. відкладено розгляд справи на 22.07.2019 р.

В судовому засіданні 22.07.2019 р. відповідач-9 просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники інших осіб не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання,явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності інших представників сторін.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача-9, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" (в подальшому змінено на публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ") (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 205/31/2 (кредитний договір) (а.с. 23-31 том 1), за умовами якого банк зобов`язується надати, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати, повернути в передбачені строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами пункту 2.2 кредитного договору, в редакції додаткового договору № 9 від 18.12.2009 р. (а.с. 42 том 1), кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.12.2012 р.

Пунктом 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 40 000 000,00 доларів США (в редакції додаткової угоди № 6 від 03.06.2009 р. - 500 759 150,00 грн.) та погодили строки діючого ліміту кредитування.

У відповідності до пункту 2.4 кредитного договору кредит надається позичальнику траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів з погашенням кожного траншу не пізніше 365 днів з дати його надання.

Додатковими угодами № 1 від 28.10.2008 р., № 2 від 13.02.2009 р., № 3 від 24.02.2009 р., № 4 від 23.04.2009 р., № 5 від 27.04.2009 р., № 6 від 03.06.2009 р., № 7 від 12.06.2009 р., № 8 від 13.10.2009 р., № 9 від 18.12.2009 р., № 10 від 22.04.2010 р. (т. 1, а.с. 33-43) сторонами внесено зміни до умов кредитного договору.

Пунктами 2.7.1, 2.7.3 додаткового договору № 9 від 18.12.2009 р. визначено, що починаючи з 01.12.2009 р. проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 15 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором. Сплата нарахованих процентів за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2010 р. (включно) проводиться позичальником щомісячно у сумі процентів, яка розраховується з використанням процентної ставки на рівні 7 % річних. Залишок несплачених процентів, нарахованих за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2010 р. підлягає до сплати, починаючи з 01.01.2012 р. щомісячно, рівними частинами у строк разом з процентами, нарахованими за користування кредитними коштами за грудень 2011 року та протягом 2012 року.

Згідно пункту 5.3.2 кредитного договору позичальник взяв на себе зобов`язання погашати кредит в строки та своєчасно сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих зобов`язань на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За порушення взятих на себе зобов`язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожний день прострочення (п. 7.1.1 кредитного договору).

Умовами пункту 10.5 договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками, і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

На виконання умов кредитного договору, на підставі заявок позичальника (а.с. 118-194 додаток 1), банком надавались кредитні кошти, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 195-243 додаток 1; а.с. 1-41 додаток 2).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між позивачем та відповідачами укладено наступні договори застави акцій.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-13 (договір застави-1) (а.с. 44-48 том 1), предметом якого є:

- 10 035 870 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., форма випуску - документарна;

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехвуглець" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-10 (договір застави-2) (а.с. 57-61 том 1), предметом якого є:

- 10 035 870 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн, форма випуску - документарна;

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна;

- 825 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 280 500,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн., форма випуску - документарна;

- 73 950 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газотурбінні технології" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-11 (договір застави-3) (а.с. 70-74 том 1), предметом якого є:

- 10 035 870 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., форма випуску - документарна;

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна;

- 825 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 280 500,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн., форма випуску - документарна;

- 73 950 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гармоніка" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-12 (договір застави-4) (а.с. 83-87 том 1), предметом застави є:

- 5 370 956 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 1 342 739,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., форма випуску - документарна;

- 12 000 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 3 240 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 578 927 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 839 444,15 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна;

- 613 580 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 208 617,20 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн., форма випуску - документарна;

- 9 290 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 61 778,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-16 (договір застави-5) (а.с. 97-101 том 1), предметом застави є:

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-14 (договір застави-6) (а.с. 108-111 том 1), предметом застави є:

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Феррекспо" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-17 (договір застави-7) (а.с. 119-123 том 1), предметом застави є:

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна;

- 73 950 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та спільним українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-18 (договір застави-8) (а.с. 131-135 том 1), предметом застави є:

- 10 035 870 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" загальною номінальною вартістю 2 508 967,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., форма випуску - документарна;

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 1,45 грн., форма випуску - документарна;

- 825 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авторулів" загальною номінальною вартістю 280 500,00 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,34 грн., форма випуску - документарна;

- 73 950 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільськавотагрегат" загальною номінальною вартістю 491 767,50 грн., номінальна вартість однієї акції - 6,65 грн., форма випуску - документарна.

16.10.2008 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промінек" (заставодавець) укладено договір застави акцій № 205/31/2-15 (договір застави-9) (а.с. 145-149 том 1), предметом застави є:

- 10 035 870 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Полтавський авто агрегатний завод", загальною номінальною вартістю 2 508 967,50 грн., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн., форма випуску - документарна;

- 120 100 000 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", загальною номінальною вартістю 32 427 000,00 грн., номінальна вартість однієї акції 0,27 грн., форма випуску - документарна;

- 1 647 270 штук простих іменних акцій публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", загальною номінальною вартістю 2 388 541,50 грн., номінальна вартість однієї акції 1,45 грн., форма випуску - документарна.

У відповідності до пункту 1.1 договорів застави, заставодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання в повному обсязі зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме вищезазначені прості іменні акції документарної форми.

Згідно пункту 4.2 договорів застави заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь заставодержателя:

а) основну суму кредиту;

б) проценти за користування кредитом;

в) комісійні винагороди банку;

г) нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов`язань за кредитним договором (пеня, штраф);

д) витрати, понесені заставодержателем у зв`язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати заставодержателя, якщо вони будуть мати місце;

е) спричинені заставодержателю збитки в повному обсязі.

За умовами пункту 5.1 договорів застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов`язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання заставодавцем та або позичальником будь-якого з своїх обов`язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.

До договорів застави укладено додаткові угоди № 1 від 24.02.2009 р., № 2 від 23.03.2009 р., № 3 від 23.04.2009 р., № 4 від 03.06.2009 р., № 5 від 18.12.2009 р. (а.с. 50-57 том 1; а.с. 64-69 том 1; а.с. 77-82 том 1; а.с. 91-96 том 1; а.с. 103-107 том 1; а.с. 113-118 том 1; а.с. 125-130 том 1; а.с. 139-144 том 1; а.с. 151-156 том 1), якими вносились зміни та доповнення до договорів.

Виписками з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 19.08.2008 р. та виписками про стан рахунку у цінних паперах від 13.08.2008 р. підтверджується кількість та вартість акцій, їх емітенти та власники, а також обтяження за договорами застави (а.с. 48-49 том 1; а.с. 62-63 том 1; а.с. 75-76 том 1; а.с. 88-90 том 1; а.с. 101-102 том 1; а.с. 112 том 1; а.с. 123-124 том 1; а.с. 136-138 том 1; а.с. 149-150 том 1).

Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 28.11.2013 р. підтверджується обтяження на вказані акції за договорами застави (а.с. 157-174 том 1).

03.02.2011 р. листом № 26-10/106-751 банк звернувся до позичальника з повідомленням про відкликання кредиту, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору (станом на 01.02.2011 р. заборгованість за кредитними коштами складала 500 686 000,00 грн., процентами 73 336 308,95 грн., штрафними санкціями 21 389 752,26 грн.); просив не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання повідомлення здійснити повне погашення заборгованості за договором (а.с. 175 том 1).

Вказаний лист отримано позичальником 14.02.2011 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 176 том 1).

22.07.2013 р. банк повторно направив позичальнику вимогу № 26/3-06/1396-7754 про необхідність виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с. 177 том 1).

Вказаний лист отримано позичальником 30.07.2013 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 178 том 1).

Банком також повідомлено заставодавців про наявну заборгованість позичальника за кредитним договором (а.с. 179-217 том 1).

Предметом спору є звернення стягнення з відповідачів заставного майна в рахунок погашення заборгованості у сумі 899 352 280,49 грн. за період з 09.10.2008 р. по 12.11.2013 р. включно, а саме: 500 686 000 грн. кредитних коштів, 273 277 379,61 грн. процентів, 45 568 152,62 грн. пені, 57 046 190,05 грн. 3% річних, 22 774 558,21 грн. інфляційних втрат, за неналежне виконання позичальника умов кредитного договору, виконання якого забезпечено заставою (акціями) згідно з договорами застави.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позивачем доведено, а сторонами справи не спростовано наявність заборгованості у публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" за кредитним договором на загальну суму 899 352 280,49 грн., у зв`язку з чим сума боргу підлягає стягненню з відповідачів за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

За приписами частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (додатки №№ 1, 2). Натомість, позичальник свої зобов`язання в частині сплати кредиту та процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбаченими умовами кредитного договору не виконав, у зв`язку із чим, 03.02.2011 р., 22.07.2013 р. банк направив на адресу позичальнику вимоги про відкликання кредиту та повернення заборгованості за кредитним договором (а.с. 175, 177 том 1), які отримані останнім 14.02.2011 р., 30.07.2013 р. (а.с. 176, 178 том 1) та залишені без задоволення.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується порушення позичальником договірних зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого за загальний період з 09.10.2008 р. по 12.11.2013 р. включно виникла заборгованість у розмірі 899 352 280,49 грн., а саме: 500 686 000 грн. кредитних коштів, 273 277 379,61 грн. процентів, 45 568 152,62 грн. пені, 57 046 190,05 грн. 3% річних, 22 774 558,21 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши здійснені банком розрахунки (а.с. 91-117 додаток 1), колегією суддів встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають приписам законодавства та умовам договору. Доказів на спростування зазначеної заборгованості та заперечень стосовно розміру заборгованості учасниками процесу суду не надано.

Так, у зв`язку з невиконання позичальником зобов`язання за кредитним договором кредитор просив суд звернути стягнення з відповідачів за рахунок заставленого майна за договорами застави акцій №№ 205/31/2-13, 205/31/2-10, 205/31/2-11, 205/31/2-12, 205/31/2-16, 205/31/2-14, 205/31/2-17, 205/31/2-18, 205/31/2-15 від 16.10.2008 р.

Приписами статті 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Нормами частини 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень частин 1, 4 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.

Пунктом 3.1.3 договорів застави акцій сторони погодили, що незалежно від настання строку виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання та реалізувати своє право застави, якщо заставодавець порушив прийняті на себе зобов`язання, передбачені даним договором.

Відповідно до пункту 3.1.5 договорів застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (або відповідну його частину) і здійснити реалізацію його у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов`язання або відповідної його частини воно (зобов`язання) не буде виконано.

За умовами пункту 3.1.6 договорів застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок предмета застави. Обсяг вимог визначається заставодержателем самостійно на момент фактичного задоволення і включає суму кредиту, проценти, комісійні винагороди, штрафи, пені, спричинені збитки, а також витрати, понесені заставодержателем у зв`язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів, конвертацію коштів та інші документально підтверджені витрати заставодержателя, якщо вони будуть мати місце.

У відповідності до пункту 5.4 договорів застави, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору.

Згідно статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т.ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Умовами договорів застави також передбачено, що заставодержатель зобов`язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави (абз. 2 пункту 5.4 договорів застави).

На виконання зазначених вимог позивач надав докази реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмети забезпечувального обтяження (зареєстровано 28.11.2013 р.) (а.с. 157-174 том 1).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору та надіслання на адресу боржника та заставодавців вимог про погашення заборгованості, у позивача виникло право задовольнити за рахунок переданого в заставу майна відповідачів (заставодавців) свої вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку.

Пріоритети та розміри вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлені зареєстровані обтяження, що підлягають задоволенню з вартості предметів забезпечувального обтяження, відсутні, що підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Стосовно доводів апелянта про необхідність визначення в резолютивній частині рішення ринкової вартості предмету застави за договорами застави акцій, які перебувають в обігу на фондових біржах, для встановлення відповідної суми на погашення вимог кредитора, слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" унормовано, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

З огляду на законодавче визначення поняття застави та правові наслідки невиконання зобов`язання, заставодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета застави.

Зазначена відповідальність заставодавців не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідних договорах застави. Адже початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 591 Цивільного кодексу України, визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду.

Для визначення ринкової вартості заставленого майна, у справі були призначені експертизи (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р.; а.с. 272-276 том 2; ухвала господарського суду міста Києва від 20.07.2015 р.; а.с. 188-191 том 4), ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. (а.с. 235-240 том 5; не проведена, у зв`язку з несплатою відповідачем-7 вартості проведення судової експертизи; а.с. 140 том 9), за результатами проведення яких експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновки № 10057/14-53 від 05.12.2014 р. (а.с. 17-23 том 3); № 5354/16-53 від 20.05.2016 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 3-13 том 5).

Зі змісту висновку № 10057/14-53 від 05.12.2014 р. вбачається, що ринкова вартість однієї простої іменної акції публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" номінальною вартістю 0,25 грн. станом на червень 2014 року розрахована методом ринку капіталу складає 0,04 грн.; публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" номінальною вартістю 0,27 грн. станом на червень-липень 2014 року розрахована методом ринку капіталу складає 3,9085 грн.; встановити ринкову вартість простої іменної акції публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс" номінальною варістю 1,45 грн. станом на день проведення експертизи неможливо, оскільки на біржах України відсутні угоди купівлі-продажу акцій за період з червня по липень 2014 року, і на клопотання експерта позивачем не надано додаткових доказів.

Висновком № 5354/16-53 від 20.05.2016 р. встановлено, що ринкова вартість однієї простої іменної акції публічного акціонерного товариства "Полтавський авто агрегатний завод" на момент проведення експертизи, а саме на 16.05.2016 р. складає 4,80 грн.; публічного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", публічного акціонерного товариства "Херсонський завод карданніх валів", публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод авто рулів", публічного акціонерного товариства "Кам`янець-Подільскавтоагрегат" не визначалась, у зв`язку із відсутністю котирувань акцій на біржах України на дату складання висновку, а також інформації щодо переліку активів та пасивів, доходів та витрат вказаних підприємств.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Приписи статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Як унормовано ч. 5 ст. 57 вказаного Закону, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Враховуючи наведене, початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження, що не суперечить нормам діючого законодавства, а отже не визначення початкової ціни предмету застави в резолютивній частині рішення не може вважатися підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Вказане вище, узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 235/3619/15-ц (провадження 14-11цс18), в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 910/2764/14.

Оскільки експертні висновки не в повному обсязі надали відповіді на поставлені судом питання, а заставне майно реалізується у встановленому порядку під час проведення виконавчих дій, і початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, то за таких обставин, вказані експертні висновки до уваги не приймаються.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Приписами статті 86 Господарського кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/23255/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авто КрАЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/23255/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. у справі № 910/23255/13 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали справи № 910/23255/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.07.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко