Рішення

від 23.07.2019 по справі 213/3625/18

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3625/18

Номер провадження 2-о/213/9/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренко О.М.

секретар судового засідання - Ладухіна І.С.,

за участю представника заявника - адвоката Малиновської В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Дмитра Володимировича, про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповал Д.В. звернувся до суду з вищезазначеною заявою та просить встановити факт недостовірності інформації, розміщеної в мережі Інтернет на ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) (текст наводиться) та спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом публікації тексту рішення в офіційному друкованому виданні - газеті Урядовий кур`єр .

Свої вимоги мотивує тим, що 05 вересня 2018 року заявником було виявлено, та одразу зафіксовано його представником - адвокатом Шаповалом Д.В., що у мережі Інтернет на вищезазначеному сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено статтю ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій наводяться обставини розкрадання продукції Приватного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг , нібито шляхом організованого ОСОБА_1 за допомогою наявності доступу до корпоративної електронної мережі комбінату та при виконанні на території комбінату підрядних робіт Приватним підприємством Сармат та Приватним підприємством Клинкер .

Так, у статті зазначене наступне: ОПГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4

В настоящее время ОСОБА_1 через ЧП Сармат ОКПО 31037360 и Клинкер ОКПО 3549851 выполняет подрядные работы на отвалах граншлака доменной печи № 9 (Доменний цех №2). В результате хищений граншлака ОСОБА_1 получает 130000,00 грн. в день.

Преступную деятельность ОСОБА_1 прикрывает один из руководителей СБУ по гор. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ). Роль ОСОБА_11 сводиться к упреждению каких-либо попыток правоохранительных органов провести ОПГ ОСОБА_1 мероприятия или следственные действия. Схема хищений граншлака следующая: перед вывозом за территорию комбината весовщица взвешивает только один грузовик, который заранее выгружают минимально. Все остальные грузовики выезжают мимо весовой. Их ОСОБА_1 нагружает уже по максимуму. По документам (материальные пропуска, накладные и квитанции взвешивания) на всех остальных машинах становиться тоннаж первой машины. Сбыт краденного граншлака ОСОБА_1 осуществляет на цементных комбинатах Кривого Рога, Днепродзержинска, Донецкого региона, частично на Западной Украине, кроме Львова. По информации 2003 г. одним из компаньонов ОСОБА_1 . был ОСОБА_9 ОСОБА_10 , член ОПГ ОСОБА_5 . Оба тогда осуществляли хищения помолочных шаров с ОАО Южный ГОК через начальника охраны ОСОБА_6 и заместителя председателя правления по безопасности ОСОБА_7 .

Так же из архивных материалов следует, что в 2001 году ОСОБА_1 являлся организатором хищении продукции КГГМК Криворожсталь путем подмены данных в бухгалтерской отчетности через доступ к корпоративной электронной сети комбината .

В приватных беседах ОСОБА_1 дважды говорил, что является внештатным сотрудником СБУ и ему ничего не будет, даже в случае поимки с поличным во время хищения граншлака с Криворожсталь .

Представник заявника зазначає, що викладена у статті інформація є домислом автора, а отже - є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності, не підтверджена належними доказами, значно порушує права заявника.

Так, згідно з п.1 ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Дана стаття, що розміщена в мережі Інтернет, не містить посилання на вирок суду, яким було б встановлено, що ОСОБА_1 отримує грошові цінності в результаті здійснення незаконної діяльності. Крім того, стаття не містить посилання на виписки, квитанції чи інші матеріали, які б доводили, що ОСОБА_1 отримує щоденно грошові кошти у зазначеному розмірі.

Крім того, у статті відсутні докази знайомства ОСОБА_1 та одного з керівників відділу СБУ в м. Кривий Ріг Дмитра ОСОБА_11, а джерела чи інші матеріали які б могли підтвердити даний зв`язок, не зазначені. Не наведені також і докази зловживання ОСОБА_11 своїм службовим становищем як посадовою особою СБУ. Не підтверджено жодними доказами (будь-то аудіо- чи відоезапис, показання свідків, письмові докази) те, що ОСОБА_1 є внештатным сотрудником СБУ .

Крім того, автор статті посилається на архівні матеріали , при цьому не надає належних доказів існування таких матеріалів (фотографій, копій, посилань на джерела чи інші докази)

Факт наявності та впровадження описаної у статті схеми розкрадань у рамках кримінального провадження не доведено, не надано належних доказів, посилань та свідчень, які б підтверджували її існування.

Оскільки кримінальні провадження щодо ОСОБА_1 по факту крадіжок продукції з ПАО АрселорМіттал Кривий Ріг (Криворіжсталь) відсутні, заявник зазначає, що твердження автора статті викликає сумнів.

Недостовірна інформація, викладена у статті, принижує гідність Заявника, створює негативну соціальну оцінку останнього в очах оточуючих, завдає значної шкоди репутації ОСОБА_1 , який веде активну підприємницьку діяльність, викликає недовіру у дійсних та майбутніх контрагентів, що завдає шкоду його немайновим інтересам, тому існує необхідність у її спростуванні.

Ухвалою від 22.12.2018 було відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.30 год. 21.01.2019, та надалі продовжено.

21 січня 2019 року судом в порядку ст.294 ЦПК України було витребувано докази.

21.03.2019 підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги пвдтримала, пояснила, що інформація, опублікована в мережі Інтернет у відношенні ОСОБА_1 , компрометує його як особу, як підприємця, а оскільки жодним чином не грунтуєтьмя на будь-яких фактах, містить відомості про події, яких не існувало взагалі, тому є безпідставною та підлягає скасуванню. Додала, що оскільки власник сайта невідомий, згідно з чиннми законодавством необхідно в судовому порядку встановити факт недостовірності такої інформації. Просила заяву задовольнити, зазначила, що вони мають можливість за власний рахунок замовити опублікування в газеті "Урядовий кур`єр" рішення суду у разі задоволення заявлених вимог.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до положень статті 46 Закону України Про інформацію , інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.

Згідно з положеннями ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Відповідно до ст.293 ЦПК України, серед іншого в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з нормою ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначив, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до ст.275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений ЦК України; а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Згідно з п.15 вказаної Постанови під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Пунктом 12 зазначеної Постанови передбачено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Як роз`яснює Пленум, відповідно до абзацу третього частини четвертої ст.277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК. У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома (п.13).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч.3 ст.277 ЦК України (в редакції, яка діяла на час розміщення інформації в мережі Інтернет) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 невідомим автором розміщена інформація стосовно заявника - ОСОБА_1

Розміщення інформації на вищезазначеному сайті було виявлено представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаповалом Д.В. 05.09.2018 та одразу зафіксовано. Ця обставина підтверджується протоколом огляду адвокатом веб-сторінки за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2018, роздруківкою статті /а.с.9, 12-34/.

Відповідно до ст.1 Закону України Про телекомунікації , домен це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а домен UA це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет. Згідно з частиною другою ст.56 цього Закону адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет.

Разом з тим, судом було витребувано інформацію у Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про власника веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_1., на сторінці якого розміщено статтю ІНФОРМАЦІЯ_1), ip-адресу сайту, можливі засоби блокування даного сайту, та отримано відповідь про те, що домен вищезазначеного Інтернет-ресурсу зареєстровано в США організацією Ргіvасу Ргоtесt, LLС (Ргіvасу Ргоtесt.огg). ІР-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5 належить дочірньому хостинг-провайдеру Іпdереndеnt Маssmеdіа L1p з Великобританії, а батьківський хостинг Dvh Sаs - провайдеру з Франції.

Отже, зібраними судом доказами встановлено, що сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 не належать до адреси українського сегмента мережі Інтернет - .UA і.УКР, тому автора публікації та власника веб-сайту встановити не виявляється можливим.

З огляду на те, що власник веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 невідомий, встановити фактично його неможливо, встановити особу автора статті також не є можливим в зв`язку з тим, що стаття була розміщена шляхом створення невідомими особами персональної сторінки на ім`я сторонньої особи, у якій розміщено вказану інформацію, а тому єдиним законним способом відновити порушені права є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування.

Отже суд вважає, що заявником обрано належний спосіб захисту.

Що стосується достовірності/недостовірності опублікованої на сайті інформації у відношенні ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 дійсно є засновником ПП Сармат , ЄДРПОУ 31037360 та ПП Клинкер ЄДРПОУ 35459851, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.131-138/.

За даними персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України від 24.05.2019, наданими на ухвалу суду, станом на час опублікування статті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому обвинувальні вироки у відношенні ОСОБА_1 не ухвалювались.

Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За приписами частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки стаття стосовно ОСОБА_1 не містить жодного посилання на обвинувальні вироки у відношенні цієї особи, а зібраної судом інформацією також не доведено факт засудження ОСОБА_1 саме за злочини проти власності за викладених у статті обставин, суд вважає, що сама по собі та обставина, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ПП Сармат та ПП Клинкер , не є свідченням ані того, що в результаті розкрадань граншлаку ОСОБА_1 отримує по 130 000 грн. щодня, ані його злочинної діяльності.

Отже, суд вважає, що розміщена інформація стосовно ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки не підкріплена жодними доказами чи конкретними фактичними даними, відомості про події та осіб, про які йде мова у розміщеній інформації, відсутні.

Вказана інформація знаходиться у вільному доступі в мережі інтернет, дискредитує етичну поведінку заявника під час виконання трудових обов`язків, викладена у образливій формі, носить зневажливий характер, не відповідає дійсності та викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, яких не існувало взагалі.

Як зазначає ВСУ в п.18 вищезазначеної Постанови, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З огляду на встановлені обставини, а також враховуючи вимоги вищезазначених актів законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту недостовірності інформації, поширеної невідомою особою в мережі Інтернет на зазначеному вище сайті.

Водночас, оскільки відповідач у даній справі відсутній, а заявником не надано суду доказів стосовно того, що зазначені приватні підприємства виконують підрядні роботи на відвалах граншлаку доменної печі № 9 (Доменний цех №2), що мають або мали у 2011 році укладені договори з виконання цих робіт, суд вважає, що позовні вимоги щодо встановлення недостовірної інформації саме в цій частині задоволенню не підлягають .

В свою чергу, керуючись п.24 Постанови ВСУ, яка встановлює, що за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо), суд вважає, що з огляду на те, що встановити власника веб-сайту http://job-sbu.org немає можливості, а інформація щодо ОСОБА_1 була розміщена на сайті в мережі Інтернет, інформація підлягала б спростовуванню у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення, тобто на Інтернет сайті.

Однак, через те, що, як встановлено судом, сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 не належать до адреси українського сегмента мережі Інтернет, спростувати її шляхом опублікування рішення суду на зазначеному сайті, не є можливим.

При цьому суд вважає, що немає підстав для задоволення вимоги стосовно спростування недостовірної інформації шляхом публікації тексту рішення в офіційному друкованому виданні - газеті Урядовий кур`єр , оскільки редакція цієї газети не залучена заявником в якості заінтересованої особи у справі, на права та обов`язки якої може вплинути прийняте судом рішення, а сама вимога носить зобов`язальний характер.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що він не позбавлений можливості самостійно звернутися до будь-якого засобу масової інформації та замовити опублікування прийнятого судом рішення на спростування недостовірної інформації.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 , 10, 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Дмитра Володимировича, про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування задовольнити частково.

Встановити факт недостовірності інформації, розміщеної в мережі Інтернет на ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме, в наступній частині:

ОПГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4

В результате хищений граншлака ОСОБА_1 получает 130 000 грн. в день. Преступную деятельность ОСОБА_1 прикрывает один из руководителей СБУ по гор. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ). Роль ОСОБА_11 сводиться к упреждению каких-либо попыток правоохранительных органов провести ОПГ ОСОБА_1 мероприятия или следственные действия. Схема хищений граншлака следующая: перед вывозом за территорию комбината весовщица взвешивает только один грузовик, который заранее выгружают минимально. Все остальные грузовики выезжают мимо весовой. Их ОСОБА_1 уже нагружает по максимуму. По документам (материальные пропуска, накладные и квитанции взвешивания) на всех остальных машинах становиться тоннаж первой машины. Сбыт краденного граншлака ОСОБА_1 осуществляет на цементных комбинатах Кривого Рога, Днепродзержинска, Донецкого региона, частично на Западной Украине, кроме Львова. По информации 2003 года одним из компаньонов ОСОБА_1 был ОСОБА_9 ОСОБА_10 , член ОПГ ОСОБА_5 . Оба тогда осуществляли хищения помолочных шаров с ОАО Южный ГОК через начальника охраны ОСОБА_6 и заместителя председателя правления по безопасности ОСОБА_7 .

Так же из архивных материалов следует, что в 2001 году ОСОБА_1 являлся организатором хищении продукции КГГМК Криворожсталь путем подмены данных в бухгалтерской отчетности через доступ к корпоративной электронной сети комбината .

В приватных беседах ОСОБА_1 дважды говорил, что является внештатным сотрудником СБУ и ему ничего не будет, даже в случае поимки с поличным во время хищения граншлака с Криворожсталь .

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ;

Представник заявника - адвокат Шаповал Дмитро Володимирович, АДРЕСА_3.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 23.07.2019.

Повний текст складено 25.07.2019.

Суддя О.М. Нестеренко