Рішення

від 25.07.2019 по справі 140/1713/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1713/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Рівнеавтоторг" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рівнеавтоторг" (далі - ПП "Рівнеавтоторг") звернулось із позовом до Волинської митниці ДФС України про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000444/2 від 26 квітня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із увезенням у квітні 2019 року в Україну легкового автомобіля марки Mercedes-Benz, моделі Х5 М50D, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2993 см куб., потужність - 294 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х4, вживаний, календарний рік виготовлення - 2019, дата уведення в експлуатацію - 27 лютого 2019 року (далі - ТЗ), вартістю 82 000 євро, позивач через свого представника подав до органу доходів і зборів митну декларацію та всі необхідні документи, що підтверджують, зокрема заявлену ним митну вартість автомобіля - 82 000 євро, застосовуючи перший метод її визначення. Попри це, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості автомобіля № UA205110/2019/000444/2 від 26 квітня 2019 року, визначивши вартість товару у сумі 98 750,00 євро. Із вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки відповідач безпідставно застосував шостий метод визначення митної вартості товару.

Відповідач у відзиві на позов № 1050/03-70-10/14 від 10 червня 2019 року його вимог не визнав (арк. спр. 49-52). Вказав, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статей 54-57 Митного кодексу України у зв`язку із виявленням розбіжностей у документах, що підтверджують митну вартість товару та спрацювання одночасно декількох профілів ризику. Після проведення консультацій із декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару, таку вартість було скориговано із застосуванням резервного (6) методу. Таким чином, у зв`язку із неподанням достатніх документів для підтвердження митної вартості ТЗ за першим методом її визначення, відповідно до статей 53-54 Митного кодексу України, Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості ТЗ. При цьому із суб`єктом господарювання проведено консультації щодо вибору методу визначення митної вартості ТЗ.

На підставі наведеного Волинська митниця ДФС вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1). Ухвалою суду від 13 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в даній адміністративній справі (арк. спр. 93-94).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 25 березня 2019 року між ПП "Рівнеавтоторг" (покупцем) та Компанією "ASANTECH Spolka z o.o." (продавцем) укладено контракт №21/19-AS, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити згідно інвойсів: - автомобілі нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, спеціалізоване обладнання, машини (станки) і механізми до них нові та бувші у використанні (далі-товар) (арк. спр. 23-27).

Відповідно до пункту 3.2 Контракту №21/19-AS сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 4 000 000 Євро, пунктом 3.1 Контракту №21/19-AS установлено, що ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину цього Контракту та формуються на умовах DAP. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 цього ж контракту).

Додатковою угодою №1 до Контракту №21/19-АS від 27 березня 2019 року визначені місця поставки на умовах DAP (арк. спр. 28). Додатковою угодою № 2 до Контракту №21/19-АS від 03 травня 2019 року передбачено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або фактури, проформи) від продавця (арк спр. 29).

На виконання умов контракту №21/19-АS від 25 березня 2019 року позивач придбав у продаця автомобіль марки Mercedes-Benz, моделі Х5 М50D, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2993 см куб., потужність - 294 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х4, вживаний, календарний рік виготовлення - 2019, дата уведення в експлуатацію - 27 лютого 2019 року (далі - ТЗ) (а.с.51, 88).

З метою поміщення у митний режим імпорту вказаного ТЗ ПП Рівнеавтоторг 15 квітня 2019 року подав до органу доходів і зборів митну декларацію №UA205100/2019/007014 із зазначенням митної вартості автомобіля 82 000 євро, визначену за першим методом - за ціною договору (арк. спр. 57).

До митної декларації додано: рахунок - фактуру (іновойс) від 05 квітня 2019 року, автотранспортну накладну від 09 квітня 2019 року, сертифікат із перевезення (походження) товару від 10 квітня 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 лютого 2019 року, висновок про якісні характеристики товарів від 15 квітня 2019 року, зовнішньоекономічний договір від 25 березня 2019 року, специфікацію від 05 квітня 2019 року, фото від 15 квітня 2019 року, митну декларацію країни відправлення від 09 квітня 2019 року (арк. спр. 56-69).

За вказаною митною декларацією відбулось спрацювання профілів ризику: 101-1 Витребування оригіналів документів, визначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій ; 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів ; 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів ; 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ; 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно із УКТ ЗЕД ; 109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів ; 210-1 Проведення огляду транспортного засобу ; 911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки ; 111-5 Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати із поясненням - митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами WВАСV01060LK57690, вартість 98 750 євро (арк. спр. 70-77).

Під час опрацювання товаро-супровідних документів було установлено розбіжності: відповідно до рахунку-фактури від 05 квітня 2019 року № 190405.23 продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., а згідно із технічним паспортом № НОМЕР_2 від 27 лютого 2019 року власником ТЗ є DE GA AUTO GMBH TRUCHTHARI-ANGER 36.MUNCHEN.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику та виявленням розбіжностей у товаро-супровідних документах, Волинська митниця ДФС запропоновала позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ: банківські та інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, складені спеціалізованими експертними установами; договір (угоду, контракт) із третіми особами, інформація щодо яких значиться у технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам; страхові документи; інші документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ.

Позивач, на виконання вказаних вимог, надав митному органу звіт про оцінку транспортного засобу від 19 квітня 2019 року № 1056/19, повідомив, що інших документів надавати не буде (арк. спр. 34-37).

Відповідач, 26 квітня 2019 року прийняв рішення №UA205110/2019/000444/2 про коригування митної вартості товарів (арк.спр. 54-55), згідно із графою 30 якого визначив митну вартість ТЗ 98 750 євро за резервний методом (замість 82 000 євро, що була заявлена декларантом за першим методом визначення вартості). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності (ті, про які вказано в повідомленні декларанту).

Також, посилаючись на статтю 54 МК України, відповідач вказав, що митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі наявної цінової інформації ЄАІС ДФС.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00444 (арк.спр. 56). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 26 квітня 2019 року №UA205110/2019/000444/2.

ПП Рівнеавтоторг 26 квітня 2019 року подало митному органу нову митну декларацію №UA205100/2019/007542 (арк.спр. 88-89), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України із відстроченням до 25 липня 2019 року.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС № UA205110/2019/000444/2 від 26 квітня 2019 про коригування митної вартості товарів, 24 травня 2019 року оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як убачається із матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок - фактуру (іновойс) від 05 квітня 2019 року, автотранспортну накладну від 09 квітня 2019 року, сертифікат із перевезення (походження) товару від 10 квітня 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 лютого 2019 року, висновок про якісні характеристики товарів від 15 квітня 2019 року, зовнішньоекономічний договір від 25 березня 2019 року, специфікацію від 05 квітня 2019 року, фото від 15 квітня 2019 року, митну декларацію країни відправлення від 09 квітня 2019 року (арк. спр. 56-69).

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, моделі Х5 М50D, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2993 см куб., потужність - 294 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х4, вживаний, календарний рік виготовлення - 2019, дата уведення в експлуатацію - 27 лютого 2019 року (далі - ТЗ), вартістю 82 000 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 98 750 Євро.

Як слідує із рішення Волинської митниці ДФС, вона поставила під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу, оскільки відповідно до рахунку-фактури від 05 квітня 2019 року № 190405.23 продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., а згідно із технічним паспортом № НОМЕР_2 від 27 лютого 2019 року власником ТЗ є DE GA AUTO GMBH TRUCHTHARI-ANGER 36.MUNCHEN, також зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації ідентичних товарів." Цією обставиною вона обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з матеріалів справи випливає, що для підтвердження митної вартість товару ПП "Рівнеавтоторг" надав усі наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, а визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість.

Крім того, як убачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу М-S-0-058/19-00141 (арк. спр. 62) DE GA AUTO GMBH є першим власником даного транспортного засобу, водночас у вказаному свідоцтві зазначено, що власник свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу може не бути власником транспортного засобу. Разом з тим, вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу надавалось під час митного оформлення разом з митною декларацією №UA205100/2019/007014, що підтверджено відповідачем, який, у свою чергу, не зміг спростувати та обґрунтувати сумнів митного органу у достовірності поданих декларантом документів, що стосувались власника транспортного засобу.

Таким чином, дана обставина не може бути підставою для висновку, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності. При цьому суд звертає увагу, що визначення власника транспортного засобу не впливає на числові складові митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 15 квітня 2019 року №UA205100/2019/007014 за ціною 82 000 Євро, про що свідчать рахунок-фактура (інвойс) від 05 квітня 2019 року, специфікацію від 05 квітня 2019 року, фото від 15 квітня 2019 року, митну декларацію країни відправлення від 09 квітня 2019 року, автотранспортну накладну від 09 квітня 2019 року, зовнішньоекономічний договір від 25 березня 2019 року, у яких вартість транспортного засобу вказана 82 000 Євро.

Окрім того, не заслуговують на увагу доводи митниці про те, що ПП "Рівнеавтоторг" не подало платіжних документів, які б свідчили про проведені розрахунки за товар, оскільки за умовами Контракту від 25 березня 2019 №21/19-АS (пункт 4.1) розрахунки за товар здійснюються протягом 180 календарних днів з моменту поставки. Оскільки поставка товару відбулась 05 квітня 2019 року, а митне оформлення проведене 15 квітня 2019 року, тобто до внесених змін до Контракту від 25 березня 2019 згідно з Додатковою угодою №2 від 03 травня 2019 року, якою передбачено попередню оплату за товар, тому підстави витребовувати у декларанта платіжні документи були відсутні.

Водночас з даного Контракту слідує, що витрати по доставці товару (в тому числі транспортні витрати, витрати на страхування тощо) включені у ціну товару, що відповідає умовам DAP (а.с.24-25). Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Таким чином, вимога митного органу надати страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставною, бо такий обов`язок у позивача за умовами поставки не виникав.

Декларант не виконав вимоги митниці щодо надання висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, водночас позивач надав суду звіт про оцінку транспортного засобу від 19 квітня 2019 року № 1056/19, здійснену спеціалістом оцінювачем за допомогою програм науково-дослідного бюро судових експертиз, інформаційно-обчислюваного центру Союзу експертів України, у якому вказано, що вартість автомобіля MERCEDES-BENZ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 становить на дату оцінки на рівні 81 636 Євро (арк. спр. 66-69) і є нижчою, ніж заявлена декларантом до митного оформлення.

Разом з тим, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Разом із тим, безпідставними є вимоги митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, оскільки, як було встановлено судом, митний орган необґрунтовано поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 26 квітня 2019 №UA205110/2019/000444/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як убачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 26 квітня 2019 року №UA205110/2019/000444/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації... вартість - 98 750 Євро".

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, тому вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного митного законодавства України.

Також суд звертає увагу на таке. Із матеріалів справи виплаває, що єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказана правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу у розмірі 82 000 Євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення від 26 квітня 2019 року №UA205110/2019/000444/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ПП "Рівнеавтоторг" слід стягнути судовий збір у сумі 1 921 грн., сплачений відповідно до квитанції № 1985 від 24 травня 2019 року (арк. спр. 2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Рівнеавтоторг (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, 2-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 41905834) до Волинської митниці ДФС (Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000444/2 від 26 квітня 2019 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Рівнеавтоторг" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судові витрати у сумі 1 921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складений 25 липня 2019 року.