Постанова

від 06.05.2020 по справі 140/1713/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа №140/1713/19

адміністративне провадження №К/9901/704/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Рівнеавтоторг на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 (судді - Шинкар Т.І., Судова-Хомюк Н.М., Гуляк В.В.) у справі за позовом Приватного підприємства Рівнеавтоторг до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000444/2 від 26.04.2019,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Приватне підприємство Рівнеавтоторг (далі - ПП Рівнеавтоторг , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця, відповідач), у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000444/2 від 26.04.2019 (далі - рішення про коригування митної вартості).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що Митниця неправомірно застосувала другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості в цілях митного оформленню легкового автомобіля марки BMW , модель Х5 М50D , 2019 року випуску, внаслідок чого безпідставно прийняла рішення про коригування митної вартості автомобіля до рівня 98 750,00 євро. Позивач зазначає, що при митному оформленні автомобіля, який ввозився на митну територію України, декларант правомірно визначив митну вартість на рівні ціни придбання, до митної декларації були надані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), необхідні для митного оформлення автомобіля та для підтвердження митної вартості, визначеної за основним методом (за ціною контракту) на рівні 82 000,00 євро.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 25.07.2019 адміністративний позов ПП Рівнеавтоторг задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000444/2 від 26.04.2019.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав документи, що підтверджують митну вартість автомобіля, який ввозив на митну територію України, підстави його придбання, кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Розбіжності в технічному паспорті та договорі купівлі-продажу автомобіля щодо власника і продавця, на що посилається Митниця, не є розбіжностями щодо складових ціни (митної вартості), про які йдеться в частині третій статті 53 Митного кодексу України як про підставу для витребування додаткових документів у декларанта. Суд зазначив, що, хоча позивач не виконав запит контролюючого органу щодо надання експертного висновку спеціалізованої експертної установи про якісні та вартісні характеристики автомобіля, проте надав звіт про оцінку транспортного засобу від 15.04.2019, зроблену спеціалістом-оцінювачем за допомогою програм науково-дослідного бюро судових експертиз, інформаційно-обчислювального центру Союзу експертів України, згідно з якою вартість задекларованого до митного оформлення автомобіля становить 81 636,00 євро. За висновком суду відсутність висновку спеціалізованої експертної установи про якісні та вартісні характеристики автомобіля не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості за обраним методом її визначення.

Апеляційний суд не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи таке рішення тим, що у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості, оскільки відповідно до рахунку-фактури від 05.04.2019 продавцем товару (власником) є компанія ASANTECH SP.Z.O.O. (ul. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905), а в технічному паспорті транспортного засобу № НОМЕР_1 від 27.02.2019 - компанія DE GA AUTO GMBH (TRUCHTHARI-ANGER, 36.MUNCHЕN); доказів переходу права власності від компанії DE GA AUTO GMBH до компанії ASANTECH SP.Z.O.O. не надано, в контракті від 25.03.2019 № 21/19-AS відсутня інформація щодо купівлі-продажу автомобіля, в тому числі, щодо ціни його придбання. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв`язку із неподанням достатніх документів для підтвердження митної вартості автомобіля за першим методом її визначення відповідно до статей 53-54 Митного кодексу України відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості.

ПП Рівнеавтоторг подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2019.

Доводи позивача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що під час митного оформлення автомобіля він надав необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових задекларованої митної вартості. Крім того, на виконання вимог відповідача щодо надання додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості надав звіт № 1056/19 про оцінку транспортного засобу від 19.04.2019, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки BMW , модель - X5 М50D , 2019 року виготовлення, що ввозився ним на митну територію України, складає 81 363,00 євро.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених обставин та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому процесі встановлено, що між ПП Рівнеавтоторг (покупець) та компанією ASANTECH Spolka z o.o. (продавець) укладено контракт № 21/19-AS від 25.03.2019, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець - прийняти й оплатити, зокрема, автомобілі легкові нові та бувші у використанні. Ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину контракту.

За цим контрактом позивач придбав автомобіль марки BMW , модель - X5 М50D , 2019 року виготовлення.

15.04.2019 ПП Рівнеавтоторг звернулося за митним оформленням в режимі імпорту товару - легкового автомобіля марки BMW , модель - X5 М50D , ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_3 , кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначеного для використання по дорогах загального користування, 2019 рік виготовлення , бувшого у використанні.

Для митного оформлення зазначеного автомобіля позивач подав митну декларацію № UA205100/2019/007014, в якій задекларував митну вартість автомобіля на рівні 82 000,00 євро, визначивши її за основним методом (за ціною договору (контракту).

На підтвердження задекларованої митної вартості декларант надав: рахунок - фактуру (інвойс) від 05.04.2019, автотранспортну накладну від 09.04.2019, сертифікат із перевезення (походження) товару від 10.04.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.02.2019, висновок про якісні характеристики товарів від 15.04.2019, контракт № 21/19-AS від 25.03.2019, специфікацію від 05.04.2019, митну декларацію країни відправлення від 09.04.2019.

При митному оформленні транспортного засобу відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику з причини, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності, а саме: відповідно до рахунку-фактури від 05.04.2019 № 190405.23 продавцем товару (власником) вказана компанія ASANTECH SP.Z.O.O. з адресою в м. Варшаві, а згідно із технічним паспортом № FF671491 від 27.02.2019 власником транспортного засобу є компанія DE GA AUTO GMBH з місцерозташуванням в м. Мюнхені.

У зв`язку із виявленням розбіжностей у товаро-супровідних документах, Митниця запропонувала позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські та інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, складені спеціалізованими експертними установами; договір (угоду, контракт) із третіми особами, інформація щодо яких значиться у технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам; страхові документи; інші документи для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу.

На запит відповідача позивач надав лише звіт про оцінку транспортного засобу від 19.04.2019 № 1056/19 та повідомив, що інші документи не будуть надаватися.

За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення від 26.04.2019 №UA205110/2019/000444/2 про коригування митної вартості товару до рівня 98 750,00 євро за резервним методом. Згідно з цим рішенням задекларована митна вартість автомобіля не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для її підтвердження, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом (за ціною договору (контракту)).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у контролюючого органу були підстави для виникнення об`єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на різні дані щодо попереднього власника автомобіля в документах, наданих позивачем, знаходження компаній, вказаних в технічному паспорті та в контракті, в різних державах, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів. Позивач витребуваних контролюючим органом документів на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля не надав. Апеляційним судом встановлено, що у звіті про оцінку транспортного засобу від 19.04.2019 №1056/19, на який посилається позивач, висновок про вартість автомобіля зроблений з врахуванням його технічного стану, а саме: зменшення ринкової вартості автомобіля на 3% у зв`язку з тим, що автомобіль має пошкодження (оббивка салону, оббивка сидінь) (а.с. 35, т. 1-й), однак при проведенні митного огляду вказаного транспортного засобу пошкоджень виявлено не було.

Судом апеляційної інстанції обставини справи встановлені правильно, зроблено об`єктивний та обґрунтований їх аналіз та юридична оцінка, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлені неповно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильного по суті висновку суду апеляційної інстанції.

Застосування судом апеляційної інстанції норм права до встановлених у справі обставин відповідає їх застосуванню у подібних правовідносинах в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 804/148/16, від 02.04.2020 у справі № 1440/2007/18.

Доводи позивача в касаційній скарзі про не врахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.02.2019 (справа № 825/648/17), не є такими, що свідчать про порушення апеляційним судом норми частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки висновок Верховного Суду, на який посилається позивач, стосується оцінки Верховним Судом доказів у зазначеній справі, а не застосування правової норми до подібних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Рівнеавтоторг залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду