Рішення

від 17.07.2019 по справі 340/1172/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1172/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник: Каліфоров В.П.

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, код ЄДРПОУ 37918046)

представник: Осауленко О.О.

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (надалі - ТОВ "Корпорація СВС") про стягнення податкового боргу.

Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1170874 грн., з яких: 277 347 грн. - податкові зобов`язання, 805989, 13 грн. - штрафні санкції, 87537, 87 грн. - пеня. Щодо погашення податкового боргу відповідачу надсилалася податкова вимога №41-17 від 21.04.2016 року. З цих підстав позивач просить суд стягнути наявний податковий борг відповідача з його рахунків до Державного бюджету України.

Ухвалою судді від 17.05.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що заявлений до стягнення податковий борг утворився після погашення податкового боргу, визначеного у податковій вимозі від 21.04.2016 року. Відповідач вважає, що контролюючим органом не дотримано процедуру досудового погашення заборгованості, передбачену статтями 59, 95 Податкового кодексу України, а позов подано передчасно. Крім того, відповідач не погоджується із сумою податкового боргу, посилаючись на те, що ним неодноразово уточнювалися суми податкового зобов`язання у податкових деклараціях з податку на додану вартість, востаннє - у травні 2019 року. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 18.06.2019 року суд залишив без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ "Корпорція СВС" зареєстроване 17.10.2011 року як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Олександрійському управлінні ГУ ДФС у Кіровоградській області, є платником ПДВ. (а.с. 11 - 12, 63-69)

Упродовж 2017 - 2019 років ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральні перевірки ТОВ "Корпорція СВС" щодо питання своєчасності сплати податку на додану вартість, щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками яких складено акти №16/11-26-12/37918046 від 27.07.2017 року, №000052/11-28-53-01/37918046 від 22.11.2017 року, №000541/11-28-53-01/37918046 від 28.02.2018 року, №181/11-28-53-01/37918046 від 16.04.2018 року, №92/11-28-53-01/37918046 від 02.05.2018 року, №001281/11-28-53-01/37918946 від 26.06.2018 року, №405/11-28-53-01/37918046 від 03.07.2018 року, №417/11-28-53-01/37918046 від 13.07.2018 року, №001458/11-28-53-01/37918046 від 18.07.2018 року, №468/11-28-53-01/37918046 від 21.08.2018 року, №002152/11-28-53-01/37918046 від 24.09.2018 року, №002872/11-28-53-05/37918046 від 27.11.2018 року, №000211/11-28-53-01/37918046 від 01.02.2019 року про виявлені порушення в частині адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 32, 34, 36, 38-39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57)

На підставі цих актів винесено податкові повідомлення-рішення про зобов`язання відповідача сплатити штрафи за платежем податок на додану вартість, а саме: №0030251209 від 30.08.2017 року на суму 171593,41 грн., №0005255301 від 22.11.2017 року на суму 135020,81 грн., №0020065301 від 06.03.2018 року на суму 95935,08 грн., №0028355301 від 16.04.2018 року на суму 77672,98 грн., №0031325301 від 02.05.2018 року на суму 37494,69 грн., №0049195301 від 03.07.2018 року на суму 21177,20 грн., №0050195301 від 09.07.2018 року на суму 234200,10 грн., №0051435301 від 13.07.2018 року на суму 10799,07 грн., №0054225301 від 18.07.2018 року на суму 2548,66 грн., №0066055301 від 21.08.2018 року на суму 24139,59 грн., №0076675305 від 24.09.2018 року на суму 74565,31 грн., №0112095305 від 27.11.2018 року на суму 20122,97 грн., №0007625305 від 01.02.2019 року на суму 19780,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, у встановленому порядку ним не оскаржені, а визначені ними суми грошових зобов`язань не сплачені. (а.с. 33, 35, 37, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 57 зв.-59)

Відповідачем до Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області у лютому 2018 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2018 року, у якій ним визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, у розмірі 40673 грн. (а.с. 20)

Також відповідач у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року та у січні 2019 року подавав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у яких було відкориговано розрахунки з бюджетом на загальну суму 236674 грн. (585 грн. + 455 грн. + 45201 грн. + 190433 грн.) та нараховано штрафи у зв`язку з виправленням помилок на загальну суму 23084 грн. (18 грн. + 14 грн. + 5956 грн. + 2486 грн. + 2894 грн. + 5956 грн. + 2486 грн. + 2894 грн. + 380 грн.) (а.с. 21 - 31)

У встановлені строки суми податку, визначені у цих податкових деклараціях, відповідачем до бюджету не сплачені. Кошти, що сплачувалися відповідачем з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ та з поточного рахунку на сплату цих зобов`язань та штрафів, відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, який станом на 15.09.2017 року сягнув 458000,74 грн. (а.с. 14) Внаслідок цього лише частково погашено податковий борг, що виник за податковим повідомленням-рішенням №0030251209 від 30.08.2017 року.

У зв`язку з частковим погашенням податкового боргу в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість у період з 15.12.2017 року по 26.10.2018 року нарахована пеня у розмірі 87537, 87 грн. (а.с. 14 - 19, 155 - 156)

Вказані суми узгоджених грошових зобов`язань та непогашеної пені заявлені позивачем до стягнення як податковий борг.

При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (пункт 54.5 статті 54 ПК України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Статтею 203 ПК України передбачено порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом.

За визначеннями, наведеними у пп.14.1.39, 14.1.265, 14.1.156, 14.1.175, 14.1.152 п.14.1 статті 14 ПК України:

- податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- грошове зобов`язанням - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 22.02.2019 року податковий борг відповідача з податку на додану вартість сягнув 1 170 874 грн., з яких: 277 347 грн. (40673 грн. + 236674 грн.) - податкові зобов`язання, самостійно визначені платником; 805 989, 13 грн. (29457, 47 грн . + 135020,81 грн. + 95935,08 грн. + 77672,98 грн. + 37494,69 грн. + 21177,20 грн. + 234200,10 грн. + 10799,07 грн. + 2548,66 грн. + 24139,59 грн. + 74565,31 грн. + 20122,97 грн. + 19780,20 грн. + 23084 грн.) - штрафні санкції, нараховані контролюючим органом та платником; 87 537, 87 грн. - непогашена пеня. (а.с. 174)

Ці суми грошових зобов`язань (податкових зобов`язань та штрафних санкцій) набули статусу узгоджених та разом з непогашеною пенею є податковим боргом.

Але судом установлено, що відтоді відповідачем здійснено часткове погашення цього податкового боргу шляхом перерахування до бюджету коштів та подання уточнюючого розрахунку. Так, за даними інтегрованої картки платника станом на 30.06.2019 року у ній відображено погашення податкового боргу на 191 385, 98 грн. (948,98 грн. - 12.04.2019 року, 4 грн. - 12.04.2019 року, 190 433 грн. - 23.05.2019 року). Ці суми зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, внаслідок чого погашено залишок податкового боргу за штрафними санкціями у 29457,47 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0030251209 від 30.08.2017 року, податковий борг за штрафними санкціями у 135020,81 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0005255301 від 22.11.2017 року. Також частково на 8446, 89 грн. погашено податковий борг за податковим зобов`язанням, визначеним у податковій декларації з ПДВ за січень 2018 року. Решта коштів у сумі 18460, 81 грн. 23.05.2019 року зараховані контролюючим органом в рахунок пені. (а.с. 174 - 178)

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктами 131.1, 131.2 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422).

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E; подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу/заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов`язань / сум єдиного внеску).

За даними інтегрованої картки платника суд установив, що заявлений позивачем до стягнення податковий борг з податку на додану вартість наразі зменшився до 979 488,02 грн., з яких: 268900, 11 грн. (277 347 грн. - 8446, 89 грн.) - податкові зобов`язання, 641510,85 грн. (805989,13 грн. - 29457,47 грн. - 135020,81 грн.) - штрафні санкції, 69077,06 грн. (87537,87 грн. - 18460,81 грн.) - пеня. А решта 191385,98 грн. податкового боргу, заявленого у позовній заяві, погашена.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Встановлено, що Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у зв`язку з виникненням у відповідача станом на 21.04.2016 року податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 137928,32 грн. йому надіслано податкову вимогу форми "Ю" №41-17 від 21.04.2016 року про погашення податкового боргу. (а.с. 59). Вказана податкова вимога 27.04.2016 року вручена відповідачу.

Представник відповідача стверджувала, що визначений цією податковою вимогою борг вже стягнутий з ТОВ "Корпорація СВС" постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі №П/811/1538/16, тому ця податкова вимога не може бути підставою для стягнення з нього нового податкового боргу, який виник у 2017 - 2019 роках.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 60 ПК України унормований такий порядок відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги:

60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року у справі №818/1117/16 вказав, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Дослідженням інтегрованої картки платника податків за 2016 - 2019 роки установлено, що від моменту винесення податкової вимоги №41-17 від 21.04.2016 року про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у картці безперервно відображалося від`ємне сальдо розрахунків платника з бюджетом. (а.с. 14 - 19, 170 - 178)

Відтак, погашення суми податкового боргу в повному обсязі не відбулося, а передбачених пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України підстав вважати податкову вимогу №41-17 від 21.04.2016 року відкликаною, немає.

Посилання відповідача на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі №П/811/1538/16, якою задоволено позов ГУ ДФС у Кіровоградській області до ТОВ "Корпорація СВС" про стягнення податкового боргу, суд відхиляє, оскільки ця постанова не є тим рішенням суду, згідно з яким за правилами пп.60.1.4, пп.60.1.5 п.60.1 та п.60.4, п.60.5 ст.60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною. (а.с. 165 - 168)

Тож суд дійшов до висновку, що податкова вимога №41-17 від 21.04.2016 року на даний час не відкликана та не скасована, є належною і достатньою передумовою для звернення контролюючого органу за стягненням податкового боргу, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

Підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 статті 9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України цей платіж відноситься до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 979 488,02 грн., позов у цій частині слід задовольнити та стягнути вказану суму в дохід державного бюджету з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 191 385, 98 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, код ЄДРПОУ 37918046) задовольнити частково.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 979 488,02 гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повне рішення складено 22.07.2019 року.