Постанова

від 13.11.2019 по справі 340/1172/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 340/1172/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Божко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 р. (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі №340/1172/19 за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС", про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1170874,00 грн. у т.ч. 277347,00 грн. основного зобов`язання, 805989,13 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 87537,87 грн. пені з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 р. ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Суд стягнув з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 979 488,02 гривні. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом податковим органом не було дотримано процедуру досудового погашення податкової заборгованості, а тому його позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорція СВС" зареєстроване 17.10.2011 як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Олександрійському управлінні ГУ ДФС у Кіровоградській області, є платником ПДВ. (а.с. 11 - 12, 63-69)

Упродовж 2017 - 2019 років ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральні перевірки ТОВ "Корпорція СВС" щодо питання своєчасності сплати податку на додану вартість, щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками яких складено акти №16/11-26-12/37918046 від 27.07.2017, №000052/11-28-53-01/37918046 від 22.11.2017, №000541/11-28-53-01/37918046 від 28.02.2018, №181/11-28-53-01/37918046 від 16.04.2018, №92/11-28-53-01/37918046 від 02.05.2018 , №001281/11-28-53-01/37918946 від 26.06.2018, №405/11-28-53-01/37918046 від 03.07.2018 , №417/11-28-53-01/37918046 від 13.07.2018, №001458/11-28-53-01/37918046 від 18.07.2018, №468/11-28-53-01/37918046 від 21.08.2018, №002152/11-28-53-01/37918046 від 24.09.2018, №002872/11-28-53-05/37918046 від 27.11.2018, №000211/11-28-53-01/37918046 від 01.02.2019 про виявлені порушення в частині адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 32, 34, 36, 38-39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57)

На підставі цих актів винесено податкові повідомлення-рішення про зобов`язання відповідача сплатити штрафи за платежем податок на додану вартість, а саме: №0030251209 від 30.08.2017 на суму 171593,41 грн., №0005255301 від 22.11.2017 на суму 135020,81 грн., №0020065301 від 06.03.2018 на суму 95935,08 грн., №0028355301 від 16.04.2018 на суму 77672,98 грн., №0031325301 від 02.05.2018 на суму 37494,69 грн., №0049195301 від 03.07.2018 на суму 21177,20 грн., №0050195301 від 09.07.2018 на суму 234200,10 грн., №0051435301 від 13.07.2018 на суму 10799,07 грн., №0054225301 від 18.07.2018 на суму 2548,66 грн., №0066055301 від 21.08.2018 на суму 24139,59 грн., №0076675305 від 24.09.2018 на суму 74565,31 грн., №0112095305 від 27.11.2018 на суму 20122,97 грн., №0007625305 від 01.02.2019 на суму 19780,20 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, у встановленому порядку ним не оскаржені, а визначені ними суми грошових зобов`язань не сплачені. (а.с. 33, 35, 37, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 57 зв.-59)

Відповідачем до Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області у лютому 2018 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2018 року, у якій ним визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, у розмірі 40673 грн. (а.с. 20) Також відповідач у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року та у січні 2019 року подавав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у яких було відкориговано розрахунки з бюджетом на загальну суму 236674 грн. (585 грн. + 455 грн. + 45201 грн. + 190433 грн.) та нараховано штрафи у зв`язку з виправленням помилок на загальну суму 23084 грн. (18 грн. + 14 грн. + 5956 грн. + 2486 грн. + 2894 грн. + 5956 грн. + 2486 грн. + 2894 грн. + 380 грн.) (а.с. 21 - 31). У встановлені строки суми податку, визначені у цих податкових деклараціях, відповідачем до бюджету не сплачені. Кошти, що сплачувалися відповідачем з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ та з поточного рахунку на сплату цих зобов`язань та штрафів, відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, який станом на 15.09.2017 року сягнув 458000,74 грн. (а.с. 14) Внаслідок цього лише частково погашено податковий борг, що виник за податковим повідомленням-рішенням №0030251209 від 30.08.2017 року.

У зв`язку з частковим погашенням податкового боргу в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість у період з 15.12.2017 по 26.10.2018 нарахована пеня у розмірі 87537, 87 грн. (а.с. 14 - 19, 155 - 156). Вказані суми узгоджених грошових зобов`язань та непогашеної пені заявлені позивачем до стягнення як податковий борг.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова вимога №41-17 від 21.04.2016 на даний час не відкликана та не скасована, є належною і достатньою передумовою для звернення контролюючого органу за стягненням податкового боргу, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абзац перший п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

Стягнення податкового боргу відбувається в разі, якщо сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, не сплачена у встановлений Податковим кодексом строк.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Світловодською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у зв`язку з виникненням у відповідача станом на 21.04.2016 року податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 137928,32 грн. йому надіслано податкову вимогу форми "Ю" №41-17 від 21.04.2016 року про погашення податкового боргу. (а.с. 59). Вказана податкова вимога 27.04.2016 року вручена відповідачу.

Щодо доводів представника відповідача, що визначений цією податковою вимогою борг вже стягнутий з ТОВ "Корпорація СВС" постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі №П/811/1538/16, тому ця податкова вимога не може бути підставою для стягнення з нього нового податкового боргу, який виник у 2017 - 2019 роках судом першої інстанції вірно зазначено, що дослідженням інтегрованої картки платника податків за 2016 - 2019 роки установлено, що від моменту винесення податкової вимоги №41-17 від 21.04.2016 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у картці безперервно відображалося від`ємне сальдо розрахунків платника з бюджетом. Відтак, погашення суми податкового боргу в повному обсязі не відбулося, а передбачених пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України підстав вважати податкову вимогу №41-17 від 21.04.2016 року відкликаною, немає.

Також, судом першої інстанції обгрунтовано відхилено посилання відповідача на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі №П/811/1538/16, якою задоволено позов ГУ ДФС у Кіровоградській області до ТОВ "Корпорація СВС" про стягнення податкового боргу, оскільки ця постанова не є тим рішенням суду, згідно з яким за правилами пп.60.1.4, пп.60.1.5 п.60.1 та п.60.4, п.60.5 ст.60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною. Крім того, за вказаним рішенням суду фактичне повне погашення податкового боргу не відбулось

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкова вимога №41-17 від 21.04.2016 року на даний час не відкликана та не скасована, є належною і достатньою передумовою для звернення контролюючого органу за стягненням податкового боргу, як це передбачено пунктом 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СВС" - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 р. в адміністративній справі №340/1172/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 13 листопада 2019 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя Л.А. Божко