МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(повне)
м. Миколаїв.
23 липня 2019 р.справа № 400/373/19
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,
представника позивача: Палій А .В.,
представника відповідача: не прибув,
у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Рівер-готель", вул. Спортивна, 9, м. Миколаїв, 54015
до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.18 р. № 00108941406, № 00108961406
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер готель" (надалі - позивач або ТОВ "Рівер готель") звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2018 р. № № 00108941406, 00108961406, якими на позивача накладені штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що ним дотримані вимоги Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 р. № 637 (надалі - Положення № 637) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29 грудня 2017 р. № 148 (надалі - Положення № 148) щодо своєчасного та повного оприбуткування готівки в касі в день її фактичного надходження, а висновки ГУ ДФС ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства. Крім того, відповідач не врахував того, що в своїй діяльності позивач керувався індивідуальною податковою консультацією, що звільняє його від відповідальності.
Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Вказав, що перевіркою ТОВ "Рівер готель" виявлено неоприбуткування готівки в повній сумі її фактичного надходження на суму 185 431,90 грн. і 578,0 грн. за 2017 р. і 2018 р. відповідно. Ці обставини відповідач розцінив як ненадходження коштів до каси ТОВ "Рівер готель", що призвело до неоприбуткування готівки, і відповідно до ст. 1 абз. 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" тягне за собою накладення штрафних санкцій (а. с. 151-152).
Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторно виклав доводи позовної заяви (а. с. 186-190).
Справа розглянута в загальному позовному провадженні.
25 квітня 2019 р. судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 195-196).
За клопотанням позивача, судове засідання проведене в режимі відеоконференції (а. с. 209-210, 218-219, 228).
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення, викладені в заявах по суті справи.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
29 жовтня 2018 р. ГУ ДФС провела фактичну перевірку ТОВ "Рівер готель" щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, результати якої оформлені Актом № 0253/14/29/14/35889967 (надалі - Акт перевірки) (а. с. 19-22).
В Акті перевірки відповідач зробив висновок про наявність таких порушень у сфері обігу готівки з боку позивача:
- неоприбуткування готівки в повній сумі її фактичного надходження в книгах обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків. Сума неоприбуткованої готівки у КОРО № 3000317323 Р/1 від 19 квітня 2017 р. складає 185 431,90 грн.; у КОРО № 3000252381 Р/4 від 4 травня 2017 р. сума неоприбуткованої готівки складає 2 284,0 грн., чим порушено вимоги п. 2.6. Положення № 637;
- неоприбуткування готівки в повній сумі її фактичного надходження шляхом не формування та нероздрукування фіскального звітного чеку за період надходження готівки з 7 до 8 вересня 2018 р. в сумі 578,0 грн., чим порушено п. 11 Положення № 148.
Загальна сума неоприбуткової готівки складає 188 293,90 грн. (185 431,90+2 284+578=188 293,90).
Не погодившись з висновками Акту перевірки, 9 листопада 2018 р. позивач подав на нього заперечення, які 21 листопада 2018 р. ГУ ДФС розглянула та залишила без задоволення (а. с. 27-44).
На підставі Акту перевірки, 22 листопада 2018 р. відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 00108941406, яким позивачу нарахований штраф в розмірі 938 579,50 грн.;
- № 00108961406, яким нарахований штраф в розмірі 2 890,0 грн. (а. с. 16-17, 25-26).
Позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку до ДФС України, яка залишила скарги без задоволення (а. с. 45-61).
Як визначено п. 1.2. Положення № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (п. 2.2. абз. 2 Положення № 637).
Відповідно до п. 2.6. Положення № 637, на порушення якого вказує відповідач, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Аналогічні по суті норми містить і Положення № 148.
Згідно з ст. 3 ч. 1 п. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пункт 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199 (надалі - Вимоги № 199) визначає, що Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті реєстратора, а зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
За приписами п. 7 Вимог № 199, усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У примітках до формату і розрядності даних Вимог № 199 міститься уточнення, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 годин.
Таким чином, при щоденній роботі РРО, Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 годин того дня, в якому закінчується зміна РРО.
З урахуванням викладеного, положення ст. 3 ч. 1 п. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 2.6. Положення № 637 слід розуміти таким чином, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, яка надходить до каси, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченню зміни, але не пізніше 24 годин цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Як слідує з додатку до Акту перевірки, позивач діяв у відповідності до наведеного вище алгоритму: оскільки ТОВ "Рівер готель" працює цілодобово, то в деяких випадках, зміна РРО розпочинається в один календарний день, а закінчується в інший календарний день, але зміна РРО у всіх випадках тривала не більше 24 годин і протягом дня, в якому закінчувалась зміна РРО, позивач роздруковував фіскальні звітні чеки та вклеював їх у КОРО (а. с. 23).
Таким чином, суд не вбачає порушень в діях позивача.
Суд враховує і те, що позивач діяв у відповідності до індивідуальної письмової податкової консультації ДФС України від 5 лютого 2019 р., в якій наведено саме такий порядок дій для позивача (а. с. 116-118). В цій же податкові консультації міститься посилання на іншу податкову консультацію ДФС України від 16 листопада 2018 р., в якій знов таки наводиться той же порядок оприбуткування готівки (а. с. 93-95).
Відповідно до ст. 53 п. 53.1. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
Податкова консультація, надана ДФС України ТОВ "Рівер готель" зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/ipk.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає в діях позивача порушення порядку ведення касових операцій, а тому нарахування відповідачем штрафів з цього приводу є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в сумі 14 122,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 7 лютого 2019 р. (а. с. 4) і з урахування повного задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер-готель" (вул. Спортивна, 9, м. Миколаїв, 54015, ЄДРПОУ 35889967) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277), задовольнити.
2. Податкові повідомлення-рішення № 00108941406, № 00108961406, прийняті 22 листопада 2018 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277), визнати протиправними і скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер-готель" (вул. Спортивна, 9, м. Миколаїв, 54015, ЄДРПОУ 35889967) судові витрати у виді судового збору в розмірі 14 122,05 грн. (чотирнадцять тисяч сто двадцять дві гривні п`ять копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено
26 липня 2019 р.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2019 |
Оприлюднено | 28.07.2019 |
Номер документу | 83265377 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні