Рішення

від 15.07.2019 по справі 540/815/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/815/19 13 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Підлатюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Андрєєва Д.В.,

представників відповідача - Гордієнко Є.В., Хрущ М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобіліє Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

22 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізобіліє Груп" (далі - позивач, ТОВ "Ізобіліє Груп") звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач), в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1303162,50 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 27.06.2017 року № 0001851422 про визначення ТОВ "Ізобіліє Груп" грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1303162,50 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року скасовані постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Матеріали справи надійшли до Херсонського окружного адміністративного суду 18.04.2019 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019 року, судовій справі № 821/1421/17 присвоєний новий єдиний унікальний номер: 540/815/19, справу розподілено судді Кисильовій О.Й.

Ухвалою від 22.04.2019 року справа прийнята суддею до провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.05.2019 року об 11:00 год.

Ухвалою від 24.05.2019 року підготовче засідання відкладене на 13.06.2019 року о 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 13.06.2019 року підготовче засідання відкладене на 20.06.2019 року о 14:00 год.

20.06.2019 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 12.07.2019 року об 11:00 год., про що постановлено ухвалу.

15.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Свої вимоги ТОВ "Ізобіліє Груп" мотивує тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача складено акт № 110/21-22-14-04/39636570, на підставі якого відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422 на суму 1303162,50 грн. Вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а перевірені контрагенти ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар" не належали до переліку суб`єктів господарювання, право на перевірку яких надано ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А. Зазначає, що підприємством дотримано вимоги податкового законодавства під час господарських операцій із вказаними контрагентами, що підтверджено також первинними документами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

17.10.2017 року від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких податковий орган позовні вимоги не визнає, оскільки контрагенти позивача ПП "Ніфар" та ТОВ "Комерційна фірма Контур" документували продаж товарів відмінних від придбаних товарів, а саме: придбавались харчові продукти, а продавались господарчі та будівельні матеріали. Також встановлено відсутність у ПП "Ніфар" та ТОВ "Комерційна фірма Контур" трудових ресурсів, транспортних засобів та матеріально-технічної можливості для виконання операцій з постачання товарів. У зв`язку із відсутністю у позивача первинних документів, в тому числі ТТН, відповідач встановив відсутність зв`язку між фактом придбання відповідного товару та фактом його реалізації. Отже, встановлено реалізацію ТОВ "Ізобіліє Груп" товару за період лютий-травень 2016 року на адресу покупців, ідентифікувати яких неможливо. Зазначені обставини стали підставою для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1303162,50 грн., у тому числі за основним зобов`язання у сумі 1042530,00 грн. та за штрафними санкціями 260632,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову з підстав, вказаних у запереченнях від 17.10.2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Суд, здійснюючи новий розгляд справи, досліджує викладені в акті перевірки підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення із врахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначених в постанові від 29.01.2019 року, які відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України є обов`язковими для суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції у постанові від 29.01.2019 року зазначив, що "… судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що документи бухгалтерської звітності позивача, не можуть самі по собі, підтверджувати реальність виконання господарських угод укладеної між товариством та наведеними в акті перевірки контрагентами, оскільки з наданих контролюючим органом доказів вбачається, що останні через відсутність належної кадрової та матеріально-технічної бази об`єктивно не мали можливості та фактично не отримували у Товариства продукти харчування в обсягах відображених у наданих позивачем документах. Так, в підтвердження фактичного виконання укладених договорів Товариством надано копії податкових і видаткових накладних та докази проведення взаєморозрахунків з покупцями продукції, проте, матеріали справи не містять належних доказів фактичного отримання та перевезення товарів, обумовлених укладеними договорами.

…З протоколу обшуку та огляду (т. 2 а.с. 32-40) вбачається, що слідчим СБУ при проведенні обшуку в офісі одного з контрагентів Товариства - ТОВ "Каховські ковбаси", було виявлено та вилучено, крім іншого, печатки і штампи позивача та інших його контрагентів, бухгалтерську документацію вказаних суб`єктів господарювання, тощо. Судами попередніх інстанцій цим обставинам оцінки не надано, не з`ясовано причини знаходження печаток та бухгалтерських документів позивача в офісі підприємства, щодо якого здійснюються розслідування кримінального провадження, чи спростовує вказані обставини доводи контролюючого органу про відсутність фактичної господарської діяльності між позивачем і його контрагентами та лише її документальне оформлення з метою надання легального вигляду проведеним операціям. З огляду на це, судами не оцінено можливість враховувати в якості доказів надані Товариством документи бухгалтерської звітності.

…Не зважаючи на те, що ДФС, як в акті перевірки, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі, посилалось в підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, крім іншого, на те, що Товариством не здійснювалось фактичної передачі товару, судами в порушення приписів частини 4 статті 246 КАС України, не наведено причини неврахування вказаних доводів відповідача, не наведено які саме залучені до матеріалів справи та досліджені під час розгляду справи докази підтверджують реальне отримання товару контрагентам, переліченим в акті перевірки.

…Судами попередніх інстанцій поза увагою залишено той факт, що органами досудового слідства здійснюється розслідування кримінальної справи в зв`язку з чим було призначено позапланову перевірку позивача. При цьому, судами не з`ясовано, чи містять матеріали кримінальної справи докази, які можуть вплинути на оцінку доводів позивача щодо безпідставності та протиправності висновків контролюючого органу про порушення Товариством вимог Податкового кодексу України при визначенні податкових зобов`язань за наслідками здійснення господарських операцій з контрагентами, переліченими в акті перевірки…"

Так, у період з 26.04.2017 року по 04.05.2017 року посадовими особами відповідача на підставі ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та згідно наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 26.04.2017 року № 322, у зв`язку з отриманням ухвали від 19.04.2017 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 27.07.2016 року № 22016230000000032, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ізобіліє Груп" за період 2014-2017 роки з питань: встановлення фактів наявності або відсутності господарських відносин між ТОВ "Ізобіліє Груп" та наступними СГД: ТОВ ВП "Каховські ковбаси", ТОВ "Смарт Торг", ТОВ "ЄС-Групп", ТОВ "Каховські ковбаси", ТОВ "Європродмаркет", ТОВ "Торг Сервіс 2016", ТОВ "Абердін Груп", ТОВ "Макрофуд", ТОВ "Мегапродторг", ТОВ "Риал Дил", ТОВ "АМК Січ", ТОВ "Санто-Груп", ТОВ "Мореком Гарант", ТОВ "Влад Пром", ТзОВ "Опос Торг", ПП "Укрптахосервіс", ПП "ВКФ "Диадема Консалтинг", ТОВ "Анкор Плюс", ТОВ "Анто", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ДП "Агролайт", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 та іншими СГД; встановлення законності підстав перерахування коштів між рахунками вказаних товариств та підприємств та їх зняття в касах банків у готівковому виді; достовірності нарахування податкових зобов`язань вказаних вище суб`єктів господарської діяльності; встановлення фактів перерахування коштів та/або товарно-матеріальних цінностей вказаних вище СГД на рахунки (адресу) суб`єктів господарської діяльності, що зареєстровані та/або фактично здійснюють свою господарську діяльність на територіях Донецької та Луганської областей; встановлення фактів здійснення господарської діяльності переліченими вище СГД на територіях Донецької та Луганської областей.

За результатами перевірки складено акт від 16.05.2017 року № 110/21-22-14-04/39636570 (далі-Акт перевірки № 110), яким зафіксовані порушення ТОВ "Ізобіліє Груп" п.п. 44.1, п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1042530,00 грн., у тому числі: за грудень 2015 року в сумі 2208 грн.; за лютий 2016 року в сумі 57488 грн.; за березень 2016 року в сумі 299100 грн.; за квітень 2016 року в сумі 355459 грн.; за травень 2016 року в сумі 153590 грн.; за лютий 2016 року в сумі 94400 грн.; за березень 2016 року в сумі 80285 грн.

Контролюючий орган дійшов до вказаних висновків, оскільки перевіркою встановлено, що позивач податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2015 року - травень 2016 року сформував за наслідками господарських відносин щодо реалізації м`ясних товарів в асортименті, молоковмісних товарів, ковбаси в асортименті, різних їстівних добавок тощо на адресу ТОВ "Комерційна компанія Контур" (код ЄДРПОУ 39761042) та ПП "Ніфар" (код ЄДРПОУ 32279468), з якими здійснювалося лише документальне оформлення на реалізацію товарів, та які завдяки цьому отримали право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі Акту перевірки № 110 ГУ ДФС у Херсонській області сформоване податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422, яким позивачу збільшено грошові зобов`язання з податку на додану вартість на 1303162,50 грн., з яких за основним платежем на 1042530,33 грн., за штрафними санкціями на 260632,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач 10.07.2017 року оскаржував його до ДФС України, однак рішенням від 01.09.2017 року № 19450/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422 протиправним, ТОВ "Ізобіліє Груп" звернулось до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ізобіліє Груп" проведена контролюючим органом із порушенням вимог податкового законодавства, оскільки всі первинні документи у Товариства вилучені під час проведення обшуку у контрагента позивача - ТОВ "Каховські ковбаси", так як офіси обох суб`єктів господарювання знаходились поряд в одному приміщенні в будинку АДРЕСА_1 . Перевірка проведена не у приміщенні ТОВ "Ізобіліє Груп".

Щодо доводів позивача про допущення під час проведення перевірки порушення вимог ПК України, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що у період з 26.04.2017 року по 04.05.2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ізобіліє Груп" на підставі ст. 20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, яка передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, серед іншого, ухвали суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

До матеріалів справи долучено ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.04.2017 року про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016230000000032 від 27.07.2016 року за підозрою громадянина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Зі змісту ухвали вбачається, що кримінальне провадження проводилося за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 дій по фінансовому та матеріальному забезпеченню окремого терориста з метою їх використання останнім для будь-яких цілей. Вироку у цьому кримінальному провадженні на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було.

Суд зазначає, що Акт перевірки № 110 складений відповідачем в межах кримінального процесуального законодавства, яка проведена відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, може бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення після винесення обвинувального вироку, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, в силу приписів п. 36 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.04.2017 року ГУ ДФС у Херсонській області доручено у місячний строк провести позапланову перевірку з питань:

- встановлення фактів наявності або відсутності господарських відносин між ТОВ "Ізобіліє Груп" та наступними СГД: ТОВ ВП "Каховські ковбаси", ТОВ "Смарт Торг", ТОВ "ЄС-Групп", ТОВ "Каховські ковбаси", ТОВ "Європродмаркет", ТОВ "Торг Сервіс 2016", ТОВ "Абердін Груп", ТОВ "Макрофуд", ТОВ "Мегапродторг", ТОВ "Риал Дил", ТОВ "АМК Січ", ТОВ "Санто-Груп", ТОВ "Мореком Гарант", ТОВ "Влад Пром", ТзОВ "Опос Торг", ПП "Укрптахосервіс", ПП "ВКФ "Диадема Консалтинг", ТОВ "Анкор Плюс", ТОВ "Анто", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ДП "Агролайт", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 та іншими СГД;

- встановлення законності підстав перерахування коштів між рахунками вказаних товариств та підприємств та їх зняття в касах банків у готівковому виді;

- достовірності нарахування податкових зобов`язань вказаних вище суб`єктів господарської діяльності;

- встановлення фактів перерахування коштів та/або товарно-матеріальних цінностей вказаних вище СГД на рахунки (адресу) суб`єктів господарської діяльності, що зареєстровані та/або фактично здійснюють свою господарську діяльність на територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованих терористичними угрупуваннями "ДНР" та "ЛНР";

- встановлення фактів здійснення господарської діяльності переліченими вище СГД на територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованих терористичними угрупуваннями "ДНР" та "ЛНР".

Аналогічний перелік суб`єктів підприємницької діяльності контрагентів позивача, оподаткування господарських операцій із якими підлягав перевірці містить і наказ ГУ ДФС у Херсонській області від 26.04.2017 року № 322.

Таким чином, суд приходить до висновку, що згідно ухвали слідчого судді від 19.04.2017 року відповідачу надано право провести перевірку щодо конкретних осіб в межах конкретного кримінального провадження для підтвердження обставин, що входять до предмету доказування саме у цьому кримінальному провадженні. Однак, як вбачається з Акту перевірки № 110, ГУ ДФС у Херсонській області вийшло за визначені межі та здійснило перевірку господарських взаємовідносин ТОВ "Ізобіліє Груп" з ТОВ "Комерційна компанія контур", ПП "Ніфар", тобто підприємств, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірного податкового повідомлення- рішення пряма заборона закону, за якою контролюючі органи не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом ДФС за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, доводить передчасність та протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у цій справі.

З огляду на таке суд вважає, що контролюючим органом порушено спосіб реалізації своїх владних управлінських функцій.

Так, загальний процес проведення перевірки, коли за результатами її проведення приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу ДФС передаються до правоохоронного органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Лише після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи ДФС мають право виносити податкові повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 815/708/16, від 17.07.2019 року у справі № 826/10728/15.

Згідно з актом перевірки від 16.05.2017 року № 110/21-22-14-04/39636570 зафіксовано порушення ТОВ "Ізобіліє Груп" п.п. 44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1042530,00 грн.

Вказані висновки зроблено у зв`язку з тим, що позивач на вимогу перевіряючих, не надав первинні бухгалтерські документи по господарським операціям з ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар". Відповідачем також встановлено невідповідність у номенклатурі ТОВ "Ізобіліє Груп", ТОВ "Комерційна компанія Контур", ПП "Ніфар" придбаних та реалізованих товарів, відсутність персоналу, транспортних засобів, складських приміщень, що підтверджує нереальність здійснення господарських операцій.

Щодо порушення позивачем п.п. 44.1, п.44.6 ст.44 ПК України, суд зазначає наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 ПК України).

Як слідує з Акту перевірки № 110, порушення п. 44.6 ст. 44 ПК України податковий орган вбачає у відсутності у позивача первинних документів стосовно правовідносин з суб`єктами господарювання за 2014-2017 роки.

Втім, суд вважає вказані твердження відповідача безпідставними, оскільки ГУ ДФС у Херсонській області було відомо про те, що первинну документацію щодо господарських операцій ТОВ "Ізобіліє Груп" з контрагентами вилучено слідчим управлінням СБУ в Херсонській області. Про вказані обставини свідчать листи відповідача до УСБУ в Херсонській області щодо надання матеріалів від 25.04.2017 року №1978/9/21-22-14-04-18, від 05.05.2017 року № 2210/9/21-22-14-04-18, від 15.05.2017 року № 2340/9/21-22-14-04-18, а також листи позивача від 04.05.2017 року № 04/05-1, від 10.05.2017 року № 1005/1.

Варто відмітити, що звертаючись до ТОВ "Ізобіліє Груп" із запитом від 10.05.2017 року № 1005/1, на який йде посилання в Акті перевірки № 110, про надання первинних документів, відповідач не зазначає про необхідність надання первинних документів на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар".

Суд також зауважує, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ізобіліє Груп" проводилась відповідачем не за місцезнаходженням ТОВ "Ізобіліє Груп" на підставі первинних документів, наданих УСБУ в Херсонській області.

Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність у позивача первинних документів стосовно правовідносин ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар" є безпідставним.

Щодо порушення ТОВ "Ізобіліє Груп" п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, суд зазначає наступне.

Щодо нарахованих зобов`язань у розрізі порушень суд встановив, що грошове зобов`язання із ПДВ у сумі 1042530,00 грн. нараховане у зв`язку із такими виявленими податковим органом порушеннями:

- заниження ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 1042530,00 грн., у тому числі: на суму 870657,22 грн. - по взаємовідносинах ТОВ "Комерційна компанія Контур"; на суму 66666,67 - по взаємовідносинах із ПП "Ніфар"; надходження не задекларованих коштів на рахунок ТОВ "Ізобіліє Груп", відкритий у ПАТ "Сбербанк" у сумі 105203,94 грн. від покупців ПП ОСОБА_8 , ДНЗ "Колосок", ТОВ "Еконсфера".

Судом встановлено, що 10 лютого 2016 року між ТОВ "Ізобіліє Груп" (постачальник) та ТОВ "Комерційна компанія Контур" (покупець) укладено договір поставки № 7.

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (товарної, товарно-транспортної або видаткової), яка підтверджує момент передачі товару і є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Постачання товару покупцеві здійснюється на підставі заявки, що надійшла в письмовій або усній формі протягом 2-х календарних днів після подачі заявки засобами та за рахунок постачальника або самовивезенням зі складу постачальника (п.2.1 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем по факту або з відстроченням платежу впродовж 15 календарних днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Підпис уповноваженої особи покупця в накладній свідчить про те, що товар прийнятий без зауважень до упаковки, кількості та якості (п.5.2 договору).

На виконання умов договору ТОВ "Ізобіліє Груп" поставило на адресу ТОВ "Комерційна компанія Контур" товари відповідно до видаткових накладних від 20.05.2016 р. №№ РН-0000159 на суму 174489,36 грн., в тому числі ПДВ 29081,56 грн.; від 18.05.2016 р. РН-0000155 на суму 134642,28 грн., в тому числі ПДВ 22440,38 грн.; від 18.05.2016 р. РН-0000154 на суму 18260,64 грн., в тому числі ПДВ 3043,44 грн.; від 17.05.2016 р. РН-0000153 на суму 78005,02 грн., в тому числі ПДВ 13000,84 грн.; від 16.05.2016 р. РН-0000149 на суму 225429,25 грн., в тому числі ПДВ 37571,54 грн.; від 12.05.2016 р. РН-0000144 на суму 110856,73 грн., в тому числі ПДВ 18476,12 грн.; від 11.05.2016 р. РН-0000142 на суму 94932,00 грн., в тому числі ПДВ 15822,00 грн.; від 10.05.2016 р. РН-0000141 на суму 78617,20 грн., в тому числі ПДВ 13102,87 грн.; від 06.05.2016 р. РН-0000136 на суму 37574,89 грн., в тому числі ПДВ 6262,48 грн.; від 29.04.2016 р. РН-0000128 на суму 505975,28 грн., в тому числі ПДВ 84329,21 грн.; від 26.04.2016 р. РН-0000123 на суму 157086,58 грн., в тому числі ПДВ 26181,10 грн.; від 25.0004.2016 р. РН-0000120 на суму 36469,55 грн., в тому числі ПДВ 6078,26 грн.; від 21.04.2016 р. РН-0000115 на суму 56771,10 грн., в тому числі ПДВ 9461,85 грн.; від 19.04.2016 р. РН-0000113 на суму 117508,79 грн., в тому числі ПДВ 19584,80 грн.; від 18.04.2016 р. РН-0000110 на суму 171168,62 грн., в тому числі ПДВ 28528,10 грн.; від 13.04.2016 р. РН-0000091 на суму 147033,32 грн., в тому числі ПДВ 24505,55 грн.; від 12.04.2016 р. РН-0000089 на суму 268167,00 грн., в тому числі ПДВ 44694,50 грн.; від 06.04.2016 р. РН-0000083 на суму 177657,96 грн., в тому числі ПДВ 29609,66 грн.; від 05.04.2016 р. РН-0000078 на суму 58829,24 грн., в тому числі ПДВ 9804,87 грн.; від 31.03.2016 р. РН-0000073 на суму 382494,38 грн., в тому числі ПДВ 63749,06 грн.; від 28.03.2016 р. РН-0000067 на суму 437474,32 грн., в тому числі ПДВ 72912,39 грн.; від 25.03.2016 р. РН-0000066 на суму 275997,92 грн., в тому числі ПДВ 45999,65 грн.; від 18.03.2016 р. РН-0000063 на суму 169790,57 грн., в тому числі ПДВ 28298,43 грн.; від 17.03.2016 р. РН-0000062 на суму 32354,69 грн., в тому числі ПДВ 5392,45 грн.; від 17.03.2016 р. РН-0000061 на суму 88480,70 грн., в тому числі ПДВ 1474678 грн.; від 16.03.2016 р. РН-0000060 на суму 180002,03 грн., в тому числі ПДВ 3000,34 грн.; від 16.03.2016 р. РН-0000059 на суму 44639,88 грн., в тому числі ПДВ 7439,98 грн.; від 14.03.2016 р. РН-0000058 на суму 50878,99 грн., в тому числі ПДВ 8479,83 грн.; від 10.03.2016 р. РН-0000056 на суму 57579,70 грн., в тому числі ПДВ 9596,62 грн.; від 10.03.2016 р. РН-0000055 на суму 54608,76 грн., в тому числі ПДВ 9101,46 грн.; від 09.03.2016 р. РН-0000054 на суму 230991,94 грн., в тому числі ПДВ 38498,66 грн.; від 04.03.2016 р. РН-0000051 на суму 151357,62 грн., в тому числі ПДВ 25226,27 грн.; від 03.03.2016 р. РН-0000049 на суму 72889,84 грн., в тому числі ПДВ 12148,31 грн.; від 29.02.2016 р. РН-0000046 на 42990,59 грн., в тому числі ПДВ 7165,10 грн.; від 26.02.2016 р. РН-0000043 на суму 81669,42 грн., в тому числі ПДВ 13611,57 грн.; від 26.02.2016 р. РН-0000038 на суму 220267,13 грн., в тому числі ПДВ 36711,19 грн.

Сплата за поставлений товар сторонами не заперечується, та визнається податковим органом, оскільки в Акті перевірки № 110 наведено витяг з рахунку № НОМЕР_1 всього на суму 5223943,29 грн., з яких ПДВ 870657,21 грн.

20 січня 2017 року між ТОВ "Ізобіліє Груп" (постачальник) та малим приватним підприємством "Ніфар" (покупець) укладено договір постачання № 1/2017.

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (товарної, товарно-транспортної або видаткової), яка підтверджує момент передачі товару і є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Постачання товару покупцеві здійснюється на підставі заявки, що надійшла в письмовій або усній формі протягом 2-х календарних днів після подачі заявки засобами та за рахунок постачальника або самовивезенням зі складу постачальника (п. 2.1. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем по факту або з відстроченням платежу впродовж 15 календарних днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3. договору).

Підпис уповноваженої особи покупця в накладній свідчить про те, що товар прийнятий без зауважень до упаковки, кількості та якості (п. 5.2. договору).

На виконання умов договору ТОВ "Ізобіліє Груп" поставило на адресу МПП "Ніфар" товари відповідно до видаткової накладної від 20.01.2017 року № РН-0000001 на суму 400000 грн., з них ПДВ 66666,67 грн.

Сплата за поставлений товар сторонами не заперечується, та визнається податковим органом, оскільки в акті перевірки наведено витяг з рахунку № НОМЕР_1 всього на суму 400000 грн., з яких ПДВ 66666,67 грн.

За змістом акту перевірки, контролюючий орган не вважає господарські операції між позивачем та МПП "Ніфар" за січень 2017 року реальними, оскільки останній з 01.12.2015 року по 31.03.2017 року документує придбання товару, відмінного від реалізованого на адресу інших покупців, а саме: мастила, термоголовки, піддони, кабелі та інше, а купує у ТОВ "Ізобіліє Груп" сардельки, ковбаси, тушки курині. Яким чином господарські операції контрагента-покупця за 2015-2016 роки стосуються операції з позивачем за один день січня 2017 року, представник відповідача суду не пояснив.

Постачальник виписав покупцю податкову накладну на повну суму господарських операцій, яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстр податкових накладних, що не заперечується сторонами.

В Акті перевірки № 110 не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до Реєстру виданих податкових накладних щодо вказаного контрагента, включені до складу податкового зобов`язань відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкових зобов`язань були віднесені лише господарські операції, які підтверджені податковими накладними та первинними документами.

Постачальник не має правових важелів для контролю за покупцем, особливо це стосується контролю за тим, які товари, роботи та послуги останній продає або постачає до або після завершення між сторонами господарських операцій.

Відповідач вважає, що контрагенти-покупці не відобразили у податковому обліку суми ПДВ в розмірі 158801,23 грн. та 66666,67 грн. Однак контролюючий орган не вчинив жодних дій, спрямованих на перевірку господарської діяльності даних СПД та донарахування ТОВ "Комерційна компанія Контур" чи МПП "Ніфар" податкових зобов`язань з ПДВ, натомість він вдруге нарахував суму ПДВ в розмірі 870657,21 грн. та 66666,67 грн. до сплати ТОВ "Ізобіліє Груп", яке вже відобразило ці ж суми в податковій звітності.

Зі змісту Акту перевірки № 110 судом встановлено, що контролюючим органом вказані операції визначено як нереальні з огляду на наявність у базах даних ДФС відомостей, які, на думку відповідача, свідчать про те, що наведені вище контрагенти не могли бути покупцями за договорами поставки з позивачем. При цьому, ревізор відповідача вказує, зокрема, що на момент перевірки відсутня інформація про наявність у контрагентів позивача складських приміщень.

Оцінюючи доводи Акту перевірки № 110 в цій частині, слід зазначити, що така інформація не може спростовувати дійсності господарських операцій, адже не впливає на їх зміст. Що стосується обґрунтувань нереальності з огляду на невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар" товарів у відповідних податкових періодах, то така невідповідність також не спростовує факту здійснення спірних операцій, а може свідчити про обставини щодо порушень при веденні податкового обліку контрагентами позивача.

Не може спростовувати факту відпуску товару і відсутність у покупців складських приміщень чи поставки товарів не за місцем реєстрації контрагентів, оскільки за умовами договорів здійснювався самовивіз товару.

Також суд зауважує, що Акт перевірки № 110 не містить висновків контролюючого органу щодо не придбання ТОВ "Ізобіліє Груп" товарів, які були продані ТОВ "Комерційна компанія Контур" та МПП "Ніфар.

У свою чергу, на вимогу суду позивач надав всі необхідні первинні документи (видаткові накладні, рахунки, сертифікати якості, висновки СЕС, ТТН, які підтверджують придбання Товариством у період 2016 року товарів, які в подальшому були реалізовані позивачем контрагента-покупцям. Оприбуткування придбаних товарів позивач підтверджує оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 281 "товари на складі".

Щодо не декларування позивачем податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 105203,94 грн. з постачання товару ПП ОСОБА_8 - сума ПДВ 2207,52 грн., ДНЗ "Колосок" - сума ПДВ 758,91 грн., ДП Меліоратор - сума ПДВ 248,85 грн., ТОВ "Еконсфера" - сума ПДВ101988,66 грн., суд зазначає наступне.

02 лютого 2017 року між ТОВ "Ізобіліє Груп" (постачальник) та ТОВ "Сайбель Фінанс" (покупець) укладено договір постачання № 5/2017.

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (товарної, товарно-транспортної або видаткової), яка підтверджує момент передачі товару і є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Постачання товару покупцеві здійснюється на підставі заявки, що надійшла в письмовій або усній формі протягом 2-х календарних днів після подачі заявки засобами та за рахунок постачальника або самовивезенням зі складу постачальника (п. 2.1. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем по факту або з відстроченням платежу впродовж 15 календарних днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3. договору).

Підпис уповноваженої особи покупця в накладній свідчить про те, що товар прийнятий без зауважень до упаковки, кількості та якості (п.5.2. договору).

На виконання умов договору ТОВ "Ізобіліє Груп" поставило на адресу ТОВ ТОВ "Сайбель Фінанс" товари відповідно до видаткових накладних від 13 лютого 2017 року №№РН-0000025 на суму 84650,04 грн., з них ПДВ 14108,34 грн.; від 10 лютого 2017 року РН-0000024 на суму 170540,62 грн., з них ПДВ 28423,44 грн.; від 07 лютого 2017 року РН-0000023 на суму 84650,04 грн., з них ПДВ 14108,34 грн.; від 06 лютого 2017 року РН-0000022 на суму 124029,44 грн., з них ПДВ 20671,57 грн.; від 04 лютого 2017 року РН-0000021 на суму 97315,20 грн., з них ПДВ 16219,20 грн.

06 лютого 2017 року між ТОВ "Ізобіліє Груп" (постачальник) та ТОВ "Сайбель Фінанс" (покупець) укладено договір постачання № 7/2017.

Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (товарної, товарно-транспортної або видаткової), яка підтверджує момент передачі товару і є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2. договору).

Постачання товару покупцеві здійснюється на підставі заявки, що надійшла в письмовій або усній формі протягом 2-х календарних днів після подачі заявки засобами та за рахунок постачальника або самовивезенням зі складу постачальника (п. 2.1. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем по факту або з відстроченням платежу впродовж 15 календарних днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.3. договору).

Підпис уповноваженої особи покупця в накладній свідчить про те, що товар прийнятий без зауважень до упаковки, кількості та якості (п. 5.2. договору).

На виконання умов договору ТОВ "Ізобіліє Груп" поставило на адресу ТОВ "Сайбель Фінанс" товари відповідно до видаткових накладних №№РН-0000038 від 23 лютого 2017 року на суму 139307,22 грн., з них ПДВ 23217,87 грн.; РН-0000037 від 22 лютого 2017 року на суму 108074,38 грн., з них ПДВ 18012,40 грн.; РН-0000035 від 21 лютого 2017 року на суму 248542,08 грн., з них ПДВ 41423,68 грн.; РН-0000034 від 20 лютого 2017 року на суму 56741,80 грн., з них ПДВ 9456,97 грн.; РН-0000032 від 17 лютого 2017 року на суму 190613,86 грн., з них ПДВ 31768,98 грн.; РН-0000029 від 15 лютого 2017 року на суму 114720,66 грн., з них ПДВ 19120,11 грн.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Сбербанк Росії" (рахунок позивача) 22 лютого 2017 року від ТОВ "Сайбель Фінанс" надійшли грошові кошти в розмірі 370000,00 грн., з них ПДВ 61666,67 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором № 7/2017 від 06.02.2017 року; 27 лютого 2017 року від ТОВ "Сайбель Фінанс" надійшли грошові кошти в розмірі 188000,00 грн., з них ПДВ 31333,33 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором №7/2017 від 06.02.2017 року; 28 лютого 2017 року від ТОВ "Сайбель Фінанс" надійшли грошові кошти в розмірі 300000,00 грн., з них ПДВ 50000,00 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором № 7/2017 від 06.02.2017 року.

10 лютого 2017 року між ТОВ "Сайбель Фінанс" (первісний боржник), ТОВ ТОВ "Еконсфера" (новий боржник) та ТОВ "Ізобіліє Груп" (кредитор) укладено договір про переведення боргу № 5/2017. Цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає з Договору поставки № 5/2017 від 02.02.2017 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (п.1 договору). Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 611932,00 грн., що виник на підставі п. 4.3. Основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Сбербанк Росії" (рахунок позивача) 21 лютого 2017 року від ТОВ "Еконсфера" надійшли грошові кошти в розмірі 93236 грн., з них ПДВ 15539,33 грн. - сплата за м`ясну продукцію згідно з договором №5/2017 від 02.02.2017 року; 21 лютого 2017 року від ТОВ "Еконсфера" надійшли грошові кошти в розмірі 118696 грн. з них ПДВ 19782,67 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором № 5/2017 від 02.02.2017 року; 15 лютого 2017 року від ТОВ "Еконсфера" надійшли грошові кошти в розмірі 200000 грн., з них ПДВ 33333,33 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором №5/2017 від 02.02.2017 року; 13 лютого 2017 року від ТОВ "Еконсфера" надійшли грошові кошти в розмірі 200000 грн., з них ПДВ 33333,33 грн. - сплата за продукти харчування згідно з договором №5/2017 від 02.02.2017 року.

Контролюючий орган не досліджував питання переведення боргу, а тому посадові особи вирішили, що між ТОВ "Ізобіліє Груп" та ТОВ "Еконсфера" укладались договори поставки товарів, які позивач не відобразив у податковому обліку.

Щодо декларування податкових зобов`язань із ПП ОСОБА_8 , ДНЗ "Колосок" -ДП Меліоратор судом встановлено, що вказані контрагенти позивача не є платниками ПДВ, на постачання товару виписані видаткові накладні, відтак контролюючий орган під час перевірки не мав можливості ідентифікувати декларування позивачем податкових зобов`язань саме з цими контрагентами.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку відповідач вчинив дії, які створили для позивача правову ситуацію, у вигляді подвійного оподаткування податком на додану вартість, тобто позивачу, за позицією податкового органу слід сплатити ПДВ в подвійному розмірі офіційно визначеної в ПК України ставки.

Суд вважає наведені висновки відповідача безпідставними та немотивованими.

Таким чином, матеріали справи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ "Ізобіліє Груп" та ТОВ "Комерційна компанія Контур", МПП "Ніфар".

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами - покупцями ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином, судом встановлено, що реалізація позивачем товарно-матеріальних цінностей контрагентам ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар" необхідно для здійснення господарської діяльності, в рамках власної господарської діяльності.

Водночас, суд зазначає, що не можна вважати обґрунтованим висновок податкового органу про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. По-друге, чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

В ході судового розгляду даної справи відповідач не надав суду доказів наявності стосовно позивача та його контрагентів вироків суду, якими зазначені особи визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками фіктивності господарської діяльності або ухилення від сплати податків.

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 26.09.2017 року у справі № 766/12453/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 258-5 ч. 2 КК України (фінансування тероризму) та ст. 263 КК України (зберігання вогнепальної зброї). Затверджено мирову угоду між прокурором відділу прокуратури Херсонської області та ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи та Акту перевірки № 110, ОСОБА_1 є засновником та керівником ТОВ "Ізобіліє Груп".

Отже, жодних обставин, які б свідчили про здійснення ТОВ "Ізобіліє Груп" господарських операцій, що мають ознаки нереальності, у вироці від 26.09.2017 року у справі № 766/12453/17, який набрав законної сили, не встановлено.

Відтак, з огляду на положення ч. 4 ст. 78 КАС України, суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, яке б призвело до заниження ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Комерційна компанія Контур" та ПП "Ніфар".

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 року № 0001851422 прийнято необґрунтовано та протиправно, відтак позовні вимоги ТОВ "Ізобіліє Груп" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) від 27.06.2017 року № 0001851422 про збільшення ТОВ "Ізобіліє Груп" (код ЄДРПОУ 39636570, 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, 1, каб. 305) суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1303162,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 липня 2019 р.

Суддя Кисильова О.Й. кат. 111030300