Рішення

від 23.07.2019 по справі 580/1235/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року справа № 580/1235/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно з ордером),

представника відповідача - Гордієнка О.А. (згідно з довіреністю),

представника Управління інспектування Черкаської міської ради - Небот Н.В. (згідно з довіреністю),

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні з правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління інспектування Черкаської міської ради, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Виконавчий комітет Черкаської міської ради, - про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

08.04.2019 ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов про скасування рішення Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36; код ЄДРПОУ 25212542) (далі - відповідач) від 05.10.2017 №2-2361 "Про демонтаж тимчасової споруди по бульв.Шевченка, 474".

В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення прийняте без врахування того, що тимчасова споруда розміщена відповідно до норм діючого на час її встановлення законодавства, що не передбачало вимог до отримання паспорта прив`язки, та за наявності у попереднього її власника договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 12.04.2019 суд відкрив провадження, вирішив справу розглянути за правилами загального позовного провадження, надав сторонам строк для надання суду відзиву, відповіді на нього та долучення доказів.

Вказану ухвалу суду згідно з даними рекомендованих відправлень відповідач отримав 19.04.2019. Позивачу ухвала направлена за адресою, вказаною в позовній заяві. Однак повернулась суду 13.06.2019 з довідкою поштового відділення про причини невручення - за закінченням терміну зберігання, а отже, відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України вона вважається врученою належним чином.

06.05.2019 суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Він стверджує, що спірне рішення прийняте з дотриманням порядку, меж та способу дій, визначених законодавством. Посилається на те, що спірне рішення стосується торгового павільйону громадського харчування, що є тимчасовою спорудою та не є об`єктом нерухомості. Передумовами спірного рішення стали скарги та розміщення його на земельній ділянці комунальної форми власності без дотримання вимог ч.4 ст.28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Підготовче провадження з огляду на продовження судом його терміну на 30 днів здійснювалося до 26.06.2019. Під час його проведення задоволені всі клопотання сторін про долучення доказів у справі, а також 29.05.2019 залучено третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Управління інспектування Черкаської міської ради як правонаступника управління інспектування, якому спірним рішенням доручено організувати демонтаж тимчасової споруди, що у власності позивача (далі - третя особа-1); Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - третя особа-2), Виконавчий комітет Черкаської міської ради (далі - третя особа-3).

Копії позовної заяви з додатками залучені треті особи отримали: 1 - 11.06.2019, 2 та 3 - 03.06.2016.

Правом надати письмові пояснення треті особи 2 та 3 не скористалися.

26.06.2019 на адресу суду надійшло письмове пояснення третьої особи-1. В обґрунтування вона посилається на те, що передумовою спірних правовідносин стали звернення мешканців міста Черкаси меру міста щодо незаконного розміщення тимчасової споруди позивача, у зв`язку з чим він проводив інспектування з виїздом на місце її розташування та встановив, що вона встановлена без паспорта прив`язки та документів на використання відповідної земельної ділянки. Тому погоджується з правовою позицією відповідача та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників учасників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку пронаявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

05.10.2017 відповідач на другій сесії прийняв рішення №2-2361 (далі - спірне рішення), згідно з яким, врахувавши численні звернення та скарги мешканців району площі 700-річчя міста Черкаси щодо функціонування торгового павільйону на бульварі Шевченка, 474, доручив управлінню інспектування організувати демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди позивача, у разі його відмови добровільно демонтувати вказаний об`єкт.

Спірне рішення відповідача було предметом судового розгляду судів господарської юрисдикції. Однак постановою від 22.01.2019 у справі №925/1418/17 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення судів нижчих інстанцій та закриваючи провадження, вказав, що справа віднесена саме до юрисдикції адміністративного суду. З огляду на це позивач звернувся з цим позовом.

Долученим до матеріалів справи договором дарування від 15.07.2008 підтверджується передача ОСОБА_4 права власності позивачу на існуючі торгові павільйони громадського харчування, у тому числі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 22 кв.м.

Право користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об`єкт, на умовах оренди до 16.02.2004 під розміщення існуючих торгових павільйонів громадського харчування (кафе Бістро ) перебувало у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , що підтверджується договором від 03.03.1999, зареєстрованим в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землю 03.03.1999 №1448.

Після отримання позивачем права власності на згаданий торгівельний павільйон 21.10.2011 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом №244 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068) затвердило Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, на який посилається у спірному рішенні відповідач (далі - Порядок).

Ним визначений механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п.2.1. розділу ІІ Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п.2.2 Порядку).

Відповідно до п.2.7. розділу ІІ Порядку паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Пунктом 2.30. Порядку визначено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Позивач не заперечував відсутності у нього паспорту прив`язки. Водночас сторони не заперечували відсутності такого документа на час встановлення відповідного торгівельного павільйону його попереднім власником та отримання ним у користування відповідної земельної ділянки.

Переоформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний торговий павільйон, на позивача не здійснене, що підтверджується даними довідки 6-зем від 15.03.2016 №31-28-0.4-2296/15-16. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.11.2016 у справі №712/8359/16-а, що набрала законної сили 01.02.2017, підтверджується, що позивач зі вказаним питанням звертався до відповідача, який прийняв протиправне рішення щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Отже, позивач вчиняв дії для усунення стану порушення земельного законодавства, а стан використання тимчасової споруди без переоформлення права користування земельною ділянкою виник за участю відповідача.

Вирішуючи спір суд врахував, що торговий павільйон згідно з ч.2 ст.21 Закону України від 6 вересня 2005 року №2807-IV Про благоустрій населених пунктів (далі - ЗУ №2807-IV), який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, відноситься до малих архітектурних форм та відповідно до п.9 ч.1 ст.21 цього Закону є елементом (частиною) об`єктів благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №2807-IV здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.12 ЗУ №2807-IV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Території загального користування належать до об`єктів благоустрою населених пунктів на підставі п.1.ч.1 ст.13 ЗУ №2807-IV.

Згідно з пп.1, 5 ч.1 ст.16 ЗУ №2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом, та самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно зі ст.40 ЗУ №2807-IV міські ради та їх виконавчі органи здійснюють у сфері благоустрою населених пунктів самоврядний контроль.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЗУ №2807-IV самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

З`ясовуючи передумови прийняття спірного рішення суд встановив, що скарга мешканців багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , - отримана відповідачем 23.05.2016, що підтверджується даними штемпеля про отримання вхідної кореспонденції (вх.№4125-02). В ній зазначалося невдоволення мешканців про те, що у тимчасовій споруді біля їхнього будинку, що розташована у безпосередній близькості до зупинки громадського транспорту, здійснюється торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами цілодобово, у зв`язку з цим постійно відбувається порушення громадського порядку: крики, лайки та бійки, - а звернення до правоохоронних органів не дають результатів. Тому висловлене прохання вжити заходи щодо позбавлення суб`єкта господарської діяльності права на розміщення тимчасової споруди біля будинку на бульварі Шевченка, 472, 474.

Врахувавши зазначене суд дійшов висновку, що розгляд згаданої вище скарги є формою самоврядного контролю, що передувала виникненню спірних правовідносин.

Докази проведення перевірок за адресою об`єкта, щодо якого прийняте спірне рішення, сторони суду не надали.

Підставами спірного рішення вказані п.2.30 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та ст.ст.26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування .

З протоколу тридцять шостого позачергового пленарного засідання відповідача від 05.10.2017, засвідчену копію якого долучено до матеріалів справи (а.с.155-183), суд встановив, що проект спірного рішення ініційований депутатом Черкаської міської ради Дишлюком О .Ю. та підтриманий голосуванням більшості присутніх на сесії депутатів.

З огляду на це суд врахував, що засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, до яких відноситься відповідач, врегульовані Законом України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - ЗУ №280/97-ВР) в редакції на час виникнення спору, чинній з 22.06.2017.

Повноваження міських рад визначені нормами глави 1 вказаного Закону.

Відповідно до ст.25 ЗУ №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Питання, віднесені до їх виключної компетенції, зазначені у ст.26 цього Закону.

Зокрема, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

затвердження регламенту ради;

утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом;

затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання;

утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради;

затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання, з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

заснування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради;

прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;

заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

прийняття рішень про об`єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об`єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;

утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень;

прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;

встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов`язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

визначення критеріїв відбору незалежного аудитора та критеріїв віднесення комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, до таких, фінансова звітність яких (у тому числі консолідована) підлягає обов`язковій перевірці незалежним аудитором, та затвердження порядку такої перевірки і порядку залучення незалежного аудитора;

прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, суб`єктом якого є територіальна громада села, селища, міста, у формах, визначених статтею 4 Закону України "Про співробітництво територіальних громад", щодо схвалення проекту договору про співробітництво та інших рішень, пов`язаних із здійсненням відповідно до зазначеного Закону співробітництва територіальних громад;

заслуховування звітів, пов`язаних із здійсненням відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" співробітництва територіальних громад, суб`єктом якого є територіальна громада села, селища, міста;

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України;

вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу;

надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;

заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території;

прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами;

затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

прийняття рішень, пов`язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження статуту територіальної громади;

затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади;

прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України "Про засади державної мовної політики";

надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності;

створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби;

затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради;

вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства;

визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів;

становлення плати за доступ до об`єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах;

2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

Отже, вирішення питання щодо демонтажу об`єктів благоустрою не входить до переліку питань, які вирішуються виключно на пленарній сесії міської ради.

Відповідно до чч.1-2 ст.59 ЗУ №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів згідно з ч.1 ст.10 ЗУ №2807-IV належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Вказаний перелік є вичерпним.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;

3) організація місць відпочинку для населення;

4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;

5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів , інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо;

6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою;

7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;

8) визначення на об`єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;

9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою;

11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;

12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, сприяння розвитку всіх форм торгівлі відповідно до підпунктів 7, 8 а ч.1 ст.30 ЗУ №280/97-ВР належать до власних (самоврядних) повноважень відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з ч.6 ст.59 ЗУ №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідач зареєстрований юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 25212542. Його виконавчим органом є виконавчий комітет Черкаської міської ради, що зареєстрований самостійною окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 04061547).

Докази здійснення виконавчим органом міської ради самоврядного контролю у сфері благоустрою суду не надані, а отже не підтверджені.

Враховуючи закріплений у ст.19 Конституції України обов`язок державних органів та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти виключно в межах, спосіб і порядку, які визначені законом, проаналізувавши вищевказані нормативно-правові акти, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем з порушенняи меж наданих йому законом владних повноважень, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вся сума сплаченого за звернення до суду з позовом судового збору, що підтверджена квитанцією від 08.04.2019 №0.0.1318718580.1 в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Черкаської міської ради від 05.10.2017 №2-2361 "Про демонтаж тимчасової споруди на бульварі Шевченка, 474".

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської міської ради (18000, м.Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36; код ЄДРПОУ 25212542) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 26.07.2019.