Рішення

від 28.10.2019 по справі 580/1235/19

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/1235/19

2/580/464/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, Головного управління Держгеокадастру в Сумській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

До Лебединського районного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, Головного управління Держгеокадастру в Сумській області. Позивачка просить визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,6459 що розташована на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, наданої ОСОБА_2 (зазначено в Розпорядженні від 19 листопада 2002 року № 369 як " ОСОБА_2 "), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації "Про надання громадянам земельних ділянок у приватну власність" від 19 листопада 2002 року № 369.

В судове засідання позивачка не з`явилася, але надала суду заяву в які підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу просить слухати у її відсутності (а.с.90).

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до суду не з`явився, в наданому відзиві (а.с. 35) зазначено, що з матеріалів справи, що надані позивачем до позовної заяви, не зрозуміло конкретне місце розташування земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з відсутністю відповідних доказів у матеріалах справи Головне управління Держгеокадастру у Сумській області позбавлено можливості надати суду обґрунтовану позицію стосовно позовних вимог.

Представник відповідача - Бишкінської сільської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.29).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2005 року (а.с.15).

Позивачка на даний час перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , а її дошлюбне прізвище було ОСОБА_1 (другий шлюб), що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 20 липня 1990 року (а.с.7). Дошлюбне прізвище до укладення першого шлюбу було ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00022837698 від 14 травня 2019 року (а.с.8).

Батьками позивачки були ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 16 листопада 1967 року (а.с.9).

Державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф. на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 від 10 червня 2006 року, що зареєстровано в реєстрі за №1273 (а.с.10-11).

Розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації Про надання громадянам земельних ділянок у приватну власність від 19 листопада 2002 року № 369 затверджені проекти відведення та прийнято рішення про передачу у власність громадянам земельних ділянок для розширення особистих селянських господарств у зазначеному проектом місці в межах норм безоплатної приватизації (на території с. Межиріч, с. Бишкінь та с. Васиілвка Лебединського району Сумської області) та зобов`язано громадян здійснити державну реєстрацію таких земельних ділянок в районному відділі земельних ресурсів і дотримуватися вимог ст. 96 Земельного кодексу України (а.с.12).

Серед таких громадян, яким згідно з Розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації Про надання громадянам земельних ділянок у приватну власність від 19 листопада 2002 року №369 передавалися безоплатно у приватну власність земельні ділянки була ОСОБА_2 (зазначено Розпорядженні від 19 листопада 2002р. №369 як ОСОБА_2 ), яка на той час проживала в с. Бишкінь Лебединського району Сумської області. Передавалася останній у приватну власність земельна ділянка орієнтовно площею 1,65 га (а.с.13).

Актом про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, складеним за участю начальника Лебединського районного відділу земельних ресурсів Паничевою В .М. , виконавцем робіт ОСОБА_9 , представником Бишкінської сільської ради Білаш М.І., землевласником (землекористувачем) ОСОБА_2 , суміжними землевласниками (землекористувачами) ДП Лебединський агролісгосп та ОСОБА_10 було проведено в натурі погодження існуючих меж такої земельної ділянки, кути поворотів меж закріплено дерев`яними стовпчиками і такі межові знаки були передані на зберігання землекористувачу (землевласнику) та уточнено площу такої земельної ділянки - вона складає 1,6459 га (а.с.14).

З`ясувавши місцезнаходження земельних ділянок, які передавалися у власність громадянам згідно Розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації №369 від 19 листопада 2002р. у Бишкінської сільської ради позивачка звернулася до публічної кадастрової карти України для з`ясування відображення на ній земельної ділянки, яка передавалася у власність померлій матері і нею була знайдена така земельна ділянка з точно такою конфігурацією, як і відображено в Акті про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі.

Крім того позивачка перевірила інформацію про суміжників такої земельної ділянки. Так, як вбачається з Акту про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі моїй матері суміжником такої земельної ділянки по літерах від Б до В (по нижньому її краю, відображеному на плані) являється ОСОБА_10 (а.с. 82).

На публічній кадастровій карті України кадастровий номер земельної ділянки, яка є суміжною з земельною ділянкою, яка виділялася у власність моїй матері є земельна ділянка площею 1,9999га з кадастровим номером 5922980400:07:002:0047 (а.с. 84).

За даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 1,9999га з кадастровим номером 5922980400:07:002:0047 являється ОСОБА_10 .

У технічній документації по виносу в натурі проекту відведення земельних ділянок громадянам с.Бишкінь в приватну власність для розширення особистих селянських господарств із земель запасу та резервного фонду на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області також зазначено, що ОСОБА_10 передається у власність земельна ділянка площею 1,9999га.

В свою чергу, щоб ще раз переконатися у вірності визначення місцезнаходження земельної ділянки, яка передавалася у власність матері позивачки, позивачкою було перевірено щодо наступного суміжника з земельною ділянкою, яка була передану у власність ОСОБА_10 .

Так, як вбачається з Акту про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_10 суміжником такої земельної ділянки по літерах від В до Г (по нижньому її краю, відображеному на плані) являється ОСОБА_11 (а.с. 84).

На публічній кадастровій карті України кадастровий номер земельної ділянки, яка є суміжною з земельною ділянкою, яка виділялася у власність ОСОБА_10 є земельна ділянка площею 1,0 га з кадастровим номером 5922980400:07:002:0031 (а.с. 87).

За даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 1,0га з кадастровим номером 5922980400:07:002:0031 являється ОСОБА_11 .

У технічній документації по виносу в натурі проекту відведення земельних ділянок громадянам с.Бишкінь в приватну власність для розширення особистих селянських господарств із земель запасу та резервного фонду на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області також зазначено, що ОСОБА_11 передається у власність земельна ділянка площею 1,0га.

Таким чином позивачкою надано детальну інформацію про місцезнаходження земельної ділянки, яка була передана у власність померлій матері - ОСОБА_2 з відображенням її на Публічній кадастровій карті України і перешкод для визнання за ОСОБА_1 права на завершення приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,6459га, що розташована на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, наданої ОСОБА_2 (зазначено Розпорядженні від 19 листопада 2002р. №369 як ОСОБА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . згідно Розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації Про надання громадянам земельних ділянок у приватну власність від 19 листопада 2002р. №369 немає.

Крім того, ч.6 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки , погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу (ч.8 ст.118 Земельного кодексу України).

Ч.1 ст. 186 1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Тобто питання щодо визначення конкретного місцезнаходження земельної ділянки погоджується в процесі погодження проекту землеустрою, що є одним з послідуючих етапів, які мають бути пройдені позивачкою для отримання земельної ділянки у власність після винесення судом рішення про надання права на завершення приватизації земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю щодо такої земельної ділянки на своє ім`я не встигла отримати, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Відповідно до ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2002 - 2005) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2002 - 2005) відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 2002 - 2005) відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Ст.1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до положень ст. 1218 Цивільного Кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно ч. 1ст. 1225 Цивільного Кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст. 1296 Цивільного Кодексу України оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. У п. 3.5 - вказано, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , на частину майна, та видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.06.2006 року за реєстровими № 1271, № 1273, № 1274, № 1275, № 1276, № 1277, що стверджується копіями витягів зі спадкової справи ОСОБА_2 № 799/2005 (а.с 57-69) Крім того, успадкувала право на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності земельної ділянки, яку мала спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає, що позивачка, прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_2 набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що йому належали, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.89, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1218,1225,1296 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати заОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 право на завершення приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,6459 га, що розташована на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, наданої ОСОБА_2 (зазначено Розпорядженні від 19 листопада 2002р. №369 як ОСОБА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації Про надання громадянам земельних ділянок у приватну власність від 19 листопада 2002 року №369.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Лебединський міськрайонний суд Сумської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бакланов Р. В.