Ухвала

від 22.07.2019 по справі 462/6253/16-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6253/16-ц

УХВАЛА

22 липня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді: Палюх Н.М.

при секретарі: Колобич О.О.

з участю заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи - Кордонець М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, заборонено суб`єктам державної реєстрації проведення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" (ідентифікаційний код 20795154, місцезнаходження: 79495, Львівська область, місто Львів, місто Винники, вул. Івана Франка, будинок 114) реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною статутного або складеного капіталу, зміною складу або інформації про засновників та державною реєстрацією змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген". Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 14.05.2019 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21.01.2019 р. про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову залишено без змін.

16.07.2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення, також мотиви якої підтвердив у судовому засіданні, просить призначити позивачеві ОСОБА_2 зустрічне забезпечення у розмірі 600 000 гривень та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду. У випадку відсутності у ОСОБА_2 зазначеної суми, просить накласти арешт на майно ОСОБА_2 в межах 600 000 гривень. Зазначив, що жодних прав на ТОВ Євген ОСОБА_2 не заявляв, товариство взагалі не є учасником розгляду даної справи, тому обраний спосіб забезпечення позову є нічим іншим як грубим втручанням в роботу підприємства. Крім частки ОСОБА_3 , відчуження якої оспорюється в суді, є ще два інших засновники, які через застосування заходів забезпечення позову по даній справі не мають можливості розпоряджатися своїми частками, що істотно порушує їхні права та інтереси. Вважає, що наявність застосованих за заявою ОСОБА_2 заходів забезпечення позову перешкоджає учасникам ТОВ Євген , в тому числі йому, володіти та розпоряджатися належними їм правами, натомість несправедливим є той факт, що до позивача не застосовано зустрічного забезпечення. Разом з тим, переконаний, що ОСОБА_2 , пред`являючи позов і клопочучи про застосування заході забезпечення позову, які завідомо є такими, що перешкоджають господарській діяльності товариства, намагається свідомо незаконно втрутитись у діяльність ТОВ Євген , яке взагалі не є учасником даної справи та свідомо завдати збитків відповідачам у справі. Також вказує на те, що 02.01.2018 р. він уклав договір купівлі-продажу 20% його його частки у ТОВ Євген , однак новий учасник, у зв`язку із застосованими заходами забезпечення позову від 28.12.2018 року, якими істотно порушено права ТОВ Євген , не має можливості належним чином зареєструвати зміни, які відбулися серед складу учасників товариства, відповідно не може брати участь в управлінні Товариством, приймати участі в голосуванні на загальних зборах, отримувати дивіденди тощо, тому обмежений у реалізації набутих прав. Зазначив, що несе значні матеріальні втрати через наявність застосованого забезпечення, і лише застосування зустрічного забезпечення може гарантувати йому відшкодування понесених ним з вини ОСОБА_2 збитків. Щодо завданих збитків також додатково зазначає, що для захисту своїх прав був змушений звернутися за правовою допомогою до адвоката та оплатити гонорар у розмірі 15 000 гривень. Просив заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення, зіслався на те, що у нього є постійне місце реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , якої він є співвласником. Що стосується його майнового стану, це є обов`язок відповідача довести суду, що майновий стан позивача в майбутньому не забезпечить виконання рішення суду у разі відмови від позову. Щодо порушення прав власності ОСОБА_1 у розрізі володіння, користування та розпорядження майном та його корпоративними правами, його наголошення на нанесенні йому збитків, які він може понести в майбутньому від неналежної роботи Товариства у зв`язку із забезпеченням позову (ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 28.12.2018 року), то судом постановлено ухвалу про заборону суб`єктам державної реєстрації проведення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" (ідентифікаційний код 20795154, місцезнаходження: 79495, Львівська область, місто Львів, місто Винники, вул. Івана Франка, будинок 114) реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною статутного або складеного капіталу, зміною складу або інформації про засновників та державною реєстрацією змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євген", що не перешкоджає Товариству здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі, і ніяким чином не впливає на право власності ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення та зазначив, що на відміну від заходів забезпечення позову, заходи зустрічного забезпечення - це захист інтересів відповідача для забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові. Відповідно, стаття 154 ЦПК України регулює питання зустрічного забезпечення, частина перша якої є факультативним вжиттям заходів зустрічного забезпечення. Частина третя статті 154 цього Кодексу передбачає випадки обов`язкового застосування судом заходів зустрічного забезпечення. Тому посилання відповідача на докази, які долучені до заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення у цій справі не мають ніякого правового значення. Для обов`язкового застосування заходів зустрічного забезпечення є відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, яке знаходиться на території України. Тому, як вбачається з паспорта громадянина України ОСОБА_2 , про те, що він має постійне місце реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , та є співвласником вказаної квартири, що зазначено у довідці про склад сім`ї. Також в силу приписів п. 2 ч.3 ст. 154 ЦПК України тягар доказування лежить на особі, яка вимагає застосування заходів зустрічного забезпечення, але як вбачається із поданої відповідачем заяви, до неї не долучено жодного доказу того, що майновий стан ОСОБА_2 або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Посилання відповідача, на скрутний майновий стан ОСОБА_2 у зв`язку із проханням про відстрочення сплати судового збору, пов`язаний із скрутним матеріальним станом, та не вказує на відсутність у позивача рухомого чи нерухомого майна. Інших доказів, що позивачем вчиняються будь-які дії на зменшення майнового стану або такого майна у нього недостатньо, або у нього воно взагалі відсутнє відповідачем не доведено в силу приписів ЦПК України. Стосовно можливих ризиків щодо понесення відповідачем збитків, то витрати на правову допомогу не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України, а підлягають розподілу як судові витрати в межах будь-якого виду судового провадження. Відсутні обов`язкові підстави щодо застосування заходів зустрічного забезпечення, а факультативні чи диспозитивні підстави заявником не наведені, вважає, що у задоволенні такої заяви слід відмовити.

Інші учасники справи не з`явилися в судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, суд вважає за можливе розглядати заяву за їхньої відсутності, так як їхня неявка не перешкоджає розгляду такої.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України , суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 154 ЦПК України , суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає, оскільки заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що на даний момент він несе значні матеріальні збитки чи понесе їх у майбутньому у зв`язку із застосуванням судом заходів забезпечення позову, а відтак, не надано доказів, що невжиття заходів зустрічного забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача (заявника), які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Крім того, суд не бере до уваги покликання ОСОБА_1 на те, що обраний вид забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності ТОВ Євген , оскільки заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б стверджували про наявність будь-яких труднощів у діяльності даного товариства, зокрема внаслідок постановленої ухвали, а відтак на переконання суду, застосований судом захід забезпечення позову не є таким, що перешкоджає нормальній діяльності ТОВ Євген .

Також суд вважає безпідставним твердження заявника щодо того, що учасники ТОВ Євген ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову не можуть розпоряджатися своїми частками на власний розсуд, оскільки як вбачається із ухвали Галицького районного суду м. Львова від 11.09.2014 року, яка міститься в матеріалах справи, накладено арешт на 100 % корпоративних та майнових прав у ТОВ Євген , власником яких на той час був виключно ОСОБА_3 однак, попри усі заборони, які застосовані судом, засновник товариства, як вбачається із пояснень самого заявника, вчиняє дії щодо зміни складу засновників та учасників ТОВ Євген , зокрема уклавши договір купівлі-продажу корпоративних прав від 02.01.2018 р.

Також не узгоджується з приписаними чинного законодавства твердження ОСОБА_1 стосовно можливих ризиків щодо понесення відповідачем збитків, зокрема у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 гривень, так як витрати на правову допомогу не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України, а підлягають розподілу, як судові витрати в межах будь-якого виду судового провадження.

Слід також зазначити, що відповідачем, не підтверджені доказами, обставини, зазначені в ч.3 ст. 154 ЦПК України , що зобов`язують суд застосувати зустрічне забезпечення. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 відповідно до відмітки у паспорті громадянина України, має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 та є співвласником вказаної квартири, що зазначено у довідці про склад сім`ї, яка була оглянута у судовому засіданні.

Враховуючи те, що застосований відповідно ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 28.12.2018 року спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третій особі, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, тому у задоволенні заяви про застосування зустрічного забезпечення слід відмовити.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 26.07.2019 року.

Суддя: