Постанова

від 25.07.2019 по справі 2-4166/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 року м. Київ

справа № 2-4166/11

провадження № 22-ц/824/ 7176 /19

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

при секретарі - Ярмак О.В.

сторони :

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 рокуу складі судді Пономаренко Н.В., у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (стягувач), заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку для пред 'явлення виконавчого документа до виконання,

встановив:

У лютому 2019 року ПАТ АБ Укргазбанк звернувся до суду із заявою, в якій просивпоновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа по справі №2-4166/11 за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2011 року в справі за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно.

Заяву обґрунтовано тим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва та набрало законної сили 04 листопада 2015 року, позовні вимоги ПАТ АБ Укргазбанк задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по сплаті основного боргу та процентів у сумі 13 881,94 доларів США, заборгованість по сплаті пені у розмірі 797,17 грн., штраф за неналежне виконання умов договору у сумі 5 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 169,39 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн., тав рахунок погашення заборгованості перед банком, звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль, марки Scoda, модель Octavia Elegance 1.8, тип легковий хетчбек, 2004 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в УДАІ ГУ УМВС України в м. Києві 02.09.2006 року.

Однак, виконавчий лист по даній справі було видано за заявою ПАТ АБ Укргазбанк лише 10 січня 2019 року, тобто після закінчення строку для пред`явлення його до виконання.

Посилаючись на те, що, в силу вимог ЦПК України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року, саме суд повинен був надіслати стягувачу виконавчий документ, чого, в свою чергу, зроблено не було, заявник просив заяву задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року у задоволенні заяви ПАТ АБ Укргазбанк відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ Укргазбанк просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального і процесуального права та постановити нову, якою заяву банку задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник зазначає, що виконавчий лист був виданий судом після спливу строку для пред 'явлення виконавчого документа до виконання, тому э підстави для поновлення цього строку.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду не надходив.

В суді апеляційної інстанції представник заявника ПАТ АБ Укргазбанк просив скаргу задовольнити, з викладених у ній підстав.

Відповідач ОСОБА_1 ., будучи належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції не з`явився, заяв та клопотань не подавав, про причини не повідомив, тому у колегії суддів відсутні підстави вважати його неявку з поважних причин, приймаючи до уваги регламентовані строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у його відсутність згідно ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.03.2011 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва та набрало законної сили 04.11.2015 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк Укргазбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного банку Акціонерний Банк Укргазбанк заборгованість по сплаті основного боргу та процентів у сумі 13 881,94 доларів США, заборгованість по сплаті пені у розмірі 797,17 грн., штраф за неналежне виконання умов договору у сумі 5 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 169,39 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн., а також звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль, марки Scoda, модель Octavia Elegance 1.8, тип легковий хетчбек, 2004 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в УДАІ ГУ УМВС України в м.Києві 02.09.2006 року, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк Укргазбанк .

10 січня 2019 року по даній справі був виданий виконавчий лист за заявою ПАТ АБ Укргазбанк від 13 грудня 2018 року, в якому зазначено строк пред`явлення до виконання до 05.11.2018 року (а.с.149).

08 грудня 2019 року заявник ПАТ АБ Укргазбанк звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а.с.146).

Відмовляючи заявнику у поновленні строку, суд першої інстанції виходив з відсутності поважних причин для його поновлення.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

У відповідності з положеннями ст.124 Конституції України та ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали чинності, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Законом України "Про виконавче провадження" визначаються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності з положеннями ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції 2014 року, інші виконавчі документи (якими є в тому числі і виконавчі листи) можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом. Зазначений строк для виконання судового рішення встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02 червня 2016 року, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року), передбачений трирічний термін, встановлений для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" нового Закону зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності Законом, можуть пред`являтися у строки, встановлені ст. 12 цього Закону.

При цьому норма п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" нового Закону поширюється й на ті документи, для яких пропущено встановлений ст. ст. 22, 23 Закону "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. однорічний строк, за умови, що ще не пропущено трирічний строк, установлений ст. 12 нового Закону.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави дійти висновку про те, що виконавчий лист, виданий судом, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років, оскільки з часу набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02 червня 2016 року, трирічний строк на пред`явлення до виконання виконавчого документу на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 04.11.2015 року не пропущено.

За таких обставин, на думку судової колегії, висновок суду про те, що строк пред`явлення до виконання становив один рік, зроблений помилково.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на час видачі судом першої інстанції виконавчого листа у даній справі, діє редакція Закону України Про виконавче провадження від 09 червня 2018 року, відповідно до норм якої встановлений також трирічний строк на пред`явлення до виконання виконавчого документу.

Норми ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" не містять вичерпного переліку поважних причин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Згідно зі ст.371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Звертаючись до суду з данною заявою Банк послався на те, що після введення в дію з 15.12.2017 року нової редакції ЦПК, відповідно до норм якої для видачі судом виконавчого листа вже не вимагається заяви особи, на користь якої ухвалено відповідне рішення, а передбачено що суд надсилає стягувачу виконавчий лист, тому оскільки такий лист не був надісланий, банк 13.12.2018 року, тобто через 1 місяць і 8 днів після спливу строку, звернувся до суду заявою про видачу виконавчого листа, пропустивши таким чином строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин.

Наведені заявником Банком обставини, на думку колегії суддів, дають підстави для задоволення його заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вимоги закону та встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є помилковим.

Причини пропуску заявником встановленого законом строку, на думку колегії суддів, можна вважати поважними, оскільки вони не свідчать про умисну недбалість заявника.

Згідно з ч.7 ст.3 ЦК України основними засадами цивільного законодавства є обов`язковість судового рішення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.03.2011 року.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 рокускасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк задовольнити.

Поновити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк Укргазбанк строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-4166/11, виданого 10.01.2019 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.03.2011 року, яке набрало законної сили 04.11.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді :