Ухвала

від 25.07.2019 по справі 420/5173/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2019 року

м.Київ

справа №420/5173/18

адміністративне провадження №К/9901/19937/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №420/5173/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпродукт Трейд до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Укрпродукт Трейд звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДФС України, ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Одеській області про внесення позивача до переліку ризикових платників податків; зобов`язання комісії ГУ ДФС у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити позивача з переліку ризикових платників податків; визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: від 17.09.2018 №917903/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №35 від 22.08.2018; від 17.09.2018 №917906/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №36 від 22.08.2018; від 17.09.2018 №917905/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №40 від 28.08.2018; 17.09.2018. №917904/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №41 від 29.08.2018; від 18.09.2018 №919570/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №42 від 30.08.2018; від 21.09.2018 №924238/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №43 від 31.08.2018; від 18.09.2018 №919569/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02.09.2018; від 28.09.2018 №933407/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 08.09.2018; від 20.09.2018 №922596/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 09.09.2018; від 28.09.2018 №933406/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 10.09.2018; від 28.09.2018 №933534/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 12.09.2018; від 28.09.2018 №933535/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 13.09.2018; від 25.10.2018 №966739/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №10 від 19.09.218; від 26.10.2018 №966739/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №12 від 19.09.2018; від 25.10.2018 №966322/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №11 від 19.09.2018; від 18.10.2018 №958498/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 12.09.2018; від 18.10.2018 №958499/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 14.09.2018; від 18.10.2018 № 958572/38899248, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 06.09.2018; зобов`язання зареєструвати вищеозначені податкові накладні датою їх фактичного отримання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, позов було задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідачі звернулись до суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати такі рішення судів та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідачі також не наводять.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №420/5173/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпродукт Трейд до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

М.М. Гімон