Рішення

від 18.07.2019 по справі 569/6371/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/6371/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Глотовій П.В.

з участю представника позивача ОСОБА_6.

представник відповідача 2 - Хомич Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Груп , Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру в особі Рівненського філії Центру ДЗК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання договору оренди землі та акту прийому передачі об`єкта оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Груп , Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру в особі Рівненського філії Центру ДЗК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання договору оренди землі та акту прийому передачі об`єкта оренди недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27 грудня 2007 року відповідно до договорів купівлі-продажу домоволодінь та земельних ділянок серії ВСК № 562261 та ВКС № 562260 посвідчених приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломис О.В. та зареєстрованих в реєстрі за № 4693 та № 4694 набув у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,1871 га, а саме земельна ділянка площею 0,1000 га розташована в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0871 га за адресою: АДРЕСА_2 . 14 лютого 2008 року Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному Рівненській області було зареєстровано земельну ділянку загальною площею 0,1871 га. та було видано позивачу Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 , загальною площею 0.1871 га із кадастровим номером: НОМЕР_2 . Цільове (використання) призначення земельної ділянки, відповідно до Державного акту: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказує, що 19 вересня 2016 року позивача викликали до міжрайонного відділу № 1 УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ Національної поліції України, де він надав письмові пояснення за фактом звернення представника АТ УкрСиббанк Бухаля Т.І. від 22.07.2016 р. за № 30-3/1309, щодо самовільного заволодіння майном, яке перебувало в заставі банку згідно договору іпотеки від 27.12.2007 року. З даної заяви позивач дізнався про те, що 25 січня 2010 року він та ТОВ Статус-Груп нібито уклали договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , яка перебувала в іпотеці ПАТ УкрСиббанк , а 27 січня 2010 року підписали акт прийому передачі об`єкта оренди. Позивач зазначає, що не підписував вищезазначений договір та акт прийому передачі земельної ділянки, не міг дати своєї згоди на будівництво житлового будинку на цій земельній ділянці, по тій причині, що земельна ділянка площею 0,1000 га ( АДРЕСА_1 ) та земельна ділянка площею 0,0871 га ( АДРЕСА_2 ) знаходяться в іпотеці відповідно до Договору іпотеки № 74519 та Договору іпотеки № 74521 від 27 грудня 2007 року. Зазначає, що підписи на договорі оренди землі та акті прийому - передачі об`єкта оренди були підроблені, що є підставою визнати їх недійсними. Крім цього без його згоди були використані його персональні його. Вважає, що цим правочином порушенні його права та інтереси, а саме невідповідність правочину його внутрішній волі, порушення порядку укладення таких договорів, а також не досягнуто всіх істотних умов передбачених законом для укладення Договору оренди землі.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Суду пояснили наступне, що предметом даного спору є визнання договору оренди від 25 січня 2010 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Статус-Груп земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та підписання акту прийому передачі об`єкта оренди від 27 січня 2010 року недійсним з моменту вчинення, з підстав що позивач їх не підписував. Зазначають, що земельна ділянка на час укладення договору перебувала в іпотеці в банку, а тому сам позивач не міг прийняти рішення про передачу земельної ділянки в оренду. Позивач звертає увагу на той факт, що дружина також не давала згоди на укладення договору. З висновку почеркознавчої експертизи, чи виконано підпис в договорі оренди та акті ОСОБА_2 , чи іншою особою, експерт зазначає, що не представилось можливим, однак на другому аркуші в графі орендодавець , підпис виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Отже такий договір не відповідає волевиявленню учасника правочину, що свідчить що частина істотних умов договору.

Представник Відповідача №2 в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснила, що реєстрація Договору оренди землі від 25.01.2010 року була проведена відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом держкомзему України від 02.07.2003 року №174 відповідно до п. 4.2 Порядку. До реєстратора звернувся представник орендаря земельної ділянки, який надав перелік документів передбачених п.4.2 Порядку. Присутність орендодавця не вимагається нормами положення. Отже, позов з підстав неправомірності дій реєстратора при реєстрації договору оренди задоволенню не підлягає.

Відповідач №1, третя особа в судове засідання не зявились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, відзив на позов не подали.

Заслухавши думку сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , 27 грудня 2007 року відповідно до договорів купівлі-продажу домоволодінь та земельних ділянок серії ВСК № 562261 та ВКС № 562260 посвідчених приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Коломиє О.В. та зареєстрованих в реєстрі за № 4693 та № 4694 набув у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,1871 га, а саме земельна ділянка площею 0,1000 га розташована в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0871 га за адресою: АДРЕСА_2 .

27.12.2007 року між АКІБ УкрСиббанк (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №4705 та №4703, в забезпечення виконання кредитного договору №11279568000. Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме домоволодіння 72.2 кв.м житловою площею 35.6 кв.м земельну ділянку загальною площею 0.1 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння 77.7 кв.м житловою площею 39.9 кв.м земельну ділянку загальною площею 0.1 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ) за адресою АДРЕСА_2 ,

За заявою позивача 14.02.2008 року Управлінням Держгеокадастру у м. Рівному Рівненській області було зареєстровано земельну ділянку загальною площею 0,1871 га. та було видано позивачу Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 , загальною площею 0.1871 га із кадастровим номером: НОМЕР_2 . Цільове (використання) призначення земельної ділянки, відповідно до Державного акту: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_2 суду показав, що в грудні 2007 року він набув право власності на дві земельні ділянки на яких знаходились домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та 8. Вказане майно перебувало за кредитним договором в іпотеці ПАТ УкрСиббанк . На вказаних земельних ділянках мав намір побудувати офісний центр. Однак у звязку з кризою виникли проблеми із погашенням кредиту. У звязку з цим мав розмову із ОСОБА_3 , який представляв інтереси відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Груп про будівництво на земельних ділянках офісного центру і таким чином погасити кредит, якщо банк не буде заперечувати. Однак на його листи в 2010 році банк згоду не дав на будівництво. В подальшому до 2016 року не проживав у м. Рівне. А тому про те, що на земельній ділянці побудований п`ятиповерховий житловий багатоквартирний будинок не знав. Про договір оренди дізнався у вересні 2016 року коли давав пояснення працівникам поліції. Договір оренди земельної ділянки та акту прийому передачі об`єкта оренди, чи будь-яких інших документів з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Груп не підписував.

Як передбачено статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81, 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Із досліджених пояснень ОСОБА_2 від 04.10.2016 року, які він надав старшому оперуповноваженому Управління економіки в Рівненській області департаменту захисту економіки Національної поліції України убачається, що 17.04.2009 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір позики за яким ОСОБА_4 отримує позику у готівковій формі 3138929.32 грн., як гарантія погашення ним кредитної позики з ПАТ УкрСибанком щодо купівлі земельних ділянок з домоволодінням по АДРЕСА_2 та 10 при реалізації проекту будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_4 з погодженням банку.

На прохання ОСОБА_4 в ПАТ Укрсиббанк було направлено два листи стосовно отримання дозволу на будівництво п`ятиповерхового будинку та 18.02.2010 року отримано лист від АТ Укрсиббанку про те, що всі зроблені в період дії договору іпотеки всілякого роду поліпшення , реконструкційні роботи, зміни доробки тощо автоматично стають предметом договору іпотеки і не потребують внесення змін до договору іпотеки. Після цього будь-яких відносин ОСОБА_2 з банком не було, оскільки подальше спілкування проходило між банком та ОСОБА_4 .

З пояснень ОСОБА_4 наданих старшому оперуповноваженому Управління економіки в Рівненській області департаменту захисту економіки Національної поліції України убачається , що банк не заперечував щодо будівництва п`ятиповерхового будинку на підставі договору оренди від 25.01.2010 року.

В листі за підписом ОСОБА_5 адресованому Начальнику Рівненського управління АТ Укрсиббанк від 03.09.2010 року, Позивач зазначає, що згідно проведених переговорів ТзОВ статус-Груп , розробило та затвердило технічну документацію отримало дозвіл на виконання будівельних робіт. Підготовлений будівельний майданчик, та закуплені на перші два поверхи. Укладено угоду на поставку цегли керамічної на весь об`єм будівництва. Реалізацію даного проекту вважаю успішною та прибутковою, що в свою чергу дозволить вже на етапі будівництво розпочати погашення простроченої заборгованості по кредитним угодам на придбання земельних ділянок.

За висновком судово-почеркознавчої експертизи від 07.11.2018 року чи виконано підпис у договорі оренди землі від 25.01.2010 року та акті прийому -передачі об`єкта землі від 27.01.2010 року ОСОБА_2 чи іншою особою, експертом не встановлено. Однак зазначено, що в графі :Орендодавець в умовно лівій нижній частині 2-го аркушу примірника Договору оренди землі від 21.01.2010 року, виконаний не ОСОБА_2 .

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене не можна погодитись з доводами позивача, що він не знав про наявність договору оренди землі та будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці, який було здано в експлуатацію в 2013 році.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі

Однак досліджені судом докази в сукупності вказують на відповідність договору оренди нормам ЦК України та Закону України Про оренду землі та спростовують доводи позивача про відсутність волевиявлення орендодавця.

На підставі викладено, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Статус-Груп , Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру в особі Рівненського філії Центру ДЗК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання договору оренди землі та акту прийому передачі об`єкта оренди недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Статус-Груп , юридична адреса: 03142, м.Київ, вул. А.Доброхотова,буд.15, кВ.239, фактична адреса: 33028, м.Рівне, вул. С.Петрлюри, буд.14, к.528,534, код ЄДРПОУ 34761446.

Відповідач - Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру в особі Рівненського філії Центру ДЗК, місце знаходження: 33027, м.Рівне, вул. Київська, 10, код ЄДРПОУ 26406633

Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул. Замкова, 29, код ЄДРПОУ 34922678.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, місце знаходження: 33013, м.Рівне, вул. С.Петлюри, буд.37, код ЄДРПОУ 39768252

Повний текст рішення виготовлено 25 липня 2019 року.

Суддя: С.П. Харечко