Постанова

від 18.07.2019 по справі 331/5809/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.07.2019 Справа № 331/5809/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/5809/16 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н. Г.

провадження № 22-ц/807/1860/19 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Крилової О.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вісті-Інформ , ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ Вісті-Інформ , ОСОБА_5 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, який в процесі розгляду справи уточнив.

Позов обґрунтовано тим, що на Інтернет-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, який нале-

жить ТОВ Вісті-Інформ , ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена стаття у вигляді інтерв`ю з губернатором Запорізької области ОСОБА_5 , що має назву ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій, серед іншого, міститься інформація стосовно ОСОБА_1 , яка є недостовірною та порушує його особисті немайнові права, ділову репутацію, та якою йому заподіяна моральну шкоду.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розповсюджену в мережі Інтернет, а саме: Вы живете в Запорожье в квартире ОСОБА_1…- С этой квартиры я уже съехал. Когда переехал, только потом узнал, что она ему принадлежит. Когда собирался в Запорожье, попросил близких друзей найти мне жилплощадь. Ко мне привели женщину - подписал с ней договор. Я не знал, кому принадлежит квартира. Со временем узнал от соседей , Хотя у меня вопросы к медиа-холдингу, почему он участвует в обливании меня грязью ( Глобал медиа холдинг объединяет телевизионные, радио, печатные и интернет ресурсы - авт.)? ; зобов`язати відповідачів протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати вказану інформацію; заборонити відповідачам поширювати цю інформацію в подальшому будь-яким способом, стягнути з ТОВ Вісті Інформ на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року залучено до участі в розгляді цієї справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 ( т.1 а.с.99).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 грудня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_5 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 205 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2017 року позов задоволено частково ( т.2 а.с. 9-15).

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розповсюджену в мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме : Вы живете в Запорожье в квартире ОСОБА_1…- С этой квартиры я уже съехал. Когда переехал, только потом узнал, что она ему принадлежит. Когда собирался в Запорожье, попросил близких друзей найти мне жилплощадь. Ко мне привели женщину - подписал с ней договор. Я не знал кому принадлежит квартира. Со временем узнал от соседей… .

Зобов`язано ТОВ Вісті Інформ , ОСОБА_3 протягом 1 ( одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати вказану інформацію з посиланням на рішення суду, дату його винесення. Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок ТОВ Вісті Інформ та/чи ОСОБА_3 . Текст спростування повинен попередньо бути узгодженим з ОСОБА_1 та поширений у спосіб, що і інформація, яка спростовується.

Заборонено ТОВ Вісті-Інформ , ОСОБА_3 розповсюджувати будь-яким чином ( по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю в розмовах з будь-якими особами, тощо) спростовану інформацію.

Стягнуто з ТОВ Вісті-Інформ на користь ОСОБА_1 1 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Вісті-Інформ на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 342, 60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 964, 60 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2017 року по цій справі залишено без змін ( т.2 а.с. 93-98).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2017 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції ( т. 2 а.с. 222-226).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2019 року у

задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відпові-

дач ОСОБА_3 як співавтор спірного матеріалу реалізував конституційні права на сво-

боду думки і слова та, поширюючи вказану інформацію, діяв добросовісно, оскільки отримав її з відкритих у мережі Інтернет джерел та друкованих засобів масової інформації. Крім того, поширена інформація є оціночним судженням, та позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його особистих немайнових прав.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В скарзі зазначається про помилковість висновків суду щодо визначення поширеної інформації оціночним судженням, в той час як вона містить фактичні дані, які не відповідають дійсності. А порушення своїх прав цією недостовірною інформацією позивач обґрунтовує широким обговоренням цієї інформації користувачами Інтернету, які надають поширеним відомостям негативну оцінку, а отже ця інформація порочить його ділову репутацію. За підсумком викладених доводів позивач вважає, що висновки суду не відповідають зібраним у справі доказам, сукупність яких наразі доводить позовні вимоги ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі вказують, що суд правильно встановив характер поширеної інформації, яка не підлягає спростуванню, її дійсне джерело - більш ранні публікації про ці обставини, публічність особи ОСОБА_1 , та недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди, а тому обґрунтовано відмовив останньому в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, кожен з яких підтримав свою позицію, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, належить позивачеві.

Відповідачами у таких справах повинні бути особи, дії або бездіяльність яких негативно вплинула на ділову репутацію, зганьбила честь і гідність позивача. Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

На підставі викладеного, предметом спору у справах про захист честі, гідності та ділової репутації є матеріально-правова вимога потерпілої особи до особи, що порушила такі права, яка ґрунтується на спірному правовідношенні.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до Указу Президента України від 22.04.2016 р. № 164/2016 Про призначення К. Бриля головою Запорізької обласної державної адміністрації , який оприлюднений на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, в розділі Зако- нодавство України , що відображено такожна веб-сайті ( сторінки) Запорізької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 був призначений головою обласної державної адміністрації ( т. 3 а.с.4-7).

Судом установлено, що на Інтернет - сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить ТОВ Вісті-Інформ , ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена стаття у формі інтерв`ю з губернатором Запорізької области ОСОБА_5 , що має назву ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.1 а.с. 9-15).

Оспорюваною позивачем інформацією, що міститься в цьому інтерв`ю, та яку останній вважає недостовірною, є наступна частина діалогу:

- Завершая беседу. Вы живете в Запорожье в квартире ОСОБА_1 …

- Знаю этого человека опосредовано. С этой квартиры я уже съехал. Когда переехал, только потом узнал, что она ему принадлежит. (…) Когда собирался в Запорожье, попросил близких друзей найти мне жилплощадь. Ко мне привели женщину - подписал с ней договор. Я не знал кому принадлежит квартира. Со временем узнал от соседей. (…) .

Отже, інформація, яку позивач вважає недостовірною, становить зміст інтерв`ю, яке

надав ОСОБА_5 - голова Запорізької державної адміністрації редактору інформаційного агентства Вісті- Інформ ОСОБА_3 ( т.1 а.с. 86).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Про авторське право і суміжні права інтерв`ю становить один авторський твір, який створено двома особами: редактором, який брав інтерв`ю, та особою, яка його надавала.

Інформація, яку позивач вважає недостовірною, подається саме у формі питання-ствердження від журналіста, яке спрямоване до губернатора, і не є закінченим текстом, та саме останній може або спростувати, або визнати відомості такого ствердження, відповівши на нього, а також особа, що надає інтерв`ю, може взагалі відмовитись від відповіді. Оскільки ОСОБА_5 надав у даному випадку розширену відповідь, то не можна розділяти окремо питання, задане у стверджувальній формі, та надану на нього розширену відповідь, у якій і міститься фактично вся інформація, яку позивач зазначає як недостовірну.

Що стосується відповідності сповіщеної у інтерв`ю інформації дійсності, а саме, що ОСОБА_5 орендував деякий час квартиру у м. Запоріжжі , яка належить ОСОБА_1 , то позивач вказував, що ніякої нерухомості на час обрання ОСОБА_5 губернатором Запорізької області у м. Запоріжжі він не мав.

Вказані ствердження позивача ґрунтуються на матеріалах справи, у яких міститься довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Т. а.с. 47), декларація позивача за період, що передує події призначення ОСОБА_5 губернатором Запорізької області, у яких не мається відомостей про приналежність позивачу будь-якої квартири у м. Запоріжжі .

Отже, позивачем доведено, що поширена інформацію не відповідає дійсності.

Цей факт було визнано і самим ОСОБА_5 в якості відповідача у справі шляхом пода-

ння відповідної заяви, у якій останній визнав, що поширена в інтерв`ю інформацію, яка стосується оренди житла, яке належить ОСОБА_1 , є такою, що не відповідає дійсності ( Т. 1 а.с. 195). У зв`язку із таким визнання цього факту позивач ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позву до ОСОБА_5 ( Т. 1 а.с. 203-204), та судом закрито провадження у справі у цій частині (Т. 1 а.с. 231).

Апеляційний суд погоджується з доводами скарги про те, що ця інформацію є фактичним твердженням, оскільки може бути перевірена, а не оціночним судженням. На користь цьому свідчить, зокрема, можливість перевірки цієї інформації за даними Реєстрів, що і зроблено неодноразово судами при розгляді справи, та встановлено, що квартири у м. Запоріжжі ОСОБА_1 на час призначення ОСОБА_5 губернатором Запорізької області не мав.

Згідно з висновком № 11/09-16 експертного дослідження спеціаліста з комп`ютерної техніки та програмних продуктів від 24.09.2016р. кількість переглядів статті в мережі Інтернет становить 5 241 користувачів станом на час дослідження, а веб-сторінка з оспорюваною текстовою інформацією знаходить у вільному доступі у глобальній мережі Інтернет (Т. 1 а.с. 115-132).

Також з матеріалів справи вбачається, що вказана стаття у форматі інтерв`ю стала підставою для публікацій в інших засобах масової інформації відомостей про те, що ОСОБА_5 орендував квартиру, яка належить ОСОБА_1 ( т.1 а.с.138-139, 140-141).

Про негативність поширеної інформації свідчить її жваве обговорення користувачами Інтернет-мережі, яка викликала суспільний інтерес, але зміст коментарів здебільшого носить негативний характер, зокрема, і щодо можливого корупційного зв`язку між бізнесменом та посадовою особою органу виконавчої влади (Т. 1 а.с. 134-137).

Враховуючи, що особу ОСОБА_1 , який є Головою наглядової ради холдингу Global Spirits - одного з найбільших виробників алкоголю в СНД, є успішним бізнесменом, відомим, зокрема, своєю благодійною діяльністю, колегія вважає, що вказана інформація зачіпає немайнові права позивача, оскільки надає привід громадськості сприймати його відносини з посадовою особою органу влади як корупційний зв`язок.

Отже, за сукупністю вказаного встановлено, що інформація про ОСОБА_1 є поширеною, вона є недостовірною та такою, що порочить його ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню у той же спосіб, в який була поширена, а на відповідачів слід покласти обов`язок не поширювати її в будь-який спосіб в подальшому.

Проте вимоги щодо того, що спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок відповідачів та про узгодження тексту з позивачем, не підлягають задоволенню, оскільки судом зазначено, які відомості слід спростувати та у який спосіб, тому решта вимог позивача до спростування є зайвим.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то колегія вважає цю вимогу такою, що не підлягає задоволенню.

Так, вимогу про стягнення на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. позивач спрямував лише до ТОВ Вісті-Інформ .

Відповідно до статті 35 Закону України Про інформаційні агентства інформаційне агентство, суб`єкти діяльності інформаційних агент не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація зокрема є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Вказана норма кореспондується із пунктом 3 статті 42 Закону України Про

друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні .

Викладення матеріалу на веб-сайті ТОВ Вісті-Інформ , що є предметом оскарження, є відтворенням відповіді ОСОБА_5 на питання журналіста, що відбувався в рамках інтерв`ю.

За таких оставин, враховуючи вимоги статті 35 Закону України Про інформаційні агентства та статті 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні ані редакція, ані журналіст, не несуть відповідальності за публікацію таких відомостей.

З огляду на зазначене, вимоги позивача до ТОВ Вісті-Інформ про покладення на нього обов`язку з відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на вказаних нормах, а тому не можуть бути задоволені.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія визнає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, тому у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване рішення та ухвалює нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2019 рокуу цій справі скасувати.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розповсюджену в мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме : Вы живете в Запорожье в квартире ОСОБА_1…- С этой квартиры я уже съехал. Когда переехал, только потом узнал, что она ему принадлежит. Когда собирался в Запорожье, попросил близких друзей найти мне жилплощадь. Ко мне привели женщину - подписал с ней договор. Я не знал, кому принадлежит квартира. Со временем узнал от соседей… .

Зобов`язати ТОВ Вісті Інформ , ОСОБА_3 протягом 1 ( одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у справі спростувати наступну інформацію з матеріалу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розповсюджену в мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме : Вы живете в Запорожье в квартире ОСОБА_1…- С этой квартиры я уже съехал. Когда переехал, только потом узнал, что она ему принадлежит. Когда собирался в Запорожье, попросил близких друзей найти мне жилплощадь. Ко мне привели женщину - подписал с ней договор. Я не знал кому принадлежит квартира. Со временем узнал от соседей… способом, яким ця інформація була розповсюджена, та заборонити ТОВ Вісті Інформ , ОСОБА_3 розповсюджувати спростовану інформацію в подальшому у будь-який спосіб.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 26 липня 2019 року.

Головуючий:

Судді: