Рішення

від 08.07.2019 по справі 645/7541/18

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/7541/18

Провадження № 2/645/692/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Корж Т.О.,

секретар судового засідання - Росада І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Меблева фабрика «Зеніт» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, який в подальшому уточнив, та просив визнати незаконним наказ № 11 від 20.04.2018 року щодо його звільнення з 20.04.2018 року за п. 3 ст. 36 КЗпП України, поновити на роботі з 21.04.2018 року та стягнути із ТОВ «Меблева фабрика «Зеніт», на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 21.04.2018 року по 04.04.2019 року в розмірі 46612, 17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він був прийнятий на роботу до ТОВ «Меблева фабрика «Зеніт» на посаду комплектувальника меблів. 20.04.2018 року позивач був призваний на строкову військову службу до Збройних сил України. З 25.04.2018 і по теперішній час позивач проходить військову службу вв/ НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . 03.05.2018 року позивачем до відповідача було подано заяву про збереження місця роботи, посади та заробітної плати з наданням копії повістки про призив на строкову військову службу до Збройних сил України. 04.06.2018 від відповідача надійшов лист № 01/05 від 29.05.2018, у якому було зазначено, що позивач звільнений з роботи з 20.04.2018 за п. 3 ст. 36 КЗпП України, замість ч. 3 ст. 119 КЗпП. Відповідач не виконав вимогу Закону про збереження місця роботи, посади, середнього заробітку позивача. Відмова відповідача у збереженні місця роботи, посади, середнього заробітку є неправомірною, так як позивач був призваний на строкову військову службу в особливий період, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з метою поновлення порушених прав позивача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просив їх задовольнити. Також позивач пояснив, що 20.04.2018 року, після роботи, його забрали до обласного військомату. Заяву про звільнення він не подавав, керівництво ТОВ «МФ «Зеніт» звільнило його під час військової служби, про службу він повідомив в телефонному режимі. Також зазначив, що із наказом про звільнення його не ознайомлювали, трудову книжку йому не видавали. Своїй дружині ОСОБА_2 він надав довіреність та доручив звернутись до підприємства відповідача із заявою, в його інтересах, про збереження за ним місця роботи та середнього заробітку на час проходження служби, а також укладання договору довічного утримання родички. Отримувати трудову книжку не доручав, в деяких питаннях вона діяла самостійно без узгодження з ним. Позивач зазначив, що із наказом про звільнення він був ознайомлений лише після демобілізації із військової служби в травні 2019 року. 20.04.2018 року позивач був на роботі цілий робочий день, але відповідач не попередив його про звільнення. У зв`язку із військовою службою у нього були обмежені можливості звертатись до суду та захищати свої права.

В судовому засіданні представник ТОВ «Меблева фабрика «Зеніт» позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач уповноважив 03.05.2018 року довіреністю ОСОБА_2 на представництво його інтересів. Представнику позивача вони видали трудову книжку позивача, розрахунок, наказ про звільнення.

Також представник відповідача надав відзив на позов, згідно якого зазначили, що позивач уповноважив 03.05.2018 року довіреністю ОСОБА_2 на представництво його інтересів. 20.04.2018 року позивач був звільнений на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України. Трудову книжку з відповідним записом про звільнення було отримано позивачем 04.06.2018 року, в особі ОСОБА_2 .. Про те, що оригінал трудової книжки знаходиться у позивача, так саме як і про те, що починаючи з 04.06.2019 року від був обізнаний про своє звільнення. У червні 2018 року позивач, в особі представника, звернувся до ТОВ МФ «Зеніт» з вимогою про надання копій наказів про прийняття на роботу та звільнення. 25.06.2018 року відповідач надав відповідь на вимогу позивача копії наказів, а також копію журналу обліку трудових книжок. Таким чином, позивач був обізнаний про своє звільнення. В червні 2018 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про поновлення на роботі ОСОБА_1 та оплату за час вимушеного прогулу. 25.06.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження по справі, 24.10.2018 року ухвалою суду позовну заяву було залишено без розгляду за заявою представника позивача. 14.12.2018 року, тобто через півтора місяці після залишення позову без розгляду, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про поновлення на роботі ОСОБА_3 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Представник відповідача вважав, що позивач звернувся до суду із пропуском позовної давності, який закінчився 04.07.2018 року. Пропущення строку позовної давності в даній ситуації зумовлено не об`єктивними причинами, а виключно суб`єктивною поведінкою сторонни. Вважали, що так як позивач пропустив строк звернення до суду з основною вимогою про поновлення на роботі, то відсутні правові підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просили застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 вересня 2017 року прийнятий у ТОВ «МФ «Зеніт» на посаду комплектувальника меблів (Наказ 13-к від 26 вересня 2017 року).

20квітня 2018року ОСОБА_1 звільнений узв`язку ізпризовом навійськову службузгідно п.3ст.36КЗпП України(Наказ 11 від20квітня 2018року).(а.с.5)

Згідно копії повістки Військового комісаріату позивача ОСОБА_3 було зобов`язано з`явиться 20.04.2018 року о 08.00 годині для відправки на обласний збірний пункт (а.с.11)

Згідно посвідчення солдата ОСОБА_1 від 01.06.2018 року вбачається, що позивач з 25.04.2018 року по теперішній час знаходиться на дійсній військовій службі в Збройних Силах України на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року. Посвідчення видано для отримання пільг, встановлених Законодавством України для військовослужбовців та членів їх сімей, якщо сім`я військовослужбовця ОСОБА_1 відповідає умовам, котрі по діючому Законодавству дають право на отримання цих пільг. (а.с.7)

Згідно копії військового квитка Серія НОМЕР_2 від 25.04.2018 року вбачається, що 04.04.2019 року на підставі наказу МОУ № 126 від 26.03.2019 року ОСОБА_1 був звільнений (демобілізований) в запас, як такий, що вислужив встановлений строк служби.

Частиною 1ст.47КЗпП Українипередбачено,що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Інструкцієюпро порядок веденнятрудових книжокпрацівників передбачено,що власникабо уповноважений ним орган зобов`язаний видатипрацівнику йоготрудову книжкув деньзвільнення звнесеним донеї записомпро звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової нижки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому

пунктом 2.10цієї Інструкції. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то

власник або уповноважений ним орган в цей деньнадсилає йомупоштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудовоїкнижки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену

адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.(п.4.2)

Отже, судом встановленонаявність порушення з боку відповідача щодо звільнення позивача.

Так судом встановлено, що позивача було звільнено без будь-яких правових підстав, так як заяву позивач про звільнення не подавав, наказу про призов його на військову службу у відповідача, в підтвердження призову його на військову службу, на час звільнення не було. Із наказом про звільнення позивач не був ознайомлений, трудова книжка йому особисто не видавалась. В судовому засіданні було встановлено, що дружина позивача, в його інтересах, зверталась із заявою про збереження за позивачем місця роботи та середнього заробітку, але відповідач видав представнику ОСОБА_1 трудову книжку позивача, що підтверджується копією журналу обліку трудових книжок та не оспорювалось сторонами по справі. При цьому позивач зазначив, що він не уповноважував ОСОБА_2 отримувати його трудову книжку, а лише звернутись із заявою про залишення за ним робочого місця на час служби та середнього заробітку. Згідно копії довіреності виданої ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 зазначених повноважень також не вбачається, тому суд вважає, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Статтею 36КЗпП передбаченіпідставами припиненнятрудового договору,згідно п.3 передбачено підстава припинення трудового договору при призові або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно дочастин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу.

Статтею 119 КЗпП - на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Про військовий обов`язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно допунктів 1,17,20частини першої статті 106 Конституції України Президентом України було постановлено Указ про часткову мобілізацію 14.01.2015 року.

На підстав даного Указу Президента України позивач був призваний на дійсну військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується копією посвідчення від 01.06.2018 року.

Згідно п.2ч.1ст.232КЗпП -безпосередньо врайонних,районних умісті,міських чиміськрайонних судахрозглядаються трудовіспори зазаявами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору.

Згідно ст. 233 КЗпП - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 235 КЗпП - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячназаробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно довідки, наданої 20 квітня 2018 року ТОВ «МФ«Зеніт» середньоденна зарплата ОСОБА_1 за два місяці перед звільненням березень, квітень 2018 року склала 195,03 грн., кількість робочих днів за які відповідач має сплатити за час вимушеного прогулу - 239, тому із відповідача на користь позивача має бути стягнуто 46612 грн. 17 коп..

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності звільнення позивача, вручення йому особисто трудової книжки та проведення із ним розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме позивач має бути поновлений на роботі, а не як зазначено в позові про зобов"язання відповідача поновити позивача на роботі, в іншій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положеньст. 141 ЦПК України.

За частиною шостою вищевказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи,що ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, з ТОВ «МФ «Зеніт» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 409,60 грн. (708,20 грн. за дві позовні вимоги)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ № 11 від 20.04.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт» про звільнення ОСОБА_1 з 20.04.2018 року за п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Поновити на роботі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді комплектувальника меблів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт», з 21.04.2018 року.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт», адреса: м. Харків, вул. Єнакієвська, 10, код ЄДРПОУ 40392134, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 21.04.2018 року по 04.04.2019 року в розмірі 46612, 17 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Зеніт», адреса: м. Харків, вул. Єнакієвська, 10, код ЄДРПОУ 40392134, на користь держави судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 липня 2019 року.

Суддя - І. В. Ульяніч